номер провадження справи 24/88/25
11.09.2025 Справа № 908/1994/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі Азізбекян Тетяна Анатоліївна, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи №908/1994/25
за позовом: Приватного підприємства «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 94, ЄДРПОУ 36193704)
до відповідача: Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, 23А, ЄДРПОУ 22144952)
про стягнення відшкодування шкоди 79378,06 грн
за участі представників сторін
від позивача: Яма Д.М., адвокат, посвідченння № 748 від 16.04.2009
від відповідача: Клімова А.В., довіреність № 5 від 02.01.2025
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення з відповідача 79 378,06 грн збитків.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.06.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1994/25 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 15, 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України, та вказує на те, що ПП «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» є орендарем декількох нежитлових приміщень, що перебувають у комунальній власності і розташовані на 1-му поверсі будинку № 94 по пр. Соборному в м. Запоріжжі. За ініціативою орендодавця (КП «Запоріжремсервіс») проводилися поточні ремонтні роботи з відновлення покрівлі будинку. При цьому покрівлю було пошкоджено і залишено в напіврозібраному вигляді, внаслідок чого сталося залиття, яке пошкодило внутрішнє оздоблення приміщень позивача. У відповідності до звіту з визначення ринкового майнового збитку, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Інгуран А.О. - ринковий майновий матеріальний збиток, спричинений оздобленню (опорядженню) нежитлових адміністративних приміщень № № 3, 5, 7, що перебувають в оренді позивача, складає 79 378,06 грн. Розмір збитків визначено на підставі вартості ремонтно-відновлювальних робіт, а також необхідних для проведення таких робіт будівельних матеріалів і виробів. Також позивач просить суд стягнути з відповідача 8000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.07.2025 суддею Азізбекян Т.А. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1994/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 28.07.2025.
Ухвалою суду від 21.07.2025 перенесено розгляд справи на 30.07.2025.
21.07.2025 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову та вважає, що повивачем не доведено завдання збитків, зокрема факт їх понесення та сума збитків не підтверджена, оскільки незрозуміло, яке визначення ринкового майнового збитку, що був нанесений об'єкту дослідження в результаті залиття водою (атмосферними опадами) складає станом 2025 рік. Також відповідач проти стягнення витрат на правничу допомогу. Просить суд позові відмовити.
25.07.2025 позивачем подано суду відповідь на відзив, яка долучена до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 30.07.2025 відкладено розгляд справи на 03.09.2025.
31.07.2025 позивачем подана суду заява про доручення доказів, зокрема листи директору КП «Запоріжремсервіс» ЗМР (вх. № 1389/01-05 від 29.08.2022, вх. № 2298/01-05 від 14.07.2023), відповідь на лист від 16.09.2022 № 1444/01-05.
02.09.2025 відповідачем подана заява, в якій просить суд долучити до матеріалів справи документи, а саме: Договір № 4526-41ВТ-П від 03.05.2023 на надання послуг з поточного ремонту; висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-04-03-005356-а; Додаткова угода № 2 від 01.06.2023; Договір № 4526-103ВТ-П від 17.07.2023 на надання послуг з поточного ремонту. Відповідач зазначає, що 25.05.2025 по Олександрівському та Шевченківському районам м. Запоріжжя було завдано ракетного удару, і як наслідок, місце прильоту знаходилось поблизу будівлі, яка розташована у м. Запоріжжя по пр. Соборному, буд. 94. У результаті вибуху було пошкоджено покрівлю будівлі. Протоколом позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у м. Запоріжжя від 07.02.2023 № 05 КП «Запоріжремсервіс» ЗМР було зобов'язано виконання ремонтно-відновлювальних робот на покрівлі за адресою пр. Соборний, 94, постраждалою після ракетного удару. 25.05.2022 використовуючи матеріали придбані як за свій кошт так і передані управлінням з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міської ради, благодійними фондами з можливістю залучення підрядних організацій. Так, між ТОВ «БУД ЕКСПЕРТ УКРАЇНА» та КП «Запоріжремсервіс» було укладено договір № 4526-41ВТ-П від 03.05.2023 на надання послуг з поточного ремонту. З 03.05.2023 по 01.06.2023 вказаним товариством проводились ремонті роботи з відновлення покрівлі. Висновком Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2023-04-03-005356-а було зобов'язано Підприємство припинити договірні відносини з ТОВ «БУД ЕКСПЕРТ УКРАЇНА». На виконання покладених зобов'язань КП «Запоріжремсервіс» було укладено додаткову угоду № 2 від 01.06.2023 до договору № 4526-41ВТ-П від 03.05.2023 на надання послуг з поточного ремонту. Вказаною додатковою угодою було достроково розірвано (припинено) дію Договору. Оскільки попередній договір розірвано, то КП «Запоріжремсервіс» було проведено нову закупівлю та укладено з ТОВ «ГРОСТ БУД» Договір № 4526-1ОЗВТ-П від 17.07.2023 на надання послуг з поточного ремонту строком до 31.12.2023. Усі подальші ремонті роботи, які пов'язані з виконанням поточного ремонту покрівлі на будівлі № 94 по пр. Соборному виконувались ТОВ «ГРОСТ БУД».
В судовому засіданні 03.09.2025 оголошено протокольну перерву до 11.09.2025.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання 11.09.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 11.09.2025, в порядку ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (Орендодавець) та Приватне підприємство «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» (Орендар) уклали договір оренди № 01/04-2023 нерухомого майна по пр. Соборний, буд 94, додаткову угоду до договору оренди від 02.01.2018 № 2018 частини нежитлового приміщення по пр. Соборний, 94 та додаткову угоду до договору оренди від 01.06.2009 № 4 частини нежитлового приміщення № 7 по пр. Соборний, 94, відповідно до яких Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно:
нежитлове приміщення № 5 площею 18,94 кв. м. та частина коридору № 3 площею 1,27 кв.м, першого поверху будівлі редакції газета «Запорізька Січ» (літ.А-2), загальною площею 20,21 кв. м. за адресою: 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний,94 (далі - Майно), яке перебуває в господарському віданні КП «Запоріжремеервіс», вартість якого визначена на підставі звіту про незалежну оцінку Майна і становить за висновком про його вартість 144 532,00 грн без ПДВ станом на 30.11.2022;
нежитлове приміщення № 6 площею 15,41 кв.м. та частину коридору № 3 площею 1,03 кв.м. першого поверху будівлі (літ.А-2) по пр. Соборному, 94, яке перебуває в господарському віддані Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 128 528,00 грн станом на 30.11.2020;
нежитлове приміщення № 7 площею 6,77 кв. м, першого поверху будівлі (літ.А-2) по пр. Соборному, 94, яке перебуває в господарському віддані Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість 54 599,00 грн станом на 31.01.2021.
Факт передачі в строкове платне користування комунального майна підтверджується відповідними актами прийому-передачі, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Позивач вказує, що з 03.05. 2023 по 01.06.2023 в будинку № 94 по пр. Соборному за ініціативою орендодавця проводилися поточні ремонтні роботи з відновлення покрівлі будинку.
Згідно акту обстеження технічного стану нежитлових приміщень по пр. Соборному буд 94 від 26.07.2023, який складений уповноваженими особами КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та ПП «Бюро перекладів «АЛІФ», з 03.05.2023 по 01.06.2023 на житловій будівлі № 94 по пр. Соборному, м. Запоріжжя проводилися роботи по поточному ремонту з відновлення покрівлі (ліквідація наслідків ракетного удару). При обстежені технічного стану покрівлі виявлено часткову відсутність шиферного покриття та гідробар'єру. Висновок комісії: під час випадіння атмосферних опадів у виді дощу було залито нежитлові приміщення, розташовані на 1 - му поверсі нежитлової будівлі № 94 по пр. Соборному.
Позивач посилається на звіт з визначення ринкового майнового збитку, складеного фізичною особою підприємцем Інгуран Аллою Іванівною від 14.07.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
За приписами ст. 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.
Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
У випадку незгоди з висновками оцінювача звіт може бути підданий рецензуванню (ст. 13 Закону).
У звіті ФОП Інгуран А.Д. визначений майновий матеріальний розмір збитку, який нанесений нежитловій нерухомості в результаті залиття водою (атмосферними опадами).
Об'єкт дослідження: оздоблення (опорядження) нежитлових адміністративних приміщень № № 3, 5, 7 першого поверху двоповерхової нежитлової будівлі, які знаходяться в оренді ПП «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ», за адресою - Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.94.
Ринковий майновий матеріальний збиток, нанесений об'єкту дослідження, виходячи з мети оцінки і сфери застосування звіту про оцінку, даних викладених в цьому звіті, припущень і суджень, обмежень і висновків, станом на дату оцінки 14 липня 2023 року становить 79378,06 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 13229,68 грн.
27.05.2025 позивачем на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою у 5-денний строк з дня отримання цієї претензії відшкодувати завдану матеріальну шкоду у розмірі 79378,06 грн шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПП «Бюро перекладів «АЛІФ».
Претензія відповідачем залишена без реагування, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21
Як встановлено судом, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків, атмосферні опади потрапили до приміщень, що призвело до завдання позивачу матеріальних збитків на суму 79378,06 грн.
Факт залиття підтверджується актом обстеження технічного стану нежитлових приміщень по пр. Соборному, буд 94 від 26.07.2023, складним комісією за участю представників сторін; фотоматеріалами пошкоджень; висновком експерта; локальним кошторисом на будівельні роботи.
Акт обстеження та висновок експерта свідчать, що причиною потрапляння атмосферних опадів у приміщення є порушення герметичності покрівлі, що є наслідком неналежного технічного обслуговування з боку відповідача.
У ч.1 ст.614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини.
Відповідач зазначає, що позовні вимоги стосуються пошкоджень будівлі, які спричинені обстрілом з боку РФ.
Суд звертає увагу, що пошкодження, які були спричинені обстрілом, були усунуті орендарем - ПП «ЕТІКА» самостійно ще у травні - червні 2022 року, тобто задовго до засідань комісій.
Пошкодження, про які йдеться у позові, виникли пізніше, після проведення ремонтних робіт 03.05.2023 - 01.06.2023.
Жодних доказів проведення будь-яких ремонтних робіт, які були б виконані в період після 26.07.2023 (дата обстеження покрівлі), відповідач не надав.
Обстеження проводилося за участю представника відповідача, зауважень з приводу змісту акту обстеження не надійшло, доказів суду не надано.
Таким чином суд визнає доведеним факт протиправної бездіяльності відповідача, наявність збитків у позивача та причинно-наслідковий зв'язок між ними.
Розбір збитків підтверджено належними та допустимими доказами. Заперечень щодо розміру збитків відповідач не довів належними доказами.
Підстав для звільнення відповідача від відповідальності судом не встановлено.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Загальні засади (принципи) цивільного права втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації так, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Згідно поданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що належне позивачу майно було пошкоджено саме внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач завдав позивачу збитки в розмірі 79378,06 грн, розмір яких документально підтверджено.
Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2422,40 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь 8000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З дотриманням пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України, позивачем викладено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати: судовий збір за подання позовної заяви 3028,00 грн; витрати на правову допомогу - 8 000,00 грн.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
На підтвердження стягнення суми 8000,00 грн правових витрат позивачем подано копію договору про надання правничої допомоги № 599-г-2025 від 01.06.2025, укладеного між Адвокатом Яма Дмитром Миколайовичем та ПП «Бюро перекладів «АЛІФ».
Згідно детального опису надання послуг та здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги по справі за позовом ПП «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» до КП «Запоріжремсервіс» ЗМР про відшкодування шкоди - підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи; формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій - 2000,00 грн; складання претензії - 1000,00 грн, складання позовної заяви - 1000 грн; представництво інтересів позивача у Господарському суді Запорізької області - орієнтовно 4000,00 грн (2 засідання). Всього 8000,00 грн.
У матеріалах справи наявні копія ордеру серії АР № 1248692, виданого 27.06.2025 за договором № 599-г-2025 від 01.06.2025 ПП «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» на надання правничої (правової) допомоги Яма Д.М., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 748 від 16.04.2009, виданого Яма Д.М.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При цьому суд враховує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п'ятої статті 126 ГПК України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Відповідач у відзиві просив суд відмовити у задоволені вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Відповідач у відзиві не зазначив та не подав доказів на підтвердження неспівмірності правових витрат позивача.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Стосовно судового збору суд зауважує, що частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем подано позов до суду через систему «Електронний суд», відтак у даному випадку розмір судового збору становить 2422,40 грн.
Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судового збору в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 412 від 23.06.2025, яке знаходяться в матеріалах справи.
З наведеного слідує, що судовий збір внесено позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 вказаного Закону, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За таких обставин суд відзначає, що судовий збір в сумі 605,60 грн., підлягає поверненню позивачу (за його клопотанням) з державного бюджету України у зв'язку з внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, 23А, ЄДРПОУ 22144952) на користь Приватного підприємства «БЮРО ПЕРЕКЛАДІВ «АЛІФ» (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 94, ЄДРПОУ 36193704) - 79378 (сімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят вісім) грн 06 коп. збитків, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2025.
Суддя Т.А. Азізбекян