вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4408/25
за позовом Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ
третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпро
про стягнення 150 436, 26 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Комунальний заклад "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київстар" суми неустойки у розмірі 150 436,26 грн. Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, окрім судового збору, складає суму в розмірі 15 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №341-13/VІІ-2/42 від 01.07.2018 в частині повернення майна з оренди.
Позивач зазначає що, станом на 01.08.2025 відповідач рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 у справі № 904/2692/24 не виконав, демонтаж обладнання з технічного поверху та даху дев'ятиповерхової будівлі стаціонару та поліклініки за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21 не здійснив та продовжує незаконно використовувати об'єкт оренди. У зв'язку з чим у позивача виникло право на стягнення неустойки за новий період користування об'єктом оренди.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
29.08.2025 від Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд повністю відмовити у позові Комунальному підприємству "Дніпропетровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про стягнення неустойки сумі 150 436,26 грн.
На думку відповідача, при нарахуванні неустойки позивач мав врахувати сплачену на його користь орендну плату за договором в сумі 111 515,61 грн., і сплачену на користь Дніпропетровської обласної ради в сумі 37 171,86 грн., тому вимога позивача не відповідає нормам ст. 785 ЦК України та сталій судовій практиці.
Відповідач зазначає, що за період користування об'єктом оренди з 01.07.2024 по 01.08.2025 включно позивач і Дніпропетровська обласна рада отримали від Відповідача орендну плату в розмірі 148 687,47 грн, яку зарахували на свої рахунки і не повернули відповідачу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Дніпропетровську обласну раду.
03.09.2025 від представника Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
04.09.2025 від Комунального закладу "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення доказів в якому просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви з додатками третій особі - Дніпропетровській обласній раді, яку було залучено у справу, згідно ухвали від 01.09.2025.
04.09.2025 від Дніпропетровської обласної ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Дніпропетровська обласна рада зазначає, що висновок суду першої інстанції про врахування орендної плати (без урахування податку на додану вартість), яка внесена Відповідачем під час позадоговірного користування на користь Позивача, до складу нарахованої неустойки є правомірним та враховує висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19. Позивачем при розрахунку неустойки у розмірі подвійної орендної плати не було враховано податок на додану вартість. Таким чином, при врахуванні оплати ПДВ у розмірі 50447,12 грн. у відповідача виникає право на податковий кредит, що в даному випадку є безпідставним, бо податок на додану вартість мав бути сплачений лише при договірних відносинах. Відповідач не позбавлений права на звернення до позивача з вимогою повернення суми у розмірі 50447,12 грн. сплаченого з призначенням платежу "30% Оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог. 341-13/VII-2/42 від 01.07.2018 за 06/2022 Без ПДВ".
На думку Дніпропетровської обласної ради оскільки станом на дату подання позовної заяви Позивачем строк дії спірного договору оренди закінчився 31.12.2020, доказів на підтвердження відповідачем спірного об'єкту оренди не надано, Позивач наділений правом вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення
05.09.2025 від Комунального закладу "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач зазначає, що згідно наданих відповідачем платіжних інструкцій вбачається, що у всіх платіжних інструкціях в призначені платежу зазначено, як: "оплата 70% оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог 341-13/VII від 01.07.2018". Відповідач дійсно сплатив за період з серпня 2024 по серпень 2025 з вказаним вище призначенням платежу суму у розмірі 104 081,18 грн.
Але, позивач не має права зарахувати дану оплату в рахунок оплати неустойки, бо оплата за оренду по договору це плата за правомірне користування об'єктом оренди на підставі діючого договору оренди, а оплата неустойки це оплата за неправомірне користування об'єктом оренди. Дані кошти не могли бути самостійно зараховані позивачем в рахунок оплати неустойки, поки відповідач у визначеному порядку не змінить призначення платежу, де буде визначено, що ці кошти є оплатою в рахунок сплати неустойки. Дані кошти будуть повернуті позивачем за його вимогою або позивач їх зарахує в рахунок оплати неустойки після зміни відповідачем призначення платежу.
Також позивач не заперечує, якщо суд самостійної зарахує суму у розмірі 104 081,18 грн. в рахунок оплати неустойки, згідно до висновку, наведені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.
Позивач зазначає, що згідно наданих відповідачем платіжних інструкцій вбачається, що у всіх платіжних інструкціях в призначені платежу зазначено, як: "оплата ПДВ з 30% оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог 341-13/VII від 01.07.2018". Відповідач дійсно сплатив за період з серпня 2024 по серпень 2025 з вказаним вище призначенням платежу суму у розмірі 7434,37 грн. Але врахувати оплати ПДВ у розмірі 7434,37 грн. неможливо, бо у такому разі у відповідача виникає право на податковий кредит, що в даному випадку є безпідставним, бо податок на додану вартість мав бути сплачений лише при договірних відносинах
Відповідач не позбавлений правом на звернення до позивача з вимогою повернення суми у розмірі 7434,37 грн. сплаченого з призначенням платежу: "оплата ПДВ з 30% Оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог. 341-13/VII-2/42 вiд 01.07.2018 за 06/2022 Без ПДВ".
Позивач заперечує щодо врахування судом суми у розмірі 7 434,37 грн. сплачені як ПДВ та суми у розмірі 37 171,86 грн. сплачені на рахунки ГУК у Дніпропетровській області та не заперечує щодо зарахування судом суми у розмірі 104 081,18 грн. в рахунок погашення неустойки за період з 01.08.24 по 01.08.2025; не зараховувати 7 434,37 грн. сплаченого з призначенням платежу: "оплата ПДВ з 30% Оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог. 341-13/VII-2/42 вiд 01.07.2018 за 06/2022 Без ПДВ"; просимо задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач використав надане законом права на подання відзиву на позов, позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
На підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.06.2018 №341-13/VII між Комунальним закладом "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №341-13/VII-2/42 від 01.07.2018.
В подальшому, на підставі рішення Дніпропетровської обласної ради від 16.08.2019 №492-17/VII Комунальний заклад "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" перетворений у Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків Комунального закладу "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради".
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди) площею 15,0 м2, для розміщення антен та телекомунікаційного обладнання оператора мобільного зв'язку.
Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.
Згідно з пунктами 2.1 - 2.4 договору об'єктом оренди є нерухоме майно (приміщення) загальною площею 15,0м2, розташоване на технічному поверсі даху дев'ятиповерхового будинку яке знаходиться на балансі КЗ "Клінічний онкологічний диспансер" ДОР" за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21.
Вартість об'єкта оренди згідно зі звітом про експертну оцінку нерухомого майна 99315грн. (станом на 14.05.2018).
Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання - передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 2).
Об'єкт оренди належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.
Пунктами 3.1-3.6 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 2) та за результатами конкурсу, становить 5000коп. (без ПДВ та індексу інфляції).
Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування на відповідний індекс інфляції.
Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни чинного законодавства, що регулює визначення розміру орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акту приймання -передачі. Останнім днем сплати орендної плата є дата підписання сторонами акту приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Орендна плата сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.
В пункті 3.7 договору (в редакції додаткової угоди №9/2020-О про орендну плату від 24.01.2020) вказано, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним на рахунок орендодавця в розмірі 70%, на рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області в розмірі 30% від орендної плати.
Пунктом 3.9 договору встановлено, що зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі потрійної місячної орендної плати, визначеної в п.3.1. договору, за перший та два останніх місяці оренди. При цьому орендар зобов'язується сплатити різницю в сумі орендної плати, яка може виникнути у зв'язку з перерахунком орендної плати за останні два місяці оренди, з урахуванням індексації, передбаченої п 3.2. договору. Орендар сплачує завдаток не пізніше 5 календарних днів з дня підписання договору. При порушенні орендарем строків сплати орендної плати завдаток залишається у орендодавця.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.4, 4.5 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.
Передача об'єкта оренди у строкове платне користування не несе за собою виникнення в орендаря права власності на об'єкт оренди.
У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення.
Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Обов'язок зі складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні цього договору.
Згідно з підпунктом 5.2.13 пункту 5.2 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання цього договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.
В пункті 8.9 договору вказано, що у випадку не звільнення (несвоєчасного звільнення) об'єкту оренди у разі припинення або розірвання цього договору, орендар сплачує штрафні санкції за весь час фактичного користування об'єктом оренди у таких розмірах: за перший місяць фактичного користування об'єктом оренди - подвійний розмір орендної плати, розрахованої за останній місяць оренди; за другий місяць фактичного користування об'єктом оренди - потрійний розмір орендної плати і т.д. При цьому, в жодному разі договір оренди не вважається продовженим на новий строк.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір діє з 01.07.2018 до 31.12.2020.
Відповідно до пунктів 12.1 - 12.3 договору усі зміни та доповнення до цього договору оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами та погодження з Дніпропетровською обласною радою.
Після закінчення терміну дії цього договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.
Продовження договору оренди на новий термін з орендарем відбувається шляхом укладення договору оренди на новий термін.
Згідно з пунктом 12.5 договору договір припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Договір від 01.07.2018 погоджений першим заступником голови Дніпропетровської обласної ради.
Комунальним закладом "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" та Приватним акціонерним товариством "Київстар" було складено та підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення площею 15м2 від 01.07.2018, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - загальною площею 15,0 м2, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21, на технічному поверсі та частини покрівлі дев'ятиповерхового будинку для розміщення обладнання базової станції та антено-фідерних пристроїв.
Між Комунальним закладом "Клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" та Приватним акціонерним товариством "Київстар" було укладено додаткову угоду про оренду плату №9/2020-O до договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської обласної ради №341-13/VII-2/42 від 01.07.2018 відповідно до якої було внесено зміни у наступне:
Внести зміни до розділу 3 п. 3.7. викласти у такій редакції:
Орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним па рахунок орендодавця в розмірі 70%. на рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області в розмірі 30% від орендної плати.
Інші умови Договору залишаються без змін та сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.
Ця додаткова угода вступає в дію з 24.01.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 у справі 904/2692/24 за позовом Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" до Приватного акціонерного товариства “Київстар» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Дніпропетровська обласна рада про виселення відповідача з технічного поверху та даху дев'ятиповерхового будинку площею 15,00кв.м., яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, що передане в користування за договором оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №341-13/VII-2/42 від 01.07.2018, шляхом демонтажу обладнання з технічного поверху та даху дев'ятиповерхової будівлі стаціонару та поліклініки за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21, стягнення неустойки в розмірі 486024 грн 84 коп., позовні вимоги задоволено частково:
- закрито провадження у справі в частині стягнення неустойки в розмірі 231 917,47 грн;
- ухвалено виселити Приватне акціонерне товариство "Київстар" з технічного поверху та даху дев'ятиповерхового будинку площею 15,00кв.м., яке знаходиться на балансі Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради", що передане в користування за договором оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №341-13/VII-2/42 від 01.07.2018, шляхом демонтажу обладнання з технічного поверху та даху дев'ятиповерхової будівлі стаціонару та поліклініки за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна, 21;
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київстар" на користь Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" неустойку в розмірі 254 107,37 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 839,61 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Докази повернення орендарем орендованого майна в матеріалах справи відсутні. Згідно з поясненнями сторін відповідач продовжує використовувати об'єкт оренди.
Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №341-13/VІІ-2/42 від 01.07.2018 в частині повернення майна з оренди, невиконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 у справі № 904/2692/24, незаконне використання об'єкту оренди, проти чого заперечує Приватне акціонерне товариство "Київстар", що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 150 436, 26 грн неустойки за період з 01.07.2024 по 01.08.2025.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №341-13/VII-2/42 від 01.07.2018, строк дії договору, умови передачі майна в оренду та повернення його з оренди, час користування ним орендарем, припинення договору оренди та повернення орендованого майна, а також правомірність заявленого до стягнення розміру неустойки, нарахованої відповідно до вимог частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).
Статтею 283 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Водночас на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 1 статті 2 якого наведено аналогічне визначення оренди.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в частини 1 статті 230 та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір діє з 01.07.2018 до 31.12.2020.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2024 у справі 904/2692/24 встановлено, що договір від 01.07.2018 припинився 01.01.2021, у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено; починаючи з 01.01.2021, Приватне акціонерне товариство "Київстар" користується комунальним майном за відсутності законних підстав.
Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Згідно з підпунктом 5.2.13 пункту 5.2 договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання цього договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.
Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини першої статті 286 Господарського кодексу України, в редакції чинній на час спірних правовідносин орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За змістом наведених норм, договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов'язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного Договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим орендна плата за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо) не нараховується.
Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради нарахувало та просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" неустойку в розмірі 150 436, 26 грн за період з 01.07.2024 по 01.08.2025.
Приватне акціонерне товариство "Київстар" зазначає, що за період користування об'єктом оренди з 01.07.2024 по 01.08.2025 ним було сплачено орендну плату Комунальному підприємству "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради в загальному розмірі 111 515,61 грн.: 70% орендної плати сплаченої Орендодавцю в розмірі 104 081,18 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 2468558 від 14.08.2024 на суму 7 416,66 грн., №2496183 від 13.09.2024 на суму 7461,17грн., №2513658 від 14.10.2024 на суму 7573,10грн., № 2541934 від 14.11.2024 на суму 7709, 40грн., №2566974 від 13.12.2024 на суму 7855,89грн., №2588100 від 14.01.2025 на суму 7965,86грн., №2619391 від 14.02.2025 на суму 8061,45грн., №2639376 від 14.03.2025 на суму 8125,94 грн., №2664913 від 14.04.2025 на суму 8247,84грн., №2691038 від 14.05.2025 на суму 8305,57грн., №2716014 від 13.06.2025 в сумі 8413,55грн., №2739871 від 14.07.2025 в сумі 8480,85грн., №2763322 від 14.08.2025 в сумі 8463,90грн.; оплата ПДВ з 30 % оренди під об'єкти мережевого зв'язку. в розмірі 7 434, 37 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: №2468557 від 14.08.2024 на суму 529,76 грн., №2496182 від 13.09.2024 на суму 532,94 грн., №2513657 від 14.10.2024 на суму 540,93 грн.,№2541933 від 14.11.2024 на суму 550,67 грн., №2566973 від 13.12.2024 на суму 561,13 грн., №2588099 від 14.01.2025 на 568,99 грн., №2619390 від 14.02.2025 в сумі 575,82 грн., №2639375 від 14.03.2025 в сумі 580,43 грн., №2664912 від 14.04.2025 в сумі 589,13 грн., №2691037 від 14.05.2025 в сумі 593,26 грн., №2716013 від 13.06.2025 в сумі 600,97 грн., №2739870, від 14.07.2025 в сумі 605,78 грн., №2763321 від 14.08.2025 в сумі 604,56 грн.
Комунальний заклад "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради зазначає, що згідно наданих відповідачем платіжних інструкцій вбачається, що у всіх платіжних інструкціях в призначені платежу зазначено, як: "оплата 70% оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог 341-13/VII від 01.07.2018". Відповідач дійсно сплатив за період з серпня 2024 по серпень 2025 з вказаним вище призначенням платежу суму у розмірі 104 081,18 грн.
Позивач вказує, що не має права зарахувати дану оплату в рахунок оплати неустойки, бо оплата за оренду по договору це плата за правомірне користування об'єктом оренди на підставі діючого договору оренди, а оплата неустойки це оплата за неправомірне користування об'єктом оренди. Дані кошти не могли бути самостійно зараховані позивачем в рахунок оплати неустойки, поки відповідач у визначеному порядку не змінить призначення платежу, де буде визначено, що ці кошти є оплатою в рахунок сплати неустойки. Дані кошти будуть повернуті позивачем за його вимогою або позивач їх зарахує в рахунок оплати неустойки після зміни відповідачем призначення платежу.
Комунальний заклад "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради не заперечує, якщо суд самостійної зарахує суму у розмірі 104 081,18 грн. в рахунок оплати неустойки, згідно до висновку, наведені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.
Комунальний заклад "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради також заперечує проти врахування оплати ПДВ у розмірі 7434,37 грн. сплачених з призначенням платежу: "оплата ПДВ з 30% оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог 341-13/VII від 01.07.2018", посилаючись на те, що у такому разі у відповідача виникає право на податковий кредит, що в даному випадку є безпідставним, бо податок на додану вартість мав бути сплачений лише при договірних відносинах
Приватне акціонерне товариство "Київстар" зазначає, що за період користування об'єктом оренди з 01.07.2024 по 01.08.2025 ним було сплачено орендну плату Дніпропетровській обласній раді в загальному розмірі 37 171 86 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: №2469131 від 14.08.2024 на суму 2648,81 грн., №2494582 від 13.09.2024 на суму 2664,70 грн., №2514152 від 14.10.2024 на суму 2704,67 грн., №2540828 від 14.11.2024 на суму 2753,36 грн., №2568369 від 13.12.2024 на суму 2805,67грн., №2588202 від 14.01.2025 на суму 2844,95грн., №2619199 від 14.02.2025 на суму 2879,09грн., №2640609 від 14.03.2025 на суму 2902,13грн., №2665399 від 14.04.2025 на суму 2945,66грн., №2691529 від 14.05.2025 на суму 2966,28грн., №2715943 від 13.06.2025 на суму 3004,84грн., №2736604 від 14.07.2025 в сумі 3028,88грн., №2763916 від 14.08.2025 в сумі 3022,82грн.
Суд відзначає, що за змістом положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
З наведеної норми вбачається, що лише наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки.
Тобто право на отримання неустойки у даному випадку має лише наймодавець, а саме: Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради.
Будь-які інші особи правом на отримання такої неустойки не наділені, а, відповідно, не наділені і правом звернення до суду з таким позовом.
Враховуючи, що у даній справі до суду звернулося саме Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, яке є наймодавцем за договором, та просить стягнути неустойку, суд доходить висновку, що у даній справі до суду звернувся належний позивач.
В свою чергу частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, стягнення передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойки можливо лише у випадку невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі після припинення договору найму.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19 сформульовано таку правову позицію:
користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин;
відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин;
правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ;
після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві;
з урахуванням викладеного суд доходить висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України;
оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України ("Плата за користування майном") і охоронна норма частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України ("Обов'язки наймача у разі припинення договору найму") не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
За змістом статей 610-612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 Цивільного кодексу України та статті 216 Господарського кодексу України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Законодавець у частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначив, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідною є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. При цьому для застосування відповідальності, передбаченої цією нормою, важливим є встановлення наявності в орендаря можливості передати майно, що було предметом оренди, та умисного невиконання ним цього обов'язку. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №914/4238/15, від 24.04.2018 у справі №910/14032/17, від 09.09.2019 у справі №910/16362/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, а також у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1806/17.
Таким чином, висновок суду полягає у тому, що в період з 01.07.2024 по 01.08.2025 відповідач неправомірно користувався майном, яке було предметом договору оренди, який закінчив свою дію.
Суд враховує, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.
Як зазначалось вище, за змістом положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Тобто базою для визначення неустойки має братися повний розмір плати за найм, (а у даному випадку повний розмір орендної плати), незалежно від того як розподіляється плата.
Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Натомість, стаття 785 Цивільного кодексу України не ставить визначення розміру плати за найм в залежність від її можливого поділу між кількома отримувачами згідно з умовами договору.
Стаття 785 Цивільного кодексу України лише чітко визначає базу для нарахування неустойки і такою базою є повний розмір плати за найм без жодних обмежень.
При цьому, як зазначалося вище, лише наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки. Будь-які інші особи, в т.ч. на користь яких розподіляється частина плати, правом на отримання такої неустойки не наділені.
Відтак, очевидним є те, що наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм, а саме: у повному розмірі такої плати, який визначений договором.
Таким чином у даному випадку право на отримання неустойки (розрахунок якої слід здійснювати, виходячи із повного розміру орендної плати, визначеного у договорі) має лише наймодавець, а саме: Комунальне підприємство "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради.
Відтак, орендна плата, внесена під час позадоговірного користування саме на користь Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради, може бути зарахована до складу нарахованої неустойки.
В даному випадку суд враховує висновки, наведені у постанові Об'єднаної Палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, стосовно того, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Таким чином, орендна плата, внесена під час позадоговірного користування, фактично може бути врахована як частина неустойки.
Отже, сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача становить 46 355, 08 грн (150 436,26 грн (загальний розмір неустойки, який нарахований позивачем для стягнення з відповідача без ПДВ) - 104 081,18 грн (сума орендної плати, яка внесена до як орендна плата на користь позивача після закінчення строку дії договору і яка враховується судом як неустойка, оскільки стягнення орендної плати після закінчення строку дії договору не передбачено чинним законодавством).
При цьому, господарський суд погоджується із доводами позивача про відсутність підстав для зарахування в рахунок неустойки сплату ПДВ у розмірі 7434,37 грн. перераховану платіжними інструкціями: №2468557 від 14.08.2024 на суму 529,76 грн., №2496182 від 13.09.2024 на суму 532,94 грн., №2513657 від 14.10.2024 на суму 540,93 грн.,№2541933 від 14.11.2024 на суму 550,67 грн., №2566973 від 13.12.2024 на суму 561,13 грн., №2588099 від 14.01.2025 на 568,99 грн., №2619390 від 14.02.2025 в сумі 575,82 грн., №2639375 від 14.03.2025 в сумі 580,43 грн., №2664912 від 14.04.2025 в сумі 589,13 грн., №2691037 від 14.05.2025 в сумі 593,26 грн., №2716013 від 13.06.2025 в сумі 600,97 грн., №2739870, від 14.07.2025 в сумі 605,78 грн., №2763321 від 14.08.2025 в сумі 604,56 грн. з призначенням платежу: "оплата ПДВ з 30% оренди під об'єкти мережі мобільного зв'язку згідно з дог 341-13/VII від 01.07.2018".
Відповідний висновок суду узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у постанові від 19.10.2021 у справі №922/4268/20 та у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2021 у справі №904/6825/20, від 10.08.2023 у справі №904/5030/22, від 06.12.2023 у справі №904/4923/22.
З урахуванням наведеного, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на підставі положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойку у сумі 46 355,08 грн за період з 01.07.2024 по 01.08.2025.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем під час здійснення розрахунку неустойки не врахована сплачена позивачем орендна плата на користь Дніпропетровської обласної ради (згідно розрахунку відповідача за період з 01.07.2024 по 01.08.2025 на користь Дніпропетровської обласної ради перераховано 37 171,86 грн.), господарський суд вказує таке.
Згідно з приписами статті 785 Цивільного кодексу України при оренді державного майна орендна плата сплачується орендодавцю та балансоутримувачу, а неустойка, у разі неповернення орендованого майна лише орендодавцю.
Право на стягнення неустойки у разі несвоєчасного повернення майна належить саме орендодавцю (наймодавцю). Тому доводи скаржника про необхідність врахування при розрахунку неустойки суми коштів, сплачених балансоутримувачу, є необґрунтованими.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 904/4921/22.
Питання сплаченої Дніпропетровській обласній раді орендної плати після припинення договору оренди повинно вирішуватися між відповідачем та Дніпропетровською обласною радою.
Таким чином, здійснені відповідачем оплати на користь орендодавця фактично є частиною неустойки за позадоговірне користування майном, тому така сплачена орендна плата (на користь позивача) підлягає зарахуванню в рахунок сплати, передбаченої статтею 785 Цивільного кодексу України неустойки (що і було здійснено позивачем), а сплачена орендна плата на користь Дніпропетровської обласної ради після закінчення дії договору оренди підлягає вирішенню між відповідачем та Дніпропетровською обласною радою.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 46 355,08 грн неустойки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7605 від 07.08.2025.
Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 605,60 грн (3028,00 грн -2 422,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд під час ухвалення рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 746,43 грн.
У позовній заяві позивач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, окрім судового збору, складає суму в розмірі 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень).
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання про розподіл судових витрат не подано, господарський суд під час ухвалення рішення не вирішує питання розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Київстар", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Дніпропетровська обласна рада" про стягнення 150 436, 26 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 53; ідентифікаційний код 21673832) на користь Комунального підприємства "Дніпровський обласний клінічний онкологічний диспансер" Дніпропетровської обласної ради" (49055, м. Дніпро, вул. Ребініна Лікаря, буд. 1; ідентифікаційний код 02007265) 46 355,08 грн неустойки, 746,43 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.10.2025
Суддя Ю.А. Бажанова