вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/2907/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", м. Черкаси
про стягнення 1 804 810,04грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Марінеско А.В., самопредставництво
Від відповідача: не з'явився
Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" коштів у розмірі 1 804 810,04грн, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:08:646:0001.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 фактично перебуває у користуванні відповідача без достатньої правової підстави. Так, відповідач у період з 01.01.2022 по 29.05.2025 користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки та не сплачував при цьому плату у відповідному розмірі, що позбавило Дніпровську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.06.2025 справу №904/2907/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 задоволено заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову до його подання, накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", а саме: автозаправні станції № 14, №29 та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", в межах суми стягнення в розмірі 1 804 810,04грн до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження по справі №904/2907/25 на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 28.08.2025.
З 28.08.2025 підготовче засідання відкладено на 15.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2025 закрито підготовче засідання у справі, призначено справу до судового розгляду на 13.10.2025.
Відповідач у підготовчі та судове засідання з розгляду справи не з'являвся, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, тому ухвали суду від 16.06.2025, 01.07.2025, 28.08.2025, від 15.09.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 107, 113 том 2, а.с.45, 50 том 3).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ураховуючи вищевикладене, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження та розгляд справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 13.10.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд
Згідно з інформаційною довідкою № 428205153 від 22.05.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" з 16.03.2017 зареєстровано право власності на будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1200929412101), а саме: автозаправні станції № 14, №29, що складаються з: операторська літ. А-1 ґанок літ. а1, ганок літ. а2, Загальна площа - 43,2кв.м.; операторська (АЗС № 29) літ. Б-1 загальною площею-22,6 кв.м.; навіс літ. В; навіс літ. Г; навіс літ. Д; вбиральня літ. Е; №1 огорожа; №2 огорожа; №3 підпірна стінка; №4 колонка паливороздавальна; №5 колонка паливороздавальна; №6 колонка паливороздавальна; №7 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №8 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №9 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №10 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №11 резервуар протипожежного запасу води; №12 резервуар протипожежного запасу води; №13 резервуар протипожежного запасу води; №15 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №16 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №17 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №18 яма вигрібна; 19 очисна споруда; №20 очисна споруда; №21 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів; №22 колонка газороздавальна; №23 цінове табло; №24 блискавковідвід; №25 блискавковідвід; №26 блискавковідвід; №27 блискавковідвід; №28 блискавковідвід; №29 блискавковідвід; №30 очисна споруда; №31 септик; І-замощення; ІІ-замощення; ІІІ-замощення; IV-замощення; V-замощення (РНОНМ: 1200929412101), які знаходиться за адресою: вулиця Велика Діївська, будинок 181 в місті Дніпрі (а.с. 14-15 том 2).
Зазначене вище нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,3807 га з кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 181.
Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 181, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради "Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель міста Дніпра" від 21.09.2022 №40/27 (зі змінами) було затверджено Положення про інспекцію з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради.
У квітні 2025 року інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 181 (кадастровий номер 1210100000:08:646:0001), за результатами якого складено Акт обстеження земельної ділянки за № 0215 від 28.04.2025 (а.с.17-24 том 1).
Цим Актом встановлено, що:
- доступ до земельної ділянки вільний;
- на земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з: одноповерхової будівлі - операторської, з табличкою "автозаправна станція №14", перед якою встановлено металевий навіс на опорах, де розміщено з паливороздавальні колонки на бетонній основі, споруд, одноповерхових будівель та металевих підземних паливних резервуарів. Із західної сторони на земельній ділянці розташовано стаціонарний заправник газу з роздавальною колонкою газу. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів не здійснювалась;
- охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи. Згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони ТР-1-3 (зони транспортної інфраструктури населеного пункту);
- на території земельної ділянки наявні зелені насадження, покриття земельної ділянки - асфальт. Площа земельної ділянки відповідно до кадастрового номера 1210100000:08:646:0001, орієнтовно становить 0,3807га.
Рішенням комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 29.05.2025, оформлене протоколом № 6, затверджено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельних ділянок (ТОВ "Лідер Фінанс") за рахунок власника цих ділянок внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає 1 804810,04грн щодо земельної ділянки по вул. Велика Діївська, 181 (кадастровий номер: 1210100000:08:646:0001) (а.с.58-69 том 2).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" у період з 01.01.2022 по 29.05.2025 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Велика Діївська, 181 у м. Дніпро плату за землю в установленому законом розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти в розмірі орендної плати за землю в сумі 1804810,04грн.
Наведене і є причиною звернення з позовом до суду.
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Відносини, пов'язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).
Відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кондикційні зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Дніпровська міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
У цій справі, як зазначено вище, відповідачу належить на праві власності нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У статтях 122-124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (див. постанови від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі №922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташовано необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).
Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частинами 1 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20).
Земельна ділянка площею 0,3807 га з кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 є сформованою; вид цільового призначення цієї земельної ділянки 12.11, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 52 том 2).
Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач як власник нерухомого майна у спірний період з 01.01.2022 до 29.05.2025 користувався земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Основою для визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка земель.
За приписами частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").
Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку №489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку №489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку №489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра" було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (п.1); ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 - 644, 05 грн.
Розділом 2 Технічної документації передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для, окрім іншого, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Так, рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" визначено розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста зі змінами, внесеними подальшими рішеннями міської ради.
Згідно додатку 1 до Рішення Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017, в редакції рішення Дніпровської міської ради №8/30 від 21.02.2018, за земельні ділянки, що використовуються для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту (12.04) ставки земельного податку становить у відсотках від нормативної грошової оцінки 0,07.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 № 3/24 вносилися зміни до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині зменшення розміру ставок земельного податку у зв'язку із введенням воєнного стану. Однак, для коду цільового призначення 12.11 (який визначений для даної земельної ділянки) вказаним рішенням ставка земельного податку та розмір орендної плати не змінилася.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 7% нормативної грошової оцінки на рік.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає:
за 2022 рік - 9704982,10грн, коефіцієнт індексації НГО 1,15 (розрахунок Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради КП ДМР МЗО від 29.05.2025), а.с.48 том 2;
за 2023 рік - 11160729,41грн, коефіцієнт індексації НГО 1,051 (розрахунок Комунального підприємства "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради КП ДМР МЗО від 29.05.2025), а.с.48 том 2;
за 2024 рік складає 11729926,61грн (Витяг № НВ - 9947091912034 від 28.08.2024), а.с.50 том 2;
за 2025 рік складає 13132226,1грн (Витяг № НВ - 9958352732025 від 10.04.2025), а.с.49 том 2
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) опублікувала значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок, які становлять: за 2016 рік-1,06, за 2017 рік - 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1, за 2021 рік - 1,0 за 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік - 1,15 для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,051 (лист від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24).
Листом від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24 повідомила, що коефіцієнт індексації грошової оцінки землі 2023 рік у розмірі 1.051 встановлений у 2024 році на підставі індексу споживчих цін за 2023 рік, оприлюдненого, листом Держстату від 10.01.2024 №09.1-03/4-24.
Розмір річної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Позивачем надано розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:646:0001.
При цьому, позивачем врахована інформація Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 (а.с.36-41 том 2), згідно якої ТОВ "Лідер Фінанс" за користування земельними ділянками, у тому числі з кадастровим номером: 1210100000:08:646:0001 сплачено грошові кошти: в сумі 2731872,08грн - за 2022 рік; в сумі 2411740,85грн - за 2023 рік; в сумі 2341872,50грн - за 2024 рік; в сумі 214088,79грн - за 2025 рік.
Відповідно, суму коштів, які сплатив відповідач за користування земельною ділянкою, розраховано позивачем шляхом обчислення середньозваженого значення, яке враховує різні значення елементів. Середнє зважене використовується у разі, якщо окремі значення мають різну вагу, яку слід призначити кожному значенню. Для обчислення "питомої ваги" окремої земельної ділянки необхідно суму коштів, яку задекларовано підприємством по цій земельній ділянці розділити на загальну суму коштів, яку задекларував відповідач за усіма земельними ділянками.
Розрахунок за період з 01.01.2022 по 31.12.2022:
9704982,10грн * 0,07 - 233511,54грн = 445837,21 грн, де
9704982,10грн - розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2022 році, згідно розрахунку КП ДМР "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради від 29.05.2025;
0,07 розмір орендної плати, сім відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
233511,54грн розмір коштів, сплачених землекористувачем у 2022 році.
Сума коштів до сплати за 2022 рік складає 445837,21 грн.
Розрахунок за період 01.01.2023- 31.12.2023:
11160729,41грн * 0,07 - 268538,27грн = 512712,79 грн.
11160729,41грн - розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 році, згідно розрахунку КП ДМР "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради від 29.05.2025;
0,07 - розмір орендної плати, сім відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки,
268538,27грн - розмір коштів, сплачених землекористувачем у 2023 році.
Сума коштів до сплати: 512712,79 грн.
Розрахунок суми коштів за період 01.01.2024 - 31.12.2024:
11729926,61грн * 0,07 - 320778,06грн =500316,80 грн.
11729926,61грн - розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2024 році, згідно витягу № НВ - 9947091912034 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 28.08.2024;
0,07 розмір орендної плати, сім відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
320778,06грн - розмір коштів, сплачених землекористувачем у 2024 році. Сума коштів до сплати 500316,80 грн.
Для обчислення "питомої ваги" окремої земельної ділянки необхідно суму коштів, яку задекларовано підприємством по цій земельній ділянці розділити на загальну суму коштів, яку задекларував відповідач за усіма земельними ділянками.
Тобто, 54 761,83 + 280 670,73 + 351 897,80 + 114 948,82 + 389 714,25 + 292 633,27 +1 079 368,74 = 2 569 065,32 грн. А отже, питома вага земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 у 2024 році складає: 351 897,80 / 2 569 065,32 х 100 = 13,6975%.
Як зазначалось вище, у 2024 році відповідач сплатив 2 341 872,50 грн, а отже за земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 було сплачено 2 341 872,50 х 13,6975 % = 320 778,06 грн.
Так, вирахувавши суму коштів, сплачених відповідачем за 2024 рік за земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, позивачем враховано таку суму при розрахунку.
Розрахунок суми коштів за період 01.01.2025 - 29.05.2025:
4 775 390,76 * 0,07 * 149/ 365- 29314,62 = 345943,24 грн.
13132226,1грн - розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2025 році, згідно витягу № НВ - 9958352732025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 10.04.2025;
0,07 розмір орендної плати, сім відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
149 - кількість днів користування земельною ділянкою;
365 - загальна кількість днів у році;
29314,62 - розмір коштів, сплачених землекористувачем у 2025 році Сума коштів до сплати: 345943,24 грн.
У 2025 році відповідач сплатив 214 088,79 грн. А отже, питома вага земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 у 2025 році складає: 393 966,78 / 2 877 194,40 х 100 = 13,6927.
Таким чином за земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 у 2025 році було сплачено 214 088,79 х 13,6927 =29 314,62 грн.
Відтак, загальна сума заборгованості складає: 1804810,04 грн (445837,21 грн + 512712,79 грн + 500316,80 грн + 345943,24 грн).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою судом порушень не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" у період з 01.01.2022 до 29.05.2025 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1804810,04 грн.
Відповідно до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем сплачено судовий збір за розгляд майнової вимоги у сумі 27072,16грн (1804810грн х 1,5%) згідно платіжної інструкції №1317 від 11.06.2025 (а.с.99 том 2) та за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову 1514,00грн згідно платіжної інструкції №1113 від 29.05.2025 (а.с.41 том 1).
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Під час звернення до господарського суду із заявою про забезпечення позову, враховуючи подання вказаної заяви через систему "Електронний суд", підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (позивачем було сплачено 1 514,00 грн).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак надмірно сплаченим є судовий збір у сумі 302,80грн (1514,00грн- 1211,20грн), який підлягає поверненню за клопотанням позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за розгляд майнової вимоги в сумі 27072,16грн та заяви про забезпечення позову в сумі 1 211,20грн, всього 28283,36грн, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" про стягнення 1804810,04грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158А, код ЄДРПОУ 40264058) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 1804810,04грн - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:08:646:0001 та 28283,36грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення складено 15.10.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва