СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/236/25
ун. № 308/10382/22
10 жовтня 2025 року місто Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2022 за №42022071210000027 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), обвинувачений - ОСОБА_3 , захисники - ОСОБА_4 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),-
У провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2022 за №42022071210000027 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_3 є звільненим з посади СБУ, не мав робочого місця в СБУ, посадових обов'язків, безпосереднього керівництва, мобілізаційного обов'язку прибути до СБУ після оголошення військового стану, а мав виключно трудові відносини з керівництвом ДСП «ЧАЕС», які регламентуються КЗпП України. Зазначив, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу зникли, в даному процесі судовий розгляд при попередньому складі суду фактично завершено та стадію судових дебатів було зупинено на підставі клопотання прокурора про зміну обвинувачення, якого так і не відбулось. Всі докази долучені, свідки допитані. Крім того, не здійснивши продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_3 , сторона обвинувачення фактично визнала відсутність ризиків. Просив суд врахувати, що ОСОБА_3 , перебуваючи у розпорядженні начальника функціонального підрозділу ЦА СБУ, з 08.02.2023 не отримує грошове забезпечення. ОСОБА_3 має на утриманні чотирьох дітей, його злочин не спрямований проти життя та здоров'я, вина не доведена, а пред'явлене обвинувачення не обґрунтоване та не підтверджене доказами, також останній після спливу дії покладених обов'язків продовжує чітко виконувати загальні обов'язки, визначені КПК України.
Захисник ОСОБА_6 підтримав думку захисника ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи, що зміна запобіжного заходу не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). Таким чином, суд зобов'язаний оцінити викладені в цьому клопотанні обставини і надати їм оцінку.
Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Системний аналіз положень ст. ст. 194, 201 КПК України свідчить про те, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків або які вказують на зміни в майновому чи сімейному стані обвинуваченого чи зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Тобто суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та не переглядає відповідне судове рішення, а на підставі наданих учасниками провадження відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до особи запобіжний захід.
Судом встановлено, що ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2022 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 198 тис. 480 грн.
15.08.2022 року дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_7 внесено за нього заставу і того ж дня він був звільнений з-під варти та покладені відповідні обов'язки.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 17.03.2023 було продовжено покладені на ОСОБА_3 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2022 обов?язки до 15.05.2023, після чого сторона обвинувачення не зверталась до суду із відповідними клопотаннями і обов?язки обвинуваченого не продовжувались.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також процесуальну поведінку обвинуваченого, його особу, а саме те, що він після спливу дії покладених обов'язків продовжує чітко виконувати загальні обов'язки, визначені КПК України.
В цьому аспекті суд також бере до уваги і певну тривалість кримінального провадження, що з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема загальних висновків, викладених у справах «Штепа проти України», «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), щодо зменшення ризику непроцесуальної поведінки підозрюваного зі спливом часу, за умови відсутності появлення нових обставин, що виправдовуватимуть застосування раніше обраного запобіжного заходу, а відтак, з урахуванням відсутності компрометуючих відомостей щодо неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_3 , на переконання суду, в даному конкретному випадку, існують достатні підстави для застосування до останнього менш суворого запобіжного заходу, ніж застава, зокрема особистого зобов'язання. Окрім того, особисте зобов'язання є найбільш м'яким із передбачених КПК України запобіжних заходів та у вигляді, визначеному судом, не порушить інтересів обвинуваченого, забезпечивши його належну процесуальну поведінку.
У своїх запереченнях прокурором не доведено, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Одночасно з цим, вирішуючи питання щодо повернення суми застави заставодавцю, суд дійшов висновку про наступне.
За вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 11 ст. 182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Судом враховано особу ОСОБА_3 , його належну процесуальну поведінку з урахуванням тривалості кримінального провадження, а також той факт, що останній має на утриманні чотирьох дітей, його майновий стан.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Таким чином, у зв'язку зі зміною запобіжного заходу, суд вважає за можливе повернути заставодавцю - ОСОБА_7 суму внесених нею у якості застави грошових коштів.
Керуючись ст. ст. 176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 395 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді застави, застосований відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки: не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на обвинуваченого на строк 2 (два) місяці, тобто до 10 грудня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у випадку невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заставу у розмірі 198480 (сто дев'яносто вісім тисяча чотириста вісімдесят) грн 00 коп, внесену заставодавцем ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Закарпатській області: UA198201720355209001000018501, на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2021 у справі №308/10382/22 - повернути заставодавцю ОСОБА_7 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 14.10.2025.
Суддя: ОСОБА_1