вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" жовтня 2025 р. Справа № 911/1703/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Національного банку України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ-Тех», с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область
про стягнення 20 807, 41 грн
Національний банк України звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ «АБВ-Тех» про стягнення 13 305, 72 грн штрафних санкцій та 7 501, 69 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару відповідно до Договору № 107760 від 24.06.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/1703/25 за позовом Національного банку України до ТОВ «АБВ-Тех» про стягнення 20 807, 41 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.
Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08130, вул. Велика Кільцева, 4 Б, оф. 208, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
24.06.2024 р. між позивачем (надалі - Покупець) та відповідачем (надалі - Постачальник) було укладено електронний договір № 107760, згідно з умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити обладнання охоронного відеоспостереження, а саме відеокамери - 35120000-1; комутаційні коробки - 35120000-1; водонепроникні конектори - 35120000-1; відеодомофони - 35120000-1; конвертери відеосигналу - 35120000-1; відеореєстратори - 35120000-1; панелі виклику - 35120000-1 (надалі - товар) в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у Додатку 1 до цього Договору, а Покупець -прийняти та оплатити такий товар.
Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість товару за Договором становить 256 069,00 грн (двісті п'ятдесят шість тисяч шістдесят дев'ять гривень, 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 42 678,17 грн, згідно з Додатком 1 до цього Договору і включає в себе сплату податків і зборів, обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені відповідно до чинного законодавства України, усіх інших витрат Постачальника, пов'язаних з доставкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад Покупця.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що ціна на товар визначена у Додатку 1 до цього Договору.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата здійснюється за фактично отриманий та прийнятий товар протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання представниками Сторін документів, що підтверджують факт поставки товару (видаткові накладні). Зразок видаткової накладної наведений в Додатку 2 до цього Договору.
Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки товару у повному обсязі, визначеному в Додатку 1 до цього Договору, не повинен перевищувати 60 (шістдесят) календарних днів від дати підписання цього Договору уповноваженими особами Сторін.
Положеннями п. 5.2. Договору визначено, що передача товару Покупцю здійснюється на складі Покупця, за адресою, вказаною в пункті 1.3 цього Договору, відповідно до видаткових накладних та на підставі довіреності або інформаційного листа, виданого представнику Покупця. Одночасно з передачею товару Покупцю здійснюється передача документів, які підтверджують якість товару. Факт приймання товару підтверджується підписанням видаткової накладної представниками Сторін.
Згідно з п. 5.3. Договору у разі виявлення під час приймання товару невідповідності кількості та асортименту фактично поставленого товару інформації, що вказана у видатковій накладній, або його невідповідності вимогам цього Договору щодо асортименту, комплектності, технічних характеристик та/або якості за результатами візуального контролю, такий товар не приймається і не оплачується Покупцем. При цьому, Постачальник зобов'язується за власний рахунок замінити неякісний, некомплектний товар на товар належної якості та комплектності або допоставити його в межах строку, визначеного у пункті 5.1 цього Договору. Якщо фактичний строк поставки товару з урахуванням строку його допоставки або заміни неякісного, некомплектного товару на якісний, комплектний перевищує строк, визначений у пункті 5.1 цього Договору, така поставка вважається простроченою..
Відповідно до п.п. 6.3.1. п. 6.3. Договору постачальник зобов'язаний Поставити Покупцю товар в повному обсязі у строки, встановлені цим Договором, надавати разом з товаром оформлені належним чином видаткові накладні.
Пунктом 14.1. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін/накладення електронного підпису уповноваженою особою Сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням електронного підпису) і діє до 31.10.2024 року. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до завершення строку гарантії на товар.
Одночасно із підписанням вказаного Договору, між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до Договору № 107760 "Специфікація" згідно з яким загальна вартість товару, що підлягає поставці відповідачем позивачу складає 256 069, 00 грн, а строк поставки даного товару, - 60 днів з дати укладення договору.
18.11.2024 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додатковий договір № 108214 до Договору № 107760 від 24.06.2024 р. (надалі - Додатковий договір № 108214).
Згідно з п. 1.1. Додаткового договору № 108214 визначено Додаток 1 “Специфікація» викласти в новій редакції, що додається.
Положеннями п. 1.2 Додаткового договору № 108214 визначено, пункт 14.1. Договору викласти в наступній редакції: « 14.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін/накладення електронного підпису уповноваженою особою Сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням електронного підпису) і діє до 27.12.2024 року. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до завершення строку гарантії на товар.»
01.01.2025 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додатковий договір № 108577 до Договору № 107760 від 24.06.2024 р. (надалі - Додатковий договір № 108577).
Згідно з п. 1.1. Додаткового договору № 108577 визначено Додаток 1 “Специфікація» викласти в новій редакції, згідно з якою загальна вартість товару, що підлягає поставці відповідачем позивачу складає 252 739, 00 грн.
Положеннями п. 1.2 Додаткового договору № 108577 визначено, пункт 3.1. Договору викласти в наступній редакції: « 3.1. Загальна вартість товару за Договором становить 252 739,00 грн (двісті п'ятдесят дві тисячі сімсот тридцять дев'ять гривень, 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) - 42 123,17 грн, згідно з Додатком 1 до цього Договору і включає в себе сплату податків і зборів, обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені відповідно до чинного законодавства України, усіх інших витрат Постачальника, пов'язаних з доставкою, завантаженням та розвантаженням товару на склад Покупця.»
Пунктом 1.3. Додаткового договору № 108577 визначено, пункт 14.1. Договору викласти в наступній редакції: « 14.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами Сторін/накладення електронного підпису уповноваженою особою Сторони, яка робить це останньою (у разі укладання в електронній формі з накладанням електронного підпису) і діє до 31.01.2025 року. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до завершення строку гарантії на товар.»
На виконання умов Договору відповідачем було здійснено поставку і передано у власність позивачу товар на загальну суму 252 739, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 012308/24 від 13.09.2024 р. на загальну суму 148 902, 00 грн, видатковою накладною № 013010/24 від 30.10.2024 р. на загальну суму 15 300, 00 грн, видатковою накладною № 012308/25 від 30.01.2025 р. на загальну суму 70 597, 00 грн, видатковою накладною № 012308/25 від 31.01.2025 р. на загальну суму 17 940, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
У лютому 2025 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 65-0006/10913 від 12.02.2025 р., у якій вимагав перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 20 807, 41 грн, з яких 13 305, 72 грн штрафних санкцій та 7 501, 69 грн штрафу нарахованих відповідно п. 7.3 Договору за порушення умов Договору та Специфікації. Факт направлення претензії відповідачу підтверджується накладною № 0601111873953 від 12.02.2025 р. та повідомленням про направлення листа від 12.02.2025 р. № 65-0006/10913 засобами електронного поштового зв'язку, наявними у матеріалах справи.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, зокрема, просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції передбачені договором № 107760 від 24.06.2024 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку щодо своєчасної поставки товару у повному обсязі з 24.08.2024 р. по 30.01.2025 р. всього на загальну суму 13 305, 72 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 цього ж кодексу продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 663 цього ж кодексу продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов'язок щодо передачі (поставки) товару позивачу у виконав повному обсязі (на загальну суму 252 739, 00 грн), що підтверджується договором № 107760 від 24.06.2024 р., видатковими накладними, наявними в матеріалах справи.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом в процесі розгляду справи, відповідач свій обов'язок щодо передачі (поставки) товару за договором виконав лише 31.01.2025 р., що підтверджується видатковою накладною № 012308/24 від 13.09.2024 р. на загальну суму 148 902, 00 грн, видатковою накладною № 013010/24 від 30.10.2024 р. на загальну суму 15 300, 00 грн, видатковою накладною № 012308/25 від 30.01.2025 р. на загальну суму 70 597, 00 грн, видатковою накладною № 012308/25 від 31.01.2025 р. на загальну суму 17 940, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним у встановлений строк свого обов'язку щодо передання у власність (поставки) позивачу товару згідно з договором № 107760 від 24.06.2024 р.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі порушення строку поставки товару або строку ремонту/заміни неякісного товару на якісний в гарантійний період, Постачальник на вимогу Покупця виплачує штрафні санкції протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно поставленого товару або від вартості неякісного товару за кожний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов'язань. За прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого товару або від вартості неякісного товару.
Розрахунок штрафних санкцій від загальної вартості товару, поставку якого прострочено та недопоставлено, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафних санкцій у розмірі 13 305, 72 грн за договором № 107760 від 24.06.2024 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути із відповідача 7 % штрафу, передбачений договором № 107760 від 24.06.2024 р, за прострочення відповідачем виконання обов'язку по поставці товару понад 30 днів всього на загальну суму 7 501, 69 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі порушення строку поставки товару або строку ремонту/заміни неякісного товару на якісний в гарантійний період, Постачальник на вимогу Покупця виплачує штрафні санкції протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачуються штрафні санкції, від вартості несвоєчасно поставленого товару або від вартості неякісного товару за кожний день прострочення до дня, що передує дню фактичного виконання зобов'язань. За прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно поставленого товару або від вартості неякісного товару.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Плати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/12876/19.
Розрахунок штрафу від вартості товару, поставку якого відповідач прострочив, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором № 107760 від 24.06.2024 р. у розмірі 7 501, 69 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ-Тех» (08130, вул. Велика Кільцева, 4 Б, оф. 208, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 42311518) на користь Національного банку України (01601, вул. Інститутська, 9, м. Київ; ідентифікаційний код 00032106) 13 305 (тринадцять тисяч триста п'ять) грн 72 (сімдесят дві) коп. штрафних санкцій, 7 501 (сім тисяч п'ятсот одна) грн 69 (шістдесят дев'ять) коп. штрафу та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца