Справа № 308/14951/25
про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, -
Адвокат Німець Олена Михайлівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів.
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Зокрема ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяви представником позивача зазначено, що відповідно до п. 3 та п. 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На підтвердження відсутності підстав для сплати судового збору додала копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .
При цьому позивач звернувся до суду з вимогою про припинення стягнення аліментів, відтак така не відноситься до справ передбачених п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
У даному випадку позивач звертається до суду із позовною заявою про припинення стягнення аліментів, а не у зв'язку із порушенням його прав.
Крім того, питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відтак, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про припинення стягнення аліментів, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому в даному випадку на нього не поширюється дія пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а судовий збір за подання позивачем даної позовної заяви підлягає сплаті.
Отже, за подання позову про припинення стягнення аліментів позивач не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Так, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.
Згідно з ч.2 ст.4Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211, 20 грн.)
Відтак, керуючись нормами Закону України «Про судовий збір», позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. та на дотримання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України надати суду документи, що підтверджують таку сплату.
Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175,177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. ст.175,177,185 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник