пр. № 1-кс/759/6618/25
ун. № 759/24035/25
13 жовтня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025110000000502 від 18.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Березань Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,-
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що 05 березня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 21 години 30 хвилин, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, маючи на меті незаконне збагачення, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виник злочинний умисел на вимагання грошових коштів в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів у потерпілого ОСОБА_11 .
Так, 05 квітня 2025 року орієнтовно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , знаходячись в невстановленому транспортному засобі червоного кольору біля розважального закладу, розташованого в м. Березань Київської області, більш точне місцерозташування не встановлено, побачивши ОСОБА_11 , який підійшов до автомобіля, та, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, вийшли з транспортного засобу, після чого ОСОБА_9 наніс декілька ударів по тулубу ОСОБА_11 , одразу після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_8 штовхнули його на землю, стоячи біля лежачого на землі потерпілого та не даючи йому встати, почали висловлювати вимогу щодо надання їм грошових коштів без зазначення конкретної суми за нібито існуючий конфлікт. На відповідь потерпілого щодо відсутності на даний момент у нього грошових коштів вони повідомили, що знайдуть його наступного дня.
06 квітня 2025 року, орієнтовно о 8 годині ранку, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , прибули на невстановленому транспортному засобі сірого кольору, марки «Фольцваген» за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків Шлях, буд. 132, де на той час перебував потерпілий ОСОБА_11 , покликали останнього до себе та почали вимагати грошові кошти в сумі 15000 грн за нібито виниклий конфлікт, який мав місце 05 квітня 2025 року, при цьому погрожували, що у разі не надання їм грошових коштів його будинок, де він проживає зі своєю матір'ю можуть спалити, при цьому погрожували застосуванням фізичної сили. У зв'язку із тим, що ОСОБА_11 сприйняв погрозу реально, побоювався за своє здоров'я, та знищення майна, повідомив, що віддасть грошові кошти 8-9 квітня 2025 року.
08 квітня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_8 , на виконання єдиного злочинного умислу, бажаючи завершення реалізації злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, зателефонував з мобільного номеру телефону НОМЕР_1 на мобільний телефон потерпілому ОСОБА_11 та запитав, коли останній віддасть їм грошові кошти, які винен за обставини, які відбулися 05 квітня 2025 року, на що потерпілий повідомив, що не отримав ще заробітну плату.
Після чого, 08 квітня 2025 року у вечірній час, більш точний час досудовим розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, на невстановленому транспортному засобі сірого кольору, марки «Фольцваген», прибули до місця проживання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , покликали останнього та наказали присісти в зазначений автомобіль, де повідомили, що сума неіснуючого боргу складає вже 20 000 гривень, у зв'язку із затриманням її віддачі.
09 квітня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , бажаючи завершення реалізації злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, надіслав смс-повідомлення з невстановленого номеру мобільного телефону потерпілому з номером банківської картки: НОМЕР_2 , який належить останньому. У подальшому, 09 квітня 2025 року о 15 годині 27 хвилин, ОСОБА_11 надіслав на зазначену банківську карту грошові кошти у сумі 20 000 гривень, під острахом можливої реалізації погроз, які йому озвучували раніше.
Окрім того, 20 квітня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, маючи на меті незаконне збагачення, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виник злочинний умисел на вимагання грошових коштів в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів у потерпілого ОСОБА_11 .
Так, 20 квітня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, на невстановленому транспортному засобі темно зеленого кольору, марки «БМВ», приїхали на пляж біля озера в м. Березань Київської області, де на той час перебував ОСОБА_11 , вийшли з транспортного засобу, підійшли до останнього, нанесли удар по потилиці потерпілому, після чого заштовхнули його у зазначений транспортний засіб та поїхали у невідомому напрямку.
У подальшому, через деякий час (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_12 , привезли ОСОБА_11 до останнього, а саме на територію покинутої будівлі у м. Яготин Київської області, адресу якої досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, де ОСОБА_12 почав залякувати ОСОБА_11 , погрожуючи фізичною розправою, наніс йому декілька ударів, більше двох, в область грудної клітини та повідомив, що той винен йому 10 000 грн за неіснуючий борг, зокрема й за те, що вони були вимушені його везти на автомобілі, окрім того погрожував негативними наслідками у разі його звернення до правоохоронних органів.
Після чого, через деякий час (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за передньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , на невстановленому транспортному засобі темно зеленого кольору марки «БМВ» привезли ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 погрожував йому фізичною розправою у разі, якщо працівникам поліції стане відомо про обставини та події, які стались із ним, а також щодо вимоги у останнього передачі 10 000 грн.
Так, 20 квітня 2025 року у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою незаконного особистого збагачення, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час, маючи на меті отримання грошових коштів у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виник злочинний умисел на викрадення людини, з корисливих мотивів, а саме потерпілого ОСОБА_11 , з метою подальшого вимагання у нього грошових коштів.
Так, 20 квітня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого викрадення людини, з корисливих мотивів, на невстановленому транспортному засобі темно зеленого кольору, марки «БМВ», приїхали на пляж біля озера в м. Березань Київської області, де на той час перебував ОСОБА_11 , вийшли з транспортного засобу, підійшли до останнього, нанесли удар по потилиці потерпілому, чим спричинили йому фізичні страждання та подолавши таким чином здатність до опору, після чого заштовхнули його у зазначений транспортний засіб та поїхали у невідомому напрямку, таким чином його викравши.
У подальшому, через деякий час (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_12 , привезли ОСОБА_11 проти його волі до останнього, а саме на територію покинутої будівлі у м. Яготин Київської області, адресу якої досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, де ОСОБА_12 почав залякувати ОСОБА_11 , погрожуючи фізичною розправою, наніс йому декілька ударів, більше двох, в область грудної клітини, та повідомив, що той винен йому 10 000 грн за неіснуючий борг, зокрема й за те, що вони були вимушені його везти на автомобілі, окрім того погрожував негативними наслідками у разі його звернення до правоохоронних органів.
Після чого, у той же день, (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим), ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за передньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , на невстановленому транспортному засобі темно зеленого кольору марки «БМВ» привезли ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 погрожував йому фізичною розправою у разі, якщо працівникам поліції стане відомо про обставини та події, які стались із ним, а також щодо вимоги у останнього передачі 10 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, пославшись на відсутність ризиків на які послався прокурор та міцність соціальних зв'язків ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення прокурора підозрюваного та його захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 12.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
- Заявою про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_11 ;
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 18.06.2025;
- Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, якими підтверджена участь у скоєнні кримінальних правопорушень ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ;
- Протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 30.06.2025;
- Протоколом огляду речей і документів від 24.09.2025, де зафіксовано перерахування грошових коштів ОСОБА_8 ;
- Проведеним тимчасовим доступом до речей і документів у операторів стільникового зв'язку, по якому проведено аналіз технічної інформації абонентських номерів, які використовують ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 ;
- іншими доказами зібраними у матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених 1 ст. 177 КПК України, то орган досудового розслідування зазначає, що наявний ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжкими, санкція за які передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній буде переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (учасники групи перевіряються на причетність до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень на території Київської та інших областей), не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень, не встановлено всіх місць тимчасового проживання підозрюваних, місць здійснення їх протиправної діяльності, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочинів.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній може спілкуватися з особами, які можуть бути причетними до вказаних кримінальних правопорушень з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності
Крім того, як зазначає орган досудового розслідування, існує ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.
На думку органу досудового розслідування, ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - продовжити вчиняти кримінальні правопорушення підтверджується тим, що зазначені вище злочини вчинялися ОСОБА_4 з корисливих мотивів, метою яких було незаконне вимагання грошових коштів, стало одним з основних доходів ОСОБА_4 , слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення.
За викладених обставин, слідчий суддя вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, необхідно обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не може запобігти вищевказаним ризикам.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який одружений, має на вихованні двох малолітніх дітей, позитивні характеристики з місця проживання, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1,5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.12.2025, взявши останнього під варту в залі судового засідання.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 12.12.2025.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1