133/3724/25
3/133/2693/25
Іменем України
14.10.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, -
28.09.2025 року, о 10 год. 10 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Сошанське, вул. Гагаріна 41, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом, вантажним автомобілем «КАМАЗ 5320», державний номерний знак НОМЕР_1 , підчас руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до посторонніх осіб, в наслідок чого здійснив наїз на перешкоду, а саме: електроопору лінії електропередачі, в наслідок чого було пошкоджено дану електроопору, після чого самовільно залишив місце ДТП до якого був причетний, таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10. «а» Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.
28.09.2025 року, о 10 год. 10 хв., за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Сошанське, вул. Гагаріна 41, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом, вантажним автомобілем «КАМАЗ 5320», державний номерний знак НОМЕР_1 , підчас руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до посторонніх осіб, в наслідок чого здійснив наїз на перешкоду, а саме: електроопору лінії електропередачі, в наслідок чого було пошкоджено дану електроопору, таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9. Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , пояснив, що дійсно випадково здійснив зіткнення з електроопорою лінії електропередачі, вину свою визнає, однак місце скоєння ДТП він не залишав бо не бачив, що електроопора лінії електропередачі впала та надав копії своєї характеристики № 92 від 13.10.2025 року, яка видана Самгородоцькою сільською радою Вінницької області та квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 01.10.2025 року про сплату завданої шкоди (пошкодження електроопори лінії електропередачі).
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні передбаченому ст. 124 КУпАП, повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної справи, у тому числі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467599 від 28.09.2025 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення;
- схемою місця ДТП від 28.09.2025 року;
- поясненнями ОСОБА_1 від 28.09.2025 року;
- поясненнями свідка ОСОБА_2 від 28.09.2025;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 від 28.09.2025.
Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, тобто правопорушник скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КпАП України, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження іншого майна.
При цьому вирішуючи питання щодо міри покарання порушнику, суд зазначає наступне.
Ч. 1 ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за кожне правопорушення враховуються характер кожного вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, та схемі місця ДТП, шкода була заподіяна вантажному автомобілю «КАМАЗ 5320», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 та електроопорі лінії електропередачі.
Однак, відповідно до копії квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 01.10.2025 року, ОСОБА_1 було компенсовано шкоду, яка була завдана внаслідок пошкодження електроопори лінії електропередачі.
Суд враховуючи, наведене, а також те, що діяння, вчинене ОСОБА_1 , хоча і містить в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення та вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Також, дослідивши надані докази правопорушення у їх сукупності та логічному взаємозв'язку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КпАП України, виходячи з наступних підстав.
За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв'язку із чим є обов'язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.
Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».
Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов'язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.
Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов'язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу, що допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю у правопорушника вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Проте, згідно наданих пояснень ОСОБА_1 місце скоєння ДТП він не залишав бо не бачив, що електроопора лінії електропередачі впала, тобто він не усвідомлював про скоєння адміністративного правопорушення, таким чином у його діях був відсутній прямий чи непрямий умисел.
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 13, 33, 38, 40-1, 122-4, 124, 247, 268 КУпАП суддя, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, провадження по справі закрити.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , 01.01.1953 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілими.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач