"15" жовтня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/17541/25
провадження № 2/755/12940/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -
Позивач Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані освітні послуги в розмірі 11 741,73 грн., з урахуванням інфляційних втрат 3 159,21 грн., 3% річних 1 007,18 грн. та пені за прострочення оплати заборгованості 2 575,34 грн., та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Наказом Університету від 17.08.2021 року № 2383-с відповідача ОСОБА_2 було зараховано до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за кошти фізичних та/або юридичних осіб. 30.08.2021 року між сторонами було укладено Договір про надання платної освітньої послуги № 21013, за умовами якого вартість освітньої послуги навчання за 2021-2022 рік склала 39 500,00 грн., яка вноситься щомісячно. Наказом № 4366-с від 02.12.2022 року відповідача було переведено на навчання за державним замовленням з 30.11.2022 року, та за освітню послугу за період 2022-2023 року відповідач мала внести плату за навчання 11 850,00 грн. Однак, відповідачем здійснено оплату не в повному обсязі, тому наявна заборгованість в сумі 5 000,00 грн., тому позивач вимушений звернутися з даним позовом до суду.
18 вересня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. (рішення ЄСПЛ по справі «Мельник проти України»)
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що Наказом Університету від 17.08.2021 року № 2383-с ОСОБА_2 було зараховано студенткою 1 курсу денної форми на здобуття освіти за спеціальністю 081 Право до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за кошти фізичних та/або юридичних осіб. (а.с. 11)
30.08.2021 року між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 було укладено Договір про надання платної освітньої послуги № 21013, за умовами якого вартість освітньої послуги навчання за 2021-2022 рік склала 39 500,00 грн., яка вноситься щомісячно. (а.с. 12-14)
Відповідно до п. 3 розділу ІV Договору, у випадку порушення сторонами термінів та порядку оплати за надання освітньої послуги (повернення оплати) на суми, які мають бути сплачені (повернуті), нараховується пеня за кожний день затримки оплати (повернення коштів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наказом № 4366-с від 02.12.2022 року ОСОБА_2 студентку 2 курсу, групи СП-14 спеціальність 081 Право, яка навчається за договором за рахунок коштів фізичних осіб, було переведено на навчання за державним замовленням з 30.11.2022 року. (а.с. 21)
Згідно розрахунку Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» станом на 18.10.2024 року заборгованість ОСОБА_2 становить 5 000,00 грн. (а.с. 22)
Згідно з частиною першою статті 46 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII) в редакції, чинній на час відрахування відповідачки, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України ).
Згідно з нормою ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов'язання за положенням статті 611 Цивільного кодексу України є серед іншого відшкодування збитків.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані освітні послуги у розмірі 5 000,00 грн., а також інфляційні втрати в сумі 3 159,21 грн., 3% річних 1 007,18 грн. та пеню за прострочення виконання договірного зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати наданих освітніх послуг в сумі 2 575,34 грн., - оскільки відповідачем порушено зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати освітніх послуг за Договором про надання платної освітньої послуги № 21013 від 30.08.2021 року. При цьому відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження повного відшкодування досліджуваної у даному провадженні матеріальної шкоди у добровільному порядку.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи ціну позову та задоволення позову щодо вимоги майнового характеру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним під час звернення з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 11, 526, 625, 626, 610, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354, суд -
Позов Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (код ЄДРПОУ 02070921, місцезнаходження за адресою: м. Київ, пр.-т Берестейський, б. 37) заборгованість за надані освітні послуги в розмірі 11 741,73 грн. та судового збору в сумі 2 422,40 грн., а всього на загальну суму 14 164 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 13 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Суддя: В.І. Галаган