8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4391/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковський С.В.
при секретарі судового засідання Черновою В.О.
та за участю: розпорядник майна - Рудоконога В.М.,
пр-к ТОВ "Паркінг+" - Бочаров Д.Є. (ордер ВІ №1129883 від 01.05.2023),
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника (вх. 35573 від 26.12.2023) по справі
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд"
про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія "Профіт"
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.
В провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Кононова О.В.) перебуває справа №922/4391/23 про банкрутство ТОВ "Дорожно-будівельна компанія Профіт".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія Профіт", код ЄДРПОУ 41442772.
Ухвалою суду від 10.04.2024 суд визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" до боржника у загальному розмірі 231388637,90 грн.
Ухвалою від 26.06.2024 за результатом проведення попереднього засідання суду, суд визнав заявлені вимоги до боржника, зокрема вимоги ТОВ "Паркінг+" до боржника у загальному розмірі 231 388 637,90 грн, з яких: 66 886 689,77 грн сума основного боргу (4 черга), 32 482 147,89 сума пені (6 черга), 16 558 338,14 грн інфляційних витрат (4 черга), 21 926 055,19 грн відсотків річних (4 черга), 92 590 893,77 грн товарного кредиту (4 черга), 939 145,14 судового збору, стягнутого за рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/1391/23 (4 черга) та 5 368,00 грн судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024 залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської областівід від 10.04.2024 про визнання грошових вимог ТОВ "Паркінг+" та ухвалу попереднього засідання від 24.06.2024.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2025 постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2024, ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.04.2024 та ухвалу попереднього засідання від 24.06.2024 щодо визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" у справі № 922/4391/23 скасовано, справу № 922/4391/23 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою від 13.11.2024 суд припинив повноваження арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича (свідоцтво № 297 від 26.02.2013) як розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо - Будівельна компанія Профіт" код ЄДРПОУ 41442772 та призначив розпорядником майна ТОВ "Дорожньо-Будівельна компанія Профіт" арбітражну керуючу Рудоконогу Валентину Михайлівну (адреса 61001, м. Харків. просп. Гагаріна, б. 1, 2 поверх, офіс 28).
Розпорядженням керівника апарату господарського суду від 05.03.2025 №51/2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу заяви, в зв'язку з заявленим самовідводом судді Кононової О.В. (ухвала Господарського суду Харківської області від 03.03.2025).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до ТОВ "Дорожно-будівельна компанія Профіт" визначено суддю Міньковського С.В.
Ухвалою суду від 06.03.2025 року заяву ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2025 року.
04.04.2025 року від розпорядника майна надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якого заявлені вимоги визнаються в повному обсязі у загальному розмірі 231 388 637,90 грн.
08.04.2025 року до суду від ТОВ "Паркінг+" надійшла заява про збільшення (уточнення) грошових вимог до ТОВ "ДБК Профіт" (код ЄДРПОУ 41442772), відповідно до якої заявник просить суд визнати його кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 273 257 360 грн, з яких: сума основного боргу 66886689,77 грн (4 черга), сума пені 36 986 619,4 грн (6 черга), інфляційні втрати 20256775,6 грн (4 черга), відсотки річних 28 218 036,8 грн (4 черга), товарний кредит 119 970 093,00 грн (4 черга), судовий збір, стягнутий за рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/1391/23 - 939 145,14 грн (4 черга) та судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника 5368,00 грн (1 черга).
08.04.2025 року від ініціюючого кредитора надійшли заперечення проти розгляду вимог кредитора, що здійснено розпорядником майна Рудоконогою В.М.
В судовому засіданні 08.04.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника на 20.05.2025 року.
24.04.2025 року від ініціюючого кредитора надійшли заперечення на заяву ТОВ "Паркінг+" про збільшення (уточнення) вимог до боржника.
19.05.2025 від розпорядника майна надійшло нове повідомлення про результат розгляду вимог кредитора, з урахуванням заяви про уточнення (збільшення) кредиторських вимог, в якому розпорядник майна встановила невірний розрахунок кредитором відсотків річних, інфляційних, пені та розміру товарного кредиту, в зв'язку з чим вимоги ТОВ "Паркінг+" визнала частково на загальну суму 271047788,93 грн, з яких: - 66886689,77 грн сума основного боргу (4 черга),
- 36392382,90 грн сума пені (6 черга),
- 119281892,34 грн сума товарного кредиту (4 черга),
- 19756643,73 грн інфляційних втрат (4 черга),
- 27785664,05 грн 20 відсотків річних (4 черга),
- 939145,14 сума судового збору, стягнутого за рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 922/1391/23 (4 черга),
- 5 368,00 грн сума судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга).
20.05.2025 року від заявника надійшли додаткові письмові пояснення до заяви з грошовими вимогами до ТОВ "ДБК Профіт".
В судовому засіданні 20.05.2025 року судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника на 26.06.2025 року; зобов'язано ТОВ "Паркінг+" надати до суду обґрунтований розрахунок заборгованості, сторонам розглянути всі письмові заперечення, що подані до заяви з грошовими вимогами.
В зв'язку з відпусткою судді, судове засідання призначене на 26.06.2025 не відбулось. Ухвалою суду від 01.07.2025 року учасників справи повідомлено, що наступне судове засідання з розгляду заяви ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника відбудеться 17.07.2025 року.
Ухвалою суду від 17.07.2025 відкладено розгляд заяви кредитора.
В судовому засіданні 14.08.2025 та 23.09.2025 судом постановлено протокольні ухвали про відкладення розгляду заяви ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника.
Присутній в судовому засіданні 09.10.2025 року представник ТОВ "Паркінг+" підтримує подану заяву з грошовими вимогами до боржника з урахуванням поданих уточнень та просить суд задовольнити її в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні розпорядник майна зазначила, що визнає вимоги кредитора частково на суму 271047788,93 грн, про що нею зазначено у повідомленні від 19.05.2025.
Інші учасники даного провадження не скористались своїм правом бути присутнім в судовому засіданні.
Враховуючи, що явка в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, а також те, що про дату, час та місце розгляду справи, всі учасники справи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "Паркінг+" в даному судовому засіданні по суті.
ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ ГРОШОВИХ ВИМОГ КРЕДИТОРІВ.
Суд звертає увагу на те, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб'єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до положень частин 1, 3, 4, 6 статті 45 КУзПБ:
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
- для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
- вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
- кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Крім того суд, вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (Постанови ВСУ: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу приписів статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).
Системний аналіз вказаних положень засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.
Крім того, як було вже зазначено вище, нормами КУзПБ та ГПК України обов'язок доведення підставності та правомірності заявлених грошових вимог покладено на кредитора. А тому саме на кредитора покладений обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмови чи чаткової суду у визнанні спірних вимог кредитора ( Близька до висновку є постанова Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21).
Крім того, суд звертає увагу, що у разі заявлення у господарській справі (у справі про банкрутство тощо) багатоскладової грошової вимоги (про визнання грошових вимог), тобто вимоги, сума якої має багато складових за підставами виникнення кожної із них: сум заборгованості за кожним зобов'язанням боржника (якщо їх декілька), сум, які підлягають нарахуванню за наслідками невиконання (несвоєчасного виконання - прострочення) кожного із зобов'язань в залежності від їх виду та правової природи (проценти річні, інфляційні втрати, штрафи, пені, неустойки тощо), заявник (у цій справі кредитор), відповідно до покладеного на нього за законом обов'язку, обґрунтовуючи належним чином грошові вимоги та надаючи докази на їх підтвердження , має надати, окрім безпосередньо основних доказів (договорів, накладних, актів, інших первинних документів, також обґрунтований розрахунок суми вимоги із зазначенням назви та розміру її складових, обґрунтування для вимог щодо кожної з яких має міститися в позовній заяві (заяві). Цей висновок узгоджується, зокрема, з положеннями пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України.
ВИСНОВОК СУДУ.
Розглянувши матеріали справи, надані суду документи, вислухавши пояснення розпорядника майна та представника ТОВ "Паркінг+", суд дійшов висновку про наступне.
Щодо заяви ТОВ "Паркінг+" про збільшення (уточнення) грошових вимог до ТОВ "ДБК Профіт", суд зазначає таке.
Судом встановлено, що фактично заявник у заяві від 08.04.2025 збільшив розмір заявлених вимог в частині пені, нарахованих відсотків та інфляційних відносно заявлених вимог у первісній заяві вх. № 35573 від 26.12.2023 року.
Статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що конкурсні кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, конкурсні кредитори ТОВ "Дорожньо-Будівельна компанія Профіт" мали протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство нарахувати до 29.11.2023 (дата відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДБК Профіт" та запровадження мораторію) та заявити свої грошові вимоги, тобто до 29.12.2023.
Частиною четвертою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Частиною шостою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Згідно частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про “доповнення“ або “уточнення“ позовних вимог, або заявлення “додаткових“ позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15, від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19).
Відповідно до частини другої статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Разом з тим, Кодексом України з процедур банкрутства також не передбачено процесуального права для конкурсних кредиторів подавати заяву про уточнення своїх грошових вимог через їх збільшення та права на збільшення грошових після закінчення строку, визначеного статтею 45 Кодексу.
При цьому, кредитор має право заявити додаткові вимоги до боржника, втім така заява має бути оформлена відповідно до вимог частини третьої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, як встановлено судом подана ТОВ "Паркінг+" до суду 08.04.2025 заява про збільшення (уточнення) кредиторських вимог, за своїм змістом та формою не є додатковою заявою кредитора з грошовими вимогами до боржника, однак вимоги що в ній уточнено, а по факту збільшено розмір вимог поза межами строку, визначеного в статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому повинні розглядатись судом лише після проведення попереднього судового засідання, у порядку черговості.
Суд зазначає, що належним способом реалізації права кредитора на пред'явлення вимог у даному випадку є звернення до суду із заявою про додаткові грошові вимоги в порядку ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи зазначене, суд розглядає заяву ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника станом на дату її подання, з урахуванням висновків, зроблених Верховним Судом в постанові від 04.02.2025 в цій справі.
Розглянувши матеріали справи, заяву ТОВ "Паркінг+" з грошовими вимогами до боржника та пояснення кредитора, заперечення ініціюючого кредитора та повідомлення розпорядника майна, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд дійшов висновку про часткове їх визнання, виходячи з наступного.
1. За договором поставки № 2020/П/11-1.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2020 між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ДБК Профіт" було укладено Договір поставки № 2020/П/11-1 (зі строком дії до 31.12.2020, а в частині виконання грошових зобов'язань боржника до 25.12.2020), відповідно до п.1.1 якого товариство ( кредитор) зобов'язалося поставити боржнику наступний товар: асфальтобетонні суміші, бітумну емульсію, відходи фрезерування (код УКТ ЗЕД 27150000), пісок (код УКТ ЗЕД 2505), відсів гранітний, щебінь (код УКТ ЗЕД 2517), бетон (код УКТ ЗЕД 3824), борт дорожній та тротуарний (поребрик) (код УКТ ЗЕД 6801), а також вироби з бетону (код УКТ ЗЕД 6810), а боржник зобов'язався прийняти і оплатити цей товар.
Ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до положень пункту 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупцеві, якщо товар переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 2.1 Договору поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 було визначено базис поставки: EXW відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС 2010 - склад готової продукції Товариства, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, 51.
Так, на виконання Договору поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 ТОВ "Паркінг+", у період з 29.01.2020 по 19.12.2020 було поставлено ТОВ "ДБК Профіт" товарів на загальну суму 39 828 405, 31 грн. В підтвердження здійснення поставки за вказаним договором кредитор надав копії накладних у кількості 1340 шт.
Крім того, до матеріалів справи додані Довіреності на отримання ТОВ "ДБК Профіт" товарів за Договором поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 № 3 від 03.02.2020, № 4 від 03.02.2020, № 7 від 29.02.2020, № 8 від 29.02.2020, № 15 від 31.03.2020, № 16 від 31.03.2020, № 23 від 30.04.2020, № 24 від 30.04.2020, № 32 від 01.06.2020, № 34 від 17.06.2020, № 35 від 30.06.2020, № 36 від 30.06.2020, № 38 від 31.07.2020, № 37 від 31.07.2020, № 41 від 31.08.2020, № 40 від 31.08.2020, № 46 від 30.09.2020, № 47 від 30.09.2020, № 49 від 30.10.2020, № 50 від 30.10.2020, № 53 від 30.11.2020, № 54 від 30.11.2020.
Статтею 692 ЦК України визначено обов'язок покупця по оплаті товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару та наголошено увагу на тому, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У свою чергу, частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що у випадку, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у частині 3 ст. 692 ЦК України вказано, що у випадку прострочення оплати товару Продавець має право вимагати від Покупця його оплати.
Так, пунктом 3.1 Договору поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 сторонами визначено, що остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару повинен бути здійснений протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту фактичної поставки товару.
Проте ТОВ "ДБК Профіт" за поставлені протягом 2020 року товари, було сплачено на користь ТОВ "Паркінг+" лише 39 000 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.01.2021, 19.02.2021, 24.02.2021, 05.05.2021, 23.06.2021 та 09.07.2021, які додані до матеріалів справи.
Докази сплати заборгованості за Договором поставки №2020/П/11-1 від 29.01.2020 в сумі 828 405,31 грн. боржник не надав.
Таким чином, заборгованість в розмірі 828405,31 грн за поставлений товар за Договором поставки №2020/П/11-1 від 29.01.2020 визнається судом та підлягає включенню до четвертої черги кредиторів.
На вказану суму основного боргу ТОВ "Паркінг+" нараховано відповідно до п.5.2 договору поставки 1 419 212,49 грн пені та 1 514 940,51 грн відсотків річних, а також 1 190 489,70 грн інфляційних втрат та 7 574 702,61 грн товарного кредиту згідно з умовами п.3.6 договору поставки.
Щодо нарахувань інфляційних, 20% річних та пені, за вказаним вище договором, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України та частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою у вигляді пені, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2. Договору поставки №2020/П/11-1 від 29.01.2020 сторонами було узгоджено, що в разі порушення Покупцем термінів виконання грошових зобов'язань, визначених цим договором, він сплачує Постачальникові за кожен день не виконання зобов'язання пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за весь термін прострочення. Позовна давність щодо стягнення пені встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, сторонами визначено інший період часу нарахування пені, ніж той, що визначений законодавством. Таке право закріплене у приписах частини 6 статті 232 Господарського кодексу України,норми якого діяли на дату подання заяви до суду.
Крім того, сторонами також продовжено строк позовної давності по сплаті штрафних санкціям, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони в Договорі поставки №2020/П/11-1 від 29.01.2020 передбачили інший розмір процентів річних - 20% (пункт 5.2.)
Отже, враховуючи неналежне виконання боржником своїх обо'язків за договором №2020/П/11-1 від 29.01.2020 у ТОВ "Паркінг+" виникло право нараховувати інфляційні та 20% річних від простроченої суми.
Проте, здійснивши перевірку нарахувань інфляційних, відсотків річних, пені, зроблених кредитором, суд встановив, що він зроблений не вірно, а саме: нарахування зроблені на загальну суму заборгованості за договором, а не за кожною накладної , яка визначає та підтверджує поставку товару.
В заяві про збільшення (уточнення) кредиторських вимог кредитором також здійснено невірний розрахунок зазначених нарахувань, оскільки наведені заявником розрахунки пені, інфляційних та 20% річних проведені наростаючим підсумком, що призвело до неврахування дати існування заборгованості за кожною накладною.
Суд звертає увагу на те, що під час розгляду спору в суді, в разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Разом з тим, суд наголошує,про що було зазначено вище, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, наданих аріфметичних нарахувань ( пені, відсотків , штрафних санкцій), накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. За результатом розгляду таких вимог, господарський суд визнає або відхиляє вимоги кредитора.
Отже, під час розгляду судом заяв з грошовими вимогами до боржника, чинним законодавством про банкрутствоа не передбачено здійснення господарським судом самостійного розрахунку, оскільки обґрунтування наявності грошових вимог та вірність розрахунків покладено на кредитора-заявника.
З урахуванням вище викладеного, суд відхиляє грошові вимоги ТОВ "Паркінг +" в частині нарахування інфляційних, 20% річних та пені в повному обсязі за вказагти вище договором.
Щодо грошових вимог в частині нарахування товарного кредиту, суд дійшов висновку про наступне.
Пунктом 3.6 Договору поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 між кредитором та боржником було узгоджено, що у випадку не здійснення Покупцем (Боржником) оплати за фактично поставлений Товар, протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, Постачальник (Товариство) має право виставити Покупцю (Боржнику) користування товарним кредитом, розмір якого, згідно розрахунку кредиторських вимог становить 7 574702,61 грн. При цьому товарний кредит розраховується по наступній формулі: С(т.к.) = Кз*Кт.к./365, де, С(т.к.) - сума товарного кредиту; Кз - кредиторська заборгованість Покупця перед Постачальником на момент оплати; Кт.к. - кількість днів користування Покупцем товарним кредитом.
Частиною першою статті 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Поняття товарного кредиту визначено у п. 14.1.245. Податкового кодексу України згідно з яким, - це товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Проте, строк, який є істотною умовою угоди про товарний кредит, вищевказаним договором не визначено. Договором не передбачено ні початок, ні кінець строку. Як вбачається зі змісту пункту 3.6. Договору, умова про товарний кредит застосовується лише в разі недотримання покупцем строків оплати вартості поставленого товару, визначеного пунктом 3.1. Договору. Термін, коли припиняється нарахування плати за товарний кредит взагалі не визначено. Такі умови Договору не відповідають законодавчому визначенню поняття "товарний кредит", що наведене в пункті 14.1.245. Податкового кодексу України.
Умови Договору про "товарний кредит" не містять також визначення плати за користування кредитом. Наведена в пункті 3.6. формула розрахунку відсотків містить прив'язку до кількості днів прострочення погашення основного грошового зобов'язання. Таке визначення по своїй суті є тотожнім визначенню пені. Остання згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України, є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, на переконання суду, умови пункту 3.6. Договору являють собою не умови про товарний кредит, а умови про неустойку, а саме пеню за невиконання основного грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару.
Між тим пеня за це порушення вже передбачена в пункті 5.2. Договору. Подвійне стягнення пені за одне й те саме порушення умов Договору суперечить статті 61 Конституції України. Згідно з нею ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи наведене, суд відхиляє заявлені грошові вимоги в частині 7 574 702,61 грн товарного кредиту.
2. За договором поставки № 2021/П/082020/П/11-1.
12.01.2021 між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ДБК Профіт" було укладено Договір поставки № 2021/П/08 (зі строком дії до 31.12.2021, а в частині виконання грошових зобов'язань Боржника до 25.12.2021), відповідно до п.1.1 якого Кредитор зобов'язався поставити Боржнику наступний товар: асфальтобетонні суміші, бітумну емульсію, відходи фрезерування (код УКТ ЗЕД 27150000), пісок (код УКТ ЗЕД 2505), відсів гранітний, щебінь (код УКТ ЗЕД 2517), бетон (код УКТ ЗЕД 3824), борт дорожній та тротуарний (поребрик) (код УКТ ЗЕД 6801), а також вироби з бетону (код УКТ ЗЕД 6810), а Боржник зобов'язався прийняти і оплатити цей товар.
Пунктом 2.1 Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 було визначено базис поставки: EXW відповідно до міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС 2010 - склад готової продукції Товариства, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, 51.
Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 ТОВ "Паркінг+", у період з 25.03.2021 по 13.11.2021 було поставлено ТОВ "ДБК Профіт" товарів на загальну суму 54 339 484,40 грн, що підтверджується відповідними накладними.
Крім того, до матеріалів справи додані Довіреності на отримання ТОВ "ДБК Профіт" товарів за Договором поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 № 5 від 24.03.2021, № 6 від 31.03.2021, № 7 від 31.03.2021, № 9 від 30.04.2021, № 10 від 30.04.2021, № 20 від 31.05.2021, № 21 від 31.05.2021, № 27 від 30.06.2021, № 28 від 30.06.2021, № 36 від 31.07.2021, № 37 від 31.07.2021, № 44 від 31.08.2021, № 45 від 31.08.2021, № 47 від 30.09.2021, № 48 від 30.09.2021, № 51 від 30.10.2021, № 52 від 30.10.2021, № 53 від 30.11.2021.
Всі поставлені товариством товари були у повному обсязі прийняті боржником, що у свою чергу підтверджує факт поставки ТОВ "Паркінг+" товарів належної якості, а відтак повне і належне виконання ним взятих на себе, згідно Договору поставки №2021/П/08 від 12.01.2021, обов'язків.
Пунктом 3.1 Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 Сторонами визначено, що остаточний розрахунок за кожну поставлену партію товару повинен бути здійснений протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту фактичної поставки товару.
Проте, боржником, за поставлені протягом 2021 року товари, було сплачено на користь ТОВ "Паркінг+" лише 38 809 293,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями з призначенням платежу "Сплата згідно договору 2021/П/08 від 12.01.2021".
Враховуючи викладене, ТОВ "ДБК Профіт", в супереч взятих на себе, згідно Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 обов'язків, не було здійснено повних (остаточних) розрахунків з ТОВ "Паркінг+" за поставлені у період з 25.03.2021 по 13.11.2021 товари, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 15 530 191,40 грн.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Таким чином, заборгованість в розмірі 15 530 191,40 грн за поставлений товар за Договором поставки 2021/П/08 від 12.01.2021 визнається судом та є такою, що підлягає включенню до четвертої черги реєстру кредиторів.
Положеннями пункту 3.6 Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 було узгоджено, що у випадку не здійснення Покупцем (Боржником) оплати за фактично поставлений Товар, протягом 30 календарних днів з дати поставки товару, Постачальник (Кредитор) має право виставити Покупцю (Боржнику) користування товарним кредитом який розраховується в порядку, повністю ідентичному, як і в договорі поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 року. Згідно з розрахунком ТОВ "Паркінг+" розмір товарного кредиту становить 29 656 283,31 грн.
Також, за не виконання взятих на себе, згідно Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 обов'язків по здійсненню повних (остаточних) розрахунків з ТОВ "Паркінг+" за поставлені згідно договору товари, ТОВ "Паркінг+" були застосовані до ТОВ "ДБК Профіт" штрафні санкції.
Пунктом 5.2 Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ДБК Профіт" було узгоджено, що за порушення строків оплати поставлених товарів Боржник повинен сплатити Товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення виконання зобов'язання, за кожен день невиконання зобов'язання та за весь період прострочення, а строк позовної давності щодо стягнення пені було встановлено тривалістю у три роки з чого вбачається, що боржник повинен сплатити пеню за прострочення розрахунку за поставлені товариством, згідно Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021, товари, за весь період прострочення, розмір якої згідно розрахунку кредиторських вимог становить 12 301 613,51 грн.
Окрім цього, з урахуванням положень статей 552 та 625 ЦК України, внаслідок не виконання взятих на себе, згідно Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 обов'язків по здійсненню повних та своєчасних розрахунків із ТОВ "Паркінг+" за придбані у товариства товари, ТОВ "ДБК Профіт" зобов'язане відшкодувати ТОВ "Паркінг+" спричинені інфляційні збитки розмір яких становить 4 807 615,33 грн.
Також, з урахуванням положень пункту 5.2 Договору поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021, відповідно до якого між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ДБК Профіт" було узгоджено, що за порушення Боржником термінів проведення розрахунків більш ніж на п'ять робочих днів, він повинен сплатити ТОВ "Паркінг+" 20% річних від простроченої суми, останній зобов'язаний сплатити на користь ТОВ "Паркінг+" річні відсотки розмір яких становить 5 931 256,66 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунків суми процентів річних, інфляційних втрат та пені, та встановлено, що вказані розрахунки є не вірними, а саме: нарахування зроблені на загальну суму заборгованості за договором, а не за кожною поставкою товару.
В заяві про збільшення (уточнення) кредиторських вимог кредитором також здійснено невірний розрахунок зазначених нарахувань, оскільки наведені заявником розрахунки пені, інфляційних та 20% річних проведені наростаючим підсумком, що призвело до неврахування дати існування заборгованості за кожною накладною.
Отже, з викладених вище мотивів (в частині правовідносин за договором поставки №2020/П/11-1 від 29.01.2020), які є аналогічними та застосовними і до правовідносин за договором поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 з огляду на ідентичність умов вказаних договорів, господарський суд відхиляє заявлені ТОВ "Паркінг+" грошові вимоги в частині пені в сумі 12 301 613,51 грн, інфляційних в сумі 4 807 615,33 грн, 20% річних в сумі 5 931 256,66 грн.
В частині нарахування товарного кредиту в сумі 29 656 283,31 грн, суд відхиляє з аналогічних підстав, що і під час розгляду правовідносин в цій частині за договором поставки №2020/П/11-1 від 29.01.2020.
3. За договором про надання послуг № 2020/У/15.
04.02.2020 між ТОВ "Паркінг+" і ТОВ "ДБК Профіт" був укладений Договір про надання послуг № 2020/У/15 (зі строком дії до 31.12.2020, а в частині виконання грошових зобов'язань боржника до 25.12.2020), відповідно до п.1.1 якого ТОВ "Паркінг+" зобов'язалося надавати ТОВ "ДБК Профіт" послуги, з використання механізмів (код ДКПП 52.21), що належать ТОВ "Паркінг+", здійснити доставку і вивіз механізмів на об'єкти ТОВ "ДБК Профіт" та/або транспортування вантажів останнього (код ДКПП 49.41), а ТОВ "ДБК Профіт" зобов'язалося прийняти надані послуги і оплатити їх.
На виконання Договору про надання послуг № 2020/У/15 від 04.02.2020 ТОВ "Паркінг+" протягом 2020 року були надані ТОВ "ДБК Профіт" послуги, з використання належних підприємству механізмів на загальну суму 3 651 284,40 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами наданих послуг № 13/03 від 31.03.2020; № 12/04 від 30.04.2020; № 11/05 від 30.05.2020; № 29/06 від 30.06.2020; № 20/07 від 31.07.2020; № 14/08 від 31.08.2020; № 13/09 від 30.09.2020; № 14/10 від 31.10.2020; № 11/11 від 30.11.2020 та № 10/12 від 28.12.2020.
Частиною 1 статті 901 та частиною 1 статті 903 ЦК України визначено обов'язок Замовника (боржника) по оплаті наданих йому Виконавцем (кредитором), згідно Договору послуг, у строки та в порядку, що встановлені Договором, а у частині 1 статті 530 ЦК України акцентовано увагу на тому, що у випадку, коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, Пунктом 2.7 Договору про надання послуг № 2020/У/15 від 04.02.2020 між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ДБК Профіт" було узгоджено обов'язок боржника (за Договором - Замовник) по повній оплаті наданих кредитором (за Договором - Виконавець) послуг протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня підписання Сторонами акту наданих послуг, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора або готівкою в касу кредитора.
В свою чергу ТОВ "ДБК Профіт", в рахунок погашення наявної перед ТОВ "Паркінг+" заборгованості за надані останнім протягом 2019 та 2020 роки послуги, було укладено з кредитором Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.09.2020 на суму 772 485,60 грн та від 31.12.2020 на суму 1 773 039,60 грн, за результатом укладення яких було у повній мірі погашено наявну перед ТОВ "Паркінг+" заборгованість за Договором про надання послуг № 2019/У/06 від 29.01.2019 у розмірі 1 579 260,00 грн, а заборгованість за Договором про надання послуг № 2020/У/15 від 04.02.2020 було зменшено до 2 685 019,20 грн.
Будь яких інших платежів, в рахунок погашення наявної перед ТОВ "Паркінг+" за Договором про надання послуг № 2020/У/15 від 04.02.2020 заборгованості, боржником, здійснено не було, у зв'язку з чим ТОВ "ДБК Профіт" не було виконано взятих на себе зобов'язань по здійсненню повних (остаточних) розрахунків з ТОВ "Паркінг+" за надані останнім згідно Договору про надання послуг № 2020/У/15 послуги, в результаті чого у нього виникла перед кредитором заборгованість, розмір якої, станом на теперішній час, складає 2 685 019,20 грн.
Крім того, за не виконання взятих на себе згідно Договору про надання послуг № 2020/У/15 від 04.02.2020 обов'язків по здійсненню повних (остаточних) розрахунків з ТОВ "Паркінг+" за надані останнім згідно договору послуги, ТОВ "Паркінг+" були застосовані до ТОВ "ДБК Профіт" штрафні санкції та нараховані відповідні інфляційні та річні.
Разом з тим, перевіркою нарахувань судом встановлено, що вони здійснені невірно, оскільки зроблені на загальну суму заборгованості, а не за кожною наданою послугою. Крім того, враховуючи, що в заяві про збільшення (уточнення) кредиторських вимог розрахунок здійснений кредитором поза межами строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів і не є в розумінні ст.ст. 45-46 КУзПБ заявою з додатковими вимогами до боржника, суд не приймає такі нарахування, в зв'язку з чим відхиляє нараховані кредитором у первинній заяві за договором про надання послуг № 2020/У/15 від 04.02.2020 пеню в сумі 2 531 347,80 грн, 20% річних в сумі 1 562460,49 грн, інфляційні в сумі 1 217 560,36 грн.
Заборгованість в частині основного зобов'язання за договором про надання послуг № 2020/У/15 в сумі 2 685 019,20 грн є обґрунтованою, визнається судом і є такою, що підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
4. За договором про надання послуг № 2021/У/08.
Як встановлено судом, за договором про надання послуг № 2021/У/08 від 12.01.2021, укладеного між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "ДБК Профіт", ТОВ "Паркінг+" протягом 2021 року надало ТОВ "ДБК Профіт" обумовлені договором послуги на загальну суму 4 831 971,60 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано підписані сторонами Акти наданих послуг.
Оплату за надані послуги ТОВ "ДБК Профіт" не здійснило, в зв'язку з чим сума підтвердженої заборгованості за договором становить 4 831 971,60 грн.
Відповідно до умов договору п. 4.2. ТОВ "Паркінг+" на вказану суму здійснило нарахування 3 827 451,04 грн пені та 1 845 416 грн відсотків річних, а також 1 551 773,29 грн інфляційних втрат.
Як вже зазначалось судом вище, обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Здійснивши перевірку нарахувань пені, інфляційних втрат та 20% річних, судом встановлено, що вони здійснені невірно, оскільки зроблені на загальну суму заборгованості, а не за кожною наданою послугою (актом виконаних робіт).
Крім того, враховуючи, що в заяві про збільшення (уточнення) кредиторських вимог розрахунок здійснений кредитором поза межами строку, встановленого для заявлення вимог кредиторів і не є в розумінні ст.ст. 45-46 КУзПБ заявою з додатковими вимогами до боржника, суд не приймає такі нарахування, в зв'язку з чим відхиляє нараховані кредитором у первинній заяві за договором про надання послуг № 2021/У/08 від 12.01.2021 пеню в сумі 3 827 451,04 грн, 20% річних в сумі 1845416,00 грн, інфляційні в сумі 1 551 773,29 грн.
Заборгованість в частині основного зобов'язання за договором про надання послуг № 2021/У/08 в сумі 4 831 971,60 грн є такою, що визнається судом і підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
5. За Договором про переведення боргу б/н від 25.05.2021.
25.05.2021 між ТОВ "Паркінг+", Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Будресурс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДБК Профіт" був укладений Договір про переведення боргу б/н, відповідно до п.1.1 якого ТОВ "БК Будресурс" передало свої боргові зобов'язання перед ТОВ "Паркінг+" за основним Договором, у розмірі 20 629 598,32 грн ТОВ "ДБК Профіт", а ТОВ "ДБК Профіт" взяло на себе зобов'язання по виконанню боргових зобов'язань ТОВ "БК Будресурс" за основним Договором перед ТОВ "Паркінг+".
Статтею 520 ЦК України передбачено право учасників господарських правовідносин, на здійснення, за згодою кредитора, заміни боржника за зобов'язанням, іншою особою (новим боржником), з урахуванням чого підписанням Договору про переведення боргу б/н від 25.05.2021 ТОВ "Паркінг+" як кредитор, погодився з переведенням наявної у ТОВ "БК Будресурс" заборгованості, у розмірі 20 629 598,32 грн на нового боржника - ТОВ "ДБК Профіт".
Договором про переведення боргу б/н від 25.05.2021 не було встановлено строків виконання ТОВ "ДБК Профіт" (нового боржника) зобов'язання по сплаті переведеного боргу на користь ТОВ "Паркінг+", в зв'язку з чим, з урахуванням положень частини 2 ст. 530 ЦК України, ТОВ "Паркінг+" як кредитор у зобов'язанні, було наділено правом вимагати від ТОВ "ДБК Профіт" виконання його обов'язку по погашенню наявної заборгованості у будь-який час, а ТОВ "ДБК Профіт", у свою чергу, зобов'язане виконати свій обов'язок по погашенню заборгованості у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
05.09.2022 кредитором, засобами поштового зв'язку (поштове відправлення № 6101014259492) була пред'явлена ТОВ "ДБК Профіт" вимога № 71 від 01.09.2022 щодо погашення наявної у нього за Договором про переведення боргу б/н від 25.05.2021 заборгованості у розмірі 20 629 598,32 грн протягом 7 (семи) днів з моменту пред'явлення вказаної вимоги.
Згідно рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштового відправлення № 6101014259492, вимога ТОВ "Паркінг+" № 71 отримана ТОВ "ДБК Профіт" 07.09.2022 та залишена боржником без відповіді, наявна заборгованість погашена не була, внаслідок чого у боржника виникла перед кредитором заборгованість в сумі 20 629 598,32 грн.
Грошові вимоги кредитора за договором про переведення боргу підтверджуються наявними у справі доказами, а саме:
- копіями угод про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 31.12.2020, б/н від 30.03.2020, б/н від 04.12.2019, б/н від 30.11.2019, б/н від 31.08.2019 та б/н від 31.05.2018, які укладені між ТОВ "БК Будресурс" та ТОВ "Паркінг+",
- Договорм про надання послуг № 2020/У/14 від 04.02.2020, з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 9/04 за квітень 2020р до нього та Актом звірки за серпень 2020 року за договором;
- Договором поставки № 2020/П/14 від 04.02.2020 з довіреностями на отримання товарів за договором № 1 від 01.04.2020, № 2 від 01.04.2020 та № 4 від 30.04.2020 та видатковими накладними за договором;
- Договором поставки № 2019/П/03 від 29.01.2019 з довіреностями на отримання товарів за договором № 2 від 31.01.2019, № 5 від 28.02.2019, № 8 від 31.03.2019, № 13 від 30.04.2019 № 22 від 28.06.2019 № 23 від 31.07.2019, видатковими накладними за договором, Актами звірок за серпень 2020 року та жовтень, серпень, квітень 2019 року та банківськими виписками АТ "Сенс банк" за 26.05.2020;
- Договором поставки № 2018/П/07 від 15.01.2018 з довіреностями на отримання товарів за договором № 5 від 02.04.2018, № 28 від 02.05.2018, № 29 від 31.05.2018 № 32 від 30.06.2018, № 38 від 31.08.2018, № 45 від 29.09.2018 № 50 від 30.11.2018, видатковими накладними за договором та банківськими виписками АТ "Сенс банк" за 12.11.2018, 22.11.2018, 17.12.2018, 31.10.2019.
Також, до матеріалів справи доданий акт звірки розрахунків від 09.04.2024 року, підписаний директором ТОВ "ДБК Профіт" та директором ТОВ "Паркінг+", в якому відображена сума заборгованості у розмірі 20 629 598,32 грн за договором переведення боргу б/н від 25.05.2021.
Судом встановлено, що договiр про переведення боргу б/н вiд 25.05.2021 був укладений в перiод iснування активних господарських взаємовiдносин мiж ТОВ "Паркiнг+" та ТОВ "ДБК Профіт".
Отже, зазначене вище спростовують заперечення кредитора ТОВ "Овіс Трейд" щодо укладення спірного Договору безпосередньо перед зверненням ТОВ "Паркінг+" із заявою з грошовими вимогами до ТОВ "ДБК Профіт", а також спростовує твердження ініціюючого кредитора про невиконання сторонами умов договору щодо передання боржнику первинних документів.
Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 по справі № 922/4391/23 (922/3271/24) в задоволенні позовних вимог розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія Профіт" арбітражного керуючого Попадюка І.В. про визнання недійсним договору про переведення боргу від 25.05.2021, укладеного між ТОВ "Паркінг+", ТОВ "ДБК Профіт" та ТОВ "Будівельна компанія Будресурс" відмовлено в повному обсязі.
Таким чином, грошові вимоги ТОВ "Паркінг+" за договором б/н про переведення боргу від 25.05.2021 в загальній сумі 20 629 598,32 грн є такими, що визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу.
6. За Договором про переведення боргу б/н 30.06.2021.
30.06.2021 між ТОВ "Паркінг+", ТОВ "ДБК Профіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метрокуб" був укладений Договір про переведення боргу б/н, відповідно до п.1.1 якого ТОВ "Метрокуб" передало свої боргові зобов'язання перед ТОВ "Паркінг+" (Кредитором) за основним Договором, у розмірі 7 164 656,60 грн. ТОВ "ДБК Профіт" (боржнику), а ТОВ "ДБК Профіт" взяло на себе зобов'язання по виконанню боргових зобов'язань ТОВ "Метрокуб" за основним договором перед ТОВ "Паркінг+".
Заборгованість ТОВ "Метрокуб" перед ТОВ "Паркінг+" у розмірі 7 164 656,60 грн, виникла внаслідок існування між останніми господарських правовідносин, врегульованих господарськими Договорами (Договорами поставки № 2019/П/05 від 29.01.2019 та № 2020/П/13 від 04.02.2020).
З урахуванням положень статті 520 ЦК України підписанням Договору про переведення боргу б/н від 30.06.2021 ТОВ "Паркінг+", як кредитор, погодився з переведенням наявної у ТОВ "Метрокуб" заборгованості, у розмірі 7 164 656,60 грн на нового боржника - ТОВ "ДБК Профіт".
За домовленістю між ТОВ "Паркінг+" та ТОВ "Метрокуб", сплачені останнім згідно платіжної інструкції № 70 від 23.06.2021 року грошові кошти у розмірі 1 500 000,00 грн були зараховані ТОВ "Паркінг+", в якості часткового погашення заборгованості боржника (ТОВ "ДБК Профіт") за Договором про переведення боргу б/н від 30.06.2021, внаслідок чого сума заборгованості ТОВ "ДБК Профіт" перед ТОВ "Паркінг+" за Договором про переведення боргу б/н від 30.06.2021 була зменшена до 5 664 656,60 грн.
Договором про переведення боргу б/н від 30.06.2021 не було встановлено строків виконання ТОВ "ДБК Профіт" зобов'язання по сплаті товариству переведеного боргу, в зв'язку з чим, з урахуванням положень частини 2 статті 530 ЦК України, ТОВ "Паркінг+" 05.09.2022 засобами поштового зв'язку (поштове відправлення № 6101014259506) була пред'явлена ТОВ "ДБК Профіт" Вимога № 70 від 05.09.2022 щодо погашення наявної у нього за Договором про переведення боргу б/н від 30.06.2021 заборгованості в розмірі 5 664 656,60 грн протягом 7 (семи) днів з моменту пред'явлення вказаної вимоги.
Згідно з відомостями, що містять у рекомендованому поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення № 6101014259506, вимога ТОВ "Паркінг+" №70 від 01.09.2022 була отримана ТОВ "ДБК Профіт" 07.09.2022, однак була боржником залишена без відповіді, а наявна заборгованість погашена не була, внаслідок чого у боржника виникла перед кредитором заборгованість, розмір якої становить 5 664 656,60 грн
В обґрунтування наявної заборгованості кредитором ТОВ "Паркінг+" були додані до матеріалів справи:
- Договір про надання послуг № 2020/У/13 від 04.02.2020 з Актами приймання виконаних будівельних робіт № 8/04 за квітень 2020, № 12/05 за травень 2020, 30/06 за червень 2020 року, 12/09 за вересень 2020 року та Актом звірки за серпень 2020 року за договором;
- Договір поставки № 2020/П/13 від 04.02.2020 з довіреностями на отримання товарів за договором № 4 від 03.02.2019, № 6 від 29.02.2020, № 7 від 31.03.2020, № 8 від 31.03.2020 № 9 від 30.04.2020, № 10 від 30.04.2020 № 12 від 31.05.2020 № 13 від 30.06.2020 № 14 від 31.07.2020 № 16 від 31.08.2020, № 17 від 31.08.2020, № 19 від 30.09.2020, № 21 від 30.10.2020, № 22 від 30.10.2020, № 23 від 30.11.2020, Видатковими накладними за договором та Актами звірок за грудень 2020 року, серпень 2020 року, травень 2020 року за договором;
- Договір поставки № 2019/П/05 від 29.01.2019 з довіреностями на отримання товарів за договором № 7 від 31.03.2019, № 18 від 30.04.2019, № 19 від 30.04.2019, № 20 від 31.05.2019, № 21 від 31.05.2019, 3 26 від 28.06.2019, № 27 від 28.06.2019, № 34 від 31.07.2019, № 35 від 31.07.2019, № 38 від 31.08.2019, № 41 від 30.09.2019, № 44 від 31.10.2019, № 47 від 30.11.2019, № 48 від 30.11.2019, Видатковими накладними за договором, Актами звірок за жовтень 2019 року, квітень 2019 року за договором та банківськими Виписками АТ "Сенс банк" за 02.12.2019, 24.12.2019, 23.03.2020, 25.03.2020, 27.03.2020, 13.04.2020, 16.04.2020, 22.04.2020, 27.04.2020, 21.09.2020;
- довіреності на отримання ТОВ "ДБК Профіт" товарів за Договором поставки № 2020/П/11-1 від 29.01.2020 № 3 від 03.02.2020, № 4 від 03.02.2020, № 7 від 29.02.2020, № 8 від 29.02.2020, № 15 від 31.03.2020, № 16 від 31.03.2020, № 23 від 30.04.2020, № 24 від 30.04.2020, № 32 від 01.06.2020, № 34 від 17.06.2020, № 35 від 30.06.2020, № 36 від 30.06.2020, № 38 від 31.07.2020, № 37 від 31.07.2020, № 41 від 31.08.2020, № 40 від 31.08.2020, № 46 від 30.09.2020, № 47 від 30.09.2020, № 49 від 30.10.2020, № 50 від 30.10.2020, № 53 від 30.11.2020, № 54 від 30.11.2020
- довіреності на отримання ТОВ "ДБК Профіт" товарів за Договором поставки № 2021/П/08 від 12.01.2021 № 5 від 24.03.2021, № 6 від 31.03.2021, № 7 від 31.03.2021, № 9 від 30.04.2021, № 10 від 30.04.2021, № 20 від 31.05.2021, № 21 від 31.05.2021, № 27 від 30.06.2021, № 28 від 30.06.2021, № 36 від 31.07.2021, № 37 від 31.07.2021, № 44 від 31.08.2021, № 45 від 31.08.2021, № 47 від 30.09.2021, № 48 від 30.09.2021, № 51 від 30.10.2021, № 52 від 30.10.2021, № 53 від 30.11.2021.
Отже, зазначене вище спростовують заперечення кредитора ТОВ "Овіс Трейд" щодо укладення спірного Договору безпосередньо перед зверненням ТОВ "Паркінг+" із заявою з грошовими вимогами до ТОВ "ДБК Профіт", а також спростовує твердження ініціюючого кредитора про невиконання сторонами умов договору щодо передання боржнику первинних документів.
Крім того, рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2025 по справі № 922/4391/23 (922/3297/24) в задоволенні позовних вимог розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожно-будівельна компанія Профіт" арбітражного керуючого Попадюка І.В. про визнання недійсним договору про переведення боргу від 30 червня 2021 року, укладеного між ТОВ "Паркінг+", ТОВ "ДБК Профіт" та ТОВ "Метрокуб" відмовлено в повному обсязі.
Таким чином, грошові вимоги ТОВ "Паркінг+" за договором б/н про переведення боргу від 30.06.2021 в загальній сумі 5 664 656,60 грн є такими, що визнаються судом та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу.
7. За договором поставки №2019/П/04.
29.01.2019 між заявником та боржником було укладено Договір поставки №2019/П/04.
За вказаним договором заявник зобов'язується поставити боржнику товар: асфальтобетонні суміші, бітумну емульсію, відходи фрезерування (код УКТ ЗЕД 27150000), пісок (код УКТ ЗЕД 25.05.), відсів гранітний, щебінь (код УКТ ЗЕД 2517), бетон (код УКТ ЗЕД 3824), борт дорожній та тротуарний (поребрик) (код УКТ ЗЕД 6801), а також вироби з бетону (код УКТ ЗЕД 6810), а боржник зобов'язався прийняти і оплатити цей товар.
Так, на виконання Договору поставки №2019/П/04 від 29.01.2019 заявником, у період 03.04.2019 по 27.12.2019 було поставлено боржнику товарів на загальну суму 38 263 161,90 грн.
Боржник свої зобов'язання виконав частково, оплатив за поставлені протягом 2019 року товари суму у розмірі 21 518 270,00 грн.
Внаслідок чого, у боржника перед заявником за Договором поставки №2019/П/04 від 29.01.2019 утворилась заборгованість в сумі 16 744 891,90 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2023 по справі №922/1391/23 частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Паркінг+" до ТОВ "ДБК Профіт" та стягнуто з боржника наявну у останнього перед кредитором заборгованість за Договором поставки № 2019/П/04 від 29.01.2019 в розмірі 103 342159,23 грн, що складається з: основного боргу в розмірі 16 716 847,34 грн, пені за несвоєчасне виконання обов'язків у розмірі 12 402 523,05 грн, річних відсотків у розмірі 11 071 981,53 грн, інфляційних збитків у розмірі 7 790 899,46 грн та товарного кредиту у розмірі 55 359 907,85 грн, а також 939 145,14 грн судового збору.
Рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В мотивувальній частині рішення міститься юридична оцінка товарного кредиту, як штрафної санкції.
Разом з тим, преюдиційними для даної справи є лише факти, встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2023 по справі № 922/1391/23, такі як, зокрема, сума боргу, період виникнення боргу тощо. Юридична оцінка природи вказаного боргу є юридичною оцінкою, наданою судом, який розглядав справу, та не має преюдиційного значення для даної справи.
Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04.02.2025 в цій справі, які є обов'язковими для господарського суду в силу ч. 1 ст. 316 ГПК України при новому розгляді заяви.
Таким чином вимоги за договором поставки № 2019/П/04 від 29.01.2019 підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в загальній сумі 104281304,37 грн в наступній черговості: 91 878 781,32 грн - 4 черга, 12 402 523,05 грн пені - 6 черга.
Решта аргументів заперечень ТОВ "Овіс Трейд" не впливають на наведені висновки та не змінюють їх. До того ж, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд визнає вимоги ТОВ "Паркінг+" частково в загальній сумі 154 451 146,80 грн, з якої: 66 886 689,77 грн основої заборгованості (4 черга), 7 790 899,46 грн - інфляційні збитки (4 черга), 11 071 981,53 грн - 20% річних (4 черга), 55 359 907,85 грн - товарного кредиту (4 черга), 12 402 523,05 грн - пені (6 черга), 939145,14 грн - судового збору по справі № 922/1391/23 (4 черга) та 5 368,00 грн судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга).
Керуючись ст. ст. 1, 44-46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркінг+" (заява за вх. № 35573 від 26.12.2023) частково в сумі 154 451 146,80 грн, з якої: 66 886 689,77 грн основої заборгованості (4 черга), 7 790 899,46 грн - інфляційні збитки (4 черга), 11 071 981,53 грн - 20% річних (4 черга), 55 359 907,85 грн - товарного кредиту (4 черга), 12 402 523,05 грн - пені (6 черга), 939145,14 грн - судового збору по справі № 922/1391/23 (4 черга) та 5 368,00 грн судового збору, сплаченого за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника (1 черга).
2. В решті вимоги ТОВ "Паркінг+" - відхилити.
3. Ухвалу направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвала підписана 14.10.2025.
Суддя Міньковський С.В.