Постанова від 08.10.2025 по справі 902/1012/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2025 р. Справа№ 902/1012/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 08.10.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 (повний текст складено 25.06.2025)

у справі № 902/1012/24 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД»

до 1) Приватного підприємства «Виробничо-торговельна фірма «Укрновінвест»

2) Державної інспекції архітектури та містобудування України

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК-Гарант»

про встановлення факту, що має юридичне значення, та зобов'язання вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-торговельна фірма «Укрновінвест» та Державної інспекції архітектури та містобудування України у якому просило:

- визнати позивача генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області (далі Об'єкт будівництва);

- скасувати запис у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільному документі за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), а саме в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про зазначення ТОВ «ЖК-Гарант» (ЄДРПОУ 33966190), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва;

- зобов'язати Державну інспекцію архітектури і містобудування України внести запис у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільний документ за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), зазначивши в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про ТОВ «Вікінги ЛТД» (код в ЄДРПОУ 24897756), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/1012/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК-Гарант», призначено підготовче засідання на 16.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.10.2024 матеріали справи № 902/1012/24 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що:

- позивач, відповідно у укладеного 01.08.2012 між позивачем та відповідачем 1 договору №АГ-6-А по будівництву житлового будинку по вул. Грушевського, 6А, с. Агрономічне, Вінницького району, є генеральним підрядником;

- на виконання умов договору №АГ-6-А по будівництву житлового будинку по вул. Грушевського, 6А, с. Агрономічне, Вінницького району від 01.08.2012 побудував три черги будівництва багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 6А, с. Агрономічне, Вінницького району;

- у червні 2024 року позивачу стало відомо, що на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності» зареєстровано Дозвільний документ за №IV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ - IV черга), проте у розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» у якості генерального підрядника на Ш - IV черги будівництва вказано третю особу;

- зазначена в Реєстрі будівельної діяльності електронній системі інформація не є технічною помилкою, а є свідомо поданою відповідачем 1 неправдивою інформацією;

- він неодноразово звертався до відповідача 2 із листами про внесення змін у Дозвільний документ за №ІУ012231009558 шляхом скасування запису в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» у якості генпідрядної організації на ІІІ- ю чергу будівництва, - третьої особи та включення запису, як генпідрядною організацією на ІІІ чергу будівництва - позивача, проте на зазначені звернення отримано відмови з підстав того, що виключно в електронній формі, через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник - відповідач 1 та відповідний орган державного архітектурно - будівельного контролю, подаються документи для отримання права на виконання будівельних робіт та внесення змін до дозвільних документів;

- важливість внесення таких змін полягає у наявності перешкод при оформленні права власності на нерухоме майно за позивачем та безпосередніх покупців майнових прав (30 квартир) в ІІІ-ій черзі будівництва, до яких третя особа не має жодного відношення;

- з урахуванням ст. 876 ЦК України, позивач є власником незавершеного будівництва, зокрема, будівельних матеріалів, робіт та послуг, що були використані під час будівництва;

- позивач вважає, що відповідач 1 грубо порушує майнові права позивача, які полягають у неможливості оформлення права власності на складові майбутнього об'єкту нерухомості (квартири, нежитлові приміщення), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав;

- незважаючи на порушення майнових прав позивача, яке полягає у внесенні відповідачем 1 недостовірної інформації у відомостях Реєстру будівельної діяльності електронної системи, позивач особисто не може внести зміни в дозвільну документацію на початок будівельних робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що:

- з аналізу норм діючого законодавства вбачається, що формування даних для внесення їх до Реєстру здійснюється на підставі інформації, наданої замовником або їх уповноваженою особою. Разом з тим, позивач, будучи замовником будівництва, не вчинив жодних дій, направлених на подання повідомлення про зміну даних у дозволі, незважаючи на те, що саме на замовника покладений такий обов'язок;

- чинним законодавством передбачено внесення змін в дозвільний документ лише на підставі повідомлення замовника будівництва про зміну генерального підрядника, що визначено Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 23.06.2021 №681, а відтак обраний позивачем спосіб захисту є неефективним та потребуватиме додаткових засобів захисту;

- виходячи зі змісту предмета та підстав позову, належним способом захисту позивача буде звернення до суду з вимогами про зобов'язання замовника будівництва звернутись до Державної інспекції архітектури та містобудування України з повідомленням про зміну даних у дозвіл на виконання будівельних робіт, а саме - зміну генпідрядника;

- при цьому Державна інспекція архітектури та містобудування України не уповноважена самостійно визначати генерального підрядника та інші вихідні дані, що містяться в дозвільній документації. Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом;

- у позові позивач зазначає, що він генеральним підрядником на ІІІ чергу будівництва, проте з наданих відповідачем 1 договору генерального підряду №6 від 01.05.2017, загального журналу робіт №1, який був початий 12.09.2016 року закінчено 14.02.2018 вбачається, що генеральним підрядником зазначено підприємство ТОВ «ЖК Гарант» та організація, яка затвердила проект ПП «ВТФ «Укрновінвест» При цьому за змістом журналу робіт перелічені субпідрядні організації та переліком робіт, що ними виконується, позивач виконував роботи як субпідрядна організація, а саме - будування наземної частини стіни, перекриття, л/н, л/п.;

- за змістом позовної заяви, позивач зазначає, що внесення про нього відомостей як про генерального підрядника ІІІ черзі будівництва дозволить йому оформити право власності на майбутній об'єкт нерухомого майна, проте належним способом захисту в даному випадку буде звернення позивача до суду з позовом з вимогою визнати право власності на квартири або на об'єкт незавершеного будівництва.

При цьому суд першої інстанції:

- визнав, що додаткова угода №АГ-95 від 12.04.2015 до договору №АГ-6-А від 01.08.2012 по будівництву 95-квартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6-А в с. Агрономічне Вінницького району, яка була укладена між відповідачем 1 (замовником) та позивачем (генеральним підрядником (інвестором)), не підтверджує право власності на багатоквартирний житловий будинок ІІІ черги за позивачем або незавершене будівництво, оскільки право власності на об'єкт будівництва належить власнику земельної ділянки;

- виснував, що за змістом Дозвільного документа №IV012231009558 від 17.10.2023 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району (III-IV черга) позивач зазначений в якості розробника Проектної документації, а не генерального підрядника, оскільки позивачем проставлявся електронний підпис юридичної особи в процесі надання замовником даних для формування Дозвільного документа, тобто сам позивач підтверджував, що він є розробником проектної документації, а не генеральним підрядником. В дозвільному документі, в якості генерального підрядника зазначено ТОВ «ЖК-Гарант»;

- дійшов висновку про те, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 07.08.2018 у справі № 802/1570/18-а про стягнення за підрядні роботи виконані позивачем з відповідача 1 не підтверджує виконання позивачем функції генпідрядника ІІІ черги будівництва; вказана постанова не має преюдиційного значення, оскільки сторони у даній справі та у справі №802/1570/18-а є різними;

- встановив, що жоден з наданих доказів позивачем не підтверджує функції генерального підрядника ІІІ черги будівництва в житловому багатоквартирному будинку по вул. Грушевського, 6-А в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24 і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням матеріального та процесуального законодавства.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- ним надано належні докази того, що він є генеральним підрядником ІІІ черги будівництва багатоквартирного житлового будинку в с. Агрономічне, Вінницького району, вулиця Грушевського, 6А;

- суд першої інстанції не прийняв до уваги як те, що на момент укладення договору генерального підряду між ПП «ВТФ «Укрновінвест» із ТОВ «ЖК-Гарант» №6 від 05.05.2017 діяв договір №АГ-6-А по будівництву житлового будинку по вул. Грушевського, 6А, с. Агрономічне, Вінницького району із додатковими угодами від 19.08.2014 та від 12.04.2016, укладений між ТОВ «Вікінги ЛТД» та ПП «ВТФ «Укрновінвест» на будівництво ІІІ черги, так і те, що ІІІ черга будівництва була збудована та будівельні роботи були майже завершені;

- суд першої інстанції зазначав, що чинним законодавством передбачено внесення змін в дозвільний документ лише на підставі повідомлення замовника будівництва про зміну генерального підрядника, що визначено Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 23.06.2021 №681, проте не прийняв до уваги п. 114 вказаного порядку, яким передбачено внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системі, і що такі дії здійснюються відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення;

- висновок суду першої інстанції про те, що позивач є замовником будівництва об'єктів, є помилковим, оскільки за умовами договору АГ-6-А по будівництву 95-квартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6-А в с. Агрономічне Вінницького району від 01.08.2012 позивач є замовником із обсягом/змістом повноважень п.2.3.такого договору (за яким позивач частково взяв на себе функції замовника), а не за змістом, визначених п.4 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-УІ, що відповідно свідчить про відсутність у позивача права та технічної можливості на подачу документів (внесення відомостей) на отримання дозволу виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зокрема і в силу положень п.п. 59,71,144 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №681. При цьому позивач не може бути замовником в розумінні положень п.4 ч.1 ст.1 вказаного Закону України №3038-УІ, тому що земельна ділянка на якій був збудований спірний житловий будинок не була йому передана;

- суд першої інстанції в повному обсязі не дослідив Загальний Журнал Робіт від 23.06.2016, наданий ТОВ «Вікінги ЛТД»,та надав передчасний висновок про те, що зазначений журнал не відповідає актам робіт КБ-2 та КБ-3;

- 05.03.2025 позивачем була подана до суду заява про відсторонення від участі в засіданні представника ПП «ВТФ «Укрновінвест»- Афанасьєва Олега Леонідовича та адвоката Шеремет Галини Анатоліївни, незважаючи на наявність якої суд першої інстанції не прийняв жодних дій до перевірки наданої позивачем інформації та в подальшому допускав Афанасьєва О.Л. та адвоката Шеремет Г.А. до засідань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 справа № 902/1012/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 902/1012/24 призначено до розгляду на 26.08.2025 об 11:40 год., витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 902/1012/24.

17.07.2025 матеріли цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

28.07.2025 до суду від відповідача 1 надійшли заперечення, в яких заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:

- позивач не довів належними, допустимими, достовірними доказами у відповідності до господарського процесуального закону, підтвердження того, що був генеральним підрядником ІІІ черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевської, буд. 6А с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області;

- позовні вимоги, щодо скасування запису в Єдиній державній електронній системи у сфері будівництва та зобов'язання відповідача 2 внести відомості про генерального підрядника виходять із спору у адміністративному судочинстві, де стороною є суб'єкт владних повноважень,

що суперечить ст. 21 ГПК України, є підставою у залишенні позовних вимог без задоволення;

- позивач вказує на не дослідження господарським судом обставин, викладених в заяві про необхідність відсторонення від участі представників відповідача 1 в.о. директора Афанасьєва О.Л. та адвоката Шеремет Г.А., оскільки на думку позивача в.о. директора Афанасьєв О.Л. не є членом дирекції підприємства та найманим працівником, вказані особи діяли без повноважень від директора відповідача 1 Теслера О.І., який знаходиться п'ять останніх років за кордоном, проте директор Теслер О.І. неодноразово наголошував, приймавши безпосередню участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, щодо не визнає позовні вимоги та вказував на наявність повноважень представника підприємства адвоката Шеремет Г.А. в господарському суді, що підтверджується технічним записом судових засідань. В матеріалах справи є також заява директора відповідача 1 Теслера О.І. від 05.03.2025, що він просить вважати всі подані заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, які подані вказаними представниками відповідача 1 з жовтня 2024 року в інтересах підприємства поданими ним директором Теслером О.І. особисто, що було прийнято господарським судом. Перебування Теслера О.І. за кордоном не звужує правоздатність та цивільну дієздатність підприємства у відповідності до ст. 91, 92 ЦК України. Отже твердження позивача відносно відсутності повноважень у представника відповідача 1 адвоката Шеремет Г.А. не відповідає дійсності, суперечить матеріалам справи та позиції директора відповідача 1 Теслера О.І.

30.07.2025 до суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на висновки, які встановлені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

05.08.2025 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на висновки, які встановлені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, а також зазначив про те, що посадова особа відповідача 2 діяла в межах повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та у спосіб, що передбачений нормами діючого законодавства, без порушень законних прав позивача в процесі їх вчинення.

20.08.2025 представник відповідача 1 звернувся до суду з заявою про участь у судовому засіданні у справі № 902/1012/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. У період з 04.08.2025 по 22.08.2025 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 вказану заяву задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24 відкладено на 23.09.2025 об 11:20 год.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 № 09.1-08/2223/25, у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці 23.09.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/1012/24.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 справа № 902/1012/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 справу № 902/1012/24 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Гончаров С.А., Мальченко А.О.), розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24 призначено на 08.10.2025 о 10:30 год., постановлено розгляд справи № 902/1012/24 провести в режимі відеоконференції.

02.10.2025 та 03.10.2025 представники відповідача 1 звернулись до суду з заявами про участь у судовому засіданні у справі № 902/1012/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 вказані заяви задоволено.

Станом на 08.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач, відповідач 2 та третя особа представників в судове засідання не направили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників позивача, відповідача 2 та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження

Під час розгляду справи представники відповідача 1 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та інших заяв по суті спору, заслухавши пояснення представників відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

01.08.2012 позивач (сторона 1) та відповідач 1 (сторона 2) уклали договір №АГ-6-А по будівництву житлового будинку по вул. Грушевського, 6А, с. Агрономічне, Вінницького району (далі - Договір).

Згідно з п. п.1.2., 1.3. Договору позивач здійснював фінансування та будівництво 4-х поверхового 68 - квартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області.

12.04.2016 сторонами внесено зміни у Договір та укладено додаткову угоду (далі - Додаткова угода), відповідно до якої в предметі договору було зазначено будівництво багатоповерхового 95-квартирного житлового будинку (45 квартир - І черга; 20 квартир - ІІ черга, 30 квартир - ІІІ черга).

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про таке:

- на виконання умов Договору він побудував три черги будівництва багатоквартирного будинку по вул. Грушевського, 6А, с. Агрономічне, Вінницького району, зокрема:

1) І черга будівництва - (Декларація про готовність об'єкта до експлуатації 45-кв. ж/ будинку (І черга будівництва) багатоквартирного ж/будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне ВН 143151680388 від 17.06.2015);

2) ІІ черга будівництва - (Декларація про готовність об'єкта до експлуатації 20-кв. ж/ будинку (ІІ черга будівництва) багатоквартирного ж/будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне ВН 143162230787 від 10.08.2016);

2) ІІІ черга будівництва багатоквартирного ж/будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області, станом на 10.09.2024 збудована позивачем, але з вини відповідача 1 не введена в експлуатацію, оскільки після завершення будівництва ІІІ черги багатоквартирного будинку, відповідач 1 власними силами без дозвільних документів, добудував IV чергу будівництва;

- у червні 2024 року позивачу стало відомо, що на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності» зареєстровано Дозвільний документ за №IV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ - IV черга). В розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» у якості генерального підрядника на Ш - IV черги будівництва вказано - ТОВ «ЖК - Гарант» (третя особа), тоді як генеральним підрядником на ІІІ чергу будівництва був та є позивач (Ліцензія №2013023424);

- зазначена в Реєстрі будівельної діяльності електронній системі інформація не є технічною помилкою, а є свідомо поданою відповідачем 1 неправдивою інформацією;

- позивач неодноразово звертався до відповідача 2 із листами про внесення змін у Дозвільний документ за №ІУ012231009558 шляхом скасування запису в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» у якості генпідрядної організації на ІІІ- ю чергу будівництва третьої особи та включення запису, як генпідрядною організацією на ІІІ чергу будівництва позивача, проте на зазначені звернення отримано відмови з підстав того, що виключно в електронній формі, через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є замовник - відповідач 1 та відповідний орган державного архітектурно - будівельного контролю, подаються документи для отримання права на виконання будівельних робіт та внесення змін до дозвільних документів;

- при цьому важливість внесення таких змін полягає у наявності перешкод при оформленні за права власності на нерухоме майно за позивачем та безпосередніми покупцями майнових прав (30 квартир) в ІІІ-ій черзі будівництва, до яких третя особа не має жодного відношення;

- з урахуванням ст. 876 ЦК України, позивач є власником незавершеного будівництва, зокрема, будівельних матеріалів, робіт та послуг, що були використані під час будівництва;

- вказане свідчить про те, що відповідач 1 грубо порушує майнові права позивача, які полягають у неможливості оформлення права власності на складові майбутнього об'єкту нерухомості (квартири, нежитлові приміщення), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав;

- незважаючи на порушення майнових прав позивача, яке полягає у внесенні відповідачем 1 недостовірної інформації у відомостях Реєстру будівельної діяльності електронної системи, позивач особисто не може внести зміни в дозвільну документацію на початок будівельних робіт.

З огляду на вказане позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив:

- визнати позивача генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області (далі Об'єкт будівництва);

- скасувати запис у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільному документі за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), а саме в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про зазначення ТОВ «ЖК-Гарант» (ЄДРПОУ 33966190), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва;

- зобов'язати Державну інспекцію архітектури і містобудування України внести запис у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільний документ за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), зазначивши в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про ТОВ «Вікінги ЛТД» (код в ЄДРПОУ 24897756), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ГПК України до завдань господарського судочинства віднесено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням уважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді із застосуванням способів захисту, які передбачені частиною другою статті 16 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14) та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 42).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у пунктах 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20)).

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним».

Таким чином, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

В свою чергу, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

У певних випадках спосіб захисту імперативно «прив'язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.

Як встановлено вище, у цій справі позивач просить:

- визнати позивача генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області (далі Об'єкт будівництва);

- скасувати запис у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільному документі за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), а саме в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про зазначення ТОВ «ЖК-Гарант» (ЄДРПОУ 33966190), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва;

- зобов'язати Державну інспекцію архітектури і містобудування України внести запис у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільний документ за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), зазначивши в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про ТОВ «Вікінги ЛТД» (код в ЄДРПОУ 24897756), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва.

При цьому позивач зазначає, що:

- важливість внесення таких змін полягає у наявності перешкод при оформленні за права власності на нерухоме майно за позивачем та безпосередніми покупцями майнових прав (30 квартир) в ІІІ-ій черзі будівництва, до яких третя особа не має жодного відношення;

- з урахуванням ст. 876 ЦК України, він є власником незавершеного будівництва, зокрема, будівельних матеріалів, робіт та послуг, що були використані під час будівництва;

- вказане свідчить про те, що відповідач 1 грубо порушує майнові права позивача, які полягають у неможливості оформлення права власності на складові майбутнього об'єкту нерухомості (квартири, нежитлові приміщення), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав;

- незважаючи на порушення майнових прав позивача, яке полягає у внесенні відповідачем 1 недостовірної інформації у відомостях Реєстру будівельної діяльності електронної системи, позивач особисто не може внести зміни в дозвільну документацію на початок будівельних робіт.

Колегія суддів вважає, що у цій справі між позивачем та відповідачем 1 фактично наявний спір щодо виконання умов Договору, а саме спір щодо реалізації позивачем передбаченого таким Договором (п. 2.4.5 Договору, п. 2.4.4 Додаткової угоди від 12.04.2016) права на оформлення за позивачем права власності на завершенні під час виконання Договору будівництвом складові (квартири тощо), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав, а відтак, як вірно встановлено судом інстанції, належним способом захисту в даному випадку буде звернення позивача до суду з позовом з вимогою визнати право власності на квартири або на об'єкт незавершеного будівництва.

Вказане свідчить про те, що звернення позивача до суду з цим позовом є неналежним способом захисту, а обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення позовних вимог у цій справі, а саме визнання позивачем в судовому порядку генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області та наявність відповідних відомостей про вказане у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права на захист якого позивачем подано цей позов (власника на завершенні під час виконання Договору будівництвом складові (квартири тощо), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав - примітка суду) та не призведе до відновлення таких прав.

При цьому наявність судового рішення яким такі позовні вимоги задоволені фактично не матиме жодного преюдиційного значення і для розгляду судами спору сторін щодо виконання умов Договору, оскільки сам лише факт визнання позивачем в судовому порядку генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області та наявність відповідних відомостей про вказане у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності» не буде свідчить про належне виконання останнім умов Договору та, відповідно, про наявність у нього права на отримання у власність завершених під час виконання Договору будівництвом складових (квартири тощо), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав.

Слід зазначити і про те, що заявлені позивачем позовні вимоги, які фактично спрямовані на визнання позивачем в судовому порядку генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області та наявність відповідних відомостей про вказане у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності»:

- за своєю правовою природою є вимогами про визнання (встановлення) юридичного факту (тобто факту, який має юридичне значення), а підтвердження (визнання) чи, навпаки, непідтвердження факту не є належним способом судового захисту прав та/або законних інтересів і не може здійснюватися як результат розгляду відповідної позовної вимоги;

- такий спосіб захисту прав (інтересів) позивача не є й ефективними, оскільки ухвалене у зв'язку з цим судове рішення неможливо виконати в примусовому порядку.

Вказане є самостійною та достаньою підставою для відмови у позові.

Також колегія суддів зазначає і про те, що позивачем у позові фактично не стверджується про порушення його прав відповідачем 2 та не наводиться будь-якого обґрунтування порушення вказаною особою права або охоронюваного законом інтересу позивача.

В свою чергу у правовідносинах щодо внесення записів у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», відповідач 2 фактично здійснює публічно-владні управлінські функції, проте, з огляду на підстави заявлених позовних вимог, зокрема на те, що позивачем у позові фактично не стверджується про порушення його прав відповідачем 2 та не наводиться будь-якого обґрунтування порушення вказаною особою права або охоронюваного законом інтересу позивача при здійсненні відповідачем 2 своїх публічно-владних управлінських функцій, підстави для закриття провадження щодо позовних вимог до відповідача 2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, відсутні.

В свою чергу, з огляду на предмет спору колегією суддів також не встановлюються та не досліджуються факт належного/неналежного виконання позивачем умов Договору та, відповідно, наявності у нього права на отримання у власність завершених під час виконання Договору будівництвом складових (квартири тощо), що не реалізовані третім особам, покупцям майнових прав.

З огляду на викладене суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволенні позовних вимог про:

- визнання позивача генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області (далі Об'єкт будівництва);

- скасування запису у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільному документі за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), а саме в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про зазначення ТОВ «ЖК-Гарант» (ЄДРПОУ 33966190), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва;

- зобов'язання Державної інспекції архітектури і містобудування України внести запис у Єдину державну електронну систему у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме у Дозвільний документ за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), зазначивши в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомості про ТОВ «Вікінги ЛТД» (код в ЄДРПОУ 24897756), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва.

Рішення суду першої інстанції залишається без змін.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що, з огляду на обставини, які встановлені вище, колегією суддів не встановлюються та не досліджуються обставини щодо того:

- чи є позивач замовником будівництва ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області, як в розумінні положень Договору, так і виходячи з умов чинного законодавства;

- чи є позивач генеральним підрядником ІІІ-ї черги будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району Вінницької області як в розумінні положень Договору, так і виходячи з умов чинного законодавства;

- чи дотримано положень чинного законодавства при внесенні запису у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва «Реєстр будівельної діяльності», а саме зазначення у Дозвільному документі за № ІV012231009558 на виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Грушевського, 6а в с. Агрономічне, Вінницького району (ІІІ ІV черга), а саме в розділі Реєстру «Договір з генеральним підрядником» відомостей про зазначення ТОВ «ЖК-Гарант» (ЄДРПОУ 33966190), як генерального підрядника на Об'єкт будівництва.

Посилання позивача на відсутність у представників відповідача 1 Афанасьєва Олега Леонідовича (в.о. директора) та Шеремет Галини Анатоліївни (адвокат) повноважень на представництво інтересів відповідача 1 спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема оредером, договором, тощо, а також заявою директора відповідача 1 Теслера О.І. від 05.03.2025, що він просить вважати всі подані заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, які подані вказаними представниками відповідача 1 з жовтня 2024 року в інтересах підприємства поданими ним директором Теслером О.І. особисто.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікінги ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі № 902/1012/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді А.О. Мальченко

С.А. Гончаров