вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову в задоволенні скарги
14.10.2025м. ДніпроСправа № 34/182-10
За скаргою: Приватного підприємства "Моноліт", с. Партизанське Дніпропетровської області
на бездіяльність Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
У справі:
за позовом Акціонерного банку "Діамант", м. Київ в особі дирекції Акціонерного банку "Діамант" у м. Дніпропетровськ
до відповідача -1: Приватного підприємства "Моноліт", с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Балівський завод залізобетонних виробів", с. Партизанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про стягнення 70 418,53 грн.
Суддя Примак С.А.
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Скаржник ПП "Моноліт: Слєпцова О.Ю. (в залі суду) - Довіреність від 05.09.25
Учасник справи Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області: Сищик О.О. (в залі суду)
22.06.2010 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Моноліт» (52070, Дніпропетровська область, селище Партизанське, вул. Леніна, 25, інн 32354136) на користь Акціонерного банку «Діамант», м. Київ в особі дирекції Акціонерного банку «Діамант» в м. Дніпропетровськ (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 59, МФО 320854, ЄДРПОУ 23362711) заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 66 383,90 грн., пеню у розмірі 4 034,63 грн., державне миро у розмірі 704,19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ.
04.08.2025 до господарського суду від Приватного підприємства "Моноліт" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця від 01.08.2025.
В поданій скарзі заявник просить господарський суд:
1) Визнати неправомірною бездіяльність Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту, накладеного на майно Приватного підприємства «Моноліт» у виконавчих провадженнях № 34987995, №39048551, №43666181, №43616182, №50221335, №47634644, №51912528 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року № 34/182-10;
2) Зобов'язати Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вчинити дії щодо зняття (скасування) арештів з майна Приватного підприємства «Моноліт», що були накладені у виконавчих провадженнях № 34987995, №39048551, №43666181, №43616182, №50221335, №47634644, №51912528 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року №34/182-10.
16.09.2025 ухвалою господарського суду призначено скаргу Приватного підприємства "Моноліт" на дії (бездіяльність) державного виконавця від 01.08.2025 у засідання на 14.10.25 о 12:20.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника (боржника) та відділу державної виконавчої служби, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд зазначає наступне.
У якості підстави для задоволення скарги, ПП "Моноліт" вказує на те, що у Слобожанському відділі державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (надалі - Слобожанський відділ ДВС) перебувало виконавче провадження № 34987995 з виконання наказу від 06.07.2010 року № 34/182-10, що видав Господарський суд Дніпропетровської області у справі №34/182-10 про стягнення з Приватного підприємства «Моноліт» на користь ПАТ «Діамантбанк» заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 66383,90 грн., пені у розмірі 4034,63 грн., державного мита у розмірі 704,19 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
У даному виконавчому провадженні постанову про відкриття провадження було винесено 31.10.2012 року, та винесено постанови про арешт майна та коштів боржника.
Державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю майна 27.09.2016 року.
Як зазначає Приватне підприємство "Моноліт", наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
09.10.2025 від відділу державної виконавчої служби надійшли пояснення на скаргу, в яких просить суд у задоволенні скарги ПП «Моноліт» на дії бездіяльність державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпрпоетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині зняття (скасування) арешту з майна боржника за виконавчими провадженнями №34987995, №39048551, 43666181, 43616182, 50221335, 47634644, 51912528 - відмовити в повному обсязі.
Крім того, у вказаних поясненнях зазначено, що на виконанні у Слобожанському відділі ДВС у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (колишня назва Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції у Дніпропетровській області) перебували виконавчі провадження:
№34987995 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
30.10.2012 ПАТ "Діамантбанк" було пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10, виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 31.10.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 07.11.2012 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
21.12.2012 виконавче провадження №34987995 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
№39048551 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
24.07.2013 ПАТ "Діамантбанк" було повторно пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 25.07.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 01.08.2013 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
За вище зазначеними виконавчими провадженнями державним виконавцем 25.07.2013 у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) накладено арешт на майно боржника та на рахунки боржника ПП «Моноліт», що відкриті в установах банку для забезпечення реального виконання рішення.
24.12.2013 виконавче провадження №39048551 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
№43666181 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
05.06.2014 ПАТ "Діамантбанк" було повторно пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 09.06.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 16.06.2014 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
За вище зазначеними виконавчими провадженнями державним виконавцем 17.06.2014 у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) накладено арешт на майно боржника та на рахунки боржника ПП «Моноліт», що відкриті в установах банку для забезпечення реального виконання рішення.
15.12.2014 виконавче провадження №43666181 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
№46316182 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
02.02.2015 ПАТ "Діамантбанк" було повторно пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 03.02.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 10.02.2015 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
За вище зазначеними виконавчими провадженнями державним виконавцем 03.02.2015 у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) накладено арешт на майно боржника та на рахунки боржника ПП «Моноліт», що відкриті в установах банку для забезпечення реального виконання рішення.
24.04.2015 виконавче провадження №46316182 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
№47634644 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
22.05.2015 ПАТ "Діамантбанк" було повторно пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 25.05.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 01.06.2015 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
За вище зазначеними виконавчими провадженнями державним виконавцем 02.06.2015 у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) накладено арешт на майно боржника та на рахунки боржника ПП «Моноліт», що відкриті в установах банку для забезпечення реального виконання рішення.
28.10.2015 виконавче провадження №47634644 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
№50221335 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
17.02.2016 ПАТ "Діамантбанк" було повторно пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 19.02.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 25.02.2016 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
За вище зазначеними виконавчими провадженнями державним виконавцем 19.02.2016 у відповідності до ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) накладено арешт на майно боржника та на рахунки боржника ПП «Моноліт», що відкриті в установах банку для забезпечення реального виконання рішення.
26.05.2016 виконавче провадження №50221335 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
№51912528 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
09.08.2016 ПАТ "Діамантбанк" було повторно пред'явлено до відділу державної виконавчої служби заяву про примусове виконання разом з оригіналом наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПП «Моноліт» на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованості у розмірі 71358,72 грн.
Державним виконавцем 11.08.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та надано строк на самостійне виконання рішення суду у строк до - 17.08.2016 або надати до відділу ДВС документи, що підтверджують сплату боргу.
27.09.2016 виконавче провадження №51912528 з примусового виконання наказу №34/182-10 виданого 06.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», було завершено держаним виконавцем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про, що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень, так як під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було з'ясовано, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення і всі заходи по розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З метою скасування накладених арештів 21.10.2024 року в інтересах приватного підприємства «Моноліт» до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було направлено заяви про скасування всіх арештів та обмежень, накладених на майно Приватного підприємства «Моноліт» в рамках виконавчих проваджень № 34987995, №39048551, №43666181, №43616182, №50221335, №47634644, №51912528. У відповіді відділу ДВС також відзначено, що виконавчі провадження №34987995, №39048551, №43666181, №43616182, №50221335, №47634644, №51912528 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року № 34/182-10 про стягнення заборгованості з боржника ПП «Моноліт», були завершені державним виконавцем у відповідності до п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» - стара редакція) про що було винесено постанову про завершення виконавчих проваджень.
Однак, посилаючись на ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» та п.16 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, Слобожанський відділ ДВС зазначив про відсутність підстав для зняття арешту з майна боржника ПП «Моноліт».
Також скаржник зазначає, що з моменту повернення виконавчого документа стягувачу за першим відкритим виконавчим провадженням (ВП № 34987995) з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року № 34/182-10 минуло 13 (тринадцять) років, а з моменту повернення виконавчого документа стягувачу за останнім відкритим виконавчим провадженням (ВП № 51912528) з примусового виконання того ж наказу - 9 (дев'ять) років. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 34/182-10 не було подано жодних заяв у порядку виконання рішення суду, в тому числі щодо поновлення строку пред'явлення наказу до виконання, а отже, примусове виконання даного наказу здійснюватись не може.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтями 6, 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, в тому числі виконавчої, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною першою ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов'язки виконавців, закріплена обов'язковість вимог виконавців.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження).
Відповідно до частини третьої ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п. 1); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").
Таким чином, виконавчі дії здійснюються виконавцем саме в межах виконавчого провадження, яке розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Господарським судом встановлено, що на виконанні в Слобожанському відділі державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (колишня назва Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції у Дніпропетровській області) перебував наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року № 34/182-10.
На час відкриття виконавчого провадження умови та порядок виконання судових рішень регулювалися Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV в редакції від 06.06.2015 (тут і далі - Закон № 606-XIV).
Частиною другою статті 25 Закону №606-XIV передбачено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 57 Закону №606-XIV).
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 2 ст. 57 Закону №606-XIV).
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (ч. 3 ст. 57 Закону №606-XIV).
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 06.06.2015 №606-ХІV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.10.2015) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 06.06.2015 №606-ХІV).
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 28.12.2015 №606-ХІV, чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.05.2016) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" від 28.12.2015 №606-ХІV).
Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення
Отже, з огляду на наведені норми Закону України № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.
Наслідки завершення виконавчого провадження передбачені ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакціях від 06.06.2015 та від 28.12.2015 №606-ХІV).
У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження (ч. 1 ст. 50 Закону України №606-ХІV від 06.06.2015 та від 28.12.2015).
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (ч. 2 ст. 50 Закону України №606-ХІV від 06.06.2015 та від 28.12.2015).
З огляду на вказане, господарський суд зазначає, що обов'язок зняття арешту, накладеного на майно боржника, був передбачений для державного виконавця саме у випадку винесення останнім постанови про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
У даному ж випадку, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року № 34/182-10, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" був повернутий не до суду, який його видав, а стягувачу.
Враховуючи вище наведені норми та встановлені обставини, господарський суд доходить висновку, що у державного виконавця у даному випадку були відсутні будь-які правові підстави для зняття арешту з майна боржника Приватного підприємства "Моноліт", оскільки виконавчий документ було повернуто саме стягувачеві та саме без виконання, та наслідком такого повернення не є зняття арешту, який був накладений раніше.
Верховний Суд у постановах від 27.03.2020 у справі №817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) та від 10.01.2024 у справі №569/6234/22 зазначив, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Відділ державної виконавчої служби, заперечуючи проти скарги зазначив, що завершене виконавче провадження знищено за закінченням 3 річного терміну зберігання в архіві.
Боржником та його представником не надано жодного підтвердження виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року № 34/182-10. Аналіз інформації з АСВП свідчить про тривале невиконання рішення суду боржником. Також, представник боржника та сам боржник в жодній заяві не спирається на факт виконання рішення суду, як на підставу для скасування заходів примусового виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" вживати їх взагалі. А тому він зобов'язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб'єктивного сприйняття "доцільності" вирішувати питання: чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17).
Відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №901/2028/13 та від 14.06.2018 у справі №922/4575/16.
Досліджуючи питання випадків, за яких державний (приватний) виконавець знімає арешт з майна боржника, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) зазначила про те, що виконавець знімає арешт з майна боржника у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII). Подібні положення містяться у частині першій статті 50 Закону № 606-XIV. Також виконавець знімає арешт з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.
У незакінченому виконавчому провадженні виконавець знімає арешт з майна боржника у випадках, визначених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, з-поміж яких: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно тощо.
Також виконавець знімає арешт з майна боржника, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню (частина четверта статті 40 Закону № 1404-VIII) (див. п. 69).
Підсумовуючи висновки про застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду у пункті 87 постанови від 14.05.2025 у справі № 2/1522/11652/11 зазначила таке.
Законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Отже, повернення державним виконавцем наказу стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна та коштів боржника (скаржника).
Державний виконавець не допустив порушень, які б могли бути підставою для визнання його дій/бездіяльності неправомірними, а відтак і підстав для задоволення скарги Приватного підприємства "Моноліт".
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).
Враховуючи наведені норми законодавства, досліджені обставини з урахуванням доказів, поданих сторонами, у їх сукупності на відповідність приписам Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить висновку про залишення скарги без задоволення.
Керуючись статтями 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні скарги Приватного підприємства "Моноліт" на бездіяльність Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвала набирає законної сили - 14.10.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Примак