ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
13 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1634/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2025 (повний текст складено та підписано 04.07.2025, суддя Семенчук Н.О.)
у справі №915/1634/24
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування»
до 1) Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»;
2) Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг»;
3) Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради;
4) Миколаївської міської ради
про солідарне стягнення 56 301,40 грн
Товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді-Страхування» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі позовної заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль», Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради солідарно відшкодування шкоди у розмірі 56 301,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що 21.11.2023 за адресою: м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 7-А, за участю Застрахованого у позивача транспортного засобу, відбулася дорожньо-транспортна пригода в результату якої працівниками Патрульної поліції м. Миколаєва було виявлено недоліки та складено Акт огляду вулично-шляхової мережі, де відповідно і було зафіксовано факт, що каналізаційний люк, глибиною 7 метрів та діаметром 0.8 метрів відчинений. Позивачем було здійснило виплату страхового відшкодування. Позивач вказує, що у діях ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ», КП “ЕЛУ Автодоріг», Миколаївської міської ради, Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради наявні усі елементи складу цивільного правопорушення. Зокрема, протиправної поведінки, яка виразилась у бездіяльності щодо належного утримання каналізаційного люка, що знаходиться на ділянці вулично-шляхової мережі, шкідливий результат такої поведінки як то шкода завдана майну у вигляді пошкодження застрахованого транспортного засобу, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та шкодою (збитками), який полягає у тому, що через незабезпечення безпечних умов дорожнього руху на ділянці дороги, де були наявні недоліки утримання каналізаційного люка було пошкоджено застрахований транспортний засіб; при цьому, вина всіх презюмується (презумпція вини завдавача шкоди).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2025 по справі №915/1634/24 позов задоволено частково, в частині вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» - позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» шкоду в розмірі 56 301,40 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, в частині вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради - в задоволенні позову відмовлено.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що дорожньо-транспортна пригода 21.11.2023 сталася саме внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття прилеглої території по вул. 6-а Слобідська, а саме відчиненого каналізаційного люку. При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, саме відповідач-2 є балансоутримувачем дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, тому поведінка (дії / бездіяльність) означеної особи перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з заподіяною позивачу шкодою. При цьому, суд дійшов висновку, що дії або бездіяльність решти відповідачів (Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль», Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради) не перебувають в такому причинно-наслідковому зв'язку та не призводили до завдання шкоди, а тому у позові до них слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 липня 2025 року по справі №915/1634/24 та ухвалити нове рішення або зміни рішення Господарського суду Миколаївської області від 04 липня 2025 року по справі № 915/1634/24, за яким - відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до КП «ЕЛУ автодоріг».
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, таким що не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на таке:
- відповідно до Розпорядження фонду комунальної власності міської ради «Про закріплення комунального майна (дороги Центрального району) за комунальним підприємством «ЕЛУ автодоріг» від 19.12.2002 № 119-р на праві повного господарського відання підприємству були передані дороги, в тому числі дорога (вулиця) 6-а Слобідська у границях: від вул. 1-ої Воєнної до вулиці Колодязна та від вулиці Колодязна до вулиці Кузнецька;
- у відповідності до наявних матеріалів справи, ДТП мало місце на проїзній частині, яка є прилеглою до багатоквартирного будинку №7А та проходить паралельно торцевій (короткій бічній стороні) зазначеного будинку. Місце наїзду на люк розташоване на прилеглій до будинку №7А проїзній частині, навпроти короткої бічної сторони зазначеного будинку;
- зі схеми ДТП вбачається, що проїзна частина, на якій сталося ДТП, є перпендикулярною до вулиці 6-а Слобідська. Місце наїзду на люк розташоване саме на цій проїзній частині - навпроти будинку №7А, на значній відстані від вулиці 6-а Слобідська, тобто не на самій вулиці 6 Слобідська, а на проїзній частині біля зазначеного будинку;
- відповідно до схеми дороги по вул. 6 Слобідській у границях від вул. 1 Воєнної до вул. Кузнецької, протяжністю 1703 метри, переданої КП «ЕЛУ автодоріг» відповідно до Розпорядження фонду комунальної власності міської ради від 19.12.2002 № 119-р, вбачаються відомості щодо того, що проїзна частина на якій 26.11.2023р. сталося ДТП, не є дорогою, що передана КП «ЕЛУ автодоріг»;
- таким чином, проїзна частина, на ділянці якої сталося ДТП з участю автомобіля позивача, не є вулицею 6-а Слобідська, а також не перебуває на балансі КП «ЕЛУ автодоріг». Відповідно, люк, розміщений на цій проїзній частині навпроти будинку №7А і який став причиною ДТП, не знаходиться на вулиці 6-а Слобідська, а також не знаходиться на дорозі, балансоутримувачем якої є КП «ЕЛУ автодоріг». Отже, зазначений вище люк не знаходиться на дорозі, балансоутримувачем якої є КП «ЕЛУ автодоріг».;
- відповідно до листів Виконавчих органів Миколаївської міської ради, зазначений вище люк (наїзд на який спричинило ДТП), не обліковується у підприємств комунальної форми власності. Тобто підприємства комунальної форми власності не є користувачами (балансоутримувачами) зазначеного вище каналізаційного люку. Отже КП «ЕЛУ автодоріг» не є користувачем (балансоутримувачем) зазначеного вище люку;
- КП «ЕЛУ автодоріг» не повинно здійснювати експлуатаційне утримання, постійний контроль за станом усіх елементів внутрішньоквартального проїзду та розташованих на такому проїзді каналізаційних споруджень;
- зважаючи на норми ст. 1166 ЦК України, стороною позивача позовні вимоги, щодо стягнення відшкодування шкоди, заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, заявлені до КП «ЕЛУ автодоріг» як до неналежного відповідача.
Ухвалою суду апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження у цій справі та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що суд першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів наданих позивачем, дійшов висновку, що КП «ЕЛУ АВТОДОРІГ» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля застрахованого у ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» відповідно до положень Закону України “Про страхування», а до Позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Також судом отримано відзив на апеляційну скаргу від Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Департамент вважає, що ухвалене судом першої інстанції рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідає нормам матеріального права, ухвалене при дотриманні норм процесуального права, із врахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За твердженням відповідача, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради є виконавчим органом Миколаївської міської ради (органом місцевого самоврядування). До повноважень та обов'язків департаменту не належить утримання вулично-дорожньої мережі, а також зливових каналізацій (дощоприймальних колодязів), дренажних систем на території міста Миколаєва.
До суду апеляційної інстанції також надійшло клопотання в якому апелшянт просить розглядати справу № 915/1634/24 за апеляційною скаргою КП «ЕЛУ автодоріг» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2025 в судовому засіданні з повідомленням сторін.
За твердженням апелянта, вирішення спірних правовідносин по справі №915/1634/24 має досить важливе значення для КП «ЕЛУ автодоріг» та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також КП «ЕЛУ автодоріг» має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення по справі, тому існує необхідність у розгляді справи №915/1634/24 в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши таку заяву, колегія суддів зазначає таке.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 5-7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є стягнення грошової суми в розмірі 56 301,40 грн, що є сумою, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення заяви Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг».
Також, відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, перегляд рішення суду першої інстанції здійснюється, перш за все, за доказами, які були наявні у матеріалах справи на момент винесення оскаржуваного рішення. Тому колегія суддів вважає, що для повного та всебічного дослідження даних доказів не потрібно проведення судового засідання з повідомленням сторін, адже всі необхідні докази уже наявні в матеріалах справи.
Враховуючи, що заявником не наведено конкретних обставин, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін та свідчили б про винятковість даної справи, зважаючи на процесуальну можливість та право сторін викласти свої пояснення, міркування з тих чи інших питань, у письмових документах (заявах з процесуальних питань) в порядку ст. 169-170 ГПК України, апеляційний господарський суд відхиляє заяву Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», і здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивача та відповідач скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІДІ-ЛІЗИНГ» (страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» (страховик) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 019182 (надалі - Договір страхування).
Відповідно до спеціальної частини Договору страхування, транспортним засобом (ТЗ) є марка Toyota Corola, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2022 року випуску.
Спеціальна частина (СЧД), Загальна частина (ЗЧД) Договору страхування та Додатки до Договору страхування є невід'ємними частинами цього Договору страхування та розглядаються Страховиком та Страхувальником як умови цього Договору страхування в цілому.
Договір набуває чинності з 00 год. 00 хв. 19 липня 2023 року.
Договір припиняє діяти та втрачає чинність з 24 год. 00 хв. 18 липня 2024 року.
Відповідно до п. 2 загальної частини Договору страхування предметом цього договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням ТЗ, що зазначений в СЧД та перебуває в заставі у вигодонабувача.
Відповідно до п. 3.1 Договору страхування за цим договором страховими випадками є події, передбачені СЧД, що відбулись протягом строку дії цього Договору, а території дії цього Договору, підтверджені документально, з настанням чого виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування згідно з умовами цього договору.
Умовами п. 3.2 Договору страхування сторони погодили “Визначення страхових ризиків», а саме:
3.2.1. ДТП - дорожньо-транспортна пригода, тобто подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;
3.2.2. ПДТО - протиправні дії третіх осіб, що призвели до пошкодження, знищення ТЗ та/або втрати окремих складових частин, деталей, приладів і обладнання ТЗ;
3.2.3. ПОЖЕЖА - включає в себе ризики пожежі, в тому числі самозаймання ТЗ, та вибуху ТЗ в результаті такої пожежі;
3.2.4. СТИХІЙНІ ЛИХА - включає в себе ризики стихійних лих та природних явищ (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, удар блискавки, град, обвал, лавина, зсув ґрунту, осідання ґрунту, вихід підґрунтових вод, паводок, сель);
3.2.5. ВП - вплив предметів (включає в себе зовнішній вплив на ТЗ сторонніх предметів, крім ризиків ПДТО та СТИХІЙНІ ЛИХА), а також напад тварин;
3.2.6. ВИКРАДЕННЯ - незаконне заволодіння ТЗ третіми особами, а також пошкодження або знищення ТЗ внаслідок ДТП при незаконному заволодінні.
3.3. Під Повним КАСКО розуміється пошкодження, знищення або втрата застрахованого ТЗ та/або ДО внаслідок будь-яких страхових ризиків, зазначених в п. 3.2 цього Договору.
26.11.2023 за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7А, трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме: після наїзду на закритий люк відбулося підняття кришки люку, внаслідок чого було завдано пошкоджень застрахованому транспортному засобу, марки Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .
В результату даної дорожньо-транспортної пригоди працівниками Патрульної поліції м. Миколаєва було виявлено недоліки та складено Акт огляду вулично-шляхової мережі, де відповідно і було зафіксовано факт, що каналізаційний люк, глибиною 7 метрів та діаметром 0.8 метрів відчинений.
По факту дорожньо-транспортної пригоди відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний матеріал. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва №490/11884/24 від 07.02.2024 ОСОБА_1 визнано не винною у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди, а провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
08.12.2023 до ТДВ “СК “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося ТОВ “ВІДІ-ЛІЗИНГ» з заявою про виплату страхового відшкодування №15/04/9/1/2608/23 від 08.12.2023 в зв'язку з пошкодженням Застрахованого транспортного засобу, що є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.
12.12.2023 ТДВ “СК “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування на підставі зазначеної заяви і страхового акту № 17444 від 11.12.2023, виходячи з рахунку №НФ-002692 від 28.11.2023, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 53 130,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7266 від 12.12.2024. Також, 16.01.2024, у зв'язку з виявленням прихованого пошкодження, ТДВ “СК “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» згідно з Договором страхування на підставі Заяви про виплату страхового відшкодування вх. №15/04/9/1/0108-24 від 12.01.2024, Страхового акту № 17710 від 14.01.2024, виходячи з рахунку №НФ-0000099 від 11.11.2024 здійснило доплату страхового відшкодування в розмірі 3 170,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 225 від 16.01.2024.
Як доказ розміру заподіяних збитків, позивач подав до суду: акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 27.11.2023, рахунок № НФ-0002692 від 28.11.2023 на суму 53 130,70 грн з ПДВ, акт виконаних робіт № НФ-0000098 від 11.01.2024 на суму 53 130,70 грн з ПДВ, заяву про виплату страхового відшкодування № 15/04/9/1/2608-23 від 08.12.2023, страховий акт № 17444 від 11.12.2023 на суму 53 130,70 грн, платіжну інструкцію № 7266 від 12.12.2023 на суму 53 130,70 грн, акт огляду транспортного засобу (ТЗ) від 11.01.2024, рахунок № НФ-0000099 від 11.01.2024 на суму 3 170,70 грн з ПДВ, акт виконаних робіт № НФ-0000271 від 01.02.2024 на суму 3 170,70 грн, заяву про виплату страхового відшкодування № 15/04/9/1/0108-23 від 12.01.2024, страховий акт № 17710 від 15.01.2024 на суму 3 170, 70 грн., платіжну інструкцію № 225 від 16.01.2024 на суму 3 170,70 грн.
Як вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7 А, ДТП сталася внаслідок наїзду на перешкоду - відкритий каналізаційний люк глибиною близько 7 м та діаметром 0,8 м.
Як свідчать матеріали справи, ТДВ “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» 05.03.2024 звернулось до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з публічним запитом на інформацію № 734/02.02.01-18/5/24 з приводу питань щодо балансоутримувача вулично-шляхової мережі за адресою: м. Миколаїв, вул. 6-а Слобідська, 7-А, де 26.11.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2 .
У відповіді на вказаний запит, наданій листом № 906/08.01.01.-10/08/8/24 від 12.03.2024 Департамент повідомив, що власником вулично-дорожньої мережі в місті Миколаєві є Миколаївська територіальна громада. Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2023 №178 “Про розмежування відповідальності за утримання об'єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради» (із змінами) КП “ЕЛУ “Автодоріг» здійснює: 1) прибирання (утримання) доріг у літній період та утримання (прибирання) доріг у зимній період (зимове утримання доріг); 2) забезпечує утримання штучних споруд, які знаходяться у вказаного підприємства на балансі; 3) утримання зливових каналізацій (дощоприймальних колодязів), тренажерних систем (забезпечує утримання дощоприймальних колодязів та дренажних систем, які знаходяться у вказаного підприємства на балансі); 4) видалення сторонніх предметів з вулично-дорожньої мережі м. Миколаєва; 5) поточний середній ремонт доріг (забезпечує здійснення поточного дрібного ремонту доріг (усунення ямковості). Адміністрації районів Миколаївської міської ради забезпечують прибирання (утримання) внутрішньо-квартальних проїздів. Також у вказаному листі повідомлено про те, що по вул. 6-а Слобідська, 7-А, де 26.11.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Toyota Corolla, під землею проходить тунель, частиною якого є в тому числі і вищевказаний люк, по якому проходять теплові мережі ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ».
17.04.2024 ТДВ “Страхова компанія “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» засобами поштового зв'язку направило на адресу КП “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», ПАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль» Миколаївської міської ради та Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради вимогу про відшкодування шкоди № 15/04/8/2/1484-24, в якій просило солідарно здійснити відшкодування шкоди на користь ТДВ “СК “ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» в розмірі 56301,40 грн.
Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» на вимогу про відшкодування шкоди у своєму листі № 5168/34-01/34/1/24 від 29.04.2024 повідомило, що КП “ЕЛУ автодоріг» не є балансоутримувачем та відповідальною особою за стан ділянки на якій сталася ДТП, шляхом наїзду на перешкоду (відкритий люк); відповідальність за стан покриття внутрішньоквартального проїзду ділянки на якій сталася ДТП покладається на Адміністрацію Центрального району ММР; на зазначеній ділянці під землею проходить тунель, частиною якого є в тому числі і відкритий люк ПрАТ “Миколаївська ТЕЦ», який став перешкодою під час ДТП.
Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на вимогу про відшкодування шкоди у своєму листі № 5370/08.01.01-10/08/8/24 від 01.05.2024 повідомив, зокрема, про те, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.03.2023 №178 “Про розмежування відповідальності за утримання об'єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради» (зі змінами), департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради не є виконавчим органом Миколаївської міської ради, що відповідальний за утримання вулично-дорожньої мережі, а також за утримання зливових каналізацій (дощоприймальних колодязів), дренажних систем на території міста Миколаєві. Крім того, департамент зазначив, що не завжди люки, що розташовані вздовж вулично-дорожньої мережі обслуговуються та перебувають на балансі того чи іншого комунального підприємства, яке здійснює утримання об'єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві відповідно до вищевказаного рішення. Враховуючи вищевикладене, департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради зазначив, що не є належною стороною щодо відшкодування шкоди, що була завдана транспортному засобу Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 26.11.2023, в розмірі 56 301,40 грн.
Відмова відповідачів у відшкодуванні шкоди у розмірі 56 301,40 грн, стала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку суд першої інстанції дійшов висновку, що особою відповідальною за завдану шкоду є Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», в той час дії або бездіяльність решти відповідачів не призвели до завдання шкоди, а тому у позові до них було відмовлено.
З огляду на те, що інші відповідачі не скористались своїм правом на оскарження рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до них та рішення в цій частині не оскаржується апелянтом, колегія суддів враховуючи приписи ст. 269 ГПК України переглядає рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг».
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 1 Закону України “Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.
Як встановлено судом та не заперечуються учасниками справи цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Toyota Corola, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2022 року випуску була застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування».
26.11.2023 за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7А, трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено застрахований транспортний засіб марки Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту АС № 019182 від 18.07.2023, страховиком Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування» прийнято рішення визнати подію страховим випадком та виплатити страхове відшкодування у загальному розмірі 56 301,40 грн, що і було здійснено у подальшому, на підтвердження чого до матеріалів справи надано платіжні інструкції № 7266 від 12.12.2023 на суму 53 170,70 грн та № 225 від 16.01.2024 на суму 3 170,70 грн.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 ст. 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Приписами пп. 38.1.2. п. 38.1. ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до підприємства, установи, організації, що відповідає за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) шкоди (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно пункту 1 частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 16 Закону України “Про автомобільні дороги» визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
У пп. 1, 4 ст. 21 Закону України “Про автомобільні дороги» передбачено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України “Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
В силу ст. 9 Закону України “Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
При цьому, ч.3 ст. 14 і ч. 1 ст. 16 Закону України “Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Частина 1 ст. 21 Закону України “Про дорожній рух» визначає, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а відповідно до частини 1 статті 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
У пункті 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (далі - Правила) встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг,вулиць, залізних переїздів.
Указані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1 Правил).
Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану». Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов'язковими.
Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному стані і забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.
Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см (пункт 3.1.7 ДСТУ 3587-97).
Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів» (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів).
Власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об'єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14.02.2012 № 54, ДСТУ 3587:22 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 “Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух (пункт 11 розділу 2 “Обов'язки і права власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил).
Як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, 26.11.2023 за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7А, трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пошкоджено застрахований транспортний засіб марки Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Як вбачається зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7 А, ДТП сталася внаслідок наїзду на перешкоду - відкритий каналізаційний люк глибиною близько 7 м та діаметром 0,8 м.
У постановах від 30.10.2019 у справі № 639/2132/18 та від 18.02.2020 у справі №916/2586/18 Верховний Суд зробив висновок, що якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення саме на нього обов'язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
Відповідно до Статуту Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 14.12.2017 № 31/4, Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» є правонаступником колективного підприємства “Експлуатація доріг, мостів» заснованого виконкомом Миколаївської міської Ради народних депутатів міста Миколаєва від 24.06.1993 № 5258, та створене Миколаївською міською радою з метою здійснення господарської діяльності для вирішення соціально-економічних проблем міста по управлінню, утриманню і експлуатації доріг, мостів міста та засновано на комунальній власності територіальної громади міста Миколаєва.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №178 від 24.03.2023 “Про розмежування відповідальності за утримання об'єктів благоустрою (їх елементів) у місті Миколаєві між комунальними підприємствами та виконавчими органами Миколаївської міської ради» (зі змінами) Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» здійснює: 1) прибирання (утримання) доріг у літній період та утримання (прибирання) доріг у зимній період (зимове утримання доріг); 2) забезпечує утримання штучних споруд, які знаходяться у вказаного підприємства на балансі; 3) утримання зливових каналізацій (дощоприймальних колодязів), тренажерних систем (забезпечує утримання дощоприймальних колодязів та дренажних систем, які знаходяться у вказаного підприємства на балансі); 4) видалення сторонніх предметів з вулично-дорожньої мережі м. Миколаєва; 5) поточний середній ремонт доріг (забезпечує здійснення поточного дрібного ремонту доріг (усунення ямковості).
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» № 5168/34-01/34/1/24 від 29.04.2024 відповідно до Розпорядження фонду комунальної власності міської ради “Про закріплення комунального майна (дороги Центрального району) за комунальним підприємством “ЕЛУ автодоріг» від 19.12.2002 № 119-р на праві повного господарського відання підприємству були передані дороги, в тому числі дорога на вулиці 6-а Слобідська від вул. 1-ої Воєнної до вулиці Колодязна та від вулиці Колодязна до вулиці Кузнецька.
Відповідно, саме Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» є балансоутримувачем дороги, на якій сталась ДТП за участі автомобіля, застрахованого у позивача.
Отже, саме Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» повинно здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень.
Втім, як вбачається з наявних матеріалів справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» допустило бездіяльність у вигляді відсутності контролю за станом одного з елементів дороги, а саме каналізаційного люку, що є підставою для покладення на нього обов'язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» не надано, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, страховиком Товариством з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування» здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 56 301,40 грн.
Отже, зважаючи на те, що заподіяння шкоди застрахованому автомобілю та відповідно виплата позивачем страхового відшкодування лежить у прямому причинно-наслідковому зв'язку із неналежним утриманням Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» ділянки дороги, на якій трапилася ДТП, беручи до уваги наявність всіх складових цивільного правопорушення, судом колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що шкода в розмірі 56 301,40 грн підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що він не є відповідальною особою за ділянку дороги на якій сталось ДТП, з огляду на таке.
Як вже було вказано вище та вже встановлено судом першої інстанції, зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі вбачається, що ДТП сталось саме за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7 А, внаслідок наїзду на перешкоду - відкритий каналізаційний люк глибиною близько 7 м та діаметром 0,8 м.
У відповідності до листа Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» № 5168/34-01/34/1/24 від 29.04.2024 за комунальним підприємством “ЕЛУ автодоріг» від 19.12.2002 № 119-р на праві повного господарського відання підприємству були передані дороги, в тому числі дорога на вулиці 6-а Слобідська від вул. 1-ої Воєнної до вулиці Колодязна та від вулиці Колодязна до вулиці Кузнецька.
Слід також відзначити, що у наявних матеріалах справи міститься Перелік заходів з утримання об'єктів благоустрою міста Миколаєва (у т.ч. поточний та капітальний ремонт) та відповідальних за їх виконання (здійснення/замовлення) затвердженим рішення виконкому міської ради від 23 серпня 2023 № 667 (т.1, а.с. 90-91) у відповідності до якого визначено найменування заходів з утримання та особу відповідальну за їх реалізацію.
Згідно з даним Переліком, на Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» є відповідальною особою, зокрема за прибирання (утримання) внутрішньоквартальних проїздів, утримання (прибирання) доріг у зимовий період (зимове утримання доріг).
У примітках даного переліку вказано, що у даному випадку слід розуміти, що утримання повинно відбуватися протягом усього календарного року, а під дорогами слід розуміти безпосередньо дороги в межах дорожнього полотна. Під внутрішньоквартальними проїздами, які підлягають утриманню адміністраціями районів ММР та КП «ЕЛУ автодоріг», слід розуміти безпосередньо проїзди у межах відповідного внутрішньоквартального проїзду, крім території, що підлягає утриманню житлово-експлуатаційними організаціями, управителями, ОСББ, житловими кооперативами тощо (у межах територій, передбачених Правилами благоустрою міста Миколаєва). При забезпеченні прибирання (утримання) внутрішньоквартальних проїздів слід керуватися вимогами Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 14.02.2012 № 54 (зокрема, але не виключно, розділами IV, V в частині утримання внутрішньоквартальних проїздів).
Виходячи з наведеного, саме Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» є особою відповідальною за станом доріг, у тому числі внутрішньоквартальних проїздів. Відповідно, за належний стан дороги на якій сталось ДТП, а саме за адресою: м. Миколаїв, Центральний район, вул. 6-а Слобідська, 7 А відповідальною є саме вказана особа.
Судова колегія також наголошує на тому, що скаржником не надано, а наявні матеріли справи не містять доказів на підтвердження того, що дорога на якій сталось ДТП експлуатується (обслуговується) будь-якою іншою особою, та відповідно Комунальне підприємство “Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» не є тією особою, яка несе відповідальність за її технічний стан.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.07.2025 у справі №915/1634/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання та підписання даної постанови є 13.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 11.08.2025 по 05.09.2025, судді Філінюка І.Г. з 11.08.2025 по 12.09.2025 та судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 по 10.10.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.