Справа № 143/761/25
10.10.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Погребище Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-
встановив:
У серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати своїх дітей. Це, зокрема, виявилося в тому, що відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання спільних дітей не надає.
Відповідач має добрий стан здоров'я, не перебуває на обліку в жодній медичній установі та є працездатним, тому позивачка вважає, що він має можливість надавати кошти на утримання спільних дітей. Інших осіб на утриманні у відповідача немає.
Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст.180-183, 191 СК України, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.23,24).
Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином (а.с. 28), через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.29).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.01.2012 року, виданого виконкомом Педосівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с. 16).
Позивачка та відповідач є батьками малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Педосівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с.10), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Педосівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с.8), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Педосівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с.6), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого виконкомом Педосівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а.с.14), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Погребищенського районного управління юстиції Вінницької області (а.с.12).
Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11,9,7,15,13).
Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 2, 3 статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В силу ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
При визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги те, що відповідач має працездатний вік, доказів, які б свідчили про незадовільний стан здоров'я відповідача, або які б підтверджували знаходження на його утриманні непрацездатних осіб, або сплати аліментів іншим дітям суду не надано, приймаючи до уваги заяву відповідача про визнання позову, суд вважає можливим стягнути з нього аліменти у зазначеному позивачкою розмірі.
Відтак, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1/2 частки від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 13.08.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору розмірі 1211 грн.20 коп., а відповідач до початку розгляду справи по суті позов визнав, в зв'язку з чим її позовні вимоги були задоволенні у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн, а решта судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. має бути компенсована за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 13.08.2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 15.10.2025 року.
Суддя