Справа № 128/4116/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
09.10.2025 ПОГ СВГ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Китайським О.О. складено протокол про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, що вона 14.09.2025 о 16:00 в АДРЕСА_1 , вчинила сварку з донькою ОСОБА_2 , під час якої ображала її нецензурною лайкою та виганяла з дому, чим вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного та економічноо характеру.
Для розгляду наданих матеріалів в суді особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явилася, попередньо подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просить суворо не карати.
Так, судом було досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152253 від 09.10.2025; копію репарту реєстрації повідомлення в журналі єдиного обліку № 15698 від 14.09.2025; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.09.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по даному факту від 09.10.2025.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 N 1376, зареєстрованої в МЮ України 01.12.2015 за N 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суд розглядає справу в межах складеного протоколу, тому важливим є зміст цього документа, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення, оскільки суд уповноважений розглядати справу виключно в межах пред'явленого особі обвинувачення.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Зі змісту ст. 173-2 КУпАП випливає, що відповідальність за цією статтею розмежовується з огляду на об'єкт правопорушення, а саме, відповідальність за домашнє насильство стосовно неповнолітньої особи настає за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає більшу санкцію, ніж ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, з наданих матеріалів встановлено, що донька ОСОБА_1 , стосовно вчинення домашнього насильства щодо якої вона притягається до адміністративної відповідальності, є неповнолітньою, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак, наданим суду протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що передбачено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За вищевказаних обставин, суд не може прийняти як належний та допустимий доказ вчинення адміністративного правопорушення наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в ньому не вказано діяння (дії або бездіяльність), передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за відсутності чого неможливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки за наданим суду протоколом про адміністративне правопорушення вона притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї неповнолітньої дитини, що не передбачено диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а передбачено ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. При цьому суд не вправі самостійно змінювати обвинувачення особи в сторону погіршення її становища, а тому провадження в справі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 173-2, п. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,
Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: