пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 жовтня 2025 року Провадження № 1/903/852/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_3 , м. Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », м. Луцьк
про банкрутство
В засіданні приймали участь:
від заявника: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
від боржника: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
Ухвалою суду від 29.08.2025 заяву ОСОБА_3 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийнято до розгляду.
Призначено розгляд заяви у підготовчому засіданні на 09.09.2025 о 09:45 год. Заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.
Встановлено боржнику строк до дати проведення підготовчого засідання для подання до суду в порядку ст.36 КУзПБ відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з частинами шостою та сьомою статті 116 ГПК України останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі N 803/350/17 та у справі N 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі N 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі N 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі N 814/4170/15, від 08.10.2018 у справі N 927/490/18).
Враховуючи встановлення ухвалою суду від 29.08.2025 боржнику строку для подання відзиву до дати проведення підготовчого засідання, тобто до 09.09.2025, то подання через підсистему “Електронний суд» відзиву ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » 09.09.2025 не є порушенням визначеного судом процесуального строку для його подання, у зв'язку з чим заперечення представника заявниці в цій частині не приймаються судом.
У відзиві від 09.09.2025 боржник заперечує отримання грошових коштів від заявниці, зокрема у вигляді фінансової допомоги на підставі зазначених у заяві документів. Вказує, що надані до заяви про відкриття провадження документи не підтверджують факт передачі (вручення) ОСОБА_3 грошових коштів товариству в якості фінансової допомоги. Просить суд витребувати у заявниці оригінали поданих до заяви документів, зокрема: договори про надання фінансової допомоги; заяви на переказ готівки; заяви на видачу готівки, а також відомості на підтвердження джерел походження та наявності фінансових можливостей для надання фінансової допомоги згідно зазначених у заяві договорів про надання фінансової допомоги.
Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні документи, зазначені у п.п. 24, 25, 26 додатків до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме статут ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; виписка з ЄДЮОФОПтаГФ відносно боржника; виписка з ЄДРД відносно кримінального провадження № 42024032010000254 від 29.11.2024.
Суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 зобов'язав заявника - ОСОБА_3 подати інформацію про заінтересованість стосовно боржника та надати документи зазначені у п.п. 24, 25, 26 додатків до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: статут ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; виписку з ЄДЮОФОПтаГФ відносно боржника; виписку з ЄДРД відносно кримінального провадження № 42024032010000254 від 29.11.2024.
З метою з'ясування обставин справи, забезпечення можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, принципу змагальності в судочинстві, подання учасниками справи заяв по суті справи, суд протокольною ухвалою від 09.09.2025 відкладав підготовче засідання на 18.09.2025 на 14:30 год.
17.09.2025 надійшло клопотання представника заявниці, згідно якого повідомляє, що ініціюючий кредитор є заінтересованою особою відносно боржника, оскільки ОСОБА_3 є учасником ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що володіє часткою у розмірі 50% статутного капіталу товариства.
У клопотанні від 18.09.2025 представник заявниці зазначає, що боржником порушено строк для подання відзиву, клопотання про продовження строку для його подання відсутнє. Крім того, боржником не виконано вимог ухвали суду від 29.08.2025 в частині подання інформації, зазначено в п. 47 резолютивної частини ухвали суду. Боржник не був позбавлений можливості подати виписку по рахунку товариства щодо руху грошових коштів для підтвердження відсутності внесення грошових коштів за наданими ініціюючим кредитором платіжними квитанціями. Боржник є стороною кримінального провадження № 42024032010000254 від 29.11.2024., в рамках якого знаходяться оригінали договорів про надання поворотної фінансової допомоги та за можливості отримання копій даних договорів фактично не вчинив жодної дії з захисту свого порушеного права, про яке він вказує в відзиві. Боржником не надано жодного доказу, який би свідчив про неможливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. У відзиві боржником було чітко зазначено, що боржником визнається, що документ, який був наданий банку - це паспорт Директора ОСОБА_6 , що підписи на заявах про переказ готівки належать ОСОБА_6 . Тобто боржник фактично визнає, що за зазначеними заявами про перерахування грошових коштів, кошти були внесені на рахунок боржника в АТ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
У судовому засідання представник заявниці зазначив, що клопотання боржника про витребування оригіналів документів оформлене неналежним чином, зокрема не у формі окремого документа (клопотання/заяви), а є частиною відзиву, а тому не може розглядатись судом. Крім того, клопотання про витребування не може бути задоволеним судом, оскільки боржник просить витребувати оригінали документів у заявниці, в той час, як у заяві про порушення провадження у даній справі вказано про їх відсутність у заявниці, оскільки їх передано в рамках кримінального провадження.
Представник боржника у судовому засіданні уточнив клопотання про витребування оригіналів доказів та просив їх витребувати в органу досудового розслідування. Зазначив, що всі оригінали документів товариства вилучені на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/393/25 від 28.02.2025.
Судом встановлено, що у відзиві від 09.09.2025 з врахуванням усних уточнень представника ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » у судовому засіданні 18.09.2025, боржник просить витребувати в органу досудового розслідування оригінали долучених заявницею до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство оригіналів договорів про надання фінансової допомоги, заяви на переказ готівки, заяви про видачу готівки.
Клопотання обґрунтоване тим, що товариство заперечує отримання грошових коштів від заявниці, зокрема у вигляді фінансової допомоги на підставі долучених документів. Заявниця не надає доказів передачі оригіналів документів в рамках кримінального провадження, а оригінали бухгалтерського обліку ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » вилучено на підставі слідчого судді, наявні підстави для їх витребування.
Ухвалою суду від 18.09.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » про витребування оригіналів документів задоволено частково. Вирішено звернутися до Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області щодо отримання інформації про наявність (відсутність) оригіналів в межах кримінального провадження №42024032010000254 таких документів:
- договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » №б/н від 28.10.2020, №б/н 30.11.2020, №б/н 19.10.2020, №б/н 13.10.2020, №б/н 22.10.2020, №б/н 07.10.2021, №б/н 25.05.2021, №б/н 03.02.2021, №б/н 16.07.2020, №б/н 23.07.2020, №б/н 08.02.2021, №б/н 04.02.2021, №б/н 08.12.2020, №260122 від 26.01.2022, №280122 від 28.01.2022, №14122022 від 14.12.2022;
- заяви на переказ готівки №10924_1 від 07.10.2021 на суму 400 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_5 від 27.01.2022 на суму 183 000 грн;
- заяви на переказ готівки №8656_2 від 25.05.2021 на суму 140 000 грн;
- заяви на переказ готівки №8656_3 від 08.02.2021 на суму 360 000 грн;
- заяви на переказ готівки №865_6_2 від 04.02.2021 від 400 000 грн;
- заяви на переказ готівки №8656_15 від 08.12.2020 на суму 160 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_2 від 30.11.2020 на суму 168 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_3 від 20.10.2020 на суму 300 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_6 від 22.10.2020 на суму 120 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_4 від 28.10.2020 на суму 300 000 грн;
- заяви на переказ готівки від 03.02.2021 від 03.02.2021 на суму 400 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_21 від 30.10.2020 на суму 380 000 грн;
- заяви на переказ готівки №TR.8299430.59647.10924 від 13.10.2020 на суму 300000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_13 від 19.10.2020 на суму 400 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_5 від 17.07.2020 на суму 400 000 грн;
- заяви на переказ готівки №10924_8 від 24.07.2020 на суму 355 000 грн;
- заяви на переказ готівки №8656_5 від 14.02.2022 на суму 310 000 грн;
- платіжна інструкція на переказ готівки № TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022 на суму 390 000 грн;
- платіжна інструкція на переказ готівки №10924_4 від 15.12.2022 на суму 390000 грн;
- заява на видачу готівки №TR.8299430.66853.10924 від 19.03.2021 на суму 390000 грн
- заява на видачу готівки №TR.8299430.36344.10924 від 16.03.2021 на суму 235000 грн
У разі наявності оригіналів, витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином засвідчені копії вищевказаних документів за умови надання дозволу на їх розкриття сторонам господарського справи. Витребувані документи надати до суду протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали. Підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2025 року о 14:00 год.
06.10.2025 надійшов лист ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно якого повідомлено, що у провадженні ІНФОРМАЦІЯ_6 перебувають матеріали кримінального провадження за №42024032010000254 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України. В ході проведення досудового розслідування 10.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_7 в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведено тимчасовий доступ до речей та документів, в ході якого вилучено оригінали договорів фінансової допомоги, заяви на переказ готівки, платіжні інструкції та інше. 26.09.2025 матеріали кримінального провадження №42024032010000254 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_8 , де вони і перебувають станом на дату надання відповіді. З урахуванням наведеного вище, на разі відсутня можливість надати запитувані в ухвалі суду справа №903/852/25 від 18.09.2025, документи.
07.10.2025 надійшло клопотання боржника про витребування у луцького РУП ГУНП у Волинській області інформації про те в кого саме, ким саме були вилучені оригінали витребуваних судом документів; долучення оборотно-сальдової відомості до матеріалів справи, у зв'язку з ненадходженням витребуваних документів - відкласти судове засідання, у випадку не відкладення розгляду справи - відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
У судовому засіданні представник боржника просив залишити без розгляду клопотання товариства в частині витребування інформації, клопотання про долучення доказів підтримав.
Представник заявника усне клопотання боржника не заперечив.
Враховуючи вищевикладене, суд протокольною ухвалою від 07.10.2025 задовольнив клопотання боржника про залишення без розгляду клопотання від 07.10.2025 в частині витребування інформації та долучив подану товариством оборотно-сальдову відомість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до матеріалів справи.
У судовому засіданні представники сторін дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
ІНФОРМАЦІЯ_9 неодноразово виснував, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Суд, також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. Так, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Отже, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові ІНФОРМАЦІЯ_10 від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов ІНФОРМАЦІЯ_11 у складі ІНФОРМАЦІЯ_12 у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Крім того, для більш чіткого розуміння дій господарського суду у підготовчому засіданні при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних осіб за ініціативою кредитора доречним є використання чотирискладового тесту щодо наявності спору про право, що є юридичною конструкцією - засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке:
- Наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання, структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання.
- Належність вирішення такого спору саме в порядку позовного провадження.
- Позиція боржника на предмет вчинення останнім активних дій спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду у позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення.
- Оспорення боржником вимог кредитора та з'ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Звертаючись до суду з заяво про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 зазначає про наявність непогашеної заборгованості в загальній сумі 6 648 306,97 грн, з яких: 24 224 грн судовий збір, 72 000 грн авансування витрат арбітражного керуючого, 4 473 000 грн борг за договорами, 1 694 831,97 грн інфляційні втрати, 384 251 грн 3% річних.
На підтвердження заявленої заборгованості ОСОБА_3 подано такі докази: договори про надання фінансової допомоги, заяви на переказ готівки, платіжні інструкції на переказ готівки, заяви на видачу готівки.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 (позикодавець) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (позичальник) в особі директора ОСОБА_6 укладено договори про надання фінансової допомоги, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 28.10.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 30.11.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 200 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 19.10.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 13.10.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 300 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 22.10.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 120 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 07.10.2021 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 25.05.2021 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 140 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 03.02.2021 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 16.07.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 23.07.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 355 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 08.02.2021 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 04.02.2021 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 400 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2022 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 08.12.2020 №б/н, згідно умов якого розмір позики становить 160 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2021 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 26.01.2022 №260122, згідно умов якого розмір позики становить 183 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2023 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 28.01.2022 №280122, згідно умов якого розмір позики становить 390 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2023 (п.п. 3.1, 4.1);
- від 14.12.2022 №14122022, згідно умов якого розмір позики становить 390 000 грн, дата повернення позики - до 31.12.2023 (п.п. 3.1, 4.1).
Згідно умов вказаних договорів позикодавець передає у власність позичальнику кошти (надалі іменується «позика»), а останній зобов'язується використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк, визначені договором. Позика надається на безпроцентній основі (п.1.1., п. 1.2. договорів).
Відповідно до п. 2.1. договорів цільовим призначенням позики за цими договорами є поповнення обігових коштів товариства.
Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця або готівкою через касу позичальника (п. 4.2. договорів).
Договори вважаються укладеними і набирають чинності з моменту передання позики позикодавцем позичальнику (п. 7.2. договорів).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 7.2 договорів та закінчується в момент виконання зобов'язань сторонами (п. 7.3. договорів).
Вказані договори підписані зі сторони позикодавця - ОСОБА_3 , зі сторони позичальника - директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_6 .
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною першою статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі №6-1967цс15 викладено правовий висновок, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У п. 61 Постанови ІНФОРМАЦІЯ_11 від 16.11.2023 у справі № 914/597/23 вказано, що заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
У п. 62 Постанови ІНФОРМАЦІЯ_11 від 16.11.2023 у справі № 914/597/23 вказано, що заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах ІНФОРМАЦІЯ_12 від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).
При цьому надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Суд зауважує, що законодавство відносить договір позики, яким і є договір про надання фінансової допомоги, до так званих реальних договорів, які вважаються укладеними з моменту вчинення певних дій на їх виконання, в даному випадку - фактичного надання позики.
На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів заявницею надані заяви на переказ готівки та платіжна інструкція, згідно яких вбачається, що платником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через ОСОБА_6 , внесено через АБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на банківський рахунок товариства грошові кошти в загальній сумі 4 786 000 грн, що підтверджується:
- заявою на переказ готівки №10924_1 від 07.10.2021 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу «надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 07.10.2021»;
- заявою на переказ готівки №10924_5 від 27.01.2022 на суму 183 000 грн, з призначенням платежу «надання поворотно-фінансової допомоги зг договору №260122 від 26.01.2022 ОСОБА_3 »;
- заявою на переказ готівки №8656_2 від 25.05.2021 на суму 140 000 грн, з призначенням платежу «надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 25.05.2021»;
- заявою на переказ готівки №8656_3 від 08.02.2021 на суму 360 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 08.02.2021»;
- заявою на переказ готівки №8656_2 від 04.02.2021 від 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 04.02.2021»;
- заявою на переказ готівки №8656_15 від 08.12.2020 на суму 160 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 08.12.2020»;
- заявою на переказ готівки №10924_2 від 30.11.2020 на суму 168 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 30.11.2020»;
- заявою на переказ готівки від 03.02.2021 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 03.02.2021»;
- заявою на переказ готівки №10924_6 від 22.10.2020 на суму 120 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 22.10.2020»;
- заявою на переказ готівки №10924_4 від 28.10.2020 на суму 300 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 28.10.2020»;
- заявою на переказ готівки №TR.8299430.59647.10924 від 13.10.2020 на суму 300000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 13.10.2020»;
- заявою на переказ готівки №10924_13 від 19.10.2020 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 19.10.2020»;
- заявою на переказ готівки №10924_5 від 17.07.2020 на суму 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 16.07.2020»;
- заявою на переказ готівки №10924_8 від 24.07.2020 на суму 355 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 23.07.2020»;
- заявою на переказ готівки №8656_5 від 14.02.2022 на суму 310 000 грн, з призначенням платежу «надання фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору №280122 від 28.01.2022»;
- платіжною інструкцією на переказ готівки №10924_4 від 15.12.2022 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу «надання поворотно-фінансової допомоги згідно договору №14122022 від 14.12.2022, ОСОБА_3 ».
При цьому долучені заявницею на переказ готівки №10924_3 від 20.10.2020 на суму 300000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 20.10.2020»; №10924_21 від 30.10.2020 на суму 380000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 30.10.2020»; платіжна інструкція на переказ готівки № TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу «надання поворотно-фінансової допомоги від засновника ОСОБА_3 зг договору №12122022 від 12.12.2022» не беруться судом до уваги, оскільки переказ вищевказаних коштів відбувся за договорами, які не є предметом заяви з грошовими вимогами до боржника та в матеріалах справи відсутні.
ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через ОСОБА_6 частково повернуто грошові кошти в загальній сумі 325 000 грн, що підтверджується заявами на видачу готівки:
- №TR.8299430.66853.10924 від 19.03.2021 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу «повернення фінансової позики ОСОБА_3 зг дог б/н від 19.10.2020 - 10000 грн, дог б/н від 20.10.2020 - 300 000 грн, дог б/н від 22.10.2020 - 80 000 грн».
- №TR.8299430.36344.10924 від 16.03.2021 в сумі 235 000 грн, з призначенням платежу «повернення поворотно-фінансової допомоги зг дог 13/10.2020 від ОСОБА_3 ».
Cудом враховано, що при визначені суми боргу за договором від 30.11.2020 заявницею допущено помилку, зокрема зазначено 180 000 грн позики, в той час як матеріалами справи підтверджено надання позики в сумі 168 000 грн, про що свідчить заява на переказ готівки від 30.11.2020 №10924_2, у зв'язку з чим грошові вимоги в сумі 12 000 грн основного боргу заявлені безпідставно.
Таким чином загальний розмір неповернутих боржником грошових коштів заявниці становить 4 461 000 грн.
У контексті наведеного суд відзначає, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Обставина, про яку стверджує сторона, підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20)).
Аналогічний стандарт доказування застосувала ІНФОРМАЦІЯ_13 в постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд звертає увагу, що внесення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через директора ОСОБА_6 на банківський рахунок боржника грошових коштів за зазначеними вище заявами про переказ готівки та платіжною інструкцією здійснювалося через незначний проміжок часу після підписання договорів про надання фінансової допомоги, зокрема у той же день, що і підписання договорів, по чотирьох договорах - на наступний день, а по одному - через 16 днів після підписання. При цьому у призначеннях платежу міститься вказівка на реквізити всіх договорів. Зокрема:
1) договір датований 28.10.2020 №б/н на суму позики 400 000 грн, а гроші внесені згідно заяви на переказ готівки №10924_4 від 28.10.2020 в розмірі 300 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 28.10.2020»;
2) договір від 30.11.2020 №б/н на суму позики 200 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_2 від 30.11.2020 в розмірі 168 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 30.11.2020»;
3) договір від 19.10.2020 №б/н на суму позики 400 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_13 від 19.10.2020 в розмірі 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 19.10.2020»;
4) договір від 13.10.2020 №б/н на суму позики 300 000 грн, гроші внесені згідно заяви №TR.8299430.59647.10924 від 13.10.2020 в розмірі 300 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 13.10.2020»;
5) договір від 22.10.2020 №б/н на суму позики 120 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_6 від 22.10.2020 в розмірі 120 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 22.10.2020»;
6) договір від 07.10.2021 №б/н на суму позики 400 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_1 від 07.10.2021 в розмірі 400 000 грн, з призначенням платежу «надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 07.10.2021»;
7) договір від 25.05.2021 №б/н на суму позики 140 000 грн, гроші внесені згідно заяви №8656_2 від 25.05.2021 у розмірі 140 000 грн, з призначенням платежу «надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 25.05.2021»;
8) договір від 03.02.2021 №б/н на суму позики 400 000 грн, гроші внесені згідно заяви від 03.02.2021 в розмірі 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 03.02.2021»;
9) договір від 08.02.2021 №б/н на суму позики 400 000 грн, гроші внесені згідно заяви №8656_3 від 08.02.2021 в розмірі 360 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 08.02.2021»;
10) договір від 04.02.2021 №б/н на суму позики 400 000 грн, гроші внесені згідно заяви №8656_2 від 04.02.2021 в розмірі 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 04.02.2021»;
11) договір від 08.12.2020 №б/н на суму позики 160 000 грн, гроші внесені згідно заяви №8656_15 від 08.12.2020 в розмірі 160 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 08.12.2020»;
12) договір від 14.12.2022 №14122022 на суму позики 390 000 грн, гроші внесені згідно платіжної інструкцієї №10924_4 від 15.12.2022 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу «надання поворотно-фінансової допомоги згідно договору №14122022 від 14.12.2022, ОСОБА_3 »;
13) договір від 16.07.2020 №б/н на суму позики 400 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_5 від 17.07.2020 в розмірі 400 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 16.07.2020»;
14) договір від 23.07.2020 №б/н на суму позики 355 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_8 від 24.07.2020 в розмірі 355 000 грн, з призначенням платежу «поворотно-фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору б/н від 23.07.2020»;
15) договір від 26.01.2022 №260122 на суму позики 183 000 грн, гроші внесені згідно заяви №10924_5 від 27.01.2022 на суму 183 000 грн, з призначенням платежу «надання поворотно-фінансової допомоги зг договору №260122 від 26.01.2022 ОСОБА_3 »;
16) договір від 28.01.2022 №280122 на суму позики 390 000 грн, гроші внесені згідно заяви №8656_5 від 14.02.2022 на суму 310 000 грн, з призначенням платежу «надання фінансова допомога від засновника ОСОБА_3 зг договору №280122 від 28.01.2022».
Внесення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через директора ОСОБА_6 грошових коштів на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за переліченими вище заявами на переказ готівки та платіжною інструкцією боржником не заперечується.
Водночас, суд звертає увагу, що з огляду на приписи ст. 638, 640, 642 ЦК України, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (п.49 постанови ІНФОРМАЦІЯ_10 від 05.06.2018 року у справі №338/180/10).
Як було встановлено судом, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через ОСОБА_6 частково повернуто грошові кошти в загальній сумі 325 000 грн, що підтверджується заявами на видачу готівки:
- №TR.8299430.66853.10924 від 19.03.2021 на суму 390 000 грн, з призначенням платежу «повернення фінансової позики ОСОБА_3 зг дог б/н від 19.10.2020 - 10000 грн, дог б/н від 20.10.2020 - 300 000 грн, дог б/н від 22.10.2020 - 80 000 грн».
- №TR.8299430.36344.10924 від 16.03.2021 в сумі 235 000 грн, з призначенням платежу «повернення поворотно-фінансової допомоги зг дог 13/10.2020 від ОСОБА_3 ».
З огляду на вище викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, приймаючи до уваги категорію вірогідності доказів, суд дійшов висновку, що ініціюючим кредитором доведено факт передання ним грошових коштів боржнику та існування у зв'язку з цим між сторонами правовідносин за договорами позики (про надання фінансової допомоги).
Отже, кредитором - ОСОБА_3 підтверджено документально наявність грошового зобов'язання боржника та зазначено обставини його невиконання.
Крім того, заявницею нараховано на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування в сумі 1 694 831,97 грн та трьох процентів річних від простроченої суми в сумі 384 251 грн.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що підставними є вимоги кредитора в сумі 382 941,20 грн 3% річних, 1 675 539,26 грн інфляційних втрат, нарахованих згідно розрахунку заявниці на суму боргу 1 878 000 грн за період з 01.01.2022 по 21.08.2025, на суму боргу 1 700 000 за період з 01.01.2023 по 21.08.2025, на суму боргу 883 000 грн за період 01.01.2024 по 21.08.2025.
Щодо твердження боржника про існування спору про право, то суд зазначає наступне.
Встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Суди повинні надавати оцінку про наявність спору про право в контексті правовідносин, які виникли саме між боржником та ініціюючим кредитором, а не боржником та іншими кредиторами, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.
Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
Наявність спору про право, згідно правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
- процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
- матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов'язок документально довести наявність грошового зобов'язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
Водночас, відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.
Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Докази наявності процесуальної форми спору про право в матеріалах справи відсутні, а боржником не доведено наявність будь-яких майнових спорів щодо заявлених ОСОБА_3 грошових вимог.
Щодо матеріально-правової форми, то боржник у відзиві та представник у судових засіданнях заперечує отримання грошових коштів від засновника, зокрема у вигляді фінансової допомоги. Зазначає, що надані копії документів жодним чином не підтверджують факт надання фінансової допомоги товариству заявницею. Вказує, що внесені грошові кошти згідно поданих заявницею заяв на переказ готівки є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а оплата здійснювалась через ОСОБА_6 . Зазначення у вказаних заявах у призначенні платежу «надання фінансової допомоги від засновника ОСОБА_3 » не є доказом надання грошових коштів саме від зазначеної особи.
З метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 18.09.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_3 » про витребування оригіналів документів задоволено частково. Вирішено звернутися до Луцького районного управління поліції Головного управління національної поліції у Волинській області щодо отримання інформації про наявність (відсутність) оригіналів в межах кримінального провадження №42024032010000254 таких документів: договорів про надання фінансової допомоги, укладених між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » №б/н від 28.10.2020, №б/н 30.11.2020, №б/н 19.10.2020, №б/н 13.10.2020, №б/н 22.10.2020, №б/н 07.10.2021, №б/н 25.05.2021, №б/н 03.02.2021, №б/н 16.07.2020, №б/н 23.07.2020, №б/н 08.02.2021, №б/н 04.02.2021, №б/н 08.12.2020, №260122 від 26.01.2022, №280122 від 28.01.2022, №14122022 від 14.12.2022; заяв на переказ готівки №10924_1 від 07.10.2021 на суму 400 000 грн; №10924_5 від 27.01.2022 на суму 183 000 грн; №8656_2 від 25.05.2021 на суму 140 000 грн; №8656_3 від 08.02.2021 на суму 360 000 грн; №865_6_2 від 04.02.2021 від 400 000 грн; №8656_15 від 08.12.2020 на суму 160 000 грн; №10924_2 від 30.11.2020 на суму 168 000 грн; №10924_3 від 20.10.2020 на суму 300 000 грн; №10924_6 від 22.10.2020 на суму 120 000 грн; №10924_4 від 28.10.2020 на суму 300 000 грн; від 03.02.2021 на суму 400 000 грн; №10924_21 від 30.10.2020 на суму 380 000 грн; №TR.8299430.59647.10924 від 13.10.2020 на суму 300000 грн; №10924_13 від 19.10.2020 на суму 400 000 грн; №10924_5 від 17.07.2020 на суму 400 000 грн; №10924_8 від 24.07.2020 на суму 355 000 грн; №8656_5 від 14.02.2022 на суму 310 000 грн; платіжних інструкцій на переказ готівки № TR.8299430.52357.10924 від 12.12.2022 на суму 390 000 грн; №10924_4 від 15.12.2022 на суму 390000 грн; заяв на видачу готівки №TR.8299430.66853.10924 від 19.03.2021 на суму 390000 грн; №TR.8299430.36344.10924 від 16.03.2021 на суму 235000 грн.
06.10.2025 надійшов лист Луцького районного управління поліції ГУ Національної поліції у Волинській області, згідно якого повідомлено, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42024032010000254 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України. В ході проведення досудового розслідування 10.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » проведено тимчасовий доступ до речей та документів, в ході якого вилучено оригінали договорів фінансової допомоги, заяви на переказ готівки, платіжні інструкції та інше. 26.09.2025 матеріали кримінального провадження №42024032010000254 витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_8 , де вони і перебувають станом на дату надання відповіді. З урахуванням наведеного вище, на разі відсутня можливість надати запитувані в ухвалі суду справа №903/852/25 від 18.09.2025, документи.
При цьому судом враховано відсутність доказів звернення боржника до ІНФОРМАЦІЯ_6 в межах кримінального провадження №42024032010000254 з метою отримання доказів відсутності оригіналів оспорюваних ним доказів.
Також судом враховано, що внесення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » через директора ОСОБА_6 грошових коштів на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за вказаними заявами на переказ готівки та платіжною інструкцією боржником не заперечується.
Боржник лише заперечує отримання коштів директором товариства в якості позики за договорами про надання фінансової допомоги, укладеними з ОСОБА_3 .
Судом приймає до уваги, що у відповідності до ст. 8 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ (редакція чинна на момент здійснення господарських операцій) банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, що накладає на банк необхідність перевірки клієнтів та джерел походження грошових коштів, зокрема, але не виключно зобов'язує суб'єктів первинного фінансового моніторингу здійснювати належну перевірку клієнта; забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов'язаних з фінансовою(ими) операцією(ями); запитувати та отримувати від клієнта (представника клієнта) документи, необхідні для виконання покладених на нього цим Законом обов'язків.
Відповідно до ст. 15 даного Закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
У той же час, доказів щодо коригування призначення платежу, доказів, які б могли спростувати доводи ініціюючого кредитора, та підтвердити альтернативні джерела походження описаних грошових коштів, які вносилися за заявами на переказ готівки, платіжними інструкціями, та прийняті банківською установою, боржником не надано.
Долучена боржником картка по рахунку 6851 з контрагентом ОСОБА_6 не є належним та допустимим доказом відсутності заборгованості за договорами фінансової допомоги, оскільки є внутрішнім документом товариства за підписом самого ОСОБА_6 .
У той же час, баланси ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (форма № 1 - Звіт про фінансовий стан та форма №2 - Звіт про фінансові результати), виписка з АТ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " по рахунку № НОМЕР_1 , у відповідності до яких можливо встановити реальний фінансовий стан підприємства та сукупний розмір кредиторських вимог, боржником не подані.
Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок ІНФОРМАЦІЯ_12 у постанові від 10.11.2021 у справі №916/1101/21).
Отже, слід констатувати, що оспорення боржником вимог кредитора та прояв останнім активної позиції виник лише після звернення ініціюючого кредитора у суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За встановлених обставин Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », або повинно було вжити заходів, спрямованих на належне виконання зобов'язань за договорами про надання фінансової допомоги, або оскаржити наявність боргу у судовому порядку.
Будучи учасником кримінального провадження №42024032010000254 (сам боржник у відзиві вказує, що ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.03.2025 у справі № 161/5244/25, в рамках вказаного кримінального провадження, у нього витребувано документи) та маючи можливість оскарження договорів про надання фінансової допомоги в судовому порядку, оригінали яких містяться у ІНФОРМАЦІЯ_6 в межах кримінального провадження №42024032010000254, боржник таким правом не скористався.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України. Такими критеріями є: відсутність у будь якого доказу заздалегідь встановленої сили; кожен доказ має оцінюватися як окремо, так і у сукупності з метою встановлення їх вірогідності та взаємозв'язку.
Водночас суд не наділений на стадії розгляду заяви ініціюючого кредитора правом дослідження та оцінки укладених правочинів на предмет їх фіктивності або на предмет наявності обставин, які свідчать про те, що такі правочини є фраудаторними (фіктивними), оскільки положеннями КУзПБ прямо передбачено "інструменти" (стаття 42, частина друга статті 61 КУзПБ тощо), які надають учасникам провадження у справі про банкрутство оскаржити такі правочини або притягти винних осіб до відповідальності за їх вчинення та мінімізувати негативний вплив як на окремих учасників провадження у справі про банкрутство, так і на таке провадження в цілому вже після його відкриття.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Разом з тим, надаючи оцінку заяві ініціюючого кредитора та поданим з такою заявою документам, суд повинен дотриматися балансу, який унеможливить підміну однієї процесуальної (процедурної) дії, передбаченої КУзПБ, іншою (наприклад, перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні процедурою розгляду заяви недійсності (фраудаторності) окремого правочину боржника).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що заперечення боржника щодо кредиторських вимог ОСОБА_3 зводяться лише до незгоди товариства з відкриттям провадження у справі про банкрутство.
Провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Досягнення зазначених завдання та мети є можливим за умови гарантування:
1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів;
2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб;
3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.
Отже, у випадку відсутності належного виконання господарського грошового зобов'язання, у кредитора, окрім звернення до суду з позовом до боржника, також є право ініціювання щодо такого боржника процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Застосування таких процедур для задоволення своїх кредиторських вимог є можливим у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження
З огляду на зазначене, звернення кредитора із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, за наявності відповідних підстав, передбачених нормами КУзПБ, саме по собі не можна вважати порушенням прав або інтересів інших осіб (зокрема, кредиторів боржника у зобов'язальних відносинах), оскільки таке звернення по суті є реалізацією кредитором його права на судовий захист власних прав у випадку, коли таке право кредитора порушується внаслідок не належного виконання або не виконання взятих на себе боржником зобов'язань.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що положеннями КУзПБ встановлено не лише можливість ініціювати одним із кредиторів боржника провадження у справі про банкрутство, але й прямо визначено порядок захисту прав інших кредиторів і боржника, порядок розгляду майнових спорів, які виникають у інших осіб з боржником, підстави відмови та задоволення кредиторських вимог, підстави та наслідки прийняття судом окремих процесуальних та процедурних рішень в межах провадження у справі про банкрутство тощо.
Тобто, враховуючи, що і позовне провадження про стягнення заборгованості і провадження у справі про банкрутство мають на меті погашення заборгованості боржника перед кредиторами, ініціювання розгляду таких справ саме по собі (без встановлення інших обставини на підтвердження зловживання правом) не може вважатися зловживанням правом, а суд повинен враховувати особливості, матеріальні та процесуальні наслідки розгляду таких справ не лише для окремого кредитора чи боржника, але і для всіх інших учасників цих проваджень.
При цьому судом враховано, що у кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема щодо того, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами.
З метою уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватися до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися лише на припущеннях боржника, ініційованих в межах справи про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, що за умовами договорів про надання фінансової допомоги сторонами чітко визначено суму позики та строки їх повернення, відсутність неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання, що свідчить про відсутність між сторонами у цій справі спору про право щодо визначених кредитором в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника грошових вимог, а відповідно про відсутність перешкод та наявність підстав для відкриття провадження в цій справі про банкрутство, а також з огляду на те, що заперечення боржника щодо кредиторських вимог ОСОБА_3 зводяться лише до незгоди товариства з відкриттям провадження у справі про банкрутство, то суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_3 до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в сумі 6 519 480,46 грн, з яких: 4 461 000 грн основного боргу, 382 941,20 грн 3% річних 1 675 539,26 грн інфляційних втрат, підставні та підлягають визнанню судом.
У той же час, у визнані грошових вимог ОСОБА_3 до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в сумі 32 602,51 грн, з яких 12 000 грн основного боргу, 19 292,71 грн інфляційних втрат, 1309,80 грн 3% річних слід відмовити.
Доведення обставин можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, покладено саме на боржника (частина третя статті 39 КУзПБ). Водночас, положеннями статті 39 КУзПБ на господарський суд покладено обов'язок перевіряти можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав.
Доказів можливості виконання заявлених заявницею майнових зобов'язань, боржником не надано.
Відповідно до ч.8 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Згідно із п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 просить призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7 .
У заяві від 20.08.2025 арбітражний керуючий ОСОБА_7 надає згоду на призначення його розпорядником майна ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми діючого законодавства та дослідивши подані документи, господарський суд дійшов висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_7 вимогам Кодексу України з процедур банкрутства для призначення його розпорядником майна боржника у даній справі.
Згідно з абз. 1, 5,6 ч. 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
З огляду на викладені норми законодавства, суд встановлює грошову винагороду арбітражному керуючому ОСОБА_7 за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок ініціюючого кредитора, відповідно до ч. 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 9 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-сайті Верховного Суду не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Керуючись ст.ст. 2, 6, 28, 30, 34, 39, 41 КУзПБ, статтями 12, 194, 234, 235 ГПК країни, господарський суд, -
постановив:
1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в сумі 102280,00 грн - перша черга задоволення (судовий збір, авансування грошової винагороди арбітражному керуючому), 6519480,46 грн - четверта черга.
3. У визнанні грошових вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » в сумі 32 602,51 грн відмовити.
4. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
5. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) строком на сто сімдесят календарних днів по 29.03.2026.
6. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » призначити арбітражного керуючого ОСОБА_7 (свідоцтво №310 від 12.03.2013, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
7. Грошову винагороду розпоряднику майна визначити в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок коштів, авансованих ініціюючим кредитором на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_14 .
8. Оприлюднити на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_12 оголошення (повідомлення) про відкриття ІНФОРМАЦІЯ_15 провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
9. Вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
10. Встановити розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » арбітражному керуючому ОСОБА_7 строк для подання відомостей про розгляд вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна боржника до 17.11.2025.
11. Попереднє судове засідання призначити на "26" листопада 2025 р. о 10:00 год.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч.1 ст. 235 ГПК України.
Ухвали суду підлягають оскарженню до ІНФОРМАЦІЯ_16 відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2025.
Суддя ОСОБА_1