15 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3283/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"
до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Нова Трейд",
про стягнення 2 611 892,76 грн,
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - Товариство, скаржник) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025, згідно якою було переглянуто в апеляційному порядку рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у цій справі, було закрито на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
14.08.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 (повний текст складений 12.06.2025) та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позові про стягнення 2 611 892,76 грн гарантійної суми за банківською гарантією №GRІ0081КН від 05.02.2020, виданою в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Нова Трейд" зобов'язань перед позивачем за договором дистрибуції №S-21-8612 від 01.09.2021 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2025 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, у зв'язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження.
Ухвалу Верховного Суду скаржником отримано 09.09.2025 і 19.09.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що подання повторної касаційної скарги з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах згідно пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України виникли 30.07.2025 за результатами касаційного перегляду судових рішень, в ході якого колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у даній справі зі справою №910/17772/20 не є подібними, тому, зважаючи на те, що в цій справі судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень застосовувались правові висновки за справою №910/17772/20, які не є подібними з даною справою, допущенні помилки судів, має нести сама держава, і ці помилки не повинні виправлятися за рахунок інших третіх осіб.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також, не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Постановлення 30.07.2025 Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 жодним чином не впливає на перебіг строку на касаційне оскарження. Закриття касаційного провадження не зумовлює початок відліку нового строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2021 у справі №910/6673/19.
Враховуючи наведене, поновлення строку на касаційне оскарження за вказаних обставин (коли Верховним Судом вже було ухвалено закрито касаційне провадження за касаційною скаргою особи на судове рішення після чого вона повторно звернулася із касаційною скаргою на це ж саме судове рішення) фактично означатиме, що суд касаційної інстанції надає додатковий строк такій особі, що б вона навела інші (нові) аргументи для касаційного перегляду судових рішень, які така особа з якихось причин не спромоглася зазначити у вперше поданій касаційній скарзі, що суперечитиме наведеним положенням процесуального законодавства, щодо того, що причини пропуску строку мають бути поважними.
Таким чином, зазначені скаржником причини повторного подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними для поновлення вказаного строку, оскільки залежать лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно існуючих обставин. Інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження скаржник не навів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03 від 03.04.2008).
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 293 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, колегія суддів відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 230, 234, 235, 292, 293 ГПК України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/3283/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач