Справа № 761/33646/25
Провадження № 1-кс/761/25269/2025
15 жовтня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , від участі в розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання в межах кримінального провадження № 12025100100001138 від 27.03.2025 року (справа № 761/33646/25, провадження № 1-кс/761/21892/2025)
В провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , від участі в розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання в межах кримінального провадження № 12025100100001138 від 27.03.2025 року (справа № 761/33646/25, провадження № 1-кс/761/21892/2025).
В своїй заяві ОСОБА_3 не зазначає підстав для відводу слідчого судді, вказуючи, що такі підстави будуть зазначені в судовому засіданні.
З матеріалів судової справи № 761/33646/25 вбачається, що на момент подачі скарги до суду ОСОБА_3 утримувався під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
В той же час представник ДУ «Київський слідчий ізолятор», в телефонному режимі, повідомив секретаря судового засідання, що ОСОБА_3 станом на 15.10.2025 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» не утримується.
Будь-яких контактних даних ОСОБА_3 матеріали судової справи не місять.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду заяви про відвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особа, за скаргою якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи обізнаним про наявність заявленої ним заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_3 не з'явився у судове засідання, своїх контактних даних не надав.
Враховуючи викладене суддя вважає за можливе провести розгляд скарги без участі заявника.
Дослідивши матеріали заяви та скарги, суд приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року,у справі №5-15п12).
У відповідності до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультаційної Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Будь-яких обставин, які б унеможливлювали участь слідчого судді ОСОБА_4 , в ході розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання в межах кримінального провадження № 12025100100001138 від 27.03.2025 року (справа № 761/33646/25, провадження № 1-кс/761/21892/2025), визначених ст. 75 КПК України, не встановлено.
Вказане, на переконання судді, свідчить про відсутність правових підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_4 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.75,76, 80-81
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 , від участі в розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання в межах кримінального провадження № 12025100100001138 від 27.03.2025 року (справа № 761/33646/25, провадження № 1-кс/761/21892/2025) - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1