Справа № 137/1297/25
"14" жовтня 2025 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участі секретаря Іванової І.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира 1 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Крошкевича Віталія Вікторовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5675432 від 08.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП,
18.09.2025 представник позивача - адвокат Пономаренко Д.Ю. (уповноважений представляти інтереси позивача на підставі ордеру серії АВ № 1235500 від 18.09.2025 (а.с. 7) через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що постановою серії ЕНА № 5675432 від 08.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Представник позивача вважає, що постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, без всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, а також без надання Шевчуку В.В. можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема надати пояснення, ознайомитися з матеріалами та скористатися правовою допомогою. На думку представника, відповідач не встановив факту вчинення правопорушення та не надав належних і допустимих доказів, що підтверджують його вину, а в оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання на фото- чи відеофіксацію або інші об'єктивні дані.
Ураховуючи викладене представник позивача просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 5675432 від 08.09.2025, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати.
25.09.2025 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов. У ньому представник відповідача зазначає, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Оскільки, 08.06.2025 в м. Вінниці по вул. Коцюбинського, 6, позивач, керуючи автомобілем Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», чим порушив пункт 8.4.г Правил дорожнього руху України, за що інспектор поліції Крошкевич В.В. обґрунтовано притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та виніс постанову про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. Відповідач наголосив, що поліцейський діяв у межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та Інструкцією №1395, а тому мав право розглядати справу і виносити постанову безпосередньо на місці вчинення правопорушення в порядку скороченого провадження. Також зазначає, що така процедура не порушує права особи, передбачені ст. 268 КУпАП, оскільки можливість скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження постанови в суді. Також наголошено, що відсутність у постанові посилань на технічний засіб відеофіксації не свідчить про її незаконність, оскільки вимога про зазначення таких даних стосується лише випадків автоматичної фіксації. Представник поліції послався на правові позиції Верховного Суду та Конституційного Суду України, згідно з якими процедурні порушення, якщо вони не вплинули на встановлення обставин правопорушення, не є підставою для скасування постанови. У зв'язку з викладеним представник відповідача просив суд прийняти відзив до розгляду та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, вважаючи оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню (а.с. 17-20).
Дослідивши адміністративний позов, відзив та додані до нього докази, надавши оцінку обставинам зазначеним у позовній заяві та у відзиві, суд приходить до наступних висновків.
Так, на підтвердження своїх позовних вимог представник позивача надав копію постанови серії ЕНА № 5675432 від 08.09.2025 (а.с. 10), згідно якої 08.09.2025 о 12 год 48 хв по просп. Коцюбинського в м.Вінниця Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Пежо, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» та здійснив рух прямо, чим порушив п. 8.4.г ПДР України», що призвело до порушення п. 8.4 ПДР і притягнення його до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП.
Також представником позивача на підтвердження своєї позиції надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу позивача (а.с. 9).
Натомість на спростування позовних вимог представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву надано відеоматеріал під назвою «08_09_2025_Шевчук(470742).mp4», який міститься на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 21). Із дослідженого відеозапису вбачається, що за кермом транспортного засобу перебуває ОСОБА_1 . На 00:20 хвилині відео останній зазначає, що знає причину зупинки та визнає факт порушення правил дорожнього руху, пояснюючи свої дії тим, що поспішав. Крім того, він підтверджує, що обізнаний із вимогами Правил дорожнього руху, бачив відповідний дорожній знак, визнає свою вину, кається у вчиненому та зобов'язується надалі дотримуватися встановлених правил. Під час спроби працівника поліції роз'яснити суть виявленого порушення ОСОБА_1 перебиває поліцейського, зазначаючи, що все розуміє і додаткових пояснень не потребує.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 «Про Правила дорожнього руху». Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.4. «г» Правил дорожнього руху України, наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Представником відповідача на підтвердження правомірності прийнятого рішення також надано суду відеозапис, на якому встановлено факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Факт вчинення порушення визнається і самим ОСОБА_1 на відеоматеріалі (а.с. 21).
Відтак твердження та зауваження позивача зазначені у позовній заяві суд розцінює, як спосіб захисту, що прямо не заборонено законом.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд не вбачає порушень чинного законодавства інспектором патрульної поліції при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5675432 від 08.09.2025
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а в задоволенні позову відмовити, у зв'язку з необгрунтованістю заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.139, 143 КАС України внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
За наведених підстав, суд дійшов висновку, що факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , знайшов своє підтвердження, стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.2, 9, 72-77, 90, 122, 241-246, 250, 262, 286, 295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до командира 1 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Крошкевича Віталія Вікторовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5675432 від 08.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14.10.2025.
Суддя : Гопкін П. В.