Справа № 752/24123/25
Провадження №: 1-кп/752/2418/25
15.10.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
під час проведення у залі суду у м. Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12025100010002524 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мукачево, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без освіти, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей/непрацездатних осіб, раніше судимий,
за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 10.12.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді обмеження волі та зі звільненням від відбування покарання та установлення іспитового строку, тривалістю 1 рік,
за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 308, ч. 1, 2 ст. 318 України,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_6 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1, 2 ст. 308, ч. 1, 2 ст. 318 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2025 за № 12025100010002524, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.
15.10.2025 у підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, мотивуючи яке послався на обґрунтованість висунутих ОСОБА_4 обвинувачень, наявність доказів, які доводять події злочинів, визнання обвинуваченим винуватості. Зазначив, що при обранні запобіжного заходу слідчим суддею було враховано ризики за п. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення та зауважив, що на цей час ці ризики не зменшилися. Також прокурор просив врахувати особу обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв'язків, є раніше судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за знову вчинив тяжкий злочин, маючи не зняті і непогашені судимості, тобто не бажає стати на шлях виправлення та може вчиняти аналогічні злочини, вести антисоціальний спосіб життя.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, просив суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою, зокрема домашній арешт за адресою мешкання та реєстрації підзахисного, пояснив, що останній має зареєстроване місце проживання, працював двірником. Також захисник просив врахувати, що докази у кримінальному провадженні вже зібрані, на свідків впливати ОСОБА_4 не має можливості, а тому його подальше перебування під вартою не є доцільним.
Обвинувачений зазначив, що проживає з родичами, має зареєстроване місце проживання, після реєстрації місця проживання його прийняли на роботу, працює двірником, має чисельні захворювання, туберкульоз кісток, тривалий час не міг ходити, зараз пересувається з милицею, отримує замісну терапію, метадон вживає за призначенням, бо завдяки психотропам відчуває полегшення болю.
На уточнюючі запитання суду обвинувачений повідомив, що отримує лікування в умовах Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Приписами розділу ІІ КПК України визначено, що у кримінальному провадженні, з метою його дієвості, можуть бути застосовані заходи забезпечення, до яких, серед іншого, належать запобіжні заходи, у тому числі тримання під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Розглядаючи питання запобіжного заходу та доцільність його продовження, суд враховує обставини кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , ступінь їх тяжкості та кваліфікацію - вчинення нетяжких та тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за тяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
На переконання суду описані прокурором ризики є наявними і сталими. Зокрема суд враховує, що ОСОБА_4 раніше був судимий, має не зняті та непогашені судимості, не власної сімї та дітей, за словами обвинуваченого - працевлаштований двірником та місцем мешкання.
Неодноразове вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів об'єктивно вказує на високу вірогідність продовження подібних дій, а тому подальше перебування обвинуваченого під вартою видається виправданим заходом забезпечення кримінального провадження.
Небажання бути засудженим у черговий раз вказує на достатньо високий ризик переховування обвинуваченого від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, суд не вбачає можливість вжиття відносно обвинуваченого особистої поруки, оскільки жодних заяв з цього приводу до суду не надходило.
Також суд зважає на усталену практику Європейський суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
За наведених обставин суд вважає за можливе продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, адже на переконання суду менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, які випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та не забезпечать його належну процесуальну поведінку.
Разом з тим, з огляду на сплив певного проміжку часу, суд вважає, що ризики, які обумовлюють необхідність застосування до обвинуваченого тримання під вартою зменшилися до тієї міри, що дозволяє зменшити для нього розмір застави для дотримання засад співмірності.
Керуючись ст. 177, 182, 315, 372, 395 КПКУкраїни, суд
1.Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 13.12.2025 включно з можливістю внесення застави.
2.Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 15.10.2025.
3.Зменшити розмір застави для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Отримувач коштів ТУ ДСА України в м. Києві, код отримувача (ідентифікаційний код 26268059), МФО 820172, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва, рахунок отримувача- UA128201720355259002001012089, призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).
4.Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
5.На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
6.Роз'яснити обвинуваченому що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".
7.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Київський слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд міста Києва про це.
8.У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.
9.З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
10.У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
11.У задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1