Справа № 127/38521/24
Провадження № 2/127/5664/24
(заочне)
02 жовтня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Мельник А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивувало тим, що 20.06.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1225-4911. Даний кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А3408, для підписання кредитного договору №1225-4911 від 20.06.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, в сумі 12 000,00 грн. строком на 300 днів, базовий період - 14 днів, з зниженою процентною ставкою 2,50%, з стандартною процентною ставкою - 3,00% в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується витягом з реєстру банків та довідкою про перерахування коштів. Відповідач всупереч умовам кредитного договору та чинного законодавства, порушив умови договору, не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем навіть після спливу строку, встановленого в кредитному договорі Також, додатковою угодою №1 від 24.06.2023 року сторони домовилися про надання додаткових коштів у сумі 1 600,00 грн. Станом на 16.10.2024 року загальний розмір грошових вимог становить 106 512,00 грн, який складається з: 11 200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 95 312,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 01.01.2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.
Судом установлено, що 20.06.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1225-4911, який разом із Правилами надання грошових коштів у кредит складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений (а.с.11-27).
Відповідно до Довідки про перерахування суми кредиту №1225-4911 від 20.06.2023 року ОСОБА_1 було перераховано на карту НОМЕР_1 12 000,00 грн. та 1 600,00 грн. (а.с37).
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №1225-4911 від 20.06.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач використав кредитні кошти, однак, умов договору не виконав і не погасив борг.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_1 кредитного договору №1225-4911 від 20.06.2023 року та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 11 200,00 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до Розрахунку заборгованості станом на 16.10.2024 року загальний розмір грошових вимог становить 69 000,00 грн, який складається з 11 200,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 57 800,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами (а.с.38-41).
Станом на день розгляду справи заборгованість за договором кредиту відповідачем не погашена, тому сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 11 200,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 57 800,00 грн., суд дійшов до такого висновку.
Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Враховуючи вище викладене суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,20 гривень, який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 551, 610, 611, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 38548598, загальну суму заборгованості за кредитним договором №1225-4911 від 20.06.2023 року, в розмірі 69 000 (шістдесят дев'ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 11 200,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 57 800,00 грн. - прострочена заборгованість по нарахованих відсотках.
Стягнути ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 38548598, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 07.10.2025 року.
Суддя: