14.10.2025 Справа № 756/13025/25
Справа пр. № 2/756/7222/25
ун. № 756/13025/25
10 жовтня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лисенко Д.О.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У серпні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги про розірвання шлюбу позивачка обґрунтовувала тим, що
22 грудня 1990 року між нею та відповідачем у справі ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Ватутінського району
м. Києва, актовий запис № 1593.
Позивачка стверджувала, що подружнє життя з відповідачем не склалось, у них різні погляди на подружнє життя, ними втрачено почуття любові та взаємоповаги один до одного, внаслідок чого подальше збереження сім'ї є неможливим. ОСОБА_1 зазначила, що вони з ОСОБА_2 проживають разом, проте з 02 серпня 2025 року шлюбно-сімейних стосунків не підтримують, не ведуть спільного господарства. 02 серпня 2025 року відповідач вчинив щодо позивачки домашнє насильство фізичного характеру, що змусило її остаточно ухвалити рішення про необхідність розірвати шлюб.
За таких обставин позивачка просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем у справі.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 серпня 2025 року прийнято до провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав.
Позивачка у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, зазначила, що хоча на сьогодні вона та відповідач у справі продовжують мешкати разом у квартирі АДРЕСА_1 , проте після того, як ОСОБА_2 застосував до неї фізичне насильство 02 серпня 2025 року, між сторонами справи остаточно припинені шлюбно-сімейні стосунки, ведення спільного господарства. ОСОБА_1 стверджувала, що шлюб з відповідачем зберегти неможливо, а її рішення про розірвання шлюбу ретельно обмірковане. Позивач категорично заперечувала проти призначення у справі строку для примирення подружжя.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, стверджував, що він кохає свою дружину і має намір зберегти сім'ю.
Заслухавши вступні слова позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку.
22 грудня 1990 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Ватутінського району
м. Києва, актовий запис № 1593 (а. с. 5).
За приписами ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Зі змісту ст. 112 СК України вбачається, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, подружнє життя у сторін справи не склалось, шлюбно-сімейних стосунків вони не підтримують, не ведуть спільного господарства, їх шлюб носить формальний характер.
У судовому засіданні позивачка зазначила, що наміру продовжувати шлюбні відносини з відповідачем у неї немає, а рішення щодо розірвання шлюбу ухвалено нею виважено, і воно є остаточним. Також судом з'ясовано, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року у справі № 756/12427/25 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні домашнього насильства фізичного характеру стосовно ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладене, оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, їх з ОСОБА_2 шлюб носить формальний характер, шлюбні відносини між ними припинено, подальше спільне життя сторін справи є неможливим, суд вважає, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки ОСОБА_1 , а тому шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , слід розірвати.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 206, 223, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 22 грудня 1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Ватутінського району м. Києва, актовий запис № 1593.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК