14 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2438/24 (922/4055/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025
у складі колегії суддів: Тихого П.В.- головуючого, Слободіна М.М., Шутенко І.А
та на рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025
у складі судді Лавренюк Т.А
у справі № 922/2438/24 (922/4055/24)
за позовом Харківської міської ради,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування"
про стягнення 1 497 630,86 грн,
Харківська міська рада звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача 1 497 630,86 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 1,9660га за адресою: пр-т Ново-Баварський, 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, а також покласти на відповідача судовий збір за подання позовної заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.01.2024 №здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035, площею 1,9660га по просп. Ново-Баварському, 118, у м. Харкові без правовстановлюючих документів, відповідно до якого загальна сума безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 (з урахуванням сплачених відповідачем коштів за 11 місяців 2020 року та за 2021 рік) складає 1 497 630,86грн, які є предметом позову у справі. При цьому під час здійснення розрахунку позивачем застосовано коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.
27.03.2025 рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2438/24(922/4055/24) у задоволенні позову відмовлено повністю.
09.07.2025 постановою Східного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 14.07.2025) рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі № 922/2438/24 (922/4055/24) - залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено факт правомірності здійснення розрахунку стягуваної суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 у сумі 1 497 630,86грн із застосуванням коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.
Суд апеляційної інстанцій також зазначив, що відповідно до затвердженого самим позивачем Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08, понижуючий коефіцієнт застосовується до частини земельної ділянки, на який встановлено заводнення. В той же час застосована позивачем формула обрахування розміру зобов'язання по ст. 1212 ЦК України включає в якості складової площу усієї земельної ділянки, у зв'язку з чим суд не може самостійно застосувати понижуючий коефіцієнт до усієї площі земельної ділянки, оскільки повноваження зменшення розміру зобов'язання належить кредитору, а не суду.
Також суд апеляційної інстанції встановив, що позивач не підтвердив належними й допустимими доказами також і інші складові розрахунку суми стягнення, зокрема - розмір нормативної грошової оцінки, яку було застосовано ретроспективно, без доведення факту її незмінності протягом спірного періоду.
04.08.2025 (через підсистему "Електронний суд") Харківською міською радою подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 у справі № 922/4055/24 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі - 1 497 630,86 грн за використання земельної ділянки загальною площею 1,9660 га по просп. Ново-Баварському, 118 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:12:013:0035 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Підставою касаційного оскарження Харківська міська рада зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та стверджує, що:
- суд апеляційної інстанції порушив ст. 2, 14, ч. 1 ст. 269 ГПК України та не врахував висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 14.02.2024 у справі 906/1379/15, від 23.08.2023 у справі № 910/13963/21, 28.10.2021 у справі № 910/13604/20 й порушив принцип диспозитивності, оскільки вийшов за межі доводів апеляційної скарги та заперечень відповідача;
- суд першої та апеляційної інстанцій порушили вимоги ст. 86 ГПК України та не врахували висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 25.06.2020 у справі 924/233/18, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо стандарту доказування при оцінці доказів,
- судом апеляційної інстанції, застосовуючи вимоги ст. 1212 ЦК України та перевіряючи розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.04.2025 у справі № 464/6766/23, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 19.03.2024 у справі № 912/140/23 щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також в постановах Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19, від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц.
Харківська міська рада зазначає, що відповідно до вимог п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка у свою чергу є основою для розрахунку орендної плати за землю.
При цьому скаржник просить врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 09.11.2021 № 905/1680/20.
Скаржник вказує, що нормативна грошова оцінку земельних ділянок у місті Харкові проводилась станом на 01.01.2018 та впроваджена в дію з 01.01.2020 і станом на 2024-2025 роки нормативна грошова оцінка земель відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" не розроблялась та не затверджувалась, у зв'язку з чим посилання Східного апеляційного господарського суду на відмінний алгоритм проведення нормативної грошової оцінки, є безпідставним.
На думку скаржника, ухвалюючи судове рішення, суди безпідставно поклали обов'язок доказування на позивача, з урахуванням доводів, на які посилався саме відповідач.
Позивач вважає, що судами не враховано, що відповідно до п. 2.4 Положення № 41/08 (в редакції до 01.01.2022) застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів. Відповідно до п. 2.4 Положення № 41/08 (в редакції з 01.01.2022) застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов (К1) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання зазначеного коефіцієнту (висновків, довідок тощо спеціалізованих установ та організацій). З викладеного, на думку скаржника, вбачається, що у Харківській міській раді був відсутній обов'язок з власної ініціативи взагалі застосовувати вказаний коефіцієнт та відповідно збирати та доводити наявність або відсутність ґрунтових вод на спірній земельній ділянці.
Скаржник доводить, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції Східний апеляційний господарський суд застосував регуляторний акт в редакції, якої не існувало в період з 01.01.2020 по 31.12.2021, оскільки редакції Положення № 41/08, яка би передбачала застосування коефіцієнта К1 за відсутності будівництва та реконструкції не існує.
На думку скаржника, оскільки Господарський суд Харківської області вважав, що має бути застосований саме коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов К1= 0,73 то суд не був позбавлений можливості нарахований розмір безпідставно збережених коштів помножити на 0,73 та вирахувати сплачені платежі.
Харківська міська рада також наполягає, що експертним висновком не визначено який саме коефіцієнт інженерно-геологічних умов підлягає застосуванню, оскільки експертом не визначалась частка земельної ділянки де знаходяться (можливо) ґрунтові води та рівень відповідальності будівель і спору, що є обов'язковою умовою для застосування відповідного коефіцієнту. З урахування зазначеного, відсутні підстави для застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов відповідно до вимог Положення № 41/08.
21.08.2025 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 922/2438/24 (922/4055/24) за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.09.2025.
Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Під час підготовки справи до розгляду Верховний Суд з'ясував, що ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 справу №922/407/23 за позовом Харківської міської ради до фізичної особи-підприємця Саніна Ю. К. про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 2 221 458,49 грн за використання земельної ділянки, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно із ч. 4 ст. 302 ГПК України, оскільки колегія суддів вважає за необхідне:
- відступити від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 820/1804/16, від 28.05.2025 у справі № 520/9801/24, від 05.09.2023 у справі № 520/9277/2020, від 23.11.2022 у справі № 160/10494/19, від 03.06.2022 у справі № 160/12709/19, від 11.01.2022 у справі № 820/105/16 щодо застосування положень Порядку № 489 та Методики № 213 в частині можливості визначення локальних факторів не в автоматичному порядку, оскільки самостійний розрахунок позивачем на його розсуд локальних факторів та самостійне визначення на їх підставі сукупного коефіцієнту Км не відповідає положенням Порядку № 489, та 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру;
- відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду шляхом конкретизації, викладеного у постановах від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 та від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 стосовно права позивача та суду визначати розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, застосувавши правильний коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки. На думку колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, вказані висновки потребують уточнення в частині яких саме коефіцієнтів позивач може провести самостійний розрахунок, і до них не відносяться локальні фактори та можливість самостійного визначення на їх підставі сукупного коефіцієнту Км, а тому вказане не відповідає положенням Порядку № 489, та 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Враховуючи, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано питання щодо відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, на необхідності врахування якої наполягає Харківська міська рада у цій справі, а також враховуючи, що предметом касаційного розгляду, зокрема, є питання щодо наявності права позивача та суду визначати розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, застосувавши правильний коефіцієнт, тобто питання, яке передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду в межах справи №922/407/23, з метою забезпечення сталості та єдності судової практики, дотриманням принципу правової визначеності колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/407/23.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Зупинити касаційне провадження у справі № 922/2438/24 (922/4055/24) за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/407/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення у зазначеній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання , є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
К. Огороднік