іменем України
Справа № 126/1376/25
Провадження № 2/126/913/2025
"09" жовтня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Бершадським районним судом 13.08.2009 в справі № 2-716/2009 було винесено рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 виповнилося 18 років та нарахування аліментів на її утримання припинилося. Відповідно до довідки № 140 від 30.12.2024 ОСОБА_5 є студенткою денної форми навчання в Економіко-правовому фаховому коледжі ПВНЗ "Вінницького фінансового-економічного університету" за спеціальністю 081 "Право". В загальному півріччя навчання та проживання в гуртожитку становить 16100,00 грн, не враховуючи харчування, одяг та медичне обслуговування. Оскільки позивачка навчається на денній формі, не має можливості влаштуватися на роботу щоб самостійно отримувати заробіток. На даний час матеріальну допомогу позивачці для забезпечення її потреб надає мати, однак вона не в змозі самостійно утримувати доньку. Відповідач проходив військову службу в Збройних Силах України, в лінійному батальйоні військової частини НОМЕР_1 та з 09.12.2024 визнаний зниклим безвісти відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 836. Відповідно до листа -відповіді № 6504 від 21.05.2025 з військової частини НОМЕР_1 та витягу з картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_2 , за період з 11.2024 по 05.2025 останньому нараховано грошове забезпечення на суму 180946,89 грн. З урахування того, що відповідачу, як військовослужбовцю, який рахується зниклим безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення позивачка просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її утримання як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягувати з моменту подання позову до закінчення нею навчання або досягнення двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Представник позивачки, адвокат Салманова - Похила Ф.А. надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи в її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 відповідач ОСОБА_2 є батьком позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 13.08.2009 в справі № 2-716/2009 з ОСОБА_2 стягувалися аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 виповнилося 18 років та нарахування аліментів на її утримання припинилося.
На даний час позивачка є студенткою Західноукраїнського національного університету, що підтверджується копією договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 576406 від 12.08.2025. Згідно вказаного договору загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 122740,00 грн.
Відповідно до листа -відповіді № 6504 від 21.05.2025 з військової частини НОМЕР_1 та витягу з картки особового рахунку військовослужбовця, військовослужбовець ОСОБА_2 визнаний зниклим безвісти з 09.12.2024, згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 836 від 09.12.2024. За період з 11.2024 по 05.2025 військовослужбовцю ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення на суму 180946,89 грн.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.198, ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ним навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є повнолітньою дочкою ОСОБА_2 , на даний час навчається у вищому навчальному закладі, що позбавляє її можливості працевлаштуватись, тому вона потребує матеріальної допомоги від батька.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 визнаний зниклим безвісти з 09.12.2024, згідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 836 від 09.12.2024.
Як передбачено ч. 1ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина 4 статті 25 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII(далі - Закон № 2505-VIII) набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2505-VIII особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та іншими актами законодавства України.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Суд зазначає, що хоча відповідач ОСОБА_2 є безвісти зниклим, однак такий статус не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема не позбавляє його обов'язку утримувати повнолітню дочку ОСОБА_1 , яка продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. Окрім того, суд враховує, що на час зникнення безвісти, відповідачу, як військовослужбовцю зберігається виплата грошового забезпечення і позивачка, будучи повнолітньою дочкою, не належить до першої черги осіб, які отримують таке грошове забезпечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що позивачку звільнено від сплати судового збору, а її позов було задоволено, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст.199-200 СК України, ст. ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 жителя АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , жительки АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з 17.06.2025 і до закінчення нею навчання або досягнення двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106 Код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. І. Губко