Справа № 139/599/25
Провадження № 2/139/344/25
15 жовтня 2025 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
27.08.2025 представник позивача ТОВ «Бізнес позика» Мишевська Н.М., що діє на підставі довіреності № 7 від 15.10.2024, через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 1 - 9). В обґрунтування позову зазначила, що 09.01.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 315711-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (у тексті - кредитний договір), який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн, строком на 16 тижнів на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,27320271 % в день (фіксована ставка), на засадах строковості, поворотності, платності, який відповідач зобов'язується повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими наказом директора ТОВ «Бізнес позика» № 25-ОД від 03.11.2021. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на його банківську картку. Однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 23298,67 грн, що складається з прострочених платежів за основною сумою кредиту в розмірі 9000,00 грн, процентами за користування кредитними коштами в розмірі 12948,67 грн і комісією за надання кредиту в розмірі 1350,00 грн. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму боргу, а також витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою від 28.08.2025 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації про те, чи випускалася банківська картка на ім'я ОСОБА_1 та про рух коштів по його банківській картці. Витребувана інформація надійшла до суду 22.09.2025 (а. с. 20 - 22).
Позивачеві і представникові позивача копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 29.08.2025, що підтверджується відповідними довідками, складеними відповідальним працівником суду (а. с. 17). У п. п. 5, 6 прохальної частини позовної заяви представник позивача просить суд розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і за його відсутності (а. с. 9).
Відповідачеві копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлено в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 29.08.2025, що підтверджується відповідною довідкою, складеною відповідальним працівником суду (а. с. 18). Відзиву на позов, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також будь-яких заяв, пояснень, доказів на спростування позову щодо наявності заборгованості за кредитним договором, яка є предметом цього позову, від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У зв'язку з наведеним суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 09.01.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Бізнес позика» в електронній формі договір № 315711-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», з використанням особистого кабінету позичальника на сайті кредитора.
Відповідно до п. 1. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 9000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Строк, на який надається кредит - 16 тижнів. Плата за користування кредитом є фіксованою і становить 1,27320271 % в день. Комісія за надання кредиту становить 1350,00 грн. Термін дії договору - до 01.05.2022.
Пунктом 2 кредитного договору передбачено, що протягом строку кредитування процентна ставка за користування кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
У п. 3 кредитного договору сторони погодили графік платежів, у якому визначено розмір та дату їх внесення позичальником.
До кредитного договору додані пропозиція (оферта) від 09.01.2022 укласти договір № 315711-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) від 09.01.2022 укласти договір № 315711-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
При цьому, приймаючи умови договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з договором та правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір (п. 7 кредитного договору).
До матеріалів справи також долучено Паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічні кредитному договору умови щодо суми, строку кредитування, розміру комісії, графіку погашення кредиту; анкету клієнта ОСОБА_1 (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.tpozyka.com), в якій зазначені всі його анкетні дані та інформація стосовно суми бажаного кредиту; довідку «TacPay», якою підтверджується проведення 09.01.2022 успішної транзакції позивачем по зарахуванню відповідачеві на його платіжну картку обумовленого кредитним договором суми грошових коштів.
Тобто 09.01.2022 позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві грошові кошти в розмірі 9000,00 грн шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 12.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250908/93563-БТ та випискою за договором № б/н за період 09.01.2022 - 01.05.2022.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Тому акцентуючи пропозицію кредитодавця відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-3693 у договорі приєднався до Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 (провадження № 61-20799 св 19) від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Проаналізувавши матеріали справи в частині процедури укладення кредитного договору, судом з'ясовано, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19.
Як встановлено судом, наявні у справі документи підтверджують, що для підписання кредитного договору позивач надав відповідачеві одноразовий пароль-ідентифікатор G-3693, яким він скористався, тобто підписав кредитний договір.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Спірний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової системи, що додана до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, і надсилаються інші сторони цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 536 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а саме в порядку, передбаченому кредитним договором, перерахував відповідачеві кошти у розмірі 9000,00 гривень на його платіжну картку № НОМЕР_1 . В той же час відповідач, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов'язання в частині погашення заборгованості за кредитом не виконав.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом у гривні і довідки про стан заборгованості станом на 08.08.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 315711-КС-006 про надання кредиту від 09.01.2022 у сумі 23298,67 грн, що складається з неповерненої суми первісного кредиту в розмірі 9000,00 грн, неповернених платежів за нарахованими процентами в розмірі 12948,67 грн і за комісією в розмірі 1350,00 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки у цій справі знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредитних коштів і нарахувань згідно умов зазначеного договору, то заборгованість з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку.
Суд проаналізувавши матеріали справи та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що оскільки відповідачем ОСОБА_1 порушені права позивача, то вони потребують захисту, тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» необхідно стягнути заборгованість за договором № 315711-КС-006 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 09.01.2022 в розмірі 23298,67 гривень.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що понесені ним судові витрати складаються із суми сплаченого судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 11627 від 19.08.2025 (а. с. 10).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2422 гривні 40 копійок судового збору. Враховуючи, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 204, 536, 625 - 627, 629, 638 - 642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором № 315711-КС-006 про надання кредиту від 09 січня 2022 року в розмірі 23298 (двадцять три тисячі двісті дев'яносто вісім) гривень 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Л. Українки, будинок 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА