вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3385/25
за позовом Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів:
1. Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, м. Дніпро
2. Покровської селищної ради, селище Покровське, Синельниківський район, Дніпропетровська область
до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", смт. Просяна, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про припинення права постійного користування земельними ділянками та їх повернення
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представник:
прокурор: Ємельянов В.А.;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Касьяненко С.М.;
Синельниківська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, Покровської селищної ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" в якому просить суд:
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 38297916);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2174293712101);
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 38388388);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2179056612242);
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 39148008);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219645812000);
- припинити Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) право постійного користування земельною ділянкою площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (номер запису про інше речове право 39148850);
- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00282033) повернути Покровській селищній раді (код ЄДРПОУ 04338492) земельну ділянку площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219683712242).
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.07.2025.
02.07.2025 від Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації надійшли письмові пояснення.
03.07.2025 від Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.07.2025 від Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача-2.
04.07.2025 від Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.07.2025 у задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.
В судове засідання 07.07.2025 з'явився прокурор.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкладено підготовче засідання до 05.08.2025.
28.07.2025 від Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшли заперечення на відзив на позовну заяву.
01.08.2025 від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення.
В судове засідання 05.08.2025 з'явився прокурор та представник відповідача. Представники позивача-1 та позивача-2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 05.08.2025 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні по суті на 08.09.2025.
Протокольною ухвалою від 08.09.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.10.2025.
15.09.2025 від Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача-1.
30.09.2025 від представника Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Представник позивача - 1, представник позивача - 2 участь в судовому засіданні 06.10.2025 не забезпечили; про дату, час та місце проведення цього судового засідання були повідомлені судом належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивачів -1, 2 за наявними у справі матеріалами.
Суд наголошує на тому, що сторони мали можливість скористатись своїм правом на подання заяв по суті справи із посиланням на конкретні докази та нормативне обґрунтування своїх правових позицій.
В ході судового засідання 06.10.2025 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.
В судовому засіданні 06.10.2025 ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.
Позиція прокурора, викладена у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області розташовані земельні ділянки загальною площею 189,8 га, а саме: площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824; площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823; площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056; площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.01 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Право державної власності на вказані земельні ділянки, зареєстровано за державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано за ВАТ «Просянський ГЗК». За період користування спірною земельною ділянкою з 2022-2025 відповідачем не декларувався та не сплачувався земельний податок або інші платежі за користування зазначеними земельними ділянками до бюджету Покровської селищної ради. За результатами обстеження вищевказаних земельних ділянок Покровською селищною радою встановлено, що спірні земельні ділянки не використовуються ВАТ «Просянський ГЗК» для робіт, пов'язаних з користування надрами не використовуються. Прокурор вважає, що вищевказане свідчить про те, що спірні земельні ділянки, фактично не використовується ВАТ «Просянський ГЗК» за цільовим призначенням. Жодна діяльність вказаним підприємством на спірних земельних ділянках не здійснювалась та не здійснюється. Прокурор вказує на те, що перебування спірних земельних ділянок, у постійному користуванні ВАТ «Просянський ГЗК», яке за час користування такими земельними ділянками не сплачувало земельний податок, позбавляє Покровську селищну раду права на отримання до місцевого бюджету плати за використання такими земельними ділянками, а також перешкоджає їх отриманню у комунальну власність відповідно до вимог законодавства. Таким чином, наявні підстави для припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» спірними земельними ділянками, які розташовані на території Покровською селищною радою та їх повернення в примусовому порядку.
Прокурор зазначає, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву прокурора щодо наявності на розгляді у Господарському суді м. Києва справи №910/13596/24, якою розглядається позовна заява ВАТ «Просянський ГЗК» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсним свідоцтва та зобов'язання вчинити дії та про наявність постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.12.2020 у справі №904/4854/19, постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.02.2022 у справі № 904/3055/21, якими визнано факт втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Просянський ГЗК» та зобов'язано ВАТ «Просянський ГЗК» прийняти рішення про відновлення втраченої системи реєстру власників іменних акцій ВАТ «Просянський ГЗК» станом на 18.11.2002 та вчинити інші дії, зазначені в порядку №805 Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 04.09.2024 справа № 11- cc/824/5433/2024 (єдиний унікальний номер № 757/33681/24-к) та інших рішень судів як підстави для відмови у задоволенні обґрунтованих позовних вимог прокурора в інтересах держави є безпідставними, оскільки рішення судів із вказаних питань не мають жодного відношення до спірних правовідносин за позовом прокурора в інтересах держави.
Позиція позивача - 1, викладена в поясненнях у справі
Позивач - 1 вказує на те, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, станом на сьогодні спірні земельні ділянки перебувають у власності Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Відповідно до пункту 24 розділу X Земельного кодексу України з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених цим пунктом. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. З викладеного вбачається, що наявність зареєстрованих речових права, похідних від права власності, на спірні земельні ділянки (в даному випадку права постійного користування земельними ділянками) не створювало (і не створює) перешкод для набуття Покровською селищною радою права комунальної власності на них відповідно до положень земельного законодавства. Згідно з пунктом “д» статті 141 ЗК України, систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування. Позивач зазначає, якщо судом на підставі належних, достатніх, допустимих доказів буде встановлено систематичну несплату відповідачем земельного податку, то це є підставою для припинення права постійного користування спірними земельними ділянками.
Позиція позивача - 2, викладена в додаткових поясненнях у справі
Покровська селищна рада підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позовну заяву.
Позиція відповідача
Відповідач, заперечуючи заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Як зазначає прокурор, що на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області розташовані земельні ділянки загальною площею 189,8 га, а саме - площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.01 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами. Згідно даних Державного земельного кадастру обмеження щодо використання вищезазначених земельних ділянок - відсутні.
29.10.2000 ВАТ «Просянський ГЗК» на підставі рішення 7 сесії XXIII скликання Орлівської сільської ради № 44 від 22.10.1999 видано державний акт серії II-ДП №004529 на право постійного користування землею площею 128,000 га.
В подальшому, шляхом поділу із вказаної земельної ділянки утворено наступні земельні ділянки - площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824.
Крім цього встановлено, що 28.11.2000 ВАТ «Просянський ГЗК» на підставі рішення 12 сесії XXIII скликання Покровської селищної ради від 06.04.1990 видано державний акт серії II-ДП № 004530 на право постійного користування землею площею 88,70 га.
В подальшому, шляхом поділу із вказаної земельної ділянки утворено наступні земельні ділянки - площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056.
Земельні ділянки - площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057 сформовані на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та зареєстровані в Державному земельному кадастрі 21.10.2019.
Згідно даних з Державного реєстр речових прав на нерухоме майно Синельниківською окружною прокуратурою встановлено, що 03.09.2020 в реєстрі зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2174293712101.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2020 за ВАТ «Просянський ГЗК» державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 38297916.
03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2179056612242.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2020 за ВАТ «Просянський ГЗК» державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 38388388.
Крім того, 03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219645812000.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ВАТ «Просянський ГЗК» 03.09.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 39148008.
Також, 03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2219683712242.
Право постійного користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.09.2020 за ВАТ «Просянський ГЗК» державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області Сучковою Т.Ф. Номер запису про інше речове право 39148850.
Виконавчий комітет Покровської селищної ради листом № 839/0/2-25 від 04.04.2025 за результатами розгляду листа № 65/1-276ВИХ-25 від 24.03.2025 повідомив прокуратуру, що рішень стосовно віднесення ВАТ «Просянський ГЗК» до підприємств, які звільняються від сплати земельного податку Покровською селищною радою не приймалось.
Земельний податок або інші платежі за користування зазначеними земельними ділянками до бюджету Покровської селищної ради від ВАТ «Просянський ГЗК» за період 2022-2025 років не надходили.
Листами Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 37392/5/04-36-04-02-11 від 12.08.2024, 25713/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 за результатами розгляду листів № 65/1-2105ВИХ-24 від 15.07.2024 та № 65/1-1537ВИХ-25 від 12.05.2025, прокуратуру повідомлено, що упродовж 2022-2025 років податкові декларації з плати за землю за вказані земельні ділянки ВАТ «Просянський ГЗК» не надавались, земельний податок не сплачувався.
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу станом на 01.05.2025 за ВАТ «Просянський ГЗК» по Покровській ОТГ облікована заборгованість із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1 844 268,61 грн., у тому числі 210 933,21 грн. - залишок несплаченої пені.
Також повідомлено, що за неподання податкових декларацій з плати за землю на 2022-2025 роки до ВАТ «Просянський ГЗК» у відповідності до вимог ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції.
Крім того, податковим органом повідомлено, що по ВАТ «Просянський ГЗК» ГУ ДПС у Дніпропетровській області вживається комплекс заходів щодо погашення податкового боргу, передбачений чинним законодавством України, а саме: відповідно до статті 95 Податкового кодексу України за позовами контролюючого органу винесено 8 рішень щодо стягнення з банківських рахунків боржника коштів за податковим боргом на загальну суму 6,041,5 тис. грн. Згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2021 у справі № 160/11295/20 частково задоволено позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ВАТ «Просянський ГЗК» та стягнуто з рахунків останнього у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3 496 194, 30 грн.
Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації листом № 2-4109/0/261-24 від 05.11.2024 за результатами розгляду листа № 65/1-1280ВИХ-24 від 02.10.2024 надав інформацію про те, що за даними системи електронного документообігу «ДОК ПРОФ», згідно з переліком вхідної кореспонденції з земельних питань, починаючи з 2007 року звернень від ВАТ «Просянський ГЗК» щодо припинення права постійного користування земельними ділянками - не ідентифіковано.
Департамент економічного розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації листом від 03.06.2025 за вих. № 2405/0/31-25 за результатами розгляду листа № 65/1- 1517ВИХ-25 від 09.05.2025, повідомив, що за інформацією управління діловодства і контролю апарату облдержадміністрації, згідно даних СЕДО «ДОК ПРОФ», починаючи з 2018 року станом на 02.06.2025 вхідної кореспонденції (листів, звернень, заяв тощо) від ВАТ «Просянський гірничо-збагачувальний комбінат» - не ідентифіковано.
Листом № 839/0/2-25 від 04.04.2025 виконавчий комітет Покровської селищної ради за результатами розгляду листа № 65/1-276ВИХ-25 від 24.03.2025 повідомив окружну прокуратуру про те, що упродовж 2022-2024 років земельний податок або інші платежі до бюджету Покровської селищної територіальної громади від ВАТ «Просянський ГЗК» не надходили. Податковий борг по сплаті земельного податку перед селищною радою станом на 27.03.2025 складає 1 843,3 тис. грн. Технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок з 01.01.2022 по теперішній час на затвердження до селищної ради не надавалась.
Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ВАТ «Просянський ГЗК» відсутнє інше (крім вищевказаних земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні) будь-яке нерухоме майно на праві власності або користування.
21.04.2025 за результатом обстеження вищевказаних земельних ділянок Покровською селищною радою встановлено, що спірні земельні ділянки ВАТ «Просянський ГЗК» для робіт, пов'язаних з користування надрами не використовуються. Вказане свідчить про те, що вказані земельні ділянки фактично не використовуються за цільовим призначенням.
З огляду на зазначене, прокурор звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що перебування спірних земельних ділянок, у постійному користуванні ВАТ «Просянський ГЗК», яке за час користування такими земельними ділянками не сплачувало земельний податок, позбавляє Покровську селищну раду права на отримання до місцевого бюджету плати за використання такими земельними ділянками, а також перешкоджає їх отриманню у комунальну власність відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, наявні підстави для припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» спірними земельними ділянками, які розташовані на території Покровською селищною радою та їх повернення в примусовому порядку, що і стало підставою звернення до суду.
Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Враховуючи особливий процесуальний статус прокурора в господарському процесі, як особи, яка відповідно до ст.ст. 4, 53, 55 Господарського процесуального кодексу України наділена правом звернення до суду в інтересах іншої особи - держави, процесуальна правоздатність у нього настає з моменту виникнення відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Аналіз зазначених положень дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Невжиття уповноваженим суб'єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо отримання земельного податку за користування земельної ділянки та забезпечення раціонального та ефективного користування нею, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
До того ж, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.02.2019 (справа № 915/20/18) дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування.
При цьому, відповідно до п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Слід також враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 в справі №927/491/19, в якій, зокрема зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит про надання інформації).
29.10.2000 ВАТ «Просянський ГЗК» на підставі рішення 7 сесії XXIII скликання Орлівської сільської ради № 44 від 22.10.1999 видано державний акт серії II-ДП №004529 на право постійного користування землею площею 128,000 га. В подальшому, шляхом поділу із вказаної земельної ділянки утворено наступні земельні ділянки - площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824.
Крім цього встановлено, що 28.11.2000 ВАТ «Просянський ГЗК» на підставі рішення 12 сесії XXIII скликання Покровської селищної ради від 06.04.1990 видано державний акт серії II-ДП № 004530 на право постійного користування землею площею 88,70 га. В подальшому, шляхом поділу із вказаної земельної ділянки утворено наступні земельні ділянки - площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056.
Згідно зі ст.ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України і Законів України.
Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
З урахуванням викладеного, вбачається, що уповноваженими суб'єктами у цих правовідносинах є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, якою б і мали вживатись заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави.
Водночас, внаслідок невжиття уповноваженим суб'єктом заходів на захист порушених інтересів держави, економічні інтереси держави залишаються порушеними та потребують їх захисту та поновлення.
Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту уповноваженим суб'єктом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі цього суб'єкту - Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Також, частиною 2 цієї ж статті визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до пункту 24 розділу Х “Перехідні положення» Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.06.2021, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Таким чином, Дніпропетровська обласна державна адміністрація є суб'єктом права власності на спірну земельну ділянку та зобов'язана здійснювати захист інтересів держави на ефективне та раціональне використання земель.
Невжиття повноважним органом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту права територіальної громади на повернення земельної ділянки, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Синельниківська окружна прокуратура листом № 65/1-1280ВИХ-24 від 02.10.2024 звернулась на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації із викладенням фактичних обставин та щодо надання інформації про, зокрема, вжиття обласною державною адміністрацією заходів цивільно-правового характеру щодо припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК», в тому числі вищевказаними спірними земельними ділянками, які розташовані на території Покровської селищної ради. На вказаний лист окружної прокуратури Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації листом № 2-4109/0/261-24 від 05.11.2024 не надав інформації про вжиття заходів позовного характеру з вказаного питання обласною державною адміністрацією.
Окружна прокуратура листом № 65/1-1517ВИХ-25 від 09.05.2025 повторно звернулась на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації з вказаного питання. В свою чергу, Департамент економічного розвитку Дніпропетровської обласної державної адміністрації у листі №2405/0/3-25 від 03.06.2025 не надав інформацію про вжиття Дніпропетровською обласною державною адміністрацією заходів цивільноправового характеру щодо припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» вищевказаними спірними земельними ділянками, або намірів вжити такі заходи.
Крім того, 24.03.2025 окружна прокуратура звернулась на адресу Покровської селищної ради з листом № 65/1-276ВИХ-25 з аналогічного питання. Водночас, відповідно до листа виконавчого комітету Покровської селищної ради № 839/0/2-25 від 04.04.2025 встановлено, що листувань з ВАТ «Просянський ГЗК» або Дніпропетровською обласною державною адміністрацією з питань несплати земельного податку або припинення права постійного користування за вказаними земельними ділянками селищною радою не здійснювалось.
Окружна прокуратура листом № 65/1-524ВИХ-25 від 06.06.2025 повторно звернулась на адресу Покровської селищної ради з вказаного питання. Листом № 1419/0/2-25 від 13.06.2025 Покровська селищна рада повідомила окружну прокуратуру про те, що заходів реагування з приводу припинення права постійного користування спірними земельними ділянками ВАТ «Просянський ГЗК» не вживалось та не вказано про наміри їх вжиття в майбутньому.
Крім цього, окружна прокуратура зверталась на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області листами № 65/1-2105ВИХ-24 від 15.07.2024 та № 65/1-1537ВИХ-25 від 12.05.2025 з питань, зокрема, вжиття заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з ВАТ «Просянський ГЗК» наявної заборгованості зі сплати земельного податку за використання спірних земельних ділянок.
Також, з листів ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 37392/5/04-36-04-02-11 від 12.08.2024 та № 25713/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 на відповідні запити окружної прокуратури вбачається, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області в судовому порядку стягнено заборгованість із земельного податку з ВАТ «Просянський ГЗК» за період 2017-2020 років. Разом з тим, заходів щодо стягнення вказаної заборгованості за період 2021-2025 років податковим органом не вживалось, оскільки землекористувачем відповідні податкові декларації не подавались і нарахування зазначеної заборгованості уповноваженими органами та власником не здійснена.
У постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20 зазначено, що попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом (п. 8.10).
Враховуючи, що земельний податок відповідачем належним чином не сплачується, зволікання позивача з поверненням земельної ділянки не сприяє своєчасному наповненню бюджету та порушує державні інтереси у цій сфері.
Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, у тому числі шляхом подання відповідних позовних заяв, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Проте для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постановах Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 923/833/20, від 20.07.2021 у справі № 908/2153/20.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного королівства» зазначено, що засіб захисту повинен бути “ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Крім того, є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.
Так, у справі “Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): “Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Звернення Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку.
Враховуючи викладене, прокуратурою належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, припинення правовідношення.
Земельний кодекс України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92 Земельного кодексу України). Підстави припинення права користування земельними ділянками наведено у статті 141 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що ним встановлено систематичну несплату відповідачем земельного податку за користування наданими земельними ділянками: площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824; площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823; площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056; площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, передані у постійне користування земельні ділянки державної форми власності без зміни цільового використання, розташовані на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту “д» статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
В свою чергу, стаття 143 Земельного кодексу України визначає випадки примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
З положень статті 143 Земельного кодексу України вбачається, що перелік підстав примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним, а систематична несплата земельного податку не включена до цього переліку.
Положеннями статті 144 Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, який передбачає чотири стадії процедури припинення права користування земельними ділянками, а саме: виявлення порушення, виконання вказівок щодо усунення виявлених порушень, звернення до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою, за результатами розгляду якого приймається рішення про припинення суб'єктивного права користування земельною ділянкою; оскарження землекористувачем рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою в судовому порядку.
З урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143, 144 Земельного кодексу України за наявності підстав, передбачених пунктом “д» статті 141 цього Кодексу, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.
Такий правовий висновок системно надається судом касаційної інстанції у подібних спорах та викладено, зокрема, у постанова Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 924/689/17, від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, прокурором не обґрунтовано належним чином заявлені позовні вимоги щодо припинення права постійного користування спірними земельними ділянками у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку.
В свою чергу господарський суд зазначає, що звертаючись з позовом до суду прокурором визначено двох позивачів: Дніпропетровську обласну державну адміністрацію та Покровську селищну раду.
Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Також, частиною 2 цієї ж статті визначено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до пункту 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірні земельні ділянки загальною площею 189,8 га, а саме - площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057 зареєстровано за Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та цього ж дня зареєстровано право постійного користування останніми за ВАТ «Просянський ГЗК».
Вищевказані спірні земельні ділянки до теперішнього часу перебувають у державній власності та їх розпорядником є Дніпропетровська обласна державна адміністрація, оскільки саме за цим державним органом проведена державна реєстрація прав власності.
Однак, у разі припинення права постійного користування ВАТ «Просянський ГЗК» земельні ділянки загальною площею 189,8 га підлягають поверненню саме Покровській селищній раді.
Так, земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
До державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
З викладеного вбачається, що наявність зареєстрованих речових права, похідних від права власності, на спірні земельні ділянки (в даному випадку права постійного користування земельними ділянками) не створювало (і не створює) перешкод для набуття Покровською селищною радою права комунальної власності на них відповідно до положень земельного законодавства.
Однак, Покровською селищної радою не здійснено реєстрацію земельних ділянок, а у суду відсутні законні підстави передавати спірні земельні ділянки особі, яка не є її власником.
В той же час, з урахуванням заявленої прокуратурою підстави припинення права постійного користування систематична несплата земельного податку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.
Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, судам слід ураховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.
Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному у вищезазначеному рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.
Наведений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 та від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.
Визначений в ст. 141 ЗК України перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Правові відносини у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України (тут і надалі ПК України, в редакції на час прийняття Оспорюваного рішення від 07.12.2021).
За змістом п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Землекористувачі земельних ділянок є платниками земельного податку, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні за змістом приписів п.п. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269 ПК України, п.п. 270.1.1 п. 270.1. ст. 270 ПК України.
За змістом ст. 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 1.284 ст. 284 цього ж кодексу, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Так, відповідно до п. 4.4. та 4.5. ст. 4 Податкового кодексу України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.
Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.
З листа виконавчого комітету Покровської селищної ради № 839/0/2-25 від 04.04.2025 вбачається, що рішень, стосовно віднесення Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат", відповідно до п. 4.4. ст. 4, п. 1 ст. 284 Податкового кодексу України та п. 28 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», до підприємств, які звільняються від сплати земельного податку Покровською селищною радою не приймалось.
Відповідно до листів Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №37392/5/04-36-04-02-11 від 12.08.2024 та 25713/5/04-36-04-05-11 від 29.05.2025 повідомлено, що упродовж 2022-2025 років податкові декларації з плати за землю за вказані земельні ділянки ВАТ «Просянський ГЗК» не надавались, земельний податок не сплачувався.
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу станом на 01.05.2025 за ВАТ «Просянський ГЗК» по Покровській ОТГ облікована заборгованість із земельного податку з юридичних осіб у сумі 1 844 268, 61 грн, у тому числі 210 933, 21 грн - залишок несплаченої пені.
Крім цього повідомлено, що за неподання податкових декларацій з плати за землю на 2022-2025 роки до ВАТ «Просянський ГЗК» у відповідності до вимог ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції.
Таким чином, за встановленими в справі обставинами суд погоджується з аргументами прокурора щодо систематичного порушення відповідачем сплати земельного податку та протягом 2022-2025 років.
Щодо посилання прокурора на те, що відповідачем не використовується спірних земельних ділянок, за цільовим призначенням, суд зазначає наступне.
Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Прокурор вказує, що 21.04.2025 за результатом обстеження вищевказаних земельних ділянок Покровською селищною радою встановлено, що останні ВАТ «Просянський ГЗК» для робіт, пов'язаних з користування надрами не використовуються.
Вказане свідчить про те, що вказані земельні ділянки фактично не використовуються за цільовим призначенням. Жодна діяльність вказаним підприємством на спірних земельних ділянках не здійснювалась та не здійснюється.
Вказане свідчить про те, що спірні земельні ділянка, фактично не використовується ВАТ «Просянський ГЗК».
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
З прийняттям у 2001 році Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002, законодавець змінив підхід до співвідношення змісту поняття "невикористання земельної ділянки" та "використання землі не за цільовим призначенням".
Так, у ЗК України від 18.12.1990 № 561-XII (в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-XII) в статті 27 було передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Натомість ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III в статті 141 передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
При цьому поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Отже, за змістом приписів статті 141 ЗК України невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою припинення права користування нею.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 918/119/21, від 29.09.2021 у справі № 911/2259/19, від 04.04.2019 у справі № 922/324/17, від 25.03.2020 у справі № 715/214/17-ц, від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19 та від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20 (904/5835/20), від 07.02.2023 у справі № 922/672/21, від 17.07.2023 у справі №640/9431/19 та інших, які суд вважає релевантними до застосування в спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за прокуратурою.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, Покровської селищної ради до Відкритого акціонерного товариства "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат" про:
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 114,3082 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0824, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 3,6918 га з кадастровим номером 1224287800:01:001:0823, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» права постійного користування земельною ділянкою площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 23,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0056, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- припинення Відкритому акціонерному товариству “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» право постійного користування земельною ділянкою площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області;
- зобов'язання Відкрите акціонерне товариство “Просянський гірничозбагачувальний комбінат» повернути Покровській селищній раді земельну ділянку площею 48,4 га з кадастровим номером 1224255100:03:001:0057, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області - відмовити повністю.
Судові витрати у розмірі 19 379, 20 грн за подачу позову понесені Дніпропетровською обласною прокуратурою залишити за прокуратурою.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення 15.10.2025
Суддя В.І. Ярошенко