ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення
за нововиявленими обставинами
м. Київ
13.10.2025справа №910/13422/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» (вул. Святошинська, буд. 27-Г, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08134; ідентифікаційний код 20616482; далі - Товариство) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024
у справі № 910/13422/23
за позовом Товариства
до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767)
про визнання недійсним в частині рішення від 23.06.2023 №17-р/тк,
за участю представників:
заявника - Невкритого В.Ю. (ордер від 10.09.2025 серія АА №0055493);
відповідача - Данилова К.О. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань),
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 23.06.2023 №17-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №7/01-155-20 (далі - рішення №17-р/тк) в частині, що стосується накладення штрафу на загальну суму 31 702 789 грн на Товариство та визнання позивача винним у порушені законодавства про захист економічної конкуренції.
Товариство 10.09.2025 подало суду заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2025 прийнято заяву Товариства до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання призначено на 13.10.2025.
АМК 25.09.2025 подав суду заперечення на заяву Товариства, в яких виклав свої доводи щодо наведених Товариством обставин, та зазначив практику Верховного Суду стосовно різниці між нововиявленими та новими обставинами.
Представник заявника у судовому засіданні 13.10.2025 повідомив суд про те, що ним 13.10.2025 перед засіданням через «Електронний суд» було подано пояснення стосовно заперечень АМК.
Суд повідомив представнику заявника про те, що на момент проведення судового засідання такі пояснення не були отримані судом через «Електронний суд» з технічних причин.
Представник заявника надав пояснення по суті заяви, просив її задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення щодо заяви Товариства, заперечив проти її задоволення.
Представник заявника заперечив проти доводів представника АМК.
Розглянувши заяву Товариства про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 за нововиявленими обставинами, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з огляду на таке.
Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Так, Товариство мотивує заяву тим, що:
- 01.09.2025 позивач звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати обґрунтовану письмову інформацію з таких питань:
« 1. Якими критеріями та методикою керувався Антимонопольний комітет України при визначенні розміру штрафних санкцій у справі № 7/01-155-20 (Рішення від 23.06.2023 № 17-р/тк)?
2. Чому за вчинення тотожних порушень, передбачених п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на ТОВ «ТЕХКОМПЛЕКТ» накладено штрафи у розмірі 17 765 216 грн, 6 560 750 грн та 7 376 823 грн, а на ТОВ «СЛІН ТРЕЙД» - лише 339 999 грн за кожен епізод?
3. У чому полягає правове та економічне обґрунтування такої суттєвої різниці у накладених штрафах?»;
- у відповідь на адвокатський запит АМК листом від 05.09.2025 №300-29.4/09-9495е повідомив таке:
згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на дату прийняття рішення №17-р/тк; далі - Закон) за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 52 Закону якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розміру доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
при цьому Закон залишає визначення розміру штрафу за органами АМК залежно від обставин кожної конкретної справи; такі повноваження за своєю природою належать до дискреційних, які реалізуються органами АМК з певною свободою розсуду.
за наданою ГУ ДПС у Київської області листом від 22.03.2023 №4414/5/10-36-04-02 (вх. АМК від 22.03.2023 №70-01/738) інформацією чистий дохід Товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік відповідно до фінансової звітності становив - 317 027 900 грн;
згідно з інформацією, наданою ГУ ДПС у Харківській області листом від 01.03.2023 №2909/5/20-40-04-16-11 (вх. АМК від 02.03.2023 №70-01/527), фінансову звітність за 2022 рік Товариство з обмеженою відповідальністю «Слін Трейд» не подавало;
всі обставини щодо вчинення Товариством і Товариством з обмеженою відповідальністю «Слін Трейд» порушення законодавства про захист економічної конкуренції викладені в рішенні №17-р/тк; саме ці обставини були враховані при визначенні розміру штрафу;
- позивач зазначає, що з рішення №17-р/тк не є можливим зрозуміти, які саме обставини були враховані АМК при визначенні розміру штрафу, та чому саме було порушено принцип рівності при визначенні розміру штрафних санкцій, а отже є підстава для перегляду рішення суду першої інстанції через очевидне порушення принципу рівності сторін під час ухвалення рішення №17-р/тк ;
- на момент оскарження рішення №17-р/тк Товариству не був відомий факт щодо застосування дискримінаційних та нерівномірних підходів АМК при накладенні штрафних санкцій;
- вказані обставини підтверджуються листом АМК від 05.09.2025 №300-29.4/09-9495е, які стали відомі позивачу лише після завершення касаційного перегляду справи;
- наведений факт нерівномірного застосування штрафних санкцій АМК: існував на момент розгляду справи; не був і не міг бути відомий Товариству; є істотним, оскільки міг вплинути на висновки суду щодо правомірності дій АМК; свідчить про порушення принципу рівності сторін та справедливості при визначенні штрафу;
- таким чином, наявні підстави для перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у даній справі за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК України та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ні особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Частиною п'ятою статті 320 ГПК України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 зі справи №904/4470/16.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи №127/10129/17, нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.
Вказана правова позиція, викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 зі справи №9901/819/18.
Слід зазначити, що при поданні позовної заяви до суду та під час розгляду справи судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій питання щодо розміру та порядку нарахування Товариству штрафу, накладеного рішенням №17-р/тк, не розглядалося, оскільки позивачем незгода з розміром штрафу та порядком його нарахування не була заявлена як підстава позову.
Тобто, доводи Товариства щодо застосування дискримінаційних та нерівномірних підходів АМК при накладення штрафних санкцій є саме новими обставинами, а не нововиявленими, а тому заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024, задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Реченням першим абзацу першого частини четвертої статті 325 ГПК України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Що ж до викладеного АМК у заперечення на заяву Товариства клопотання про притягнення позивача до відповідальності, в якому відповідач просить поставити ухвалу про стягнення з Товариства в дохід Державного бюджету України штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв'язку з поданням завідомо безпідставної заяви, то слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Пунктом 4 частини першої статті 132 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є штраф.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Так, АМК вважає, що:
- Товариство, вичерпавши всі передбачені процесуальним законом засоби захисту порушеного права, спрямовані на оскарження рішення АМК, отримавши остаточні судові рішення, що набрали законної сили, у кількох провадженнях, продовжує протиправну практику зловживання правом на звернення до суду;
- зокрема, позивач повторно, вже вчетверте, звертається до суду з фактично тотожною вимогою, що спрямована на скасування рішення №17-р/тк, змінюючи виключно формулювання позовних вимог, але не їх зміст чи підстави, а саме: з позовною заявою про скасування рішення №17-р/тк у даній справі; з апеляційною скаргою у справі №911/2881/24 за позовом АМК до Товариства про стягнення штрафу і пені; у справі №320/45696/25 за позовом Товариства до АМК про визнання протиправним та скасування рішення №17-р/тк в частині накладення штрафу на Товариство, і зобов'язання АМК здійснити перерахунок штрафних санкцій до позивача без застосування дискримінаційних та нерівномірних підходів щодо накладення штрафних санкцій; з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі;
- відкриття провадження у даній справі стане підставою для зупинення провадження у справі №911/2881/24, та, як результат, затягування примусового стягнення з позивача штрафу та пені, накладеного рішенням №17-р/тк.
Разом з тим, оскарження рішення АМК у порядку господарського та адміністративного судочинства, як і подання, зокрема, апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київського області від 18.02.2025 у справі №911/2881/24, з яким Товариство не погоджується, та подання заяви про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами є безумовними процесуальними правами позивача, якими останнього наділяє процесуальне законодавство, покликаними на захист прав позивача та доведення його позиції щодо неправомірності рішення органу АМК.
В той же час оцінку доводам як позивача, так і відповідача надає виключно суд, і в залежності від результату або визнає доводи позивача обґрунтованими та скасовує рішення АМК, або - необґрунтованими та відмовляє у задоволенні позову.
Жодна сторона завідомо не може бути впевнена у результаті розгляду справи по суті до прийняття відповідного рішення судом.
Не розмежування позивачем понять нововиявлені та нові обставини, а відтак і подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, в даному випадку не може розцінюватися як зловживання процесуальними правами.
Крім того, з огляду на відмову у задоволенні заяви Товариства про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, результати розгляду судом справи №910/13422/23 на даному етапі не впливають на обов'язок Товариства щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2881/24, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025, яким задоволено позовні вимоги АМК та стягнуто з Товариства у дохід загального фонду Державного бюджету України 31 702 789 грн штрафу і 31 702 789 грн пені (доказів касаційного оскарження судових рішень у справі №911/2881/24 сторонами суду не подано; крім того у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала Касаційного господарського суду у складі Верхового Суду стосовно відкриття касаційного провадження у наведеній справі).
Отже, клопотання АМК про стягнення з Товариства в дохід Державного бюджету України штрафу задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва 05.02.2024 покладаються на заявника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 320, 323, 325, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» (вул. Святошинська, буд. 27-Г, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08134; ідентифікаційний код 20616482) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/13422/23 відмовити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/13422/23 залишити в силі.
3. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» (вул. Святошинська, буд. 27-Г, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, 08134; ідентифікаційний код 20616482).
Ухвала набрала законної сили 13.10.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 15.10.2025.
Суддя Оксана Марченко