ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.10.2025Справа № 910/8590/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія
«Картпром»
про стягнення 47.997,00 грн
Представники сторін: не викликались
10.07.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Картпром» про стягнення 47.997,00 грн, з яких 45.332,00 грн боргу по орендній платі та 2.665,00 грн боргу з компенсації комунальних послуг.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного договору оренди нежитлових приміщень № 1116 від 01.10.2024 та змін, внесених до нього додатковою угодою № 1 від 01.10.2024, відповідачу було передано в користування кімнати № 705 площею 35,00 кв. м та № 906 площею 17,20 кв. м за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А. У період з 01.10.2024 по 30.06.2025 позивачем надано орендні послуги на суму 120.582,00 грн та комунальні послуги на суму 2.756,00 грн, які були оплачені відповідачем частково у розмірі 75.250,00 грн по орендній платі та 91,00 грн з компенсації комунальних платежів. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати платежів, позивач звернувся до суду з вищевикладеними вимогами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8590/25 від 17.07.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
25.07.2025 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/8590/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 05.08.2025 о 13:50 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 18.08.2025 включно.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
01.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Картпром» (відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1116 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - приміщення), що знаходиться за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 11 А, кімната № 705 площею 35,00 кв. м.
Спір виник в зв'язку з тим, що у відповідача внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов'язань за договором виникла заборгованість, а саме: 45.332,00 грн по орендній платі за період з лютого по червень 2025 року та 2.665,00 грн з компенсації комунальних платежів за період з січня по травень 2025 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з п. 11.1 договору строк оренди встановлюється з 01.10.2024 по 30.09.2025 (включно). Строк оренди може бути продовжений виключно шляхом укладання нового договору, якщо сторони не дійдуть згоди щодо іншого. За 1 (один) місяць до припинення дії цього договору, орендар та/або орендодавець можуть звернутись з усною або письмовою пропозицією щодо укладення нового договору оренди на наступний термін. При цьому сторони можуть переглянути умови договору та розмір орендної плати.
Відповідно до п. 11.2 договору зміни і доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 3.1 договору орендар приймає у строкове платне користування приміщення з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення (додаток № 1), який підтверджує стан приміщення і є невід'ємною частиною цього договору. У акті приймання-передачі сторони зазначають фактичний стан орендованого приміщення.
Відповідно до п. 3.2 договору орендоване приміщення повинно бути передано орендодавцем і прийнято орандарем протягом трьох робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору.
За умовами п. 3.4 договору зменшення чи збільшення орендованої площі оформлюється додатковими угодами сторін до діючого договору.
Згідно з п. 3.11 договору передача орендованого приміщення від орендодавця до орендаря здійснюється відповідно до акту приймання-передачі приміщень, підписання якого свідчить про фактичну передачу орендованих приміщень орендарю, та який є невід'ємною частиною цього договору.
Орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (надалі - приміщення), що знаходиться за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 11 А, кімната № 705 площею 35,00 кв. м, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.10.2024.
Згідно з п. 4.1 договору базова орендна плата за 1 (один) квадратний метр орендованого приміщення 208,33 грн, крім того ПДВ - 20% - 41,67 грн, всього до сплати - 250,00 грн.
Орендна плата за користування приміщенням, з урахуванням ПДВ становить 8.750,00 грн, в тому числі - ПДВ - 1.458,33 грн за перший місяць.
Відповідно до п. 4.2 договору базова орендна плата на місяць за орендоване приміщення (базова місячна орендна плата) складає 7.291,67 грн, крім того ПДВ - 20% - 1.458,33 грн, а всього до сплати - 8.750,00 грн.
Додатком № 2 до договору сторони погодили, що орендодавець зобов'язується надавати в тимчасове користування 1 (одне) місце № 01 для стоянки автомобілів за договірною ціною у розмірі - 1.000,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 200,00 грн. Загальна сума до сплати становить 1.200,00 грн на місяць (за повний або неповний місяць).
Позивач зазначає, що ним було запропоновано відповідачу прийняти в строкове платне користування ще одне приміщення за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 11 А, кімната № 906, площею 17,20 кв. м, яке відповідачем незважаючи на не підписання акту приймання-передачі фактично прийнято в користування.
Так, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі приміщення від 01.10.2024, що оформлений у вигляді додаткової угоди № 1 до договору про передачу орендарю нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 11 А, під офіс кімната № 906, площею 17,20 кв. м (приміщення № 2), який підписаний та скріплений печаткою позивача та надісланий відповідачу на підпис.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено додаткову угоду № 2 від 01.10.2024, відповідно до якої змінено п. 1.1 договору та викладено його в наступній редакції: «Орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі - приміщення), що знаходяться за адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 11 А, кімнати №№ 705 та 906 загальною площею 52,20 кв. м».
Також за змістом додаткової угоди № 2 від 01.10.2024 у зв'язку із зміною розміру орендованої площі внесено зміни до пунктів 4.1 та 4.2 договору та викладено їх в наступній редакції
« 4.1. Базова орендна плата за 1 (один) квадратний метр орендованого приміщення 208,33 грн, крім того ПДВ - 20% - 41,67 грн, всього до сплати - 250,00 грн.
Орендна плата за користування приміщенням, з урахуванням ПДВ становить 13.050,00 грн, в тому числі - ПДВ - 2.175,00 грн за перший місяць.
4.2. Базова орендна плата на місяць за орендоване приміщення (базова місячна орендна плата) складає 10.875,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 2.175,00 грн, а всього до сплати - 13.050,00 грн.».
Відповідно до п. 4.4 договору орендна плата за користування приміщенням у наступні місяці нараховується з урахуванням індексації. При цьому орендна плата за звітний період підлягає щомісячному коригуванню, яке відбувається наступним чином: базова орендна плата в розмірі, визначеному пунктом 4.2., індексується на індекс інфляції за попередній місяць (у випадку якщо розмір цього індексу перевищує 1 (один) відсоток).
Згідно з п. 4.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок орендодавця на підставі наданих ним рахунків. Оплата за перший місяць оренди розраховується виходячи з фактичної кількості днів оренди в перший місяць оренди.
Розмір орендної плати та інших платежів переглядаються на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів на комунальні послуги та експлуатаційні витрати у сторону збільшення згідно офіційних нормативних актів, а також у разі змін кон'юнктури ринку орендних послуг та/або нерухомості в районі розташування приміщення орендодавець залишає за собою право на періодичний перегляд розміру орендної плати.
Відповідно до умов цього договору та звичаїв ділового обороту ризик зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні цього договору, несе орендар.
Згідно з п. 4.6 договору про зміну базової орендної плати орендодавець повинен письмово попередити орендаря не пізніше ніж за один місяць до передбачуваного строку зміни базової орендної плати. Після закінчення строку узгодження, який складає 20 календарних днів з дати одержання зазначеного вище повідомлення, сторони підписують додаткову угоду до цього договору, а в разі недосягнення згоди кожна із сторін має право розірвати договір в односторонньому порядку, надіславши іншій стороні письмове повідомлення. Договір вважається розірваним з моменту отримання стороною відповідного повідомлення.
З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2025 позивач направив відповідачу додаткову угоду № 3 від 01.05.2025 про внесення змін до пунктів 4.1 та 4.2 договору та викласти їх в наступній редакції:
« 4.1. Базова орендна плата за 1 (один) квадратний метр орендованого приміщення 233,33 грн, крім того ПДВ - 20% - 46,67 грн, всього до сплати - 280,00 грн.
Орендна плата за користування приміщенням, з урахуванням ПДВ становить 14.616,00 грн, в тому числі - ПДВ - 2.436,00 грн за перший місяць.
4.2. Базова орендна плата на місяць за орендоване приміщення (базова місячна орендна плата) складає 12.180,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 2.436,00 грн, а всього до сплати - 14.616,00 грн.
Дана додаткова угода не була підписана відповідачем та повернута позивачу, а отже сторонами не було досягнуто згоди щодо збільшення розміру орендної плати з 01.05.2025.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по орендній платі на загальну суму 53.400,00 грн
№ 625 від 31.10.2024 на суму 14.250,00 грн (включено суму за стоянку),
№ 683 від 30.11.2024 на суму 13.050,00 грн,
№ 741 від 31.12.2024 на суму 13.050,00 грн,
№ 46 від 31.01.2025 на суму 13.050.00 грн.
Також в матеріалах справи наявні складені позивачем (підписані та скріплені печаткою) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по орендній платі на загальну суму 68.382,00 грн, які з боку відповідача не підписані
№ 95 від 28.02.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 141 від 31.03.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 219 від 30.04.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 279 від 31.05.2025 на суму 14.616.00 грн,
№ 321 від 30.06.2025 на суму 14.616,00 грн.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату за оренду нежитлового приміщення:
№ 619 від 01.10.2024 на суму 9.950,00 грн (без врахування плати за приміщення № 2);
№ 682 від 01.11.2024 на суму 14.250,00 грн (включено суму за стоянку),
№ 742 від 01.12.2024 на суму 13.050,00 грн,
№ 29 від 01.01.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 75 від 01.02.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 140 від 01.03.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 203 від 01.04.2025 на суму 13.050,00 грн,
№ 263 від 01.05.2025 на суму 14.616,00 грн,
№ 321 від 01.06.2025 на суму 14.616,00 грн.
Позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором по орендній платі (без врахування плати за стоянку) в сумі 45.332,00 грн із розрахунку 13.050,00 грн х 7 місяців + 14.616,00 грн х 2 місяці - 75.250,00 грн сплачених коштів.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що орендарем здійснено часткову оплату орендної плати за період з 04.10.2024 по 18.06.2025 всього на суму 85.200,00 грн по орендній платі, що підтверджується випискою по рахунку орендодавця за період з 01.10.2024 до 03.07.2025 на загальну суму 87.902,00 грн (з яких 552,00 грн + 2.150,00 грн сплачено за рахунками за іншим договором) та поясненнями викладеними позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви.
Суд відзначає, що посилання позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви на те, що сплачені 01.10.2024 кошти в розмірі 9.050,00 грн у складі суми 10.502,00 грн фактично сплачено за іншим договором не відповідають дійсності, оскільки в призначенні платежу вказано рахунок № 619 від 01.10.2025, в якому міститься посилання саме на договір оренди № 1116 від 01.10.2024, що є предметом спору у даній справі.
Суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по орендній платі та сплачено рахунки-фактури по орендній платі встановленої для обох приміщень (в сумі 13.050,00 грн), відповідач тим самим підтвердив ту обставину, що йому фактично передано в користування приміщення № 2 та відповідач висловив свою згоду про встановлений позивачем розмір орендної плати за орендовані ним обидва приміщення в сумі 13.050,00 грн, що свідчить про досягнення згоди сторін з цього питання.
Разом з цим, надіслана позивачем додаткова угода № 3 від 01.05.2025 про встановлення орендної плати в розмірі 14.616,00 грн не була підписана відповідачем, також відповідачем не було здійснено жодних дій, які б свідчили про згоду відповідача на встановлення вказаного розміру орендної плати, тому суд приходить до висновку, що сторонами не досягнуто згоди про внесення змін до договору в цій частині, а тому нарахування позивачем орендної плати за травень та червень 2025 року в розмірі 14.616,00 грн є неправомірним.
Відповідно до п. 4.10 договору оплата/компенсація користування телефонними мережами та Інтернетом здійснюється відповідно до виставлених рахунків постачальником послуг.
Згідно з п. 4.11 договору розмір компенсації комунальних платежів розраховується пропорційно займаній площі, вказаній у п. 1.1. цього договору на підставі змінних показників загальнобудинкових лічильників (або окремо встановлених лічильників), в залежності від обсягу та вартості спожитих у вказаному періоді послуг (опалення, електроенергія, водопостачання, водовідведення каналізація) згідно тарифів підприємств -постачальників таких послуг.
Відповідно до п. 4.12 договору щомісячна сплата експлуатаційних послуг здійснюється орендарем окремо, відповідно до виставленого рахунку.
Згідно з п. 4.13 договору оплата комунальних та експлуатаційних платежів здійснюється орендарем протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунку-фактури.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з компенсації комунальних послуг на загальну суму 1.311,00 грн
№ 638 від 31.10.2024 на суму 487,00 грн,
№ 693 від 30.112024 на суму 440,00 грн,
№ 756 від 31.12.2024 на суму 384,00 грн.
Також в матеріалах справи наявні складені позивачем (підписані та скріплені печаткою) акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з компенсації комунальних послуг на загальну суму 1.445,00 грн, які з боку відповідача не підписано
№ 7 від 31.01.2025 на суму 459,00 грн,
№ 70 від 28.02.2025 на суму 460,00 грн,
№ 175 від 31.03.2025 на суму 300,00 грн,
№ 193 від 30.04.2025 на суму 113,00 грн,
№ 253 від 31.05.2025 на суму 113,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивачем було виставлено відповідачу рахунки з компенсації комунальних послуг на загальну суму 2.756,00 грн:
№ 641 від 21.10.2024 на суму 487,00 грн,
№ 751 від 20.11.2024 на суму 440,00 грн,
№ 761 від 20.12.2024 на суму 384,00 грн,
№ 48 від 20.01.2005 на суму 459,00 грн,
№ 115 від 21.02.2025 на суму 460,00 грн,
№ 178 від 20.03.2025 на суму 300,00 грн,
№ 238 від 20.04.2025 на суму 113,00 грн,
№ 296 від 21.05.2025 на суму 113,00 грн.
Позивач зазначив, що сплачені відповідачем кошти в сумі 91,00 грн з компенсації комунальних платежів це врахована позивачем здійснена відповідачем переплата за іншим договором.
Отже позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації комунальних платежів в розмірі 2.665,00 грн (1.311,00 грн + 1.445,00 грн - 91,00 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати платежів за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками суду становить 32.250,00 грн (13.050,00 грн х 9 місяців - 85.200,00 грн) боргу з орендної плати та 2.665,00 грн боргу з компенсації комунальних платежів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті орендної плати та інших платежів у повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 32.250,00 грн боргу з орендної плати та 2.665,00 грн боргу з компенсації комунальних платежів, в іншій частині в позові слід відмовити.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 8.200,00 грн слід зазначити наступне.
Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частина 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У позовній заяві позивачем наведено розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, яка станом на день подання позову становить 8.200,00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
03.07.2025 між адвокатом Кравинською Юлією Вікторівною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» (Клієнт) укладено договір № 03/07-2025 про надання правової допомоги (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору Клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу, яка полягає у складанні документів, представництві та захисті інтересів Клієнта, виконання усіх інших передбачених законодавством України дій з усіх питань по стягненню на користь Клієнта грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Картпром» (код ЄДРПОУ 38179833).
На представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» адвокатом Кравинською Юлією Вікторівною видано ордер серії АІ № 1940834 від 06.07.2025.
Підтвердженням того, що Кравинська Ю.В. є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10341/10 від 08.11.2021.
Згідно з п. 2.7 договору при підписанні сторонами акту приймання-передачі послуг сторони діють в наступному порядку: акт надає Адвокат, а Клієнт протягом 2 (двох) календарних днів направляє підписаний акт або мотивовану відмову від прийому результатів послуг з переліком зауважень. У випадку ненадання Клієнтом у зазначений строк підписаного акту чи мотивованої відмови, результати послуг за цим договором вважаються прийнятими Клієнтом в обсязі, згідно з актом, що надав Адвокат.
Відповідно до п. 4.1 договору вартість послуг правничої допомоги за даним договором та порядок оплати визначається протоколами погодження, які є невід'ємною частиною цього договору після їх підписання сторонами.
Додатком № 1 до договору, що є протоколом погодження № 1 сторони погодили, що вартість правової допомоги Адвоката щодо складання, подання позовної заяви (господарського позову) становить 8.200,00 грн, оплата якої здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку.
Адвокатом виставлено позивачу рахунок-фактуру № 04/07-25 від 04.07.2025 про сплату послуг за договором у розмірі 8.200,00 грн.
08.07.2025 між Клієнтом та Адвокатом складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором, відповідно до якого засвідчено, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв послуги у сфері права щодо складання позовної заяви (господарського позову про стягнення на користь Клієнта заборгованості грошових коштів з ТОВ «Виробнича компанія «Картпром» вартістю 8.200,00 грн.
Доказів сплати позивачем Адвокату коштів за договором в сумі 8.200,00 грн не подано.
Разом з цим, Об'єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не подано; не співмірність витрат не доведено.
Слід зазначити, що за змістом статті ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання правової допомоги позивачу на погоджену між адвокатом та Клієнтом суму у розмірі 8.200,00 грн.
Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами та їх оплату, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 5.964,51 грн.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Картпром» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, кім. 904; код ЄДРПОУ 38179833) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Індустріальний» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А; код ЄДРПОУ 31922460) 32.250 (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят) грн 00 коп. боргу по орендній платі, 2.665 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) 00 коп. боргу з компенсації комунальних платежів, 1.762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 5.961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн 51 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В. Сівакова