14.10.2025 Справа № 756/5901/25
Справа пр. №2/756/4010/25
ун. №756/5901/25
( заочне)
14 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН Фінанс» звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості від 16.06.2018 року № L1606697 в сумі 22178,62 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).
Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства. Докази, що підтверджують зміну назви Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС» додаються, в тому числі виписка з ЄДР № 140801500422 від 26.07.2024.
16.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі первісний кредитор) укладено договір кредитної лінії № L1606697 з гр. ОСОБА_1 .
Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок Відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість.
Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості становив 22178,62 грн., яка складала з тіла кредиту в розмірі 14757,00 грн., 3% річних в розмірі 1326,92грн., сума інфляційних втрат в розмірі 6094,70 грн.
06.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги №06112018-DG, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L1606697 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно Відповідача.
Станом на дату укладення договору №06112018-DG від 06.11.2018 відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 14757,00грн. В період з 06.11.2018 року по 25.04.2025 року по кредитному договору №L1606697 від 16.06.2018 року надходження коштів на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» в рахунок погашення заборгованості за кредитом - 0,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором №L1606697 від 16.06.2018 року - 14757,00 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних 1326,92 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 6094,70 грн. Разом заборгованість становить - 22178,62 грн.
Позивач просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № L1606697 від 16.06.2018 року. Стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № L1606697 від 16.06.2018 року у загальному розмірі 22178,62 грн., яка складається з: суми заборгованості - 14757,00 грн., суми інфляційних втрат - 6094,70 грн., суми 3% річних - 1326,92 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Представник позивача до суду не прибув, в позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин, хоча був своєчасно повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 16.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» укладено договір кредитної лінії № L1606697 з гр. ОСОБА_1 . Термін кредиту 30 днів.
06.11.2018 між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 06112018-DG, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L1606697 за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно Відповідача.
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239).
Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства. Докази, що підтверджують зміну назви Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС» додаються, в тому числі виписка з ЄДР № 140801500422 від 26.07.2024.
Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок Відповідача безготівковим шляхом кошти в сумі 14757,00 грн., в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість.
Щодо строку позовної давності, суд вказує наступне.
З 02.04.2020 по 30.06.2023 року - під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину.
З 17.03.2022 по 29.01.2024 року - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.
Відповідач отримала кредит терміном на 30 днів 16.07.2018 року. Строк позовної давності мав закінчитися у серпні 2022 року, але з 02.04.2020 року по 30.06.2023 року строк продовжувався на строк дії такого карантину. Тому суд приходить до висновку, що строк позовної давності не пропущено.
Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
В розумінні Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон), в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону, для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, правовідносини, які склалися на підставі кредитних договорів, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Позивач вказує, що заборгованість становить 14757,00 грн. та саме на цю суму нараховані інфляційні витрати 6094,70 грн., та 3% річних в розмірі 1326,92 грн., що разом становить 22178,62 грн.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Крім того, суд з врахуванням задоволення позову, складності справи, клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, вважає справедливим стягнути суму в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 610, 626, 627, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Він Фінанс» (місцезнаходження - 04112 м. Київ, вул. Ігоря Сікорського 8; код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором №№ L1606697 від 16.06.2018 року у розмірі 22178,62 грн., судові витрати в сумі 2422,40 грн.та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко