Єдиний унікальний номер 142/141/25
Номер провадження 2/142/262/25
іменем України
15 жовтня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Нестерука В.В.,
з участю
секретаря судового засідання Яворської О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Каленяка Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Студенянської сільської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, -
11 березня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Студенянської сільської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, в якій позивач просить суд визначити місцем проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області 22.06.2004 року, РКОПП НОМЕР_2 , залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - Службу у справах дітей Студенянської сільської ради, зобов'язати Службу у справах дітей Студенянської сільської ради подати суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що починаючи з 2012 року ОСОБА_1 (надалі-Позивач) та ОСОБА_2 (надалі-Відповідач) проживали разом без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 . 21.05.2015 року між Позивачем та Відповідачем було зареєстровано шлюб про, що 21.05.2015 року складено відповідний актовий запис №21 орган державної реєстрації Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Піщанського районного управління юстиції у Вінницькій області, свідоцтво про одруження НОМЕР_4 . Спільне життя у сторін не склалося, через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дочки. З 2022 року Відповідач виїхала за кордон, після чого спілкування між сторонами припинилося. 06.01.2025 року Піщанським районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 10.02.2025 року Крижопільським відділом ДВС у Тульчинському районі відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного наказу. В січні 2025 року Позивач звернувся з позовною заявою до Піщанського районного суду про розірвання шлюбу укладеного між Сторонами. З моменту припинення фактичних шлюбних відносин дочка ОСОБА_3 проживає з Батьком - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно акту обстеження умов проживання від 05.02.2025 року за адресою АДРЕСА_1 , постійно проживають та мають постійне місце реєстрації ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_5 - бабуся. Санітарно-гігієнічні умови проживання сім'ї відповідають загально-встановленим нормам. Дочка має окрему кімнату із облаштованими спальним та робочим місцями. Дохід сім'ї складається із заробітної плати батька. Для виховання та розвитку дитини створені всі необхідні умови. Дівчинка має обладнане робоче місце, забезпечена необхідним навчальним приладдям, навчальними посібниками. Проведено інтернет, в наявності мобільний телефон та ноутбук. Вихованням дитини займається батько, мати перебуває за кордоном більше двох років. Будинок в якому проживає сім'я належить на праві приватної власності матері Позивача ОСОБА_5 . Відповідно до довідки Студенянського ліцею Тульчинського району Вінницької області №72 від 18.12.2024 року виданої ОСОБА_1 , на його утриманні знаходиться донька, учениця 6 класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дочка регулярно відвідує школу, навчається на достатньому рівні, забезпечена необхідним одягом, взуттям та шкільним приладдям. Батько бере активну участь у вихованні дитини. Відповідач яка постійно проживає та працює за кордоном періодично приїжджає до України та постійно намагається вивезти дочку для постійного навчання та проживання за кордон, мотивуючи свою позицію тим, що в Україні введено військовий стан. При цьому, дочка ОСОБА_3 не має бажання виїжджати за кордон для постійного проживання та навчання там, а навпаки бажає проживати в селі Студена де навчається, постійно проживає разом з батьком та бабусею, має друзів (міцні соціальні зв'язки) і наразі відсутня необхідність змінювати її місце проживання та звичний життєвий режим. Однак, Відповідач приїжджаючи на короткий час в Україну та спілкуючись з дочкою намагається переконати її про необхідність виїзду за кордон, що породжує скандали та непорозуміння, в результаті чого Позивач звертався до органу опіки та піклування та в подальшому до психолога. З цих підстав та посилаючись на норми ст. 29 ЦК України, ст.ст. 160, 161 СК України позивач просить визначити місце проживання дочки з ним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11 березня 2025 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, судом 12 березня 2025 року було направлено запит до Студенянської сільської ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2
18 березня 2025 року на електронну адресу суду від Студенянської сільської ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 02-10/187 від 18 березня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не значиться зареєстрованою на території Студенянської сільської ради, 03 лютого 2025 року ОСОБА_2 за заявою власника знято з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді № 1216441 від 20 березня 2025 року з єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 знята з реєстрації місця проживання в АДРЕСА_1 , з 03 лютого 2025 року.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
23 квітня 2025 від служби у справах дітей Студенянської сільської ради надійшли письмові пояснення третьої особи на позовнузаяву.
Ухвалою суду від 16 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Каленяка Е.А. про витребування доказів, витребувано уГоловного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетинання громадянкою України ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце реєстрації якої в Україні є АДРЕСА_1 , державного кордону України за період з 01 січня 2022 року по день надання відповіді.
09 червня 2025 року на адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшли витребовувані відомості.
11 червня 2025 року на адресу суду від Студенянської сільської ради надійшов висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року було закрито підготовче провадження по цивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Студенянської сільської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Каленяк Е.А. в судовому засіданні 14 жовтня 2025 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання по даній справі не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за адресою на конвертах з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610268940580 та № 0610280447024, в яких відповідачу було направлено повістки про виклик до суду в судові засідання призначені на 15 серпня 2025 року та 14 жовтня 2025 року.
Будь-яких заяв та клопотань, а також відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Студенянської сільської радиТульчинського району Вінницької області в судове засідання 14 жовтня 2025 рокуповноважного представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, крім того в матеріалах справиміститьсязаява представника третьої особи про розгляд справи у відсутність представника служби у справах дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, заслухавши думку дитини, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до переконання, що в задоволені позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Пунктом 27 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та, враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області 01 серпня 2015 року. (а.с. 28)
Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 21 травня 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого повторно 12 січня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Піщанського районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 29).
З копії витягу з реєстру територіальної громади № 2024/015112461 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання дитини сторін ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 (а.с. 8)
З копії акту обстеження умов проживання складеного комісією у складі начальника служби у справах дітей Н.Подолян, в.о. директора КУ "Центр надання соціальних послуг" Т.Кордонської та інспектора ССД Л.Клівець від 05 лютого 2025 року слідує, що за адресою АДРЕСА_1 , проживають і мають постійне місце реєстрації батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та бабуся ОСОБА_5 , 1969 р.н., та для виховання та розвитку дитини створені всі необхідні умови. (а.с. 6, 61)
З витягу з державного реєстру речових прав № 373306527 від 08.04.2024 року слідує, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 . (а.с. 7)
Відповідно до довідки КУ "Центр надання соціальних послуг" Студенянської сільської ради № 117 від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає біля батька. (а.с. 15)
Згідно копії довідки Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Студенянської сільської ради № 105 від 22.04.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 60)
Відповідно до довідки № 72 від 18 грудня 2024 року наданої Студенянським ліцеєм Тульчинського району Вінницької області на утриманні ОСОБА_1 знаходиться донька учениця 6 класу ОСОБА_3 , ОСОБА_3 регулярно відвідує школу, навчається на достатньому рівні, забезпечена необхідним одягом взуттям шкільним приладдям, батько бере активну участь у вихованні дитини. (а.с. 12)
Відповідно до характеристики учениці 6 класу Студенянського ліцею ОСОБА_3 за підписами директора ліцею та класного керівника ОСОБА_3 , проживає в с. Студена з батьком та бабусею, навчається в ліцеї з першого класу, має навчальні досягнення достатнього рівня, батько учениці ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 беруть участь в шкільному житті дитини, спілкуються з вчителями, класним керівником, приділяють достатню увагу навчанню та вихованнню дівчинки, мати учениці ОСОБА_2 працює за кордоном, проте коли приїжджає завжди приходить до школи, цікавиться навчанням своєї доньки, відвідує загальношкільні та класні батьківські збори, позакласні виховні заходи. (а.с. 62)
Згідно копії довідки КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Студенянської сільської ради" № 14 від 03 лютого 2025 року ОСОБА_3 знаходиться на обліку в Студенянській ЦПМСД, діагноз здорова. (а.с. 9)
Згідно копії довідки КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Студенянської сільської ради" № 15 від 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Студенянській ЦПМСД, на обліках у психіатра та нарколога не знаходиться. (а.с. 10)
Відповідно до копії довідки військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 в НОМЕР_7 прикордонному загоні ДПСУ з 30 листопада 2024 року. (а.с. 11)
Також судом встановлено, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією про виконавче провадження № НОМЕР_8 від 24.02.2025 року (а.с 16), заявою ОСОБА_1 про прийняття на виконання судового наказу № 142/1093/24 від 07.01.2025 року поданою ним до відділу ДВС 03 лютого 2025 року, (а.с. 17), копією судового наказу Піщанського районного суду № 142/1093/24 від 07.01.2025 року (а.с.19), копією постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_8 від 10 лютого 2025 року (а.с. 25)
Відповідно до відомостей наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України в листі № 142/141/25/6694/2025 від 16.05.2025 року відповідач по справі ОСОБА_2 у період з 02.07.2022 року по 13.03.2025 року неодноразово здійснювала перетин державного кордону, при цьому періоди її перебування за кордоном значно перевищують час її перебування в Україні, фактично в 2023, 2024 та 2025 році відповідач приїздила в Україну лише на короткі проміжки часу, а саме з 27.08.2023 по 07.09.2023, з 05.03.2024 по 15.04.2024, з 11.06.2024 по 15.06.2024, з 20.08.2024 по 31.08.2024, з 16.02.2025 по 13.03.2025. (а.с. 79)
Відповідно до висновку органу опіки і піклування Студенянської сільської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини затвердженого рішенням виконкому Студенянської сільської ради № 64/64 від 09.06.2025 року слідує, що Служба у справах дітей Студенянської сільської ради не в змозі здійснити виїзд за місцем фактичного проживання гр. ОСОБА_2 , з метою виклику її на бесіду на засідання комісії, визначення її матеріального стану, обстеження житлових і побутових умов, збору характеризуючих даних, тощо. Тому, при вивченні та обговоренні обставин вищезазначеної справи комісія з питань захисту прав дитини при виконкомі Студенянської сільської ради погодилась, що надання суду висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, без встановлення і вивчення матеріального стану, житлових і побутових умов, стану здоров'я, місця фактичного перебування матері дитини потягне за собою порушення її особистих прав та законних інтересів. Приймаючи до уваги вищевикладене, орган опіки та піклування Студенянської сільської ради у прийнятті рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається на розсуд суду. (а.с. 81-84).
Опитана в судовому засіданні 15 серпня 2025 року в присутності психолога КУ "Центр надання соціальних послуг Крижопільської селищної ради" ОСОБА_7 малолітня ОСОБА_3 вказала, що проживає з батьком в с.Студена, навчається в школі, матір бачила в останнє пів року тому, бажає жити з батьком в с.Студена, з ним їй комфортно, мама живе в Польщі з початку війни, переказує кошти на її банківську картку раз в два - три місяці в сумі від 5 до 10 тис. грн., вона також їздила до мами в Польщу, але мама мало з нею спілкувалась, багато обіцяла але не робила цього, коли мама приїздила пів року тому жила з ними 2 тижні весною, в минулому році була в серпні, примусово до Польщі мама її не забирає та взагалі не хоче щоб вона до неї туди приїздила.
Відповідно до абзацу четвертого ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з частинами 2, 8, 9 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У рішенні ЄСПЛ «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) зроблено висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту потрібно встановити, які саме права (правомірні інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного права чи неправомірність або неефективність вибраного позивачем способу захисту прав, які суд за результатами вирішення спору вважатиме порушеними, невизнаними або оспорюваними, є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.
Зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.
При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.
Жодних доказів існування спору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 з приводу місця проживання їх малолітньої дочки суду не надано, існування такої обставини під час судового розгляду не встановлено, при цьому дитина заперечує намагання матері схилити її до проживання разом з нею.
Більш того, встановивши дійсні обставини справи, а саме, що дочка сторін ОСОБА_3 постійно проживає з батьком в с. Студена, є зареєстрованою за місцем реєстрації свого батька, батько належним чином здійснює свої батьківські обов'язки, відповідач - мати дитини, не перешкоджає в цьому, дитина вільно спілкується з матір'ю, відвідувала її за кордоном, ні позивач, ні відповідачка не заперечують проти того, щоб їх дитина і надалі залишалися проживати з батьком, тобто судом не встановлено порушеного права позивача відповідачем, яке потребувало би судового захисту.
Так, під час розгляду справи судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання їх малолітньої дочки.
Крім того, ст. 161 СК передбачає можливість визначення судом місця проживання дитини тільки у разі, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина. Тому, виходячи із встановлених обставин справи, де вбачається відсутність спору про місце проживання дитини, суд не має правових підстав для задоволення позову про визначення місця проживання дитини, а тому позов має бути відхилений.
Саме таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23 (провадження № 61-1964св24), від 10 грудня 2024 року у справі №299/8679/23 (провадження № 61-14033св24).
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
По справі встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживає і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності спору між сторонами, порушення чи оспорювання його прав відповідачем щодо визначення місця проживання їх спільної дитини разом з ним.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., проте у відповідності до ст.141 ЦПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст. 129 Конституції України, ст. 7, 141, 142, 150, 157, 160, 161, 171 Сімейного Кодексу України, суд, -
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей Студенянської сільської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Студенянської сільської ради, знаходиться в с. Студена Тульчинського району Вінницької області, вул. Соборна, 29-а.
Суддя: