про залишення позовної заяви без руху
"15" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4128/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Павленко Н.А.,
розглянувши матеріали позовної заяви за вх. №4246/25 від 10.10.2025
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );
до відповідачів: 1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ),
2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП НОМЕР_3 );
3. Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ» (просп. Небесної Сотні, 103, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 00310249);
4. Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Тетяна Андріївна (вул. Люстдорфська дорога, 88, прим.75, м. Одеса, 65080, код РНОКПП НОМЕР_4 );
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним акту приймання-передачі, скасування реєстраційної дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Тетяна Андріївна, в якій просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», ІКЮО 00310249, від 29 травня 2025 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ» від 29 травня 2025 року, справжність підписів на якому посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А. 29 травня 2025 року та зареєстровано в реєстрі №1073, №1074, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про передачу прав на частку в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», ІКЮО 00310249, яка складає 12% від статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», ІКЮО 00310249, що в грошовому еквіваленті складає 222930,69 грн., від ОСОБА_3 до ОСОБА_2 на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ» від 29 травня 2025 року;
- скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційний запис (дію) від 21.08.2025 №1005561070017041066: зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, здійснену Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Т.А.;
- визначити розмір статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», ІКЮО 00310249, в сумі 1 857 755,75 грн. та розмір часток його учасників: - учасник 1: ОСОБА_4 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 121393,83 грн., що становить 6,53% статутного капіталу; - учасник 2: ОСОБА_2 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 186291,17 грн., що становить 10,03% статутного капіталу; - учасник 3: ОСОБА_5 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 403367,43 грн., що становить 21,71% статутного капіталу; - учасник 4: ОСОБА_6 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 477911,25 грн., що становить 25,73% статутного капіталу; - учасник 5: ОСОБА_3 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 222930,69 грн., що становить 12,00% статутного капіталу; - учасник 6: ОСОБА_1 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 222930,69 грн., що становить 12,00% статутного капіталу; учасник 7: ОСОБА_7 - розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) - 222930,69 грн., що становить 12,00% статутного капіталу.
- судові витрати покласти солідарно на ОСОБА_2 та на ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У якості доказів сплати судового збору позивач надав до суду квитанцію №1345-7701-4601-7512 від 09.10.2025 на суму 7519,97 грн.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, за змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (постанова Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №910/15316/21).
У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.162, пунктів 1-3 ч.1 ст.163 ГПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Позовна вимога ОСОБА_1 про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток його учасників має вартісне грошове вираження:1857755,75грн щодо розміру статутного капіталу (наведене узгоджується з Постановою Верховного Суду від 28.09.2022 по справі №910/4277/21).
Як встановлено судом, позовна заява ОСОБА_1 містить три вимоги немайнового характеру (3028,00*3*0,8=7267,2) та одну вимогу майнового характеру (1857 755,75*1,5%*0,8=22293,1), яка має конкретно визначену грошову оцінку (про визначення розміру статутного капіталу юридичної особи в сумі 1857755,75грн), а тому розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання відповідної позовної заяви через підсистему «Електронний суд» становить 29560,3 грн., в той час позивачем сплачено 7519,97 грн.
Враховуючи вище означене, позивач в порядку усунення недоліків позовної заяви має доплатити 22040,3 грн судового збору та надати до суду відповідні докази сплати.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги вище зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не виконано вимоги статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, недотримання позивачем вищезазначених вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Зокрема суд повідомляє позивача, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням виявлених недоліків.
Керуючись ст. 162, ч.1 ст.174, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з додатковою відповідальністю «ЗОНТ», Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонюк Тетяна Андріївна визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним акту приймання-передачі, скасування реєстраційної дії та зобов'язання вчинити певні дії.
2. ОСОБА_1 у строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання відповідної заяви та доказів на усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою, відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Павленко