ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.10.2025Справа № 910/9410/25
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 42574629)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 21, кімната 506, ідентифікаційний код юридичної особи 40581739) стягнення штрафних санкцій у розмірі 918 094 грн. 24 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Державне підприємство «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (надалі також - «Позивач») звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення штрафних санкцій у розмірі 918 094 грн. 24 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2025 року відкрито провадження у справі № 910/9410/25, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
18.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
20.08.2025 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 року була направлена до електронного кабінету Сторін у порядку, визначеному законом, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Сторін.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.09.2024 року між Державним підприємством «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю № 09/321-09/2024, умовами якого передбачено, що Постачальник бере на себе зобов'язання поставити Замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором. (а.с.9-46)
Згідно з п.2.3 Договору адреса пункту призначення (складу ЗАМОВНИКА в Києві чи Київській області) визначається ЗАМОВНИКОМ шляхом заповнення електронних форм електронному кабінеті ПОСТАЧАЛЬНИКА, створеному в інформаційно-аналітичній системі ЗАМОВНИКА, та/або в заявці на поставку продукції, складеній ЗАМОВНИКОМ за формою, встановленою у Додатку №2 до цього Договору (далі за текстом - заявка на поставку продукції), та/або засобами електронної пошти.
Відповідно до п. 2.4 Договору право власності на продукцію переходить від ПОСТАЧАЛЬНИКА до ЗАМОВНИКА після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної або Акта приймання продукції згідно з Розділом 6 цього Договору.
Валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток №1). (п.3.1 Договору)
Згідно з п.4.1 Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток №1).
Вказані у Специфікації (Додаток №1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням ПОСТАЧАЛЬНИКА та/або рішенням ЗАМОВНИКА за наявності документально підтверджених об?єктивних обставин та/або у разі здійснення ЗАМОВНИКОМ попередньої оплати, та/або у випадку, коли дія цього Договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою Сторін. (п.4.2 Договору)
Пунктом 7.1.1. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату укладення цього Договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 60 календарних днів з дати укладення цього Договору (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1 цього Договору, якщо цей строк настане раніше) надати ЗАМОВНИКУ засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті ПОСТАЧАЛЬНИКА, створеному в інформаційно-аналітичній системі ЗАМОВНИКА, у порядку, визначеному цим Договором, скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що Постачається.
Пунктами 8.1., 8.3.1 Договору визначено, що у разі недотримання Відповідачем вимог підпунктів 7.1.1, 7.1.2 пункту 7.1 цього Договору, з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості непоставленої (неприйнятої) продукції.
Згідно з п.8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).
Специфікацією до Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року Сторони узгодили обсяг продукції, кількість, ціну, загальну суму в розмірі 2 790 560 грн. 00 коп.
Згідно з п.4 Специфікації до Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року у відповідності до пункту 4.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов?язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до « 31» березня 2025 року включно.
Додатковою угодою №1 від 24.04.2025 року до Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року Сторони змінили Додаток №2 до Договору. (а.с.80-82)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року Відповідач здійснив поставку товару, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №44054 від 29.05.2025 року на суму в розмірі 2 790 560 грн. 00 коп. (а.с.79)
Претензіями №05/433-02/2025 від 04.02.2025 р., №05/965-03/2025 від 10.03.2025 р., №05/2651-07/2025 від 02.07.2025 р. Позивач вимагав від Відповідача сплатити штрафні санкції. У відповідь на яку останній листом №918 від 03.03.2025 року повідомив про неправильність розрахунку штрафних санкцій. (а.с.50-78)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив поставку товару та не надав скановану копію реєстраційного посвідчення у строк, визначений умовами Договору. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» пеню у розмірі 164 643 грн. 04 коп., 7% штрафу у розмірі 195 339 грн. 20 коп. та 20% штрафу у розмірі 558 112 грн. 00 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що реєстрація лікарського засобу виконується Міністерством охорони здоров'я України на підставі експертизи поданої Заяви та реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє). Експертизу проводить Державне Підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (ДЕЦ). 10 грудня 2024 року Відповідачем листом на адресу Позивача, направлено повідомлення та копії листа - прийняття зави про проведення державної реєстрації лікарського препарату «Кальцію фолінат» 100 мг. Лише 22 квітня 2025 року Міністерство охорони здоров'я України на підставі експертизи державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» зареєструвало та надало реєстраційне посвідчення на використання лікарського препарату «Кальцію фолінат» 50 мг. про що було повідомлено Позивача листом від 02 травня 2025 року. Вказані обставини свідчать про відсутність в діях Відповідача вини щодо своєчасного надання реєстраційного посвідчення, оскільки останній своєчасно звернувся із відповідною заявою для проведення експертизи в установленому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з п.4.1 Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток №1).
Вказані у Специфікації (Додаток №1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням ПОСТАЧАЛЬНИКА та/або рішенням ЗАМОВНИКА за наявності документально підтверджених об?єктивних обставин та/або у разі здійснення ЗАМОВНИКОМ попередньої оплати, та/або у випадку, коли дія цього Договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою Сторін. (п.4.2 Договору)
Згідно з п.4 Специфікації до Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року у відповідності до пункту 4.1. Договору ПОСТАЧАЛЬНИК зобов?язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до « 31» березня 2025 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року Відповідач здійснив поставку товару, а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковою накладною №44054 від 29.05.2025 року на суму в розмірі 2 790 560 грн. 00 коп., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печаткою Сторін без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.79)
Крім того, пунктом 7.1.1. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату укладення цього Договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення, свідоцтва про державну реєстрацію (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), ПОСТАЧАЛЬНИК зобов'язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 60 календарних днів з дати укладення цього Договору (або не пізніше строку, передбаченого у пункті 5.1 цього Договору, якщо цей строк настане раніше) надати ЗАМОВНИКУ засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті ПОСТАЧАЛЬНИКА, створеному в інформаційно-аналітичній системі ЗАМОВНИКА, у порядку, визначеному цим Договором, скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що Постачається.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року, обов'язок Відповідача реєстрації продукцію в Україні та надання сканованої копії реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, настав протягом 60 календарних днів з дати укладення цього Договору, тобто у строк по 04.11.2024 року.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що реєстрація лікарського засобу виконується Міністерством охорони здоров'я України на підставі експертизи поданої Заяви та реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє). Експертизу проводить Державне Підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (ДЕЦ). 10 грудня 2024 року Відповідачем листом на адресу Позивача, направлено повідомлення та копії листа - прийняття зави про проведення державної реєстрації лікарського препарату «Кальцію фолінат» 100 мг. Лише 22 квітня 2025 року Міністерство охорони здоров'я України на підставі експертизи державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» зареєструвало та надало реєстраційне посвідчення на використання лікарського препарату «Кальцію фолінат» 50 мг. про що було повідомлено Позивача листом від 02 травня 2025 року. Вказані обставини свідчать про відсутність в діях Відповідача вини щодо своєчасного надання реєстраційного посвідчення, оскільки останній своєчасно звернувся із відповідною заявою для проведення експертизи в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» подало до Міністерства охорони здоров'я України заяву про проведення державної реєстрації лікарського препарату «Кальцію фолінат» 100 мг. (зворотна частина а.с.104-107)
Листом №1053 від 02.05.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» повідомило Позивача про отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб №UA/20827/001/01 від 23.04.2025 року. (а.с.108-109)
Як визначають приписи ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначеною нормою закріплено фундаментальний принцип обов'язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Схожий за змістом висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З аналізу положень ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України випливає, що одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що: сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі №916/1247/23 виснував, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
Оскільки умовами Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили умови про обов'язок Відповідача провести реєстрацію продукцію в Україні та надати скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, протягом 60 календарних днів з дати укладення цього Договору, а тому Відповідач був обізнаний з його умовами, на власний розсуд приймав його умови, які є обов'язковими до виконання кожною зі Сторін.
Таким чином, в порушення умов Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року, Відповідач здійснив поставку Замовнику товару на загальну суму в розмірі 2 790 560 грн. 00 коп. лише 29.05.2025 року, що підтверджується видатковою накладною №44054 від 29.05.2025 року, та здійснив реєстрацію продукції в Україні та надав скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, лише 02.05.2025 року.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем всупереч вимог чинного законодавства України та умов Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року не було надано скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, у строк по 04.11.2024 року та здійснено поставку товару у строк по 31.03.2025 року.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 01.04.2025 року по 29.05.2025 року у розмірі 164 643 грн. 04 коп., 7% штрафу у розмірі 195 339 грн. 20 коп. та 20% штрафу у розмірі 558 112 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 4 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, Суд звертає увагу, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов'язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов'язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.
Згідно з п.8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ЗАМОВНИКУ пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).
Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі № 927/1091/17.
При цьому, Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і за загальним правилом (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17) день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, адже днем прострочення виконання зобов'язання не є.
Між тим, у разі якщо сторони господарського договору, керуючись "принципом свободи договору" погодять умову про те, що день поставки товару поставленого постачальником з порушення строку також вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції, здійснення управленою стороною такого договору - покупцем нарахування постачальнику пені з урахуванням дня поставки товару буде вважатися правомірним і приписам цивільного законодавства не суперечитиме.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 922/1178/17 вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.
Суд звертає увагу, що Сторони у Договорі про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року погодили умову про те, що день поставки товару з порушенням строку вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно з умовами цього Договору.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 01.04.2025 року по 29.05.2025 року у розмірі 164 643 грн. 04 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд, перевіривши розрахунок 7% штрафу у розмірі 195 339 грн. 20 коп., у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, на підставі п.8.2 Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Пунктами 8.1., 8.3.1 Договору визначено, що у разі недотримання Відповідачем вимог підпунктів 7.1.1, 7.1.2 пункту 7.1 цього Договору, з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості непоставленої (неприйнятої) продукції.
Суд, перевіривши розрахунок 20% штрафу у розмірі 558 112 грн. 00 коп., у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, на підставі п.8.3.1 Договору про закупівлю № 09/321-09/2024 від 05.09.2024 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» на користь Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» підлягає стягненню штраф у розмірі 195 339 грн. 20 коп., пеня у розмірі 164 643 грн. 04 коп. та штраф у розмірі 558 112 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЙЧ-ФАРМ» (02002, місто Київ, вул.Сверстюка Євгена, будинок 21, кімната 506, ідентифікаційний код юридичної особи 40581739) на користь Державного підприємства «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 42574629) штраф у розмірі 195 339 (сто дев'яносто п'ять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 164 643 (сто шістдесят три тисячі шістсот сорок три) грн. 04 коп., штраф у розмірі 558 112 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 11 017 (одинадцять тисяч сімнадцять) грн. 13 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення:01 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин