вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"14" жовтня 2025 р. Справа№ 910/12358/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025
у справі № 910/12358/24 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн»
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 221 290,30 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» звернулось до Господарського із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з вимогою про стягнення заборгованості за договором № С-28/03/22-5 від 28.03.2022 у сумі 221 290,30 грн, з яких: 199 272, 42 грн - основний борг, 8 537,88 грн. - 3% річних, 13 480 грн. - інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/12358/24 позов задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі 910/12358/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з указаним рішенням 14.04.2025 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (через систему «Електронний суд») звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/12358/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
01.05.2025 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (через систему «Електронний суд») звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі № 910/12358/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/12358/24 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі №910/12358/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі №910/12358/24 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2025 у справі №910/12358/24 залишено без змін.
До Північного апеляційного господарського суду 25.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12358/24. Так, заявник просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 500,00 грн, які понесені позивачем, у зв'язку з розглядом справи № 910/12358/24 в суді апеляційної інстанції.
Понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції позивач підтверджує наступними документами:
1. копією Акта виконаних робіт (наданих послуг) №21/05 від 21.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги №05/06-1 від 05.06.2024;
2. копією Договору про надання правничої допомоги №05/06-1 від 05.06.2024.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 25.08.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12358/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12358/24 призначено до розгляду. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
19.09.2025 від представника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшли заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12358/24, згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, посилаючись на невідповідність їх розміру критерію реальності таких витрат та співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому відповідач зауважує, що дана справа є малозначною, не являється складною та підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль. А тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 500 грн.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши долучені позивачем до матеріалів справи докази понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції, заперечення відповідача проти ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення зазначеного клопотання з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5- 7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем, крім іншого, повідомлено, що за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» буде звертатись до суду із заявою про розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу та визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмір 16 500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції при розгляді справи №910/12358/24, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, заявником надано:
- акт виконаних робіт (наданих послуг) №21/05 від 21.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги №05/06-1 від 05.06.2024;
- договір про надання правничої допомоги №05/06-1 від 05.06.2024;
Також в матеріалах справи наявний ордер серії ВІ №1228250 від 01.07.2020.
Так, згідно п. 1.1. договору про надання правової допомоги №05/06-1 від 05.06.2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» та адвокатом Лєщинським К.Д., клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Пунктом 4.4 Договору про надання правничої допомоги №05/06-1 від 05.06.2024 сторони погодили, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість.
Сума вказана в п. 4.1.Договору є гонораром адвоката за надання правничої допомоги та поверненню не підлягає.
На виконання умов договору, 21.05.2025 між позивачем та адвокатом було підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) №21/05, згідно якого адвокатом надано послуги з правової допомоги (підготовка заперечень та відзиву на апеляційну скаргу - 5 год.) на суму 16 500 грн.
В актах виконаних робіт сторони також зазначили, що клієнт не має претензій до кількості та якості наданих послуг.
Північний апеляційний господарський суд зазначає про те, що наведена в актах інформація щодо наданих адвокатом позивачу послуг підтверджується матеріалами справи, зокрема, позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом Лєщинським К.Д. зазначених в актах послуг.
Заперечуючи проти клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» вказує на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним, не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та співмірності відповідно до ціни позову. Заперечення викладені у відзиві позивача на апеляційну скаргу ідентичні запереченням поданим позивачем до суду першої інстанції. Подані представником позивача заяви є типовими та не потребують значного часу для їх складання, подібні процесуальні документи представник позивача подавав до суду першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що при зменшенні витрат на правову допомогу слід враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 30.11.2023 у справі №924/878/22).
Досліджуючи обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, колегія суддів частково погоджується з доводами наведеними відповідачем стосовно їх неспівмірності, фактичності та неминучості їх надання, з огляду на наступне.
Так, дослідивши поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу суд встановив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційного перегляду справи позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» фактично не змінювалася. Аргументи відзиву на апеляційну скаргу є подібними до аргументів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
Тобто, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» щодо суті спору вже була сформована до апеляційного перегляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Зважаючи на це слід відмітити, що представнику позивачу для складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не потребувалося значних затрат часу та зусиль (з огляду на сформовану позицію позивача, яка є сталою), а тому відображена в акті наданих послуг кількість часу за надану послугу (5 год.) є завищеною, не відповідає критерію необхідності та дійсності.
Також колегія суддів враховує, що дана справа є справою незначної складності (ціна позову 221 290,30 грн), судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000 грн витрат на правову допомогу, тож стягнення з відповідача 16 500 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції не відповідатиме критерію реальності адвокатських витрат та їх співмірності з ціною позову.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, беручи до уваги заяву відповідача про зменшення розміру понесених витрат вважає, що розмір заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 16 500 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим.
Північний апеляційний господарський суд наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
З огляду на зазначене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, та зважаючи на клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» розміру витрат на професійну правничу допомогу з 16 000 грн до 6 600 грн.
Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 6 600 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/12358/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок, 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Енерджі Юкрейн» (01001, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок, 34; ідентифікаційний код 43231355) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 600 грн (шість тисяч шістсот гривень).
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран