вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/4300/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Литвиненко С.В., адвокат.
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
05.08.2025 через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 16.09.2025.
15.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності повноважного представника позивача.
Ухвалою господарського суду від 16.09.2025 відкладено судове засідання на 14.10.2025.
13.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності повноважного представника позивача.
13.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про часткове визнання позову.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
ОСОБА_1 працюючи з 11.05.2007 по 13.07.2011 на посаді прохідника дільниці №2 шахти «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком», з 13.07.2011 по 01.03.2018 підземним гірником очисного забою дільниці №2 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", 01.03.2018 по 07.09.2020 підземним гірником очисного забою дільниці №1 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 07.09.2020 по 06.08.2021 підземним гірником очисного забою дільниці №8 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 06.08.2021 по 20.06.2022 підземним гірником очисного забою дільниці №5 шахти "Родіна" АТ "Кривбасзалізрудком" правонаступником яких є АТ "Криворізький залізорудний комбінат", протягом більш ніж 15 років здійснював трудову діяльність у шкідливих умовах на підприємствах правонаступником яких є відповідач. У зв'язку з шкідливими умовами праці позивач з вини відповідача отримав наступні хронічні професійні захворювання, а саме: Хронічне обструктивне захворювання легень, група В, GOLD 1. Пневмофіброз. ЛН першого ступеня. J 44. Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого ступеня). М 54.1. Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно- сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня) у поєднанні з деформуючим артрозом лівого плечового суглоба, ліктьовий остеоартроз у поєднанні з періартрозом (ПФ першого ступеня), деформуючий артроз суглобів кистей. Т 75.2.
16.07.2025 у зв'язку із отриманням хронічних професійних захворювань позивач первинно пройшов огляд експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи де йому було встановлено ступінь втрати працездатності у розмірі 45% (20% - радикулопатія, 15% - вібраційна хвороба, 10% - ХОЗЛ). З вини відповідача встановлено ІІІ групу інвалідності, встановлено необхідність медикаментозного та санітарно-курортного лікування, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/25/1233/В від 16.07.2025 що додається. Також у зв'язку з отриманням ушкодження здоров'я з вини відповідача - позивачу постійно доводиться перебувати на стаціонарному лікуванні.
Позиція відповідача
Відповідач зазначає, що у 2020 році між Акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» (як роботодавцем) та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на 2020 - 2022 роки (далі - Колективний договір). Розділом VІ Колективного договору визначено умови щодо соціального розвитоку колективу, пільги, гарантії працівникам та їхнім сім'ям. На сьогоднішній день даний колективний договір є чинним.
01.07.2024 спільною постановою представників роботодавця та трудового колективу №5/5/5 розділ VІ Колективного договору доповнено пунктом 25.19, яким передбачена компенсаційна виплата працівникам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем або звільненим працівникам в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, за умови встановлення відсотку стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії та наявності правових підстав для відшкодування такої шкоди. Розмір моральної шкоди розраховується за затвердженою формулою.
Відповідач зазначає, що з 01.07.2024 Колективним договором врегульований механізм визначення компенсаційних виплат в рахунок відшкодування моральної шкоди працівникам (як працюючим так і звільненим), завданої внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві.
Відповідач не заперечує проти змісту акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 02.05.2025, за яким стаж роботи позивача у відповідача в умовах впливу шкідливих факторів складає 15 років 1 місяць (пункт 12 акту), та посилається на пункт 20 акту, в якому визначено, що вина позивача у виникненні професійного захворювання не встановлена.
Відповідач, враховуючи визначений пунктом 25.19 Колективного договору механізм визначення компенсації моральної шкоди та вищезазначені фактори, визнає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди сумою компенсації у випадку позивача на суму 67 500,00 грн.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Поліщук Валентин Станіславович працюючи з 11.05.2007 по 13.07.2011 на посаді прохідника дільниці №2 шахти «Родіна» ВАТ «Кривбасзалізрудком», з 13.07.2011 по 01.03.2018 підземним гірником очисного забою дільниці №2 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", 01.03.2018 по 07.09.2020 підземним гірником очисного забою дільниці №1 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 07.09.2020 по 06.08.2021 підземним гірником очисного забою дільниці №8 шахти "Родіна" ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 06.08.2021 по 20.06.2022 підземним гірником очисного забою дільниці №5 шахти "Родіна" АТ "Кривбасзалізрудком" правонаступником яких є АТ "Криворізький залізорудний комбінат".
У 2020 році між Акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» (як роботодавцем) та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на 2020 - 2022 роки. Розділом VІ Колективного договору визначено соціальний розвиток колективу, пільги, гарантії працівникам та їхнім сім'ям. На сьогоднішній день даний колективний договір є чинним.
01.07.2024 спільною постановою представників роботодавця та трудового колективу №5/5/5 розділ VІ Колективного договору доповнено пунктом 25.19, яким передбачена компенсаційна виплата працівникам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем або звільненим працівникам (за умови встановлення відсотку стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії та наявності правових підстав для відшкодування такої шкоди), в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Розмір моральної шкоди розраховується за затвердженою формулою, а саме:
(стаж роботи у роках * розмір мінімальної заробітної плати (відсоток втрати працездатності/100) * 1,25.
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Відповідно до пункту 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 02.05.2025, затвердженого Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В., встановлено наявність у позивача професійних захворювань, а саме:
1) Хронічне обструктивне захворювання легень, група В, GOLD один. Пневмофіброз. ЛН першого ступеня.
2) Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого ступеня).
3) Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня) у поєднанні з деформуючим артрозом лівого плечового суглоба, ліктьовий остеоартроз у поєднанні з періартрозом (ПФ першого ступеня), деформуючий артроз суглобів кистей.
Згідно пунктом 17 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи гірником очисного забою на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у період з 13.07.2011 по 20.06.2022, ОСОБА_1 виконував огляд та перевіряв заземлення лебідки, електродвигуна, пускових приладів, стан підтримуючих та кінцевих блоків або шківів, міцність кріплення лебідки та шківа, засобів пилоподавлення; підключав скреперну лебідку; змащував, опробував та усував дрібні несправності скреперної лебідки; розтягував та навішував канати, сточував та обрублював кінці тросу, зв'язував трос; здійснював розкайловку та підкидку гірничої маси на скреперну доріжку; випускав гірничу масу з дучок за допомогою спеціального металевого лому і дробив негабаритні шматки вручну за допомогою відбійного молотка; ліквідував затори в дучках вручну; регулював випуск руди з дучок; керував скреперною лебідкою; зрошував гірничу масу.
В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничо-шахтного устаткування підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії та локальної вібрації, які перевищували нормативні значення.
Працюючи раніше у період з 01.05.2007 по 13.07.2011 підземним прохідником дільниці №2 на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії, локальної вібрації та фізичного навантаження, що перевищували нормативні значення.
Пунктом 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є:
Пил переважно фіброгенної дії:
Концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% у повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму в 1,8 рази (3,6 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м) згідно з «Державними медико-санітарними нормативами допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.2024 № 1192.
Важкість праці:
- періодичне перебування у незручній робочій позі 30% зміни при нормативному значенні до 25%;
- періодичне перебування у вимушеній робочій позі 15% зміни при нормативному значенні до 10%;
- нахили корпусу - 212 разів за зміну при нормативному значенні 51-100 разів за зміну згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248.
Вібрація локальна:
Еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 0,6-1,9 дБ перевищував допустимий рівень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав за напрямами по осях X/Y/Z відповідно 76,6/75,2/77,9 дБ при гранично допустимому рівні - 76 дБ.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 125/25/1233/В, дата прийняття рішення 16.07.2025, номер рішення 125/25/1233/Р) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 16.07.2025 безстроково (пункти 17.1.5., 17.1.6, 17.1.8).
Причина інвалідності - професійне захворювання (пункт 17.1.10), відсоток втрати професійної працездатності - 45%, встановлено з 02.05.2025 (пункт 17.2.4).
Відповідно до поданої позовної заяви, позивач зазначає, що у зв'язку з отриманням хронічних професійних захворювань - порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, він постійно відчуває задишку після незначного фізичного навантаження, періодичний кашель з відділенням слизового харкотиння у невеликій кількості впродовж дня, періодичне затруднене дихання за типом ядухи, яке виникає після незначного фізичного навантаження та спонтанно у нічний час, свистячі хрипи у грудях, підвищену втому, пітливість, періодичне підвищення АТ, іноді головний біль, стійкий біль та обмеження рухів у попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією болю у нижні кінцівки, порушену ходу, біль у плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт у них, ниючий біль у руках та ногах у нічний час, заніміння та підвищену мерзлякуватість верхніх та нижніх кінцівок.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи виписками з історії лікування позивача.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Стаття 3 Конституції України передбачає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155, від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Стаття 153 Кодексу законів про працю України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Враховуючи зазначені положення, господарський суд зазначає, що відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров'я чи настання смерті були б неможливими.
Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Відповідно до частини третьої ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
У пункті 13 Постанови роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того господарський суд звертає увагу, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
З огляду на положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України, до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я, їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо).
Згідно зі ст. 38 Гірничого закону України, до обов'язків гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, безпека гірничих робіт, охорона праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Щодо встановленого розміру моральної шкоди п. 25.19 Колективним договором, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Вищезазначені вимоги закону у поєднанні зі статтями 3 і 8 Конституції України дають підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи, та враховувати засади розумності, виваженості й справедливості.
Відповідно до пункту 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 02.05.2025, затвердженого Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В., встановлено наявність у позивача професійних захворювань, а саме:
1) Хронічне обструктивне захворювання легень, група В, GOLD один. Пневмофіброз. ЛН першого ступеня.
2) Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 на фоні полісегментарної дископатії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого ступеня).
3) Вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації: синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії верхніх кінцівок з нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня) у поєднанні з деформуючим артрозом лівого плечового суглоба, ліктьовий остеоартроз у поєднанні з періартрозом (ПФ першого ступеня), деформуючий артроз суглобів кистей.
Згідно пунктом 17 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючи гірником очисного забою на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» у період з 13.07.2011 по 20.06.2022, ОСОБА_1 виконував огляд та перевіряв заземлення лебідки, електродвигуна, пускових приладів, стан підтримуючих та кінцевих блоків або шківів, міцність кріплення лебідки та шківа, засобів пилоподавлення; підключав скреперну лебідку; змащував, опробував та усував дрібні несправності скреперної лебідки; розтягував та навішував канати, сточував та обрублював кінці тросу, зв'язував трос; здійснював розкайловку та підкидку гірничої маси на скреперну доріжку; випускав гірничу масу з дучок за допомогою спеціального металевого лому і дробив негабаритні шматки вручну за допомогою відбійного молотка; ліквідував затори в дучках вручну; регулював випуск руди з дучок; керував скреперною лебідкою; зрошував гірничу масу.
В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, що перешкоджає їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перевантаженням.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничо-шахтного устаткування підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії та локальної вібрації, які перевищували нормативні значення.
Працюючи раніше у період з 01.05.2007 по 13.07.2011 підземним прохідником дільниці №2 на шахті «Криворізька» (шахта «Родіна») відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», підпадав під вплив аерозолів фіброгенної дії, локальної вібрації та фізичного навантаження, що перевищували нормативні значення.
Пунктом 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є:
Пил переважно фіброгенної дії:
Концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% у повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму в 1,8 рази (3,6 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м) згідно з «Державними медико-санітарними нормативами допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.2024 № 1192.
Важкість праці:
- періодичне перебування у незручній робочій позі 30% зміни при нормативному значенні до 25%;
- періодичне перебування у вимушеній робочій позі 15% зміни при нормативному значенні до 10%;
- нахили корпусу - 212 разів за зміну при нормативному значенні 51-100 разів за зміну згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248.
Вібрація локальна:
Еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 0,6-1,9 дБ перевищував допустимий рівень згідно з ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» та складав за напрямами по осях X/Y/Z відповідно 76,6/75,2/77,9 дБ при гранично допустимому рівні - 76 дБ.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 125/25/1233/В, дата прийняття рішення 16.07.2025, номер рішення 125/25/1233/Р) ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 16.07.2025 безстроково (пункти 17.1.5., 17.1.6, 17.1.8).
Причина інвалідності - професійне захворювання (пункт 17.1.10), відсоток втрати професійної працездатності - 45%, встановлено з 02.05.2025 (пункт 17.2.4).
Отже, роботодавець, відповідач АТ «Криворізький залізорудний комбінат», під час роботи позивача допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Судом встановлено, що, у зв'язку з професійними захворюваннями, позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 45%, та визнаний людиною з інвалідністю третьої групи, що встановлено безстроково. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров'я відсутнє.
Виходячи із наведених вище обставин, господарський суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування за рахунок роботодавця - Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 224 000,00 грн., господарський суд ґрунтується на обставинах отримання шкоди позивачем ОСОБА_1 , наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності, із встановленням інвалідності третьої групи.
Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" до господарського суду за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окремо у ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, належний розмір судового збору за подання даного позову (розмір майнових вимог складає 224 000,00 грн.) складає 2 688,00 грн. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 2 688, 00 грн. з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 224 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 2 688,00 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.10.2025.
Суддя С.В. Мартинюк