Справа № 131/1320/25
Провадження № 2/131/453/2025
"13" жовтня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, зареєстрованого в реєстрі за № 9955, виданого 14 травня 2021 року, таким що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9955 від 14 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 6142,05 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис № 9955 від 14 травня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за Кредитним договором № 1002311-А від 24.08.2020 року.
Строк платежу за Кредитним договором № 1002311-А від 24.08.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.
Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 листопада 2020 року по 16 квітня 2021 року.
Сума заборгованості складає 6142,05 (Шість тисяч сто сорок дві гривні 05 копійок), в тому числі:
прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2700,00 (Дві тисячі сімсот гривень 00 копійок);
прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок);
прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3442,05 (Три тисячі чотириста сорок дві гривні 05 копійок).
строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок);
строкова заборгованість за комісією становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок);
строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 (Нуль гривень 00 копійок);
строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0.00 (Нуль гривень 00 копійок).
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача за домовленістю сторін.
Загальна сума, що підлягає стягненню - 6142,05 (Шість тисяч сто сорок дві гривні 05 копійок)».
При цьому, розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором перед ТОВ «Бізнес позика» стягувачем не надано.
Позивач вважає, що виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9955 від 14 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 6142,05 грн є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.
Тому, позивач звернулася з даним позовом до суду та просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., зареєстрованого в реєстрі за № 9955, виданий 14 травня 2021 року, таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. та судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою Іллінецького районного суду від 21 серпня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідач ТОВ «Фінфорс» у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву суду не надав, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи шляхом надсилання поштової повістки рекомендованим повідомленням.
Так, згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та враховуючи положення ст. 280 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення, яким позов задоволити із наступних підстав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем виконавче провадження № 66338506 про стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ТОВ «Фінфорс» на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., зареєстрованого в реєстрі за № 9955 від 14 травня 2021 року.
Надаючи правову оцінку вказаним відносинам, суд враховує наступне.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Так, згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова КЦС ВС від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15).
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
При цьому ст. 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Також заслуговують на увагу, посилання позивача на відсутність законодавчих підстав для вчинення виконавчого напису.
Так, згідно п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172(із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662), передбачено можливість стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин, за умови подання нотаріусу оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме:
п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку)";
доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу".
п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:
"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."
Зобов'язати Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України№ 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року, тобто Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зазначеним пунктом 2, визнано незаконною та нечинною.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент винесення зазначених судових рішень, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О. В., при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 14 травня 2021 № 9955, не врахувала обставин, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладених у простій письмовій формі вже не чинні і повинна була відмовити товариству у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».
Таким чином, судом встановлено, що приватний нотаріус вчинив виконавчий напис № 9955 від 14 травня 2021 року про стягненням заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - кредитних договорів та не перевірив, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який ідеться в Переліку.
Боржник має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку та може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд зазначає, що ТОВ «Фінфорс» не подало відзиву на позов з відповідними доказами, тому суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності безспірної заборгованості перед стягувачем.
За таких обставин, виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9955 від 14 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 6142,05 грн., необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню мають бути задоволені в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивачка сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача та 12000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.12,19,81,133,141,259,264,265, 280-281 ЦПК України, 15, 16, 18 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 р. № 296/5, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, зареєстрованого в реєстрі за № 9955, виданого 14 травня 2021 року, таким що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9955 від 14 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості у розмірі 6142,05 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (Код ЄДРПОУ: 41717584) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн та судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", код ЄДРПОУ: 41717584, місце знаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, кабінет 508-2.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, 23210 Вінницька область, смт. Стрижавка, вул. Київська, 224 корп.8, офіс 2.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО