Справа № 137/941/25
"14" жовтня 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності,
10.07.2025 представник позивачки - адвокат Данилюк П.П. (уповноважений представляти інтереси позивачки на підставі ордеру серії АВ № 1215877 від 09.06.2025 (а.с. 23) звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на будинок з погосподарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на згадане нерухоме майно по причині відсутності правовстановлюючих документів. Таким чином виникла ситуація при якій, спадкоємець, не може набути право власності на майно в порядку спадкування за законом через нотаріальну контору. Також зазначає, що інші спадкоємці після смерті чоловіка (зокрема його батьки) відсутні, оскільки померли ще до смерті останнього. Відтак представник просив визнати за позивачкою право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка.
Представник позивачки - адвокат Данилюк П.П. до судового засідання не з'явився. Заздалегідь надав до канцелярії суду заяву якою просив розгляд справи проводити у відсутність позивачки та її представника. Судові витрати просив залишити за позивачкою (а.с. 66).
Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до судового засідання не з'явився. Надіслали на електронну адресу суду листа, відповідно до якого просили судові засідання проводити у відсутність представника селищної ради. Позов визнають (а.с. 30, 56).
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява останнього, засвідчення посадовою особою органу місцевого самоврядування, відповідно до якої ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги визнає (а.с. 63).
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 8) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідоцтвом про укладення шлюбу зазначається наявність шлюбних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 10) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть (а.с. 11) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Свідоцтвом про народження (а.с. 12) зазначається про те, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до довідок Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 147 та № 146 від 12.03.2025 (а.с. 13, 14) зазначається, що ОСОБА_4 , 1931 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_5 , 1936 року народження, сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онуками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зятем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а також правнуками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Крім того, згідно з довідкою цього ж органу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав та був зареєстрований за тією ж адресою - АДРЕСА_1 , разом із дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зятем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , онуками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішенням Малинівської сільської ради Літинського району Вінницької області від 21.10.1994 (а.с. 15) ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку особистого підсобного господарства площею 0,31 га.
Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 138 від 10.03.2025 (а.с. 16) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був власником житлового будинку та господарських будівель, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Технічним паспортом (а.с. 17-21) зазначається технічна характеристика будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Малинівської сільської ради за № 662 від 29.09.2015 вул. «Радянська» в с. Балин перейменовано на вул. «Зарічна» (а.с. 33).
Відповідно до матеріалів спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 42-55), судом досліджено та встановлено коло спадкоємців майна останнього. Встановлено, що після смерті спадщину прийняли ОСОБА_1 (дружина померлого та позивачка у справі), та ОСОБА_2 (син померлого та відповідач у справі), який визнає позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення. Таким чином, ухвалене рішення не впливатиме на права та обов'язки інших осіб, які не є учасниками цієї справи, та стосується лише визначених спадкоємців.
Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивачки неможливо. Окрім того, позивачка ОСОБА_1 не може нотаріально оформити свої спадкові права, тому суд вважає, що позов слід задовольнити та визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , та складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла спадкоємець за законом ОСОБА_1 (позивачка у справі).
Згідно ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Судові витрати, за клопотанням позивача (а.с. 63) слід залишити за останньою.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 206, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., беручи до уваги правову позицію ВССУ від 24.01.2011 у справі № 6-2064св10, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що складається із житлового будинку літера «А» загальною площею 95,2 кв.м., житловою площею 71,2 кв.м., допоміжною площею 24,0 кв.м, ганку «-», сараю-літньої кухні «Б», вбиральні «Б1», погребу «В», бані «Г», прибудови «Г1», огорожі № 1, воріт №2, хвіртки № 3, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Гопкін П. В.