Справа № 128/1430/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань06.03.2025 за № 12025025050000028, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукашівка, Літинського району Вінницької області, громадянина України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , одруженого, освіта вища, непрацюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), 01 березня 2025 року близько 17 години, користуючись додатком «Телеграм», через «Telegram»-канал замовив для власного вживання психотропну речовину - PVP. Після оформлення замовлення ОСОБА_4 отримав інформацію з реквізитами щодо оплати за придбання даної психотропної речовини. Того ж дня, 01 березня 2025 року, перебуваючи за місцем проживання, ОСОБА_4 здійснив переказ коштів із своєї карти НОМЕР_1 за реквізитами, які отримав у додатку «Телеграм», через телеграм-канал, та близько 19 години отримав інформацію про місцезнаходження придбаної ним психотропної речовини. 01 березня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Вінниця, поблизу узбіччя автодороги М-12, у лісі, забрав психотропну речовину, а саме: порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходилась в полімерному пакеті, таким чином незаконно придбав психотропну речовину. У подальшому ОСОБА_4 помістив порошкоподібну речовину білого кольору, яка знаходилась в полімерному пакеті із застібкою, до правої кишені своєї куртки та до моменту виявлення кримінального правопорушення незаконно зберігав без мети збуту. Продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання психотропних речовин без мети збуту, ОСОБА_4 06 березня 2025 року близько 15 год 30 хв, перебуваючи на узбіччі автодороги, що розташована за адресою: с. Зарванці, вул. Мечникова, Вінницького району Вінницької області, був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області. На запитання працівників поліції про наявність заборонених речовин ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин, будуть викриті, повідомив, що у нього при собі наявна заборонена психотропна речовина, яку він зберігав для власних потреб без мети збуту. Так, у період часу з 16 год 04 хв до 16 год 08 хв 06 березня 2025 року під час проведення огляду місця події за адресою: с. Зарванці, вул. Мечникова, Вінницького району Вінницької області, на узбіччі автодороги ОСОБА_4 у присутності двох понятих добровільно видав працівникам поліції відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області порошкоподібну речовину білого кольору, що знаходилась у полімерному пакеті із застібкою, яку в подальшому оглянуто та у присутності понятих вилучено. Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, надана на експертизу кристалічна речовина містить психотропну речовину - PVP, де в кристалічній речовині масою 3,4245 г маса PVP становить 2,8115 г. Загальна маса вилученої психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP становить 2,8115 г, що згідно з наказом МОЗ України від 01.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733, є великими розмірами.
До Вінницького районного суду Вінницької області подано угоду про визнання винуватості, укладену 14.10.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5 . Згідно з даною угодою, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Також даною угодою сторони погодили ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень. Згідно з укладеною угодою, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні.
У підготовчому судовому засіданні 14.10.2025 прокурор ОСОБА_3 просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в даній угоді міру покарання, а також просила вирішити питання щодо речових доказів та стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення експертизи.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 14.10.2025 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та просив суд затвердити укладену між ним і прокурором угоду про визнання винуватості, і призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Також йому зрозумілі положення про відповідальність у випадку невиконання вироку на підставі угоди про визнання винуватості. Суду зазначив, що витрати на проведення експертиз відшкодує у повному обсязі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні 14.10.2025 зазначила, що при затверджені угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, тиск на ОСОБА_4 при затвердженні угоди про визнання винуватості не чинився, йому були роз'яснені усі права та обов'язки, вид і розмір покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості. Просила затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченому покарання, визначене в угоді.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник та обвинувачений підтвердили, що при укладанні угоди діяли добровільно, тобто угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
За таких обставин суд не вбачає необхідності витребувати додаткові документи чи викликати інших осіб для допиту з метою перевірки добровільності укладення угоди сторонами. Суд об'єктивно вважає, що угода між сторонами є добровільною.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого ОСОБА_4 щодо повного розуміння ним своїх процесуальних прав, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, зокрема, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з такого.
У статті 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнає себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином (кримінальним правопорушенням, не пов'язаним з корупцією).
Отже, у даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості, відповідно до частини четвертої статті 469 КПК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до статті 474 КПК України, роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені статтями 473, 476 КПК України, вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнає повністю, погодився на призначення узгодженого покарання, що підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання, цілком розуміє права, визначені частиною четвертою статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.
Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України та положенням Закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не установлені.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК України і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Згідно зі ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Згідно з угодою про визнання винуватості, сторони судового провадження визначили покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого (який раніше судимий, позитивно характеризується, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває), відповідають загальним засадам призначення покарання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою слідчого судді від 11.03.2025.
Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
З обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на суму 3 979,50 грн (висновок експерта №СЕ-19/102-25/2507-НЗПРАП від 18.03.2025).
Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувались. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного та керуючись статтями 314, 373, 374, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14.10.2025 між прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.03.2025 на майно, а саме: порошкоподібну речовину білого кольору, яку було вилучено 06.03.2025 у ОСОБА_4 та поміщено до спец. пакету НПУ №INZ2010804, - скасувати.
Речові докази: порошкоподібну речовину білого кольору, яку було вилучено у ОСОБА_4 та поміщено до спец. пакету НПУ №INZ2010804, що знаходиться у камері зберігання речових доказів відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 3 979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 50 коп.
Роз'яснити ОСОБА_4 про його обов'язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 14.10.2025 та передбачену статтею 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право впродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Вирок може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку з підстав, визначених ст. 394 КПК України: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.