ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.10.2025Справа № 910/4765/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" Черкаської області
до ОСОБА_1 м. Києва
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" м. Києва
про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна позову 36601975,61 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Григоряк М.С.
Представники:
від позивача: Ялов О.О.,
від відповідача: Забродський В.В.,
від третьої особи: не з'явився.
у квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладених між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (далі-третя особа) договорів позики №№ ФД06/21 від 2 червня 2021 р., ФД08/21 від 17 серпня 2021 р. останній прострочив повернення одержаної позики, заборгувавши відповідно 14000000 грн. боргу (за договором № ФД06/21) та 5159387,50 грн. боргу (за договором ФД08/21).
Виконання позичальником зобов'язання за вказаними договорами позики було забезпечене іпотекою квартири АДРЕСА_1 загальною площею 402,3 м2 (житловою площею 185,6 м2) на підставі укладених між ним та відповідачкою договорів іпотеки відповідно від 2 червня 2021 р. та 18 серпня 2021 р., посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. в реєстрі за №№ 740, 1179.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, в рахунок погашення заборгованості третьої особи перед ним за договорами позики в загальному розмірі 36601975,61 грн. (14000000 грн боргу, 13501369,86 грн процентів за прострочення повернення позики і 904794,73 грн інфляційних втрат за час прострочення за договором № ФД06/21, а також 5159387,50 грн боргу й 3036423,52 грн процентів за прострочення повернення позики за договором ФД08/21) звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 (5-кімнатна квартира, загальною площею 402,3 м2, житловою площею 185,6 м2), яка належить на праві власності відповідачці на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 3 червня 2014 р., індексний номер 22527861.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Також просив покласти на відповідачку понесені ним по справі судові витрати, у т.ч. 50000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідачка у відзиві на позовну заяву, її представник у судовому засіданні проти позову заперечували. Вказували, що сума позики за договором № ФД08/21 становила 3330712,50 гривень, що на момент укладення правочину було еквівалентно 125000 доларам США. Проте позивачем до стягнення за цим договором заявлено 5159387,50 грн. основного боргу, тобто збільшено суму основного боргу за рахунок курсової різниці на підставі п. 5.2 договору.
Також зазначала, що позивачем невірно здійснено розрахунок 25% та 50% річних за кожен день прострочення, оскільки за своєю правовою природою такі проценти не є процентами за правомірне користування коштами (ст.ст. 536, 1048 ЦК України), а є пенею в розумінні ст. 549 ЦК України.
Через це відповідно до вимог п.п. 15 та 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у зв'язку з простроченням, яке мало місце у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування вона повинна бути звільнена від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Також вона підлягає звільненню від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
Крім того, просила застосувати строк позовної давності щодо заявлених вимог в частині неустойки, заявила про зменшення розміру заявлених позивачем інфляційних втрат на 99 % до 9047,95 грн.
У процесі розгляду справи відповідачка подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/626/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" про визнання недійсними окремих положень договорів позики. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вищевказаної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.
Третя особа у письмових поясненнях на позовну заяву проти позову заперечила з підстав аналогічних, викладених відповідачем. Також просила застосувати строк позовної давності щодо заявлених вимог.
Крім того, зазначала, що позивач на підставі договору про відступлення права вимоги № 07/10/21 від 7 жовтня 2021 р. відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "ФК "Геліос" своє право вимоги за договорами позики №№ ФД06/21, ФД08/21.
Рішенням господарського суду м. Києва від 30 січня 2024 р. у справі № 910/9857/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 червня 2024 р., вищевказаний договір відступлення права вимоги визнано недійсним, скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тавтєлєва А.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 62767813 від 6 січня 2022 р. та запис про право власності № 46089934 від 6 січня 2022 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В., про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Геліос" на об'єкт нерухомого майна: п'ятикімнатну квартиру №9, загальною площею 402,3 м2, житловою площею 185,6 м2 по АДРЕСА_1.
Зазначала, що позивач таким чином створив ситуацію правової невизначеності щодо належного кредитора за договорами позиками. Ця невизначеність тривала з моменту укладення недійсного договору відступлення 7 жовтня 2021 р. і до червня 2024 року. Протягом указаного періоду Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" було позбавлено можливості виконати свої зобов'язання належному кредитору.
Представник третьої особи у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності третьої особи за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін та третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем і третьою особою були укладені договори позики №№ ФД06/21 від 2 червня 2021 р., ФД08/21 від 17 серпня 2021 р., згідно з якими позивач (позикодавець) зобов'язався надати у власність третій особі (позичальнику) грошові кошти для статутних цілей діяльності останньої, а третя особа - повернути надані грошові кошти.
Згідно п.п. 2.1., 4.1. договору позики № ФД06/21 позика надається позикодавцем в національній валюті України в розмірі 14000000 грн. Позичальник зобов'язується повернути надану позику до 16 червня 2021 року включно.
Згідно п.п. 2.1., 4.1. договору позики № ФД08/21 позика надається позикодавцем в національній валюті України в розмірі 3330712,50 грн., що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на день укладення договору становить 125000 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути надану позику до 1 вересня 2021 року включно.
Відповідно до умов п. 5.5. указаних договорів позики договори забезпечуються іпотекою нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 402,3 м2, житловою площею 185,6 м2, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
У забезпечення виконання зобов'язання за договорами позики між позивачем та третьою особою було укладено договори іпотеки від 2 червня 2021 р. та 18 серпня 2021 р., посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М. в реєстрі за №№ 740, 1179, згідно з якими третя особа з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вищевказаними договорами позики передала позивачу в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 402,3 м2 (житловою площею 185,6 м2). Погоджена вартість предмета іпотеки станом на час укладення цих договорів становила 16000000 грн.
Згідно умов п.п. 1.3., 4.4. цих договорів даними договорами забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавцем та позичальником по виплаті іпотекодержателю грошових коштів, процентів, неустойки та будь-якого збільшення основної суми боргу, що можуть випливати з основного зобов'язання, включаючи як зобов'язання, передбачені договором позики, так і будь-якими додатковими угодами про внесення до нього змін, в т.ч. щодо строку дії договору, встановлення інших майнових санкцій за невиконання умов договору позики.
Іпотекодавець зобов'язаний сплатити штрафні санкції у випадках та розмірах передбачених основним зобов'язанням, а також інші витрати на здійснення забезпеченої цими договорами вимоги.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договорів.
Поясненнями сторін, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 112972902 від 2 червня 021 р., 112973444 від 18 серпня 2021 р. стверджується факт перерахування позивачем третій особі сум позики за договорами №№ ФД06/21 від 2 червня 2021 р., ФД08/21 від 17 серпня 2021 р. у розмірі відповідно 14000000 грн. та 3330712,50 грн., що загалом становить 17330712,50 грн.
Доказів повернення третьою особою суми позики суду не надано.
Виходячи із встановленого судом факту порушення третьою особою обов'язку повернути позику у встановлені строки, позивач набув права вимагати повернення позики та притягнення боржника до відповідальності за порушення тим грошового зобов'язання.
Згідно з розрахунком боргу розмір неповернутих позик становить 19159387,50 грн. (14000000 грн за договором № ФД06/21 від 2 червня 2021 р., +5159387,50 грн за договором № ФД08/21 від 17 серпня 2021 р.) Крім того, інфляційні втрати за прострочення повернення позики, наданої за договором № ФД06/21 від 2 червня 2021 р., становлять 904794,73 грн.
Розрахунок в цій частині проведений позивачем з урахуванням умов договорів та вимог чинного законодавства, тому приймається судом як належний доказ.
Доводи відповідачки щодо зменшення розміру заявлених позивачем інфляційних втрат за час прострочення не ґрунтуються на вимогах закону, тому є безпідставними.
Заперечення відповідача та третьої особи щодо розміру простроченої позики за договором № ФД08/21 від 17 серпня 2021 р. суперечать вимогам ч. 2 ст. 524 ЦК України та умовам п. 5.2 вищевказаного договору, згідно з якими надана позика підлягає поверненню таким чином, щоб розмір повернутої позики відповідав доларовому еквіваленту позики за офіційним курсом долара США, встановленого НБУ станом на дату повернення позики.
Посилання третьої особи на те, що з 7 жовтня 2021 р. (дата укладення договору про відступлення права вимоги № 07/10/21) і до червня 2024 р. (часу набрання законної сили рішенням господарського суду м. Києва від 30 січня 2024 р. у справі № 910/9857/23 після залишення його без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 червня 2024 р. про визнання недійсним зазначеного договору про відступлення права вимоги) його товариство було позбавлене можливості виконати свої зобов'язання за договорами позики через створену позивачем невизначеність щодо статусу кредитора у позиковому зобов'язанні, є необгрунтованими.
Зібраними у справі доказами не стверджується, що протягом оголошеного нею періоду третя особа здійснила або мала намір здійснити будь-яке виконання на користь первісного або нового кредитора.
За відсутності кредитора, ухилення того чи уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку, третя особа не була позбавлена права відповідно до ст. 537 ЦК України виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з неї грошей у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.
У силу вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Поведінка відповідачки та третьої особи, які оспорили в суді вчинений позивачем правочин з відступлення права вимоги, свідчить про явне суб'єктивне розуміння ними факту недійсності такого правочину, вчиненого без згоди боржника, а також особи дійсного кредитора у їхніх зобов'язаннях.
За змістом п. 1.2. обох договорів позики між позивачем та третьою особою передбачено, що відносини позики в рамках цих договорів не мають на меті отримання прибутку чи збереження реальної вартості суми позики та згідно Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" не є фінансовою послугою.
Умовами цих договорів не передбачено сплати позичальником позикодавцю процентів від суми позики до дня повернення позики, тому такі є безпроцентними.
За правилами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до умов п. 7.3. договору позики № ФД06/21 у разі порушення позичальником строку повернення позики, передбаченого п. 4.1. договору позикодавець має право нараховувати і вимагати оплати позичальником відсотків відповідно до 536 ЦК України в наступному розмірі: 50% річних від суми позики - за кожний день прострочення повернення позики починаючи з першого дня прострочення до 1 липня 2021 року включно; 25% річних від суми позики - за кожний день прострочення повернення позики починаючи з 2 липня 2021 р. до дня фактичного повернення позики в повному обсязі.
Аналогічні умови закріплені у п. 7.3. договору позики № ФД08/21, згідно яких у разі порушення позичальником строку повернення позики, передбаченого п. 4.1. договору позикодавець має право нараховувати і вимагати оплати позичальником відсотків відповідно до 536 ЦК України в наступному розмірі: 50% річних від суми позики - за кожний день прострочення повернення позики починаючи з першого дня прострочення до 16 вересня 2021 року включно; 25% річних від суми позики - за кожний день прострочення повернення позики починаючи з 17 вересня 2021 р. до дня фактичного повернення позики в повному обсязі.
Убачається, що обумовлені цими положеннями договорів позики проценти передбачені до сплати вже після настання дня повернення позики, тобто у зв'язку з простроченням позичальника.
Встановлення обов'язку сплатити проценти в охоронних відносинах не тотожне процентам за договором позики в розумінні ст. 1048 ЦК України, а за свою правовою природою є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України.
Зміна розміру процентів за угодою сторін договору відповідає положенням цього закону.
Сплата грошових сум відповідно до статті 625 ЦК є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, на відміну від правил про неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тому посилання у відзиві на природу обумовлених спірними договорами позики процентів як штрафних санкцій суперечать змісту цих правочинів, вимогам чинного законодавства з цього приводу та є безпідставними.
Через це до спірних відносин не підлягають застосуванню вимоги п.п. 15 та 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають звільнення позичальника від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню.
Сплата передбачених ст. 536 ЦК України процентів в охоронних відносинах здійснюється в межах та за правилами положень ст. 625 ЦК України. Доводи позивача з цього приводу не грунтуються на вимогах чинного законодавства та оцінюються судом критично.
За наданим позивачем у справу розрахунком:
за прострочення повернення позики, наданої за договором № ФД06/21, сума належних до сплати процентів у розмірі 50% річних від суми позики за період 17 червня-1 липня 2021 р. складає 287671,23 грн., у розмірі 25% річних від суми позики за період 2 липня 2021-10 квітня 2025 років складає 958904,11 грн., а загалом 13501369,86 грн.;
за прострочення повернення позики, наданої за договором № ФД08/21, сума належних до сплати процентів у розмірі 50% річних від суми позики за період 2-16 вересня 2021 р. складає 68439,30 грн., у розмірі 25% річних від суми позики за період 17 вересня 2021-10 квітня 2025 років складає 2967984,22 грн., а загалом 3036423,52 грн.
За п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
На підставі Указу Президента "Про введення воєнного стану в України" № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року.
Враховуючи наведене правові підстави для нарахування та стягнення передбачених ст. 625 ЦК України процентів за період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування відсутні.
Таким чином, з урахуванням умов договорів та вимог ст. 625 ЦК України позивач набув право вимагати від позичальника (третьої особи):
за прострочення повернення позики, наданої за договором № ФД06/21, сплати процентів у розмірі 50% річних від суми позики за період 17 червня-1 липня 2021 р. у розмірі 287671,23 грн, у розмірі 25% річних від суми позики за період 2 липня 2021-24 лютого 2022 р.р. у розмірі 1984931,51 грн, а всього 2272602,74 грн;
за прострочення повернення позики, наданої за договором № ФД08/21, сплати процентів у розмірі 50% річних від суми позики за період 2-16 вересня 2021 р. у розмірі 106014,68 грн (еквівалент 2568,49 доларів США), у розмірі 25% річних від суми позики за період 17 вересня 2021-24 лютого 2022 р.р. 561878,35 грн. (еквівалент 13613,01 доларів США), а всього 667893,03 грн.
Загальний розмір належних з третьої особи на користь позивача процентів за прострочення обох договорів позики становить 2940495,77 грн.
Доказів сплати належних процентів суду також не надано.
За таких обставин заборгованість третьої особи перед позивачем за договорами позики №№ ФД06/21 від 2 червня 2021 р., ФД08/21 від 17 серпня 2021 р., забезпечена іпотекою відповідачки, загалом складає 23004678 грн. (19159387,50 грн неповернутих позик, 904794,73 грн втрат внаслідок інфляції за час прострочення, 2940495,77 грн проценти з прострочених сум).
Позовна давність за цими вимогами з урахуванням положень ст. 257, п.п. 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до часу звернення позивача в суд з указаним позовом не спливла. Доводи відповідачки та третьої особи з цього приводу є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 528 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про іпотеку", відповідачка, яка передала в іпотеку належне їй майно, є солідарним боржником позивача, при цьому розмір її відповідальності обмежений вартістю переданого в іпотеку майна.
Відповідно до вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд вважає за необхідне визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна визначеного на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Питання відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката підлягає вирішенню в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" Черкаської області задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3, код 42971976) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" (20635, Черкаська область, Звенигородський район, с. Лебедин, вул. Заводська, 17, код 22929481) за договорами позики №№ ФД06/21 від 2 червня 2021 р., ФД08/21 від 17 серпня 2021 р. в розмірі 23004678 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 (5-кімнатна квартира, загальною площею 402,3 м2, житловою площею 185,6 м2), яка належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві 3 червня 2014 р., індексний номер 22527861.
Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Атлантик Україна" (20635, Черкаська область, Звенигородський район, с. Лебедин, вул. Заводська, 17, код 22929481) 276056,14 витрат по оплаті судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 14 жовтня 2025 року.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар