Ухвала від 14.10.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" жовтня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/453/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року

у справі №920/1061/23(920/453/25) (суддя: Яковенко В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про стягнення 7418,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року у справі №920/1061/23(920/453/25) задоволено позов у повному обсязі, присуджено до стягнення солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 7418,17 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 року по 30.09.2024 року, присуджено до стягнення з відповідачів на користь позивача по 1211,20 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року у справі №920/1061/23(920/453/25) та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 30.09.2025 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року у справі №920/1061/23(920/453/25), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1061/23 (920/453/25).

09.10.2025 супровідним листом Господарського суду Сумської області №920/1061/23(920/453/25)/315 від 06.10.2025 витребувані матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Положення статті 259 ГПК України по суті конкретизують та деталізують вимоги наведеного п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України в частині того, кому, які документи і яким саме чином має надіслати особа, яка подає апеляційну скаргу.

При цьому, наведена у п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Судова колегія наголошує, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи можлива з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або листом з описом вкладення, що є обов'язком заявника апеляційної скарги.

Згідно статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками у паперовому вигляді може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, належним чином оформлена розписка іншої сторони про отримання копії касаційної скарги, інший документ тощо, що може бути прийнятий судом як доказ надіслання саме копії апеляційної скарги іншій стороні, або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Як вбачається з додатків до апеляційної скарги, скаржником до неї додано докази направлення її копії позивачу - ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

Однак, всупереч наведених положень ГПК України, апелянтом не надано доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу-2 - ОСОБА_2 .

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Окрім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року виготовлено та підписано 29.05.2025 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року є 18.06.2025 року.

Скаржник, в свою чергу, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказане рішення місцевого господарського суду засобами поштового зв'язку лише 23.09.2025 року, тобто з урахуванням вищенаведених положень законодавства, з пропуском визначеного процесуального строку на апеляційне оскарження більш ніж на три місяці.

Одночасно апелянт просив поновити строк для подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини цього пропуску поважними.

Відповідну заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою.

Відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту положень ст.ст. 119 та 256 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.07.2016 року у справі №Б29/162-10, відповідно до якої одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків. (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.26 національного стандарту ДСТУ 4163:2020") Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Так, в обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що жодних листів ні від ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", ні від Господарського суду Сумської області він не отримував, а про існування судового рішення останній дізнався лише 15.09.2025 року після ознайомлення його представника з матеріалами справи №920/1061/23(920/453/25) в підсистемі "Електронний суд".

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини та доводи є неповажними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником провадження у справі №920/1061/23(920/453/25) у статусі відповідача-1.

Відповідно до інформаційної довідки про реєстрацію місця проживання особи від 28.03.2025 року, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, арк.с. 44).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.04.2025 року, зокрема, прийнято позовну заяву ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні у справі №920/1061/23 про банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", справу №920/1061/23(920/453/25) призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали суду було направлено 02.04.2025 року всім учасникам справи, зокрема, ОСОБА_1. за адресою його місця реєстрації, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії Господарського суду Сумської області на списку розсилки №1582 (т.1, арк.с. 49), однак 21.04.2025 року поштове відправлення було повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (т.1, арк.с. 53-55).

В подальшому, Господарським судом Сумської області 29.05.2025 року на адресу місця реєстрації скаржника було направлено оскаржуване судове рішення у справі №920/1061/23(920/453/25), проте останнє також було повернуто відділенням поштового зв'язку на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (т.1, арк.с. 63-72).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.

Згідно п.п. 116, 117 наведених Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Згідно ч.ч. 3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як встановлено судом, скаржник не повідомляв суд першої інстанції про зміну місця проживання, а вся поштова кореспонденція суду першої інстанції на ім'я відповідача-1 - ОСОБА_1. направлялась учаснику справи за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, адреса скаржника, на яку судом першої інстанції було направлено процесуальні документи, співпадає як з адресою, наданою сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шосткинської міської ради на запит суду, так і з адресою, що вказана самим апелянтом в поданій апеляційній скарзі.

Суд враховує усталену позиції Верховного Суду, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року у справі №910/16249/19, від 04.03.2021 року у справі №910/6835/20, від 26.05.2021 року у справі №916/1176/20, від 20.07.2021 року у справі №916/1178/20, від 17.11.2021 року у справі №908/1724/19, від 25.11.2021 року у справі №873/41/21, від 23.06.2022 року у справі №914/2265/20, від 27.07.2022 року у справі №908/3468/13, від 19.04.2023 року у справі №920/256/22, від 04.05.2023 року у справі №910/12087/21, від 09.05.2023 року у справі №910/2852/22.

Вказані вище обставини спростовують посилання скаржника про необізнаність його про розгляд судом даної справи та про неналежне його неповідомлення, а тому реалізація ОСОБА_1 свого процесуального права на участь у розгляді справи №920/1061/23(920/453/25) залежала виключно від волевиявлення самого відповідача-1.

Більш того, сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі №916/3188/16).

Суд враховує, що необхідною передумовою здійснення стороною права апеляційного оскарження є обізнаність зі змістом рішення (ухвали) суду, що дає можливість заявнику викласти свої вимоги та зазначити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення в апеляційному порядку.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов'язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Колегія суддів враховує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, через Єдиний державний реєстр судових рішень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції і ставить під сумнів її законність.

Відтак, апелянт мав можливість своєчасно ознайомитись з відповідним судовим рішенням суду першої інстанції з приводу відомої йому справи №920/1061/23(920/453/25) в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про факт прийняття оскаржуваного судового рішення та наявність повного його тексту.

При цьому, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року у справі №920/1061/23(920/453/25) було оприлюднено 02.06.2025 року.

Скаржник, як учасник провадження у справі у статусі відповідача-1, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

При цьому, відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (певності), який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII) та принцип res judicata, тобто принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У п. 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Судова колегія зауважує, що згідно приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд може поновити пропущений встановлений законом процесуальний строк у разі визнання причини його пропуску поважними.

Однак, маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, апелянт не був позбавлений можливості дізнатись про стан розгляду справи в суді першої інстанції, ознайомитись з матеріалами справи, а також своєчасно ознайомлюватись з відповідними судовими рішеннями місцевого господарського суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

При цьому, скаржником до апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження неможливості подати апеляційну скаргу протягом тривалого часу з дати офіційного оприлюднення оскаржуваного рішення.

Відтак, за висновками суду, несвоєчасне оскарження судового рішення місцевого господарського суду, з огляду на наведені скаржником доводи, зумовлене не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з апеляційною скаргою на судове рішення більше ніж через три місяці після складання повного його тексту скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, з якими закон пов'язує можливість відновлення такого строку після спливу значного періоду часу, не зазначено жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну та не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи викладене, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав наведені в ній доводи та причини в її обґрунтування, неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року у справі №920/1061/23 (920/453/25) підлягає залишенню без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, неповажності причин пропуску такого строку, та у зв'язку з неподанням доказів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів відповідачу-2 - ОСОБА_2 , з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 256, 258, 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 29.05.2025 року у справі №920/1061/23 (920/453/25) залишити без руху.

2.Надати ОСОБА_1 строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3.Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді М.Л. Доманська

Б.В. Отрюх