вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 911/298/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від АТ «МетаБанк» Полуляхова Ю.С.- за довіреністю №10/25-3193 від 31.03.25;
Арбітражний керуючий Куліченко М.В. - за посвідченням №1375 від 11.07.2013.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» на постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 (суддя Наріжний С.Ю., повний текст постанови складено та підписано - 30.06.2025)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Короткий зміст постанови місцевого господарського суду
Постановою Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 серед іншого, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та припинено повноваження арбітражного керуючого Куліченка М.В. як керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, Акціонерного товариства «МетаБанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, скаржник посилається на те, що судом порушено його право брати участь у судовому розгляді оскільки, у зв'язку з неможливістю участі АТ «МетаБанк» у судовому засіданні 27.05.2025 о 10 год. 30 хв., Банком було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке попри зацікавленість Банку в участі в судовому засіданні, в самому ж судовому засіданні 27.05.2025 о 10 год. 30 хв. - за наявності вагомих підстав у задоволенні такого клопотання, суд вирішив залишити без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, як результат - порушив законні права та унеможливив ефективний захист законних інтересів АТ «МетаБанк», тим самим порушивши основоположні засади господарського судочинства, які зазначені у п. п. 2, 4, ч. 3 ст. 2, ст. 7, ст. 13, ГПК України.
Також, в апеляційній скарзі, скаржник вказує про те, що його, як кредитора у судовому засіданні, мало наслідком неможливість захисту ним своїх законних прав і мало наслідком незаконне винесення Господарським судом Київської області оскаржуваної постанови, якою в порушення прав кредитора АТ «МетаБанк» було припинено процедуру реструктуризації боргів та визнано банкрутом ОСОБА_1 , що було б безпідставно за наявності можливості АТ «МетаБанк» вказати зокрема і у судовому засіданні, що вирішення питання про визнання боржника банкрутом і початок процедури погашення боргів боржника відбулось на підставі ухваленого рішення комітету кредиторів, який був сформований за одноосібної участі кредитора, відносно якого, АТ «МетаБанк» вже 26.05.2025 року через електронний суд було подано позовну заяву про визнання недійсним Договору новації боргу № 1 від 10.09.2019, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (що має наслідком підтвердження відсутності права вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ). Таким чином, оскаржувана постанова суду від 27.05.2025 була винесена без врахування поданої 26.05.2025 заяви про визнання недійсним фраудаторного правочину, яким було незаконно набуто прав кредитора із вирішальним голосом в комітеті кредиторів ОСОБА_3 і прийнято до розгляду нелегітимне рішення Зборів комітету кредиторів від 22.05.2025, єдиним учасником якого з переважною кількістю голосів є ОСОБА_3 , який набув це право на підставі явно фраудаторного правочину укладеного між ОСОБА_2 (сином боржниці) та ОСОБА_1 (мати ОСОБА_2 , змінила прізвище на ОСОБА_4 ).
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
23.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Куліченко М.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд, постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» - без задоволення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.07.2025 апеляційну скаргу у справі № 911/298/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 у справі № 911/298/25 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/298/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «МетаБанк» на постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 та призначено до розгляду на 01.10.2025.
Явка представників учасників справи
01.10.2025 у судове засідання з'явилися представник АТ «МетаБанк» та арбітражний керуючий Куліченко М.В.
Представники інших учасників справи у судове засідання 01.10.2025 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника АТ «МетаБанк» та арбітражний керуючий Куліченко М.В..
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 01.10.2025 представник АТ «МетаБанк» просив подану ним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25- скасувати та дану справу направити до господарського суду першої інстанції.
Арбітражний керуючий Куліченко М.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2025 відкрито провадження у справі № 911/298/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів Боржниці; керуючим реструктуризацією Боржниці призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.; призначено на 01.04.2025 проведення попереднього засідання у справі.
11.02.2025 Господарським судом Київської області в установленому порядку було здійснено публікацію оголошення № 75251 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Київської області попереднього засідання від 29.04.2025 визнано грошові вимоги ОСОБА_3 до Боржниці у сумах: 6056,00 грн - до задоволення вимог кредиторів; 1730000,00 грн - 2 черга (з правом вирішального голосу); визнано грошові вимоги АТ «МетаБанк» до Боржниці у сумах: 4844,80 грн - до задоволення вимог кредиторів; 266292,01 грн - 2 черга; 382989,97 грн - 3 черга (без права вирішального голосу); зобов'язано керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. організувати проведення загальних зборів кредиторів Боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів Боржника, належні докази про що надати суду; зобов'язано керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів Боржника, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 123 КУзПБ; призначено підсумкове засідання.
Постановою Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 серед іншого, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та припинено повноваження арбітражного керуючого Куліченка М.В. як керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича.
За наслідками переходу на наступну судову процедуру банкротства, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «МетаБанк» підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
За змістом ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 7 ст. 4 ГПК України)
Згідно з пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Враховуючи положення п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України, в якій зазначено, що, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами ст. 201 ГПК України господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.04.2025 ухвалою попереднього засідання, зокрема, визнано грошові вимоги ОСОБА_3 АТ «МетаБанк» до Боржниці, зобов'язано керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. організувати проведення загальних зборів кредиторів Боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів Боржника, належні докази про що надати суду; зобов'язано керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Куліченка М.В. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів Боржника, передбачене п. 3 ч. 2 ст. 123 КУзПБ; підсумкове засідання суду призначено на 27.05.2025.
Проте, ухвала Господарського суду Київської області у даній справі від 29.04.2025, як вбачається із тексту самої ухвали була підписана 26.05.2025, при тому, що зареєстрована судом того ж дня коли була підписана, а забезпечено надання для загального доступу 27.05.2025 - відповідно до державного реєстру судових рішень (27.05.2025 в день судового засідання призначеного Ухвалою від 29.04.2025).
При цьому, доступ в електронному суді до цієї ухвали від 29.04.2025, було надано 26.05.2025 о 15 год. 52 хв., як результат, АТ «МетаБанк» був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні 27.05.2025 о 10:30 год., особисто у приміщенні суду із-за віддаленості м. Запоріжжя від м. Києва, представник Банку, не зміг би доїхати до приміщення суду для участі в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається, 27.05.2025 АТ «МетаБанк» подало до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю участі АТ «МетаБанк» у судовому засіданні 27.05.2025 о 10 год. 30 хв., але враховуючи зацікавленість Банку в участі в судовому засіданні просило відкласти розгляд даної справи на іншу дату.
Однак, місцевий господарський суд розглянувши клопотання АТ «МетаБанк» про відкладення розгляду справи судом встановив, що заявник просить суд відкласти дане підсумкове засідання на іншу дату після розгляду позовної заяви АТ «МетаБанк» про визнання недійсними правочинів Боржниці. При цьому, в обґрунтування клопотання заявник зазначає, що 26.05.2025 АТ «МетаБанк» подано до Господарського суду Київської області позовну заяву про визнання недійсними Договору новації боргу № 1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та Договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який відповідно до ГПК України та КУзПБ має розглядатися в межах справи № 911/298/25 та у свою чергу може спричинити виключення з реєстру кредиторів вимоги кредитора ОСОБА_3 .
Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що наведені заявником в клопотанні обставини, а саме подання позову про визнання правочину недійсним, не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ч. 2 ст. 202, ст. 216 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання АТ «МетаБанк» про відкладення підсумкового засідання, у зв'язку з необґрунтованістю, про що в судовому засіданні 27.05.2025 постановив протокольну ухвалу.
Суд зазначає, що в силу ч. 2 ст. 202, ст. 216 ГПК України, підставою для відкладення розгляду справи є неможливість розгляду справи в даному судовому засіданні. Неявка представника учасника у справі не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Водночас, наведені заявником в клопотанні обставини, а саме подання позову про визнання правочину недійсним, не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ч. 2 ст. 202, ст. 216 ГПК України.
При цьому, згідно наведених вище норм, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, зокрема у випадку, якщо матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання АТ «МетаБанк» про відкладення підсумкового засідання, у зв'язку з необґрунтованістю, про що в судовому засіданні 27.05.2025 постановив протокольну ухвалу.
Стаття 120 ГПК України врегульовує повідомлення і виклики, що здійснюються судом.
Так, за ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
При цьому, принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Відповідно до Висновків викладених у постанові Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 «ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).»
Як вже зазначалось вище, 27.05.2025 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшло клопотання кредитора АТ «МетаБанк» від 26.05.2025 б/№ (вх. № 7190/25) про відкладення розгляду справи, в якому зазначило про об'єктивні причини, які не суперечили дотриманню розгляду справи в розумні строки, пов'язані з тим що ухвала від 29.04.2025 надійшла в електронний кабінет системи електронний суд банку 26.05.2025, перед судовим засіданням 27.05.2025 та віддаленістю м. Запоріжжя від м. Києва.
Враховуючи наведене та те, що відбулося порушення процесуальних строків направлення учасникам справи ухвали від 29.04.2025 судом, а також те, що АТ «МетаБанк» не допускав зловживання процесуальними правами, за наявності реальних обставин неможливості участі у судовому засіданні просивши суд відкласти розгляд справи на іншу дату, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без участі банку, позбавивши тим самим кредитора права взяти участь у судовому розгляді, зокрема у підсумковому засіданні, і висловити доводи з приводу визнання боржника банкрутом, забезпечивши прозорий, об'єктивний, неупереджений судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ, щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Статтею 1 КУзПБ встановлено, що погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вже зазначалось вище, 11.02.2025 ухвало суду відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів Боржниці; керуючим реструктуризацією Боржниці призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.
В ході здійснення процедури реструктуризації боргів Боржниці судом визнано вимоги кредиторів на загальну суму 2390182,78 грн, у т.ч.: вимоги ОСОБА_3 в розмірі 1730000,00 грн, без урахування судового збору (з правом вирішального голосу); вимоги АТ «МетаБанк» в розмірі 649281,98 грн, без урахування судового збору (без права вирішального голосу).
Із матеріалів справи вбачається, що в ході процедури реструктуризації боргів Боржниці керуючим реструктуризацією разом з Боржницею складено та запропоновано на зборах кредиторів проект Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Запропонований Боржницею проект Плану реструктуризації ґрунтувався на реалізації корпоративних прав Боржниці в ТОВ «ПМС Алюмініум-Україна» (номінальна вартість 2050000,00 грн; оціночна вартість 2900,00 грн), а також реалізації земельної ділянки, що належить Боржниці, площею 0,1675 га, кадастровий номер 3221280801:01:075:0039, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 456831,03 грн (дана земельна ділянка є предметом забезпечення за зобов'язанням перед ОСОБА_5 , в якому ОСОБА_1 є майновим поручителем; іпотекодержатель ОСОБА_5 не заявляв вимог до Боржниці в межах даної справи про неплатоспроможність). В іншій частині заборгованість ОСОБА_1 запропонована до списання у зв'язку з тим, що дохід Боржниці (пенсія в розмірі 2566,88 грн на місяць) є меншим від мінімального розміру, необхідного для забезпечення потреб Боржниці, отже не може бути спрямований на задоволення вимог кредиторів.
Керуючим реструктуризацією Боржниці на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2025 було скликано на 22.05.2025 проведення зборів кредиторів з порядком денним: 1) інформація керуючого реструктуризацією у справі (звіт); 2) звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій про майновий стан Боржниці; 3) розгляд проекту Плану реструктуризації боргів Боржниці та прийняття рішення про його схвалення та подальшого руху у справі; 4) звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у зв'язку з виконанням повноважень керуючого реструктуризацією; 5) інші питання.
Згідно журналу реєстрації кредиторів від 22.05.2025, на зборах кредиторів в засіданні взяв участь кредитор ОСОБА_3 з правом вирішального голосу, а також керуючий реструктуризацією Боржниці з правом дорадчого голосу.
Кредитор АТ «МетаБанк» (який не має права вирішального голосу; має право дорадчого голосу) не направив представника для участі в зборах кредиторів, про час та місце проведення зборів повідомлений належним чином.
В ході зборів кредиторів керуючий реструктуризацією Боржниці доповів Звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан Боржниці, а також інформацію про результат інвентаризації активів Боржниці; звітував про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у даній справі про неплатоспроможність та про витрати арбітражного керуючого.
Керуючим реструктуризацією Боржниці було надано зборам кредиторів проект Плану реструктуризації боргів Боржниці та запропоновано вирішити питання щодо подальшої судової процедури у даній справі про неплатоспроможність, відповідно до ч. 2 ст. 123 КУзПБ.
Рішенням зборів кредиторів від 22.05.2025 (протокол б/№) вирішено:
1) прийняти до уваги інформацію керуючого реструктуризацією у справі № 911/298/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Куліченка М.В., схвалити звіт та вжиті керуючим реструктуризацією заходи у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , та визнати проведену ним роботу задовільною, доручено арбітражному керуючому Куліченку М.В. підписання даного протокольного рішення зборів кредиторів, проведеного в режимі відеоконференції;
2) прийняти до уваги інформацію керуючого реструктуризацією щодо проведеної перевірки поданих Боржницею декларацій та погодити звіт керуючого реструктуризацією у справі № 911/298/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Куліченка М.В. про результати перевірки декларацій про майновий стан Боржниці;
3) відмовити у схваленні Плану реструктуризації боргів у справі № 911/298/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , звернутись до господарського суду з клопотанням про визнання Боржниці банкрутом та введення процедури погашення боргів, призначення керуючим реалізацією майна ОСОБА_1 арбітражного керуючого Куліченка М.В.; складення та направлення відповідного клопотання до господарського суду доручити керуючому реструктуризацією арбітражному керуючому Куліченку М.В;
4) схвалити у справі № 911/298/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Звіт (розрахунок) арбітражного керуючого Куліченка М.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 11.02.2025 по 28.02.2025 у розмірі 9732,86 грн, за період з 01.03.2025 по 31.03.2025 у розмірі 15140,00 грн, за період з 01.04.2025 по 30.04.2025 у розмірі 15140,00 грн, з 01.05.2025 по 22.05.2025 у розмірі 11102,67 грн; Звіт (розрахунок) про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Куліченка М.В. у зв'язку з виконанням повноважень керуючого реструктуризацією за період з 11.02.2025 по 22.05.2025 у загальному розмірі 1826,00 грн, які станом на день зборів кредиторів фактично не відшкодовані.
За результатом вжитих керуючим реструктуризацією заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна Боржниці (надсилання відповідних запитів та отримання відповідей державних реєстраційних та контролюючих органів; пошук відомостей в державних реєстрах), а також за результатами інвентаризації майна Боржниці, керуючим реструктуризацією до складу ліквідного майна ОСОБА_1 , яке можливо включити до ліквідаційної маси та спрямувати на погашення вимог кредиторів, віднесено:
1) земельну ділянку, що належить Боржниці, площею 0,1675 га, кадастровий номер 3221280801:01:075:0039, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Богданівка, вул. Горького, оціночною вартістю 456831,03 грн;
2) корпоративні права Боржниці в ТОВ «ПМС Алюмініум-Україна», код ЄДРПОУ 25566085; розмір частки в статутному капіталі 50%; номінальна вартість частки 2050000,00 грн; оціночна вартість частки станом на 14.04.2025 - 2900,00 грн;
3) залишок коштів на банківському рахунку в АТ «Ощадбанк» (соціальна допомога Єпідтримка ) - 1000,00 грн;
4) залишок коштів на банківському рахунку в АТ «Укрсиббанк» (пенсійна картка) - 28596,79 грн (динамічний показник).
Як зазначено вище, загальний розмір визнаних грошових вимог кредиторів до Боржниці становить 2 390 182,78 грн.
Також, за зазначеним рішенням зборів кредиторів Боржниці погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Куліченка М.В. для призначення керуючим реалізацією майна Боржниці, яким надано згоду на призначення керуючим реалізацією майна у даній справі про неплатоспроможність.
Отже, суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 є добросовісною Боржницею, розмір пасиву якої значно перевищує розмір активу, фінансовий стан Боржниці характеризується ознаками неплатоспроможності, майнових активів Боржниці недостатньо для задоволення вимог кредиторів, дійшов висновку про наявність підстав, визначених ст. 130 КУзПБ, для визнання ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів ОСОБА_1 , при цьому призначивши керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Куліченка М.В. у зв'язку з відповідністю його кандидатури вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
Але апеляційний господарський суд не може повній мірі погодись з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 113 КУзПБ визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
До боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника (ч. 2 ст. 6 КУзПБ).
Згідно з ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 123 КУзПБ).
Статтею 130 КУзПБ встановлено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Постановою про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника господарський суд також призначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду.
Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводить інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.
Процедура неплатоспроможності фізичних осіб, обґрунтована тим, що при вирішенні питання щодо переходу до наступної судової процедури суд у підсумковому засіданні оцінюється дії фізичної особи - боржника крізь призму добросовісної його поведінки як до, так і після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, адже тільки добросовісний боржник має право претендувати на пільги, які надані у процедурі неплатоспроможності, а щодо недобросовісного боржника провадження у справі про неплатоспроможність повинно бути закрите.
При цьому, оскільки особливість провадження у справах про неплатоспроможність проявляється в можливості боржника, використовуючи як наявне в нього майно, так і свою трудову правосуб'єктність, погасити борги перед кредиторами, то процедура погашення боргів має носити виключний характер, надаючи пріоритет плановій реструктуризації.
Завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При цьому винесенні постанови про визнання боржника банкрутом, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника.
Визнаючи боржника / фізичну особу банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин, разом з тим рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів/рішенні зборів кредиторів, на суд повинен дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном /реструктуризації боргів боржника фізичної особи (подібний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16, від 11.07.2024 у справі № 904/5725/21).
Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом, зокрема і фізичної особи, є за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі
Такий висновок, подібний за змістом, викладений у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 26.10.2022 у справі № 922/3529/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20).
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, про те, що господарський суд першої інстанції у даному випадку припинив процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнав боржницю банкрутом та ввів процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , при цьому здійснив це за відсутності в судовому засіданні одного із двох кредиторів боржниці, оскільки Банк фактично був позбавлений можливості висловити свою думку з цього приводу внаслідок неналежного повідомлення його про час і місце проведення підсумкового засідання, що є порушенням принципу доступу до правосуддя і рівності сторін.
Разом з тим, в даному конкретному випадку місцем господарським судом введено процедуру погашення боргів фізичної особи з тих підстав, що її актив перевищує пасив, а також з посланням на відмову у схвалені плану реструктуризації боргів рішенням зборів кредиторів (в даному випадку лише одного кредитора ОСОБА_3 , вимоги якого оскаржуються в апеляційному порядку, тоді як кредитор- АТ «МетаБанк» був відсутній на цих зборах), в той же час судом першої інстанції встановив наявність деяких активів у боржниці, і яка в свою чергу підтримала та схвалила запропонований план реструктуризації боргів.
Відтак, з урахуванням вище наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом не було виконано покладений на нього обов'язок дослідження всіх належних доказів на підтвердження повноти проведення необхідних заходів в процедурі реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , а отже передчасно визнав боржницю банкрутом.
Стадія підсумкового засідання є прерогативою суду першої інстанції, оскільки саме суд першої інстанції проводить повний розгляд справи, тоді як суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, які на цій стадіє є у суду першої інстанції, а тому колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про направлення даної справи до Господарського суду Київської області для продовження розгляду для вирішення питання щодо переходу до наступної стадії.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «МетаБанк» слід задовольнити, постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 скасувати, направивши дану справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду для вирішення питання щодо переходу до наступної стадії.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Стаття 275 ГПК України визначає повноваження суду апеляційної інстанції.
За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «МетаБанк» задовольнити.
2. Постанову Господарського суду Київської області від 27.05.2025 у справі № 911/298/25 скасувати.
3. Справу № 911/298/25 направити до Господарського суду Київської області для продовження розгляду для вирішення питання щодо переходу до наступної стадії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко