Справа № 151/628/25
Провадження № 3-зв/126/9/2025
"15" жовтня 2025 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду Вінницької області Хмель Р.В.
розглянувши заяву про самовідвід судді Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Людмили Григорівни у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП,-
У провадження судді Токарчук Л.Г. надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП.
Суддя Токарчук Л.Г. надала заяву про самовідвід у розгляді вище вказаної справи з тих підстав, що ОСОБА_1 , являється сином прибиральниці Чечельницького районного суду Вінницької області.
Дослідивши заяву про самовідвід, матеріали справи, суд вважає, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала відвід (самовідвід) судді. Проте, діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому при розгляді заяв про самовідвід та відвід, слід застосувати аналогію права.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
У зв'язку із вищевикладеним та з метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку, що заяву про самовідвід судді Токарчук Л.Г. слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 75, 80 КПК, ст. 245, 246 КУпАП, -
Заяву про самовідвід судді Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Людмили Григорівни в розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП задовольнити.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення № 151/628/25 (провадження № 3/151/339/2025) відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП передати до канцелярії Чечельницького районного суду Вінницької області для повторного автоматизованого розподілу.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Хмель