вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" вересня 2025 р. Справа №910/3854/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Коробенка Г.П.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Колесніков І.В.
від відповідача: Процко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одумаді-Транс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025
у справі №910/3854/25 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одумаді-Транс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 655 652,68 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одумаді-Транс" (далі - ТОВ "Одумаді-Транс") звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця", в особі філії "Центр будівництва та ремонту колії" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про стягнення інфляційних втрат в розмірі 655 652,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 24.11.2021 №21-187, що стало підставою для нарахування позивачем 655 652,68 грн інфляційних втрат за період з 01.09.2022 до 09.02.2025.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Одумаді-Транс" 6 840,08 грн інфляційних втрат, а також 82,08 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що нарахування позивачем інфляційних втрат, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), може здійснюватися лише на суму основного боргу, яка за умовами мирової угоди становила 2 063 880,00 грн (з урахуванням періодів та сум її часткового погашення відповідачем), що виключає підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суми закріплених у мировій угоді компенсаційних виплат та пені. Зважаючи на те, що відповідачем контррозрахунку інфляційних втрат надано не було, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з АТ "Укрзалізниця" цих компенсаційних виплат у розмірі 6 840,08 грн, нарахованих на несвоєчасно сплачену суму основного боргу в розмірі 570 006,45 грн у період з 11.01.2025 до 09.02.2025, тоді як у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 647 812,60 грн інфляційних втрат слід відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Одумаді-Транс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 508 401,32 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Одумаді-Транс" посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Так, на переконання скаржника, розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача за період з 01.09.2022 до 22.12.2024, складає 508 401,32 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Одумаді-Транс" у справі №910/3854/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Суддя Кравчук Г.А. з 31.07.2025 до 01.08.2025 перебував на лікарняному.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 04.08.2025 до 05.08.2025 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Коробенко Г.П., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Одумаді-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3854/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 21.08.2025.
21.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3854/25.
Суддя Шапран В.В. перебував у відпустці з 25.08.2025 до 12.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Укрзалізниця" про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 задоволено заяву представника ТОВ "Одумаді-Транс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 задоволено заяву представника АТ "Укрзалізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судовому засіданні 25.09.2025 оголошено перерву до 29.09.2025.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
11.09.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд прийняти даний відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Одумаді-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 та врахувати його при апеляційному розгляді даної справи.
Колегія суддів, розглянувши відзив на апеляційну скаргу дійшла висновку про залишення його без розгляду, з огляду на таке.
Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як зазначалось вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі №910/3854/24 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, встановлено строк для подання відзиву, пояснень, клопотань, заперечень - до 21.08.2025. Попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, відповідно до частини 2 статті 207 ГПК України.
Таким чином, відзив на апеляційну скаргу поданий відповідачем з пропуском строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі №910/3854/25. При цьому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Укрзалізниця" про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 29.09.2025 з'явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
24.11.2021 між АТ "Укрзалізниця" (покупець) та ТОВ "Одумаді-Транс" (постачальник) укладено договір поставки №ЦБРК-21-187, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2021 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Найменування товару: рихтувальник гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4 (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації №1 (додаток №1), технічним вимогам, які зазначені в тендерній документації.
Згідно з пунктом 2.2 договору підтвердженням якості товару з боку постачальника є декларація постачальника про відповідність, яка надається покупцю разом із кожною партією товару.
За умовами пункту 2.3 договору вхідний контроль, приймання товару по якості та кількості поводиться кінцевим одержувачем - структурним підрозділом покупця, згідно з пунктами 6.6 та 6.7 договору.
Пунктами 6.6, 6.7 договору встановлено, що приймання товару по кількості здійснюється згідно з порядком, встановленим Інструкцією "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству" від 15.06.1965 №П-6. Приймання товару по якості здійснюється згідно з порядком, встановленим Інструкцією "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству" від 15.06.1966 №П-7.
Загальна сума договору становить 2 063 880,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 343 980,00 грн (пункт 3.2 договору).
Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі, відповідно до рахунку-фактури на дану партію товару. Виконавець надає два оригінали рахунку: один - структурному підрозділу, другий - філії "Центр з будівництва та ремонту колії" (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено термін оплати - на 45-й банківський день з дати реєстрації податкової накладної на поставлену партію товару, обумовлену пунктом 6.3 договору, оформлену та зареєстровану, відповідно до вимог чинного законодавства.
У пункті 5.7 договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної та акта приймання-передачі. Зі сторони покупця акт приймання-передачі підписують уповноважені особи структурних підрозділів, зазначених у пункті 5.1, відповідно до виданих довіреностей.
Перехід права власності на товар відбувається після його фактичної передачі, на підставі належно оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової накладної, акта приймання-передачі), на склад покупця (пункт 5.10 договору).
Відповідно до пункту 7.1.2 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за поставлений товар.
У разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 8.2.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 включно, а в частині розрахунків і гарантійних зобов'язань - до повного виконання їх сторонами (пункт 14.1 договору).
У специфікації №1 до договору сторони погодили товар - рихтувальник гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4, кількістю 27 шт, ціною 63 700,00 грн без ПДВ, на загальну суму 2 063 880,00 грн з ПДВ.
10.12.2021 АТ "Укрзалізниця" направила ТОВ "Одумаді-Транс" замовлення на поставку товару, відповідно до договору на загальну суму 2 063 880,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 343 980,00 грн.
22.12.2021 ТОВ "Одумаді-Транс" отримало лист відповідача №ЦБРК-18/877 з пропозицією продовжити строк дії договору із збільшенням кількості товару на 20% від суми, яка зазначена у договорі, за умови поставки продукції до 31.03.2022.
У відповідь на цю пропозицію позивач листом від 22.12.2021 надав згоду на продовження строку дії договору зі збільшенням кількості товару на 20% від суми, яка зазначена в договорі, за умови поставки продукції до 31.03.2022.
29.12.2021 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору, якою виклали пункти 1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3.2, 3.3.3, 13.1, 14.1 договору в новій редакції та доповнили договір пунктом 16.2.
Відповідно до пункту 14.1 договору (в редакції додаткової угоди від 29.12.2021 №2 до нього) договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.03.2022 включно, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання їх сторонами.
На виконання умов договору ТОВ "Одумаді-Транс" поставило АТ "Укрзалізниця" товар на загальну суму 2 063 880,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 29.12.2021 та видатковими накладними від 29.12.2021 №РРН0000073 на суму 840 840,00 грн, №РРН0000074 на суму 840 840,00 грн та №РРН0000075 на суму 382 200,00 грн.
Крім того, ТОВ "Одумаді-Транс" зареєструвало відповідні податкові накладні.
29.12.2021 ТОВ "Одумаді-Транс" надіслало АТ "Укрзалізниця" рахунки на оплату: від 29.12.2021 №РСФ0000043, №РСФ0000044, №РСФ0000045.
Листом від 30.12.2021 №134 АТ "Укрзалізниця" повідомила позивача про те, що вхідним контролем підприємства призупинено приймання продукції: "Рихтувальних гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4" в кількості 11 штук, що поставлені 29.12.2021 за рахунком-фактурою від 29.12.2021 №РСФ0000043 та видатковою накладною №РРН0000073, через невідповідність умовам Інструкцій П-6, П-7, а саме:
- відсутність паспортів та інструкцій з експлуатації на кожну одиницю товару;
- товар не може бути використаний за призначенням через невірне розташування ручки рихтувальних домкратів та розташування приєднаних шланг до рихтувальних домкратів.
Враховуючи наведені обставини, АТ "Укрзалізниця" просила ТОВ "Одумаді-Транс" направити його представників для участі у вхідному контролі переліченої вище продукції 04.01.2022 о 09 год 00 хв. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. С. Параджанова, 37.
Позивач, з урахуванням зауважень відповідача, направляв останньому листи від 06.01.2022 №292/01, від 10.01.2022 №293/01, від 10.01.2022 №295/01, від 18.02.2022 №315/02 з проханням повернути товар для його модернізації.
12.08.2022 сторони склали акт випробувань обладнання, в якому дійшли згоди, що всі функції рихтувальника працюють задовільно, кількісні та якісні показники відповідають ТЗ.
Разом із тим, враховуючи несплату АТ "Укрзалізниця" вартості поставленого їй товару, ТОВ "Одумаді-Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом про стягнення з АТ "Укрзалізниця" заборгованості у розмірі 2 063 880,00 грн, 161 717,72 грн пені, 36 810,57 грн трьох процентів річних та 371 478,16 грн інфляційних втрат.
У той же час, АТ "Укрзалізниця" подано зустрічну позовну заяву з вимогами до ТОВ "Одумаді-Транс" про стягнення штрафу, відповідно до пункту 8.3.2 договору, в розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, що становить 412 776,00 грн, а також 537 831,84 грн пені, з урахуванням заяви про зміну предмета зустрічного позову.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що постачальником поставлено покупцеві товар. Проте, при вхідному контролі виявлені недоліки продукції в кількості 11 шт., поставлених 29.12.2021 за рахунком-фактурою від 19.12.2021 №РСФ0000043 та видатковою накладною №РРН0000073, внаслідок чого складено акти від 30.12.2021 "Про виявлені при вхідному контролі недоліки продукції" та від 05.01.2022 "Про фактичну якість і комплектність продукції" про невідповідність товару вимогам Інструкцій П-6, П-7. Крім того, 21.02.2022 АТ "Укрзалізниця" надіслала ТОВ "Одумаді-Транс" лист з проханням усунути невідповідність 27 одиниць або замінити на інший товар. Проте вказані недоліки останнє не усунуло.
Рішенням від 09.03.2023 у справі №910/9635/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024, Господарський суд міста Києва первісні позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Одумаді-Транс" 2 063 880,00 грн основного боргу, 16 171,77 грн пені, 36 810,57 грн трьох процентів річних і 371 478,16 грн інфляційних втрат. У задоволенні решти первісного позову суд відмовив.
Разом із тим, вказаним рішенням суд частково задовольнив зустрічний позов у справі №910/9635/22 та стягнув з ТОВ "Одумаді-Транс" на користь АТ "Укрзалізниця" 179 098,92 грн пені та 168 168,00 грн штрафу. У задоволенні решти вимог зустрічного позову суд відмовив.
Постановою від 01.05.2024 Верховний Суд скасував рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі №910/9635/22, в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення 16 171,77 грн пені, 36 810,57 грн трьох процентів річних та 371 478,16 грн інфляційних втрат і направив справу, в цій частині, на новий розгляд до місцевого господарського суду. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 09.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі №910/9635/22 Верховний Суд залишив без змін.
При новому розгляді справи (у скасованій Верховним Судом частині) рішенням від 15.10.2024 Господарський суд міста Києва частково задовольнив позов ТОВ "Одумаді-Транс" та стягнув з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Одумаді-Транс" 229 905,71 грн збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 22 498,49 грн трьох процентів річних з простроченої суми та 16 171,77 грн пені. У задоволенні решти вимог ТОВ "Одумаді-Транс" суд відмовив.
Разом із тим, ухвалою від 17.12.2024 Північний апеляційний господарський суд затвердив укладену між ТОВ "Одумаді-Транс" та АТ "Укрзалізниця" мирову угоду в справі №910/9635/22. Провадження у справі №910/9635/22 - закрив та визнав нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/9635/22.
У затвердженій апеляційним господарським судом мировій угоді сторони погодили, що відповідач (АТ "Укрзалізниця") визнає перед позивачем (ТОВ "Одумаді-Транс") заборгованість за договором станом на 16.12.2024 в розмірі 2 633 886,45 грн, з яких:
- основний борг - 2 063 880,00 грн;
- пеня - 161 717,72 грн за період з 12.02.2022 до 11.08.2022;
- три проценти річних - 36 810,57 грн за період з 12.02.2022 до 16.09.2022;
- інфляційні втрати - 371 478,16 грн за період з 12.02.2022 до 31.08.2022.
Сторони також домовились, що понесені ТОВ "Одумаді-Транс" судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 19 754,00 грн, що складає 50% в процесі розгляду даного судового спору, сплачуються АТ "Укрзалізниця". Інші судові витрати, відмінні від судового збору, покладаються виключно на сторону, яка їх понесла.
ТОВ "Одумаді-Транс" зобов'язується провести огляд та модернізацію рихтувальників гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4 у кількості 26 штук, що є предметом договору поставки від 24.11.2021 №ЦБРК-21-187, аналогічно до проведеної модернізації, згідно з актом приймання-передачі товару від 02.12.2024, а саме: заміна шлангів на більші за діаметром; встановлення 6-тиходового крану; встановлення дроселю для скиду тиску при закритті системи; під'єднання шлангів для штуцерів; перенос двигуна та масляного баку; вкорочення корпусу на 20 см.
Дані зміни призводять до наступних змін рихтувальників: час підйому домкратів рихтувальника КВ.РГГМ-4 скорочується до 1 хв; покращується доступ до паливного баку; зменшується вага та габаритні розміри; поліпшується управління рихтувальника.
Транспортування рихтувальників відбувається за рахунок та силами АТ "Укрзалізниця" на територію виробника: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 136 л.
Сторони домовились, що зазначені у пунктах 2, 3 мирової угоди суми АТ "Укрзалізниця" зобов'язується сплатити трьома платежами протягом 5 (п'яти) банківських днів на користь ТОВ "Одумаді-Транс" на поточний рахунок за наступними реквізитами: НОМЕР_1 в АТ "Полтава-банк", МФО 331489 згідно з графіком:
- 1 000 000,00 грн - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання мирової угоди (залишок заборгованості - 1 633 886,45 грн);
- 1 000 000,00 грн - до 06.01.2025 (залишок заборгованості - 633 886,45 грн);
- 633 886,45 грн - до 10.01.2025.
Сторони домовились, що зазначені у пункті 4 мирової угоди дії щодо рихтувальників гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4 у кількості 26 штук ТОВ "Одумаді-Транс" проводить партіями, які будуть надані АТ "Укрзалізниця" згідно з графіком:
- період доставки АТ "Укрзалізниця" виробнику рихтувальників у кількості 10 шт. - до 23.12.2024; період модернізації рихтувальників у кількості 10 шт. - до 30.12.2024;
- період доставки АТ "Укрзалізниця" виробнику рихтувальників у кількості 10 шт. - до 31.12.2024; період модернізації рихтувальників у кількості 10 шт. - до 10.01.2025;
- період доставки АТ "Укрзалізниця" виробнику рихтувальників у кількості 2 шт. - до 10.01.2025; період модернізації рихтувальників у кількості 2 шт. - до 15.01.2025.
Сторони домовились, що 4 рихтувальники гідравлічних групових моторних КВ.РГГМ-4 будуть передані АТ "Укрзалізниця" додатково (поза затвердженим графіком), після отримання рихтувальників від структурного підрозділу (що знаходиться на тимчасово окупованій території) філії "ЦБРК" АТ "Укрзалізниця".
Станом на день укладання цієї мирової угоди рихтувальник гідравлічний груповий моторний КВ.РГГМ-4 в кількості 1 (однієї) штуки модернізовано, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 02.12.2024.
У пункті 7 мирової угоди сторони запевнили одна одну, що у випадку своєчасного та належного виконання мирової угоди сторони не будуть мати (пред'являти) майнових або немайнових вимог, які стосуються або випливають з даної мирової угоди та які були предметом спору за договором поставки від 24.11.2021 №ЦБРК-21-187 та у справі №910/9635/22, яка розглядалася Господарським судом міста Києва.
Обґрунтовуючи пред'явлені у даній справі (№910/3854/25) вимоги, ТОВ "Одумаді-Транс" посилалося на те, що за умовами укладеної між сторонами та затвердженої судом мирової угоди у справі №910/9635/22 сума заборгованості АТ "Укрзалізниця" перед ТОВ "Одумаді-Транс" склала 2 633 886,45 грн, а заявлені до стягнення у вищенаведеній справі інфляційні втрати нараховані до 31.08.2022. На виконання умов мирової угоди відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у загальному розмірі 2 633 886,45 грн наступними платежами: 23.12.2024 - 1 000 000,00 грн, 06.01.2025 - 1 000 000,00 грн, 06.01.2025 - 63 880,00 грн, 10.02.2025 - 570 006,45 грн.
Враховуючи наведене, ТОВ "Одумаді-Транс" додатково нарахувало відповідачу та заявило до стягнення з АТ "Укрзалізниця" суму інфляційних втрат у загальному розмірі 655 652,68 грн., з яких: 648 812,60 грн - інфляційні витрати, нараховані у період з 01.09.2022 до 22.12.2024 на суму основного боргу в розмірі 2 633 886,45 грн, 6 840,08 грн - інфляційні витрати, нараховані у період з 07.01.2025 до 09.02.2025 на суму основного боргу в розмірі 570 006,45 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина 1 статті 530 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Як зазначалось вище, 24.11.2021 між АТ "Укрзалізниця" (покупець) та ТОВ "Одумаді-Транс" (постачальник) укладено спірний договір, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2021 році поставити і передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації №1 (додаток №1), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Враховуючи несплату АТ "Укрзалізниця" вартості поставленого йому товару, ТОВ "Одумаді-Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом про стягнення з АТ "Укрзалізниця" заборгованості у розмірі 2 063 880,00 грн, 161 717,72 грн пені, 36 810,57 грн трьох процентів річних та 371 478,16 грн інфляційних втрат (нарахованих у період з 12.02.2022 до 31.08.2022).
Водночас АТ "Укрзалізниця" подано зустрічну позовну заяву з вимогами до ТОВ "Одумаді-Транс" про стягнення штрафу, відповідно до пункту 8.3.2 договору, в розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, що становить 412 776,00 грн, а також 537 831,84 грн пені, з урахуванням заяви про зміну предмета зустрічного позову.
Ухвалою від 17.12.2024 Північний апеляційний господарський суд затвердив укладену між ТОВ "Одумаді-Транс" та АТ "Укрзалізниця" мирову угоду та закрив провадження у справі №910/9635/22.
У затвердженій апеляційним господарським судом мировій угоді сторони погодили, що відповідач (АТ "Укрзалізниця") визнає перед позивачем (ТОВ "Одумаді-Транс") заборгованість за договором станом на 16.12.2024 в розмірі 2 633 886,45 грн, з яких:
- основний борг - 2 063 880,00 грн;
- пеня - 161 717,72 грн за період з 12.02.2022 до 11.08.2022;
- три проценти річних - 36 810,57 грн за період з 12.02.2022 до 16.09.2022;
- інфляційні втрати - 371 478,16 грн за період з 12.02.2022 до 31.08.2022.
Сторони також домовились, що зазначені у мировій угоді суми АТ "Укрзалізниця" зобов'язується сплатити трьома платежами протягом 5 (п'яти) банківських днів на користь ТОВ "Одумаді-Транс", згідно з таким графіком:
- 1 000 000,00 грн - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання мирової угоди;
- 1 000 000,00 грн - до 06.01.2025;
- 633 886,45 грн - до 10.01.2025.
Також, сторони запевнили одна одну, що у випадку своєчасного та належного виконання мирової угоди вони не будуть мати (пред'являти) майнових або немайнових вимог, які стосуються або випливають з даної мирової угоди та які були предметом спору за договором та у справі №910/9635/22.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, згідно з платіжними інструкціями від 23.12.2024 №964782 на суму 1 000 000,00 грн, від 06.01.2025 №1652 на суму 1 000 000,00 грн, від 06.01.2025 №1653 на суму 63 880,00 грн та від 10.02.2025 №107319 на суму 570 006,45 грн (з призначеннями платежів: "Перерахування коштів на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 у справі №910/9635/22, без ПДВ, ID 8169 (_901_)") АТ "Укрзалізниця" повністю погасила визнану сторонами в мировій угоді заборгованість перед ТОВ "Одумаді-Транс" за договором у загальному розмірі 2 633 886,45 грн.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави наведено у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Разом із тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, передбачений умовами мирової угоди обов'язок відповідача зі сплати ТОВ "Одумаді-Транс" грошових коштів у загальному розмірі 2 633 886,45 грн (з яких: 2 063 880,00 грн - основний борг, 161 717,72 грн - пеня за період з 12.02.2022 до 11.08.2022, 36 810,57 грн - три проценти річних за період з 12.02.2022 до 16.09.2022, 371 478,16 грн - інфляційні втрати за період з 12.02.2022 до 31.08.2022) у строк до 10.01.2025 був порушений відповідачем, у зв'язку з чим останній вважається таким, що прострочив виконання відповідного зобов'язання (у тому числі зі сплати суми основного боргу за договором).
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З системного аналізу приписів статей 612, 625 ЦК України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція щодо застосування положень частини 2 статті 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення. Тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за загальний період з 01.09.2022 до 09.02.2025 (тобто за період, відмінний від періоду нарахування позивачем цих компенсаційних виплат у справі №910/9635/22) внаслідок невиконання грошового зобов'язання, розмір якого визначений в укладеній між сторонами та затвердженій судом мировій угоді (2 633 886,45 грн).
Слід зазначити, що за нормами статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинення спору на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного примусу) врегулювання розбіжностей на погоджених ними умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/661/20).
Мирова угода є одним із способів вирішення господарського спору, яка може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмета позову. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається у формі та на умовах, передбачених самими сторонами, проте на умовах, що не суперечать діючому законодавству; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.
Тобто, мирова угода не є договором у цивільному/господарсько-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентовано положеннями ГПК України, проте вона має на меті припинення спору на умовах, погоджених сторонами та затверджених судом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №904/8731/17 та від 20.06.2018 у справі №913/869/14).
Під час розгляду даної справи, суд першої інстанції врахував існування грошового зобов'язання (зі сплати основного боргу), що виникло та існувало за договором у сумі 2 063 880,00 грн, строки виконання якого визначені умовами цього правочину на момент його укладення, а також грошового зобов'язання в сумі 2 633 886,45 грн, розмір та строк виконання якого сторони визначили мировою угодою, а саме: 1 000 000,00 грн - протягом 5 банківських днів з моменту підписання мирової угоди, 1 000 000,00 грн - до 06.01.2025, 633 886,45 грн - до 10.01.2025.
При цьому, шляхом укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі №910/9635/22 (в частині відповідних вимог ТОВ "Одумаді-Транс") сторони спору фактично змінили матеріально-правові відносини, що існували на момент відкриття провадження у наведеній справі, а саме змінили строк виконання грошового зобов'язання за договором та порядок його оплати.
Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто, внаслідок укладання мирової угоди сторони, відповідно до їх взаємного волевиявлення, вирішили питання про порядок погашення боржником заборгованості АТ "Укрзалізниця" перед ТОВ "Одумаді-Транс" за договором (у тому числі основної суми боргу) на умовах розстрочення сплати боргу, згідно з умовами мирової угоди, що має наслідком зміну порядку та строків окремих зобов'язань сторін договору.
Разом із тим, місцевий господарський суд слушно зауважив, що з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено у статті 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Суд першої інстанції вірно встановив, що АТ "Укрзалізниця" допустила прострочення не лише виконання договірного зобов'язання з оплати основного боргу за договором, а й прострочення виконання умов мирової угоди у справі №910/9635/22, в частині строків внесення передбачених цією угодою платежів, у зв'язку з чим відповідач вважається таким, що прострочив.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для нарахування інфляційних втрат, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.
При цьому, постановлення судом ухвали про затвердження мирової угоди не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Водночас, визначаючи розмір заборгованості, зокрема, в частині інфляційних втрат, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні власний розрахунок.
Так, з урахуванням умов укладеної між сторонами мирової угоди та дати її затвердження судом - 17.12.2024, відповідач мав виконати основне зобов'язання зі сплати, зокрема, 2 063 880,00 грн заборгованості за договором на умовах розстрочення сплати боргу в строк до 10.01.2025 (з урахуванням погодженого сторонами графіку платежів).
Судом також враховано положення статті 534 ЦК України, за якими у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Отже, початком перебігу періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з погашення недоплаченої суми боргу за договором (зважаючи на фактичну зміну матеріально-правових відносин сторін за договором та погодження сторонами у мировій угоді графіку здійснення трьох платежів, що включаються в себе суму боргу, пені та компенсаційних виплат, до 10.01.2025, а також беручи до уваги сплату АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Одумаді-Транс" до 06.01.2025 включно грошових коштів у загальному розмірі 2 063 880,00 грн.) є 11.01.2025, у той час як позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат на загальну суму боргу в розмірі 2 633 886,45 грн застосовано період нарахування, починаючи з 01.09.2022, що не відповідає дійсному періоду прострочення та наведеним приписам законодавства.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Одумаді-Транс" у позовній заяві нараховувало заявлені до стягнення інфляційні втрати на загальну суму боргу за мировою угодою у розмірі 2 633 886,45 грн., тобто на зобов'язання зі сплати основного боргу за договором в розмірі 2 063 880,00 грн та компенсаційних виплат і пені (неустойки) на суму 570 006,45 грн.
Як зазначалось вище, виходячи з положень статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань до повного виконання грошового зобов'язання.
При цьому, базою (основою) для нарахування інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №914/712/16.
З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нарахування позивачем інфляційних втрат, передбачених статтею 625 ЦК України, може здійснюватися лише на суму основного боргу, яка за умовами мирової угоди становила 2 063 880,00 грн (з урахуванням періодів та сум її часткового погашення відповідачем), що виключає підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, нарахованих на суми закріплених у мировій угоді компенсаційних виплат та пені.
Беручи до уваги наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з АТ "Укрзалізниця" інфляційних втрат у розмірі 6 840,08 грн, нарахованих на несвоєчасно сплачену суму основного боргу в розмірі 570 006,45 грн у період з 11.01.2025 до 09.02.2025.
При цьому, у матеріалах справи наявні копії укладеного між сторонами 24.01.2025 договору про зміну порядку виконання мирової угоди у справі №910/9635/22, у пункті 6 якого сторони домовилися, що відповідач зобов'язується до 31.01.2025 сплатити одним платежем протягом 5 (п'яти) банківських днів на користь ТОВ "Одумаді-Транс" на поточний рахунок суму в розмірі 570 006,45 грн.
Однак, ні умови цього договору, ні матеріали справи не містять належних відомостей та доказів на підтвердження правової природи цієї суми (основний борг, компенсаційні виплати, пеня тощо), а сам договір про внесення змін до мирової угоди, на відміну від власне мирової угоди, судом затверджений не був та не відповідає вимогам до виконавчого документа.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №703/2714/19 наведено висновок, відповідно до якого припинення судового спору між сторонами у спосіб укладення мирової угоди, за умови його затвердження судом шляхом постановлення ухвали із закриттям провадження у справі, не передбачає права сторони змінювати правовідношення шляхом зобов'язання внесення змін до мирової угоди та виключає можливість у подальшому в судовому порядку змінювати мирову угоду шляхом ухвалення іншого судового рішення про внесення змін до раніше затвердженої мирової угоди.
Посилання відповідача на положення у пункту 7 мирової угоди, за якими у випадку своєчасного та належного виконання сторонами цієї мирової угоди, вони не будуть мати (пред'являти) майнових або немайнових вимог, які стосуються або випливають з даної мирової угоди та які були предметом спору за договором у справі №910/9635/22, правомірно відхилені судом першої інстанції з огляду на відмінні бази та періоди нарахування інфляційних втрат у справі №910/9635/22 та у даній справі, а також зважаючи на встановлений судом факт допущення АТ "Укрзалізниця" прострочення виконання взятих на себе грошових зобов'язань за означеною мировою угодою.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Одумаді-Транс" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Одумаді-Транс".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одумаді-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 у справі №910/3854/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Одумаді-Транс".
4. Матеріали справи №910/3854/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано суддями 15.10.2025, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. (з 07.10.2025 до 14.10.2025) у відпустці.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Г.П. Коробенко
В.В. Шапран