СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22327/25
пр. № 3/759/7444/25
07 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Постановою судді Святошинського районного суду від 01.11.2024 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років.
05 грудня 2024 року у місті Києві на проспекті Воскресенському, 1-Б близько 23 год 02 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126, за що постановою серії ЕНА №3612155 на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20 400,00 грн.
20 вересня 2025 року у місті Києві на вулиці Ірпінській, 64 близько 03 год 55 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи сповіщеним належним чином, причини неявки суду не повідомив. Суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це не суперечить положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП основним документом, призначеним для фіксації юридичного факту адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який в свою чергу є найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, серед іншого, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом чи позбавлена такого права.
Кваліфікуючою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є повторне вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2-4 ст. 126 КУпАП протягом року.
Зазначене правопорушення є правопорушенням з формальним складом, уважається закінченим з моменту вчинення особою суспільно шкідливого діяння.
Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є, в тому числі, особи, які позбавлені права керувати транспортними засобами
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до положень п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі - Правила), водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п.2.1.а. Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459353 від 20.09.2025 (а.с. 1);
-постановою серії ЕНА №3612155 від 05.12.2024 (а.с. 2);
-витягом з адмінпрактики №3024270549642571
-відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського №473430 від 20.09.2025 (а.с. 4).
У справах про адміністративні правопорушення суддя при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані, оскільки він, будучи особою, позбавленою права керувати транспортними засобами, повторно протягом року керував транспортним засобом.
Наявні у матеріалах справи докази дозволяють стверджувати, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення доведена поза розумним сумнівом.
Частиною другою ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя не встановив.
Зважаючи на завдання КУПАП та мету адміністративного стягнення (ст. 1 та 23 КУпАП), беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , дані про його особу, суддя доходить висновку про накладення на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років. Оплатне вилучення транспортного засобу суддя не застосовує, оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження належності ОСОБА_1 транспортного засобу на праві власності.
Таке стягнення суддя вважає достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Ураховуючи, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.11.2024 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено додаткове стягнення у виді 10 років позбавлення права керування транспортними засобами (загальна невідбута частина стягнення складає 9 років 1 місяць 5 днів), суддя вважає за необхідне приєднати до призначеного строку позбавлення спеціального права за даною постановою, невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, визначений постановою від 01.11.2024.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Отже, ОСОБА_1 належить сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 23, 24, 27, 30, 33, 40-1, 126, 221, 276, 280, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі частини третьої статті 30Кодексу України про адміністративні правопорушення до накладеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років приєднати невідбуту частину такого стягнення, накладеного постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року, визначивши загальний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами - 14 (чотирнадцять) років 1 (один) місяць 5 (п'ять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Суддя Ю.В. Кравченко