вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/3002/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворницький", м. Дніпро
про стягнення 457 953,36грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Марінеско А.В., самопредставництво
Від відповідача: Берневек В.С., самопредставництво
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворницький" кошти у розмірі 457 953,36грн, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0089 фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави. Так, відповідач у період з 01.01.2021 по 19.12.2024 користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачував при цьому плату у відповідному розмірі, що у свою чергу позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що:
- товариство вжило всіх необхідних заходів для укладення договору оренди земельної ділянки, однак з причин, що не залежать від нього, в тому числі через неправомірну бездіяльність позивача, договір оренди не був укладений. Зокрема, Дніпровська міська рада, починаючи з 2022 року, ухиляється від укладення договору оренди, що свідчить про зловживання своїм дискреційним правом, наданим їй як органу місцевого самоврядування;
- у період, що охоплюється позовними вимогами, відповідач не мав зареєстрованого права оренди, не міг правомірно користуватися ділянкою, а тому не міг сплачувати орендну плату, яка визначається та нараховується відповідно до укладеного договору та нормативної грошової оцінки. Систематичне ухилення від дій, які дозволили б належним чином оформити правовідносини з оренди землі, не може бути підставою для покладання відповідальності на відповідача;
- відповідно до кадастрового плану земельної ділянки, виконаного у складі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, лише її частина фактично перебуває під належними товариству об'єктами нерухомого майна. Інша ж частина ділянки не використовується товариством і не має функціонального зв'язку з належним йому майном;
- розрахунки, надані позивачем, є невірними, оскільки обчислюються виходячи з усієї площі сформованої земельної ділянки, а не з її частини, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна. Такий підхід суперечить принципам справедливості, пропорційності та обґрунтованості, а також не відповідає фактичним обставинам справи.
Розрахунки позивача виходять не лише за межі строку позовної давності, а й за межі фактичного існування об'єкта спору.
- позовні вимоги охоплюють період, що перевищує трирічний строк позовної давності - тобто з порушенням ст. 257 ЦК України.
В порядку статті 90 ГПК України відповідач поставив позивачу наступні питання:
- яким чином відповідач мав стати на облік до органів ДПС як платник орендної плати за землю (якщо податкове законодавства вимагає від відповідача у податковій декларації зазначати документи, які засвідчують право власності \ користування земельною ділянкою із вказанням виду права (стовпчик 3 розділу І) та серією та номеру документа, що надає таке право (стовпчик 4 розділу І)), а також сплачувати орендну плату без наявного договору, в якому визначено розмір, строки, порядок оплати та реквізити для платежів?
- чи направлявся відповідачу проект договору оренди земельної ділянки, починаючи з моменту формування земельної ділянки 08.02.2022? (Якщо відповідь ствердна - надати письмові докази такого направлення);
- чому відповідачем не виносився на розгляд сесії міської ради проект рішення про погодження проекту землеустрою, підготовлений ще у 2022 році, на якому зараз етапі розгляд цього питання, та чи є службова записка, яка пояснює причини такого тривалого розгляду? (Якщо відповідь про наявність ствердна - надати відповідні документи);
- яким чином обґрунтовується включення до розрахунку періоду з 01.01.2021 по 31.12.2021, якщо земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:318:0089 була сформована лише 08.02.2022?
- які саме підстави вбачаються позивачем для стягнення коштів за земельну ділянку, частина якої не використовується відповідачем та не пов'язана функціонально з його об'єктами нерухомості?
- чи повідомлявся відповідач про здійснення обстеження земельної ділянки та про проведення засідання комісії з визначення збитків? (Якщо відповідь ствердна - надати письмові докази такого направлення);
- які конкретні дії були вжиті позивачем для запобігання утворенню заборгованості у випадку його переконання, що земельна ділянка використовувалась без належних правових підстав, зокрема: чи направлялися відповідачу претензії, листи, повідомлення або пропозиції щодо укладення договору оренди? (Якщо відповідь ствердна - надати відповідні документи);
- які конкретні дії були вжиті позивачем для належного врегулювання правовідносин із відповідачем з 2022 року, зокрема для укладення договору оренди чи проведення спільного обговорення його умов?
- чи обраховувалась позивачем фактична частина земельної ділянки, яка перебуває під об'єктами нерухомості відповідача? (Якщо відповідь - надати відповідні розрахунки);
- чи усуне задоволення позову порушення прав позивача щодо надходження орендної плати до бюджету в майбутньому без врегулювання правовідносин шляхом укладення договору оренди земельної ділянки?
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача.
Позивач вважає, що питання, поставлені відповідачем не мають значення для справи. Питання № 1, 2, 3, 8, 10 стосуються укладення договору оренди земельної ділянки, що не виключає обов'язок здійснення відповідачем оплати за землю в силу пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України та статей 96, 125 Земельного кодексу України. Відповіді на питання № 4, 5, 6, 7, 9 з відповідними доказами знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 справу №904/3002/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/3002/25 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 25.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 зобов'язано Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надати до суду інформацію щодо нарахованих та сплачених сум податку / оренди за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:318:0089, Товариством з обмеженою відповідальністю "Яворницький" (вул. Набережна Перемоги, буд. 82, м. Дніпро, 49000).
16 липня 2025 року від податкової служби до суду надійшла запитувана інформація, повідомлено, що ТОВ "Яворницький" у 2021 - 2024 роках є платником земельного податку та орендної плати за землю. Згідно наданих податкових декларацій по платі за землю податкові зобов'язання за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:03:318:0089 ТОВ "Яворницький" на 2021-2024 роки не нараховувало. Крім того, інформації про земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:03:3182:0089 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не має.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати до суду інформацію щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:318:0089 у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках.
18 липня 2025 року від Управління до суду надійшла запитувана інформація, повідомлено, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:3182:0089 здійснена 08.02.2022, тому надати витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2021 рік не вбачається можливим. Витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:318:0089 за 2022-2023 роки не формувалися. Наявний витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.08.2024 №НВ-9946972912024 надано в електронному вигляді.
15 серпня 2025 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання, яким долучено до матеріалів справи розрахунок фактичного землекористування ТОВ "Яворницький", виконаний ФОП Губіш Є.В. станом на 13.08.2025.
З 25.08.2025 оголошено перерву до 08.09.2025.
02 вересня 2025 року від позивача до господарського суду надійшла уточнена позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворницький" коштів у розмірі 457 953,36грн, набутих без достатньої правової підстави, за користування земельною ділянкою.
З 08.09.2025 оголошено перерву до 22.09.2025.
12 вересня 2025 року відповідач надав до суду відзив на уточнену позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2025 прийнято до розгляду заяву Дніпровської міської ради про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 02.09.2025 (вх. №38042/25; закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.10.2025.
Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 13.10.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд
Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Яворницький" зареєстровано право власності на будівлі та споруди, а саме:
- нежитлова будівля, яка складається із: А-2, під А-2, А-1-1, під А1-1, а, аі - будівля спортивно-оздоровчого медико-відновлювального центру "Маветіс", цегл., бет. бл. загальною площею 372,1 кв.м; 1-5-споруди та огорожа;
І, ІІ-мостіння, фундамент, яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 18 Б в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 24.12.2020; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 467646112101 (інформаційна довідка № 3921600114 від 23.08.2024), а.с.20-21 т. 1;
- гараж № 3, поз. 1, загальною площею 26,8 кв.м., який знаходиться за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 45Г в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 27.01.2022; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1819461012101 (інформаційна довідка № 392453747 від 27.08.2024), а.с.22-23 т. 1;
- гараж № 7 загальною площею 19,2 кв.м, який знаходиться за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 45Г в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 28.07.2020; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1415615212101 (інформаційна довідка № 392453867 від 27.08.2024), а.с.24-25 т. 1;
- гараж № 7 А загальною площею 32,7 кв.м., цегляний погріб площею 13,1 кв.м., який знаходиться за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 45 в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 28.07.2020; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1404249212101 (інформаційна довідка № 39245344 від 27.08.2024), а.с.26-27 т. 1;
- гараж № 8 загальною площею 25,2 кв.м., який знаходиться за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 45 в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 28.07.2020; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 843808012101 (інформаційна довідка № 392454025 від 27.08.2024), а.с.28-29 т. 1;
- гараж № 9 загальною площею 54,1 кв.м., який знаходиться за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 45 в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 28.07.2020; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 748679412101 (інформаційна довідка № 392454106 від 27.08.2024), а.с.30-31 т. 1;
-гараж № 12 загальною площею 26,1 кв.м, який знаходиться за адресою: просп. Дмитра Яворницького, 45-Г в м. Дніпрі. Право власності зареєстровано 27.01.2022; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2038151012101 (інформаційна довідка № 392454106 від 27.08.2024), а.с.30-31 т. 1.
За адресами: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г та вул. Шевченка, 18Б, знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:02:318:0089, на якій розташовані належні ТОВ "Яворницький" на праві власності об'єкти.
Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:318:0089 за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г та вул. Шевченка, 18Б, Товариство з обмеженою відповідальністю "Яворницький" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.
За інформацією Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 15.07.2024 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:318:0089 за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г та вул. Шевченка, 18Б віднесено до коду 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель міста Дніпра" від 21.09.2022 №40/27 (зі змінами) було затверджено Положення про інспекцію з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради.
У липні 2024 року інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г та вул. Шевченка, 18Б (кадастровий номер 1210100000:02:318:0089), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки за № 10/0724-В від 10.07.2024 (а.с.38-44 том 1).
Цим Актом встановлено, що:
- відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 21.04.2021 №344/6 "Про надання ТОВ "Яворницький" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шевченка, 18Б, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та гаражів", ТОВ "Яворницький" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шевченка, 18Б, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г у м. Дніпро по фактичному розміщенню нежитлової будівлі та гаражів (а.с.138 том 1);
- доступ до земельної ділянки обмежений, Державного інспектора не було допущено на територію земельної ділянки, обстеження проводилось шляхом візуального огляду поза межами земельної ділянки. На земельній ділянці розташовано: частина цегляного двоповерхового комплексу із чотирнадцяти гаражів, двоповерхова капітальна будівля та одноповерхова капітальна будівля. Земельна ділянка зі сторони вул. Шевченка огороджена цегляним парканом. В'їзд на земельну ділянку здійснюється зі сторони вул. Шевченка, через розсувні металеві ворота. Поверхня земельної ділянки змощена асфальтобетоном;
- на час обстеження на території земельної ділянки здійснювалась господарська діяльність;
- загальна площа земельної ділянки, за первинними обмірами, співпадає з даними державних реєстрів.
Рішенням комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 19.12.2024, оформлене протоколом №12, затверджено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельних ділянок (ТОВ "Яворницький") за рахунок власника цих ділянок внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 507043,87грн щодо земельної ділянки по вул. Шевченка, 18Б, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г у м. Дніпро (кадастровий номер: 1210100000:02:318:0089) (а.с.69-82 том 1).
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.08.2024, ТОВ "Яворницький" за користування земельною ділянкою, у тому числі з кадастровим номером: 1210100000:02:318:0089 не сплачував грошові кошти, податкової звітності за користування цією земельною ділянкою не надавав (а.с.34 том 1).
Право на земельну ділянку з кадастровим номером: 1210100000:02:318:0089 відповідачем належним чином не оформлено.
07.01.2025 на адресу відповідача направлено вимогу про сплату суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за відсутності правоустановлюючих документів, однак кошти до міського бюджету не надійшли.
Дніпровська міська рада звернулася з позовом до господарського суду, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 457 953,36грн за період з 01.01.2021 по 19.12.2024.
Відповідач заперечує проти заявлених вимог, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Відносини, пов'язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).
Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кондикційні зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Дніпровська міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
У цій справі, як зазначено вище, відповідачу належить на праві власності нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У статтях 122-124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (див. постанови від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі №922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташовано необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).
Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частинами 1 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20).
Земельна ділянка площею 0,0906га по вул. Шевченка, 18Б, просп. Дмитра Яворницького, 45, 45Г у м. Дніпро (кадастровий номер: 1210100000:02:318:0089) є сформованою; вид цільового призначення цієї земельної ділянки 02.10 - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; категорія земель - землі житлової та громадської забудови (Інформація з Державного земельного кадастру від 15.07.2024, а.с.61 том 1).
Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач як власник нерухомого майна у спірний період з 01.01.2021 до 19.07.2024 користувався земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Основою для визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка земель.
За приписами частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").
Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки видає відповідно до покладених на нього завдань Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послууг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра" було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя (п.1); ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 - 644, 05 грн.
Розділом 2 Технічної документації передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для, окрім іншого, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Так, рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" визначено розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста зі змінами, внесеними подальшими рішеннями міської ради.
Рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" визначено розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста зі змінами, внесеними подальшими рішеннями міської ради.
Згідно рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", зі змінами, внесеними рішенням Дніпровської міської ради від 13.04.2022 № 3/24) річний розмір ставки орендної плати за користування цієї земельною ділянкою складає 0,03% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 0,03% нормативної грошової оцінки на рік.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) опублікувала значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, які становлять: за 2016 рік-1,06, за 2017 рік - 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1, за 2021 рік - 1,0 за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь). За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2023 рік становить 105,1%. А отже значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051 (лист від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24).
За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9944115922024 від 19.07.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:02:318:0089 у 2024 році становить 4363691,00грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки:
за 2023 рік складає 4151942,00грн (4363691,00грн/1,051);
за 2022 рік складає 3610384,00 (4151942,00грн/1,15);
за 2021 рік складає 3282167,00грн (3610384,00/1,1).
Розмір річної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Позивачем надано розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:318:0089.
Розрахунок за період з 01.01.2021 по 31.12.2021:
3282167,00грн х0,03= 98465,01грн - орендна плата за рік, де:
3282167,00грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2021 рік;
3% - три відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Розрахунок за період з 01.01.2022 по 31.12.2022:
3610384,00 грн х 0,03=108311,52 - орендна плата за рік, де:
3610384,00 грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік;
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Розрахунок за період з 01.01.2023 по 31.12.2023:
4151942,00грн х0,03= 124558,26грн - орендна плата за рік, де:
4151942,00грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік;
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням міської ради від 13.07.2022 №3/24.
Розрахунок за період з 01.01.2024 по 19.12.2024:
4363691,00грн х0,03х354/366=126618,57грн, де
4363691,00грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9944115922024 від 19.07.2024;
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням міської ради від 13.07.2022 №3/24.
354 - кількість днів прострочення у заявленому періоді;
366- кількість днів у 2024 році.
Таким чином, загальна сума заборгованості за період з 01.01.2021 по 19.12.2024 складає: 457953,36грн (98465,01грн +108311,52 грн+124558,26грн +126618,57грн).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою судом порушень не встановлено.
Доказів перерахування безпідставно збережених коштів у заявленій сумі відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
Згідно зі ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Яворницький" у період з 01.01.2021 по 19.12.2024 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 457953,36грн.
Відповідач заперечує проти вимог, зазначає, що розрахунки, надані позивачем, є невірними, оскільки обчислюються виходячи з усієї площі сформованої земельної ділянки, а не з частини, на якій безпосередньо розташовані об'єкти нерухомого майна. Позивач включив до своїх розрахунків період з 01.01.2021 по 31.12.2021, однак саме в цей період земельна ділянка не була сформована, інформація щодо кадастрового номера та площі не була внесена до Державного земельного кадастру.
Так, відповідно до копій документів, поданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, в процесі здійснення дій з розроблення проекту землеустрою, останнім визначено бажану площу земельної ділянки в розмірі 0,0906 га, відповідно до затвердженого ним 26.04.2021 завдання на виконання робіт. Аналогічна площа земельної ділянки також фігурує у пояснювальній записці, відомостях про обчислення площі земельної ділянки та інших документах, наданих відповідачем.
В свою чергу, відповідно до змісту акту обстеження земельної ділянки від 10.07.2024, площа земельної ділянки, яка обстежувалась складає 0,0906 га. Також, вказаним актом встановлено, що земельна ділянка огороджена цегляним парканом, доступ до земельної ділянки обмежений через наявність розсувних воріт. Поверхня земельної ділянки змощена асфальтобетоном. Для здійснення розрахунку заборгованості, позивачем також використовувалось площа земельної ділянки в розмірі 0,0906 га. Отже, площа земельної ділянки, визначена позивачем співвідноситься площі, яка визначена відповідачем та ним займається.
За загальним правилом, окрім земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктом нерухомості, землекористувач набуває право на частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування такого об'єкту нерухомості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 зазначено, що перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю.
За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку (постанова Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
Так, визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав здійснюється через її формування у відповідності до статті 79-1 ЗК України.
У пунктах 6.22-6.24. постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 906/1141/22 зазначено, що Враховуючи приписи статті 79 ЗК України, нормативне регулювання, наведене у статті 79-1 ЗК України, не можна розуміти таким чином, що в разі, якщо земельна ділянка несформована, то існування прав на неї неможливе, оскільки вона не є об'єктом цивільних прав. Колегія суддів нагадує, що існують значні масиви земель комунальної власності, на яких не сформовані земельні ділянки. Це, однак, не означає, що право власності на ці землі нікому не належать. Висновок про те, що правом власності на земельні ділянки, розташовані в межах відповідного населеного пункту, рада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України, викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/20260/20. Натомість норму частини першої статті 7-11 ЗК України слід розуміти таким чином, що формування земельної ділянки є необхідним для її введення в цивільний обіг, зокрема, є передумовою для відчуження земельної ділянки чи встановлення речових прав на неї.
Отже, Дніпровська міська рада, як власник земельної ділянки, має право вимагати усунення порушених прав на неї, зокрема шляхом стягнення недоотриманих коштів плати за землю.
За викладеного, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині нарахованої суми за період з 01.01.2021 до дати реєстрації земельної ділянки в Державному кадастрі.
Відповідач заявляє про застосування позовної давності до спірних відносин.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19 №211 від 11.03.2020 на території України" був встановлений карантин з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 №651 від 27.06.2023" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, ст. 257 ЦК України підпадає під перелік статей, строки яких продовжені на період дії в Україні воєнного стану.
Згідно з пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, станом на дату подачі позовної заяви до суду (06.06.2025) строк позовної давності в частині стягнення заборгованості за період з 01.01.2021 до дати реєстрації земельної ділянки не сплив та продовжився на строк дії карантину, на підставі вищенаведених норм.
Відповідно до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем сплачено судовий збір за розгляд майнової вимоги у сумі 7605,66грн (507043,87грн х 1,5%) згідно платіжної інструкції №808 від 25.04.2025 (а.с.103 том 1) та за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову 1514,00грн згідно платіжної інструкції №807 від 25.04.2025 (а.с.104 том 1).
Під час розгляду справи позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути 457953,36грн. Враховуючи подання вказаної заяви, підлягав сплаті судовий збір в розмірі 6869,30грн (457953,36грнх1,5%), водночас позивачем було сплачено 7605,66грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 736,36грн (7605,66грн - 6869,3грн), який підлягає поверненню за клопотанням позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд майнової вимоги в сумі 6869,30грн та заяви про забезпечення позову в сумі 1514,00грн, всього 8383,3грн, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворницький" про стягнення 457953,36грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворницький" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.82, ідентифікаційний код 31911915) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 457953,36грн - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:318:0089 та 8383,3грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення складено 15.10.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва