Справа № 752/18434/20
Провадження № 2-др/752/149/25
Додаткове Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 вересня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Солодовник Я.С.,
у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рагімової Тамари Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/18434/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири,
встановив:
в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала справа № 752/18434/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за результатами розгляду якої судом 14 квітня 2025 року ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
01.07.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рагімова Т.О. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення понесених ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу під час розгляду цивільної справи № 752/18434/20.
Зазначена вище заява представника відповідача мотивована тим, що у відзиві на позовну заяву ним було заявлено попередній орієнтовний розрахунок понесених витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги та подані підтверджуючі документи. В судовому засіданні в судових дебатах ним також було заявлено про стягнення зазначених витрат з позивача. Під час проголошення рішення представник відповідача і відповідач не були присутні і про наявність рішення суду стало відомо лише 25.06.2025 року. При ухваленні судового рішення від 14.04.2025 р. судом не було вирішено питання про розподіл між сторонами витрат на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні сторони відсутні, з урахуванням правил ч.4 ст.270 ЦПК України у судове засідання не викликалися.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Судові витрати, відповідно до ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
При цьому, згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зокрема в рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, підкреслює, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18). Колегія суддів зауважує, що як суд першої, так і суд апеляційної інстанції надали належну правову оцінку поданим відповідачем доказам понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, та з урахуванням принципів реальності, необхідності та розумності розміру таких витрат дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення їх суми, яка підлягає стягненню з позивачки в порядку статті 141 ЦПК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000 грн. У заяві про ухвалення додаткового рішення просив стягнути фактично понесені відповідачкою витрати у розмірі 30 000 грн.
На підтвердження понесених судових витрат та їх розміру заявник подав до суду наступні докази: Договір про надання правничої допомоги від 02 серпня 2021 року, укладеного між адвокатом Рагімовою Тамарою Олександрівною та ОСОБА_1 , Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 03.08.2021 року, копію ордеру про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, Акт № 1 прийняття-передачі правової допомоги (наданих послуг) від 02.08.2021 року, Акт № 2 прийняття-передачі правової допомоги (наданих послуг) від 30 червня 2025 року, Рахунок від 02.09.2021 року, Рахунок від 30.06.2021 року, квитанція № 1 від 02.09.2021 р., прибутковий касовий ордер від 30.06.2025 р.
Досліджуючи відповідні докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору за дорученням Клієнта, Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, зміст якої передбачений цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити її. Комплекс юридичних послуг та консультацій стосовно захисту та представництва інтересів клієнта в цивільній справі за позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири: ознайомлення з позовною заявою , аналіз позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву - 2 год., участь адвоката в судових засіданнях, складання клопотання.
Згідно з п. 3 Додатку № 1 до Договору про правову допомогу сторони погодили, що гонорар адвоката за надання правової допомоги становить, зокрема: - 2000 грн за одну годину правової допомоги адвоката під час підготовки документів; - 2000 грн за одну роботу адвоката з дослідження, збирання доказів, підготовки до судових засідань; - 2 000 грн за одну годину правової допомоги під час здійснення судового представництва інтересів клієнта.
Відповідно до п. 3. 4 ст. 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" витрати на правничу допомогу мають бути документально підтвердженні та доведені.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Відповідно до постанов ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15 для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Відповідно до положень ст. 30 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару фіксований розмір, погодинна оплата тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду цивільної справи № 752/18434/20, суд зазначає, що заявлений адвокатом Рагімовою Т.О. розмір витрат на правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн, на думку суду, є завищеним.
Враховавши характер виконаної адвокатом роботи, ціну позову, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.133,141, 270 ЦПК України, суд, -
Додатково вирішив:
заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Рагімової Тамари Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 752/18434/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк