Справа № 752/14014/17
Провадження №: 1-кп/752/687/25
15 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110010001646 від 19 грудня 2012 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Бердичів Житомирської області, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз
27 березня 2023 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, покарання відбув,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України в редакції Закону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 19 червня 2007 року, приблизно о 04:00, перебуваючи за адресою: вул. Микільсько-Ботанічна, 14 у м. Києві, скориставшись тим, що власник автомобіля «Mercedes Bens CLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 довірив йому ключі від транспортного засобу, але не маючи відповідного дозволу власника на керування та розпорядження транспортним засобом, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом для послідуючого його тимчасового використання, всупереч волі потерпілого відчинив дверці вказаного автомобіля, сів за кермо та, прямуючи на ньому в напрямку м. Коростишів Житомирської області, не впорався з керуванням, заїхав на обочину, де зіткнувся передньою частиною вказаного автомобіля з деревом, заподіявши потерпілому велику матеріальну шкоду на суму 140 751,3 грн.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 289 КК України в редакції Закону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало потерпілому великої матеріальної шкоди.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 3 ст. 289 КК України в редакції Закону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року, яка діяла на час вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, передбачено кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди.
Відповідно до примітки до вказаної норми під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Матеріальна шкода визнається великою у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Розкаявся у вчиненому. Зобов'язався виправитись. Цивільний позов визнав. Просив не призначати суворого покарання.
Захисник не заперечував проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. З урахуванням часу, який пройшов з моменту вчинення правопорушення, повного визнання обвинуваченим вини, щирого каяття, сприяння слідству, а також позиції потерпілого, який пробачив обвинуваченого та не наполягав на суворому покаранні, просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити від його відбування з випробуванням з встановленням іспитового строку.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що у 2007 році працював охоронцем за адресою: АДРЕСА_2 . Мешканці будинків залишали під охорону автомобілі та ключі від них. Того дня він був на робочому місці, посварився з дівчиною, після чого зранку без дозволу взяв на пункті охорони залишені потерпілим ключі від автомобіля «Mercedes Bens CLS 350», сів за кермо та поїхав у м. Бердичів. Мети збагачення не переслідував. Хотів пізніше повернути автомобіль на місце. Проте по дорозі до м. Бердичева заснув за кермом, у результаті чого потрапив у ДТП та розбив автомобіль об дерево.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що у 2007 році на вул. Микільсько-Ботанічній, 14 у м. Києві поставив автомобіль «Mercedes Bens CLS 350» на парковці та залишив ключі охоронцям щоб у випадку, якщо автомобіль комусь заважатиме, була можливість переставити його, при цьому дозволу виїжджати за межі парковки охоронцям не надавав. На зміні було двоє охоронців, в тому числі обвинувачений. На наступний день йому повідомили, що автомобіль знайшли розбитим в кюветі у результаті зіткнення з деревом. Від працівників поліції дізнався, що за кермом був обвинувачений. Після події обвинувачений зник, заподіяну шкоду не відшкодував. Повідомив, що у зв'язку з плином часу не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого, при цьому просив стягнути з останнього на його користь заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, яку обвинувачений добровільно не відшкодував.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП від 19 червня 2007 року в Житомирській області на 90 км + 595 м автошляху Київ-Чоп о 06:30 19 червня 2007 року було виявлено пошкодженй внаслідок наїзду на дерево автомобіль «Mercedes Bens CLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 . У автомобіля відсутній передній бампер, деформована передня частина до двигуна та передній капот. Тріснуте лобове скло, деформоване праве крило, розбита передня права блок фара.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про злочин від 19 червня 2007 року потерпілий ОСОБА_6 звернувся з заявою про те, що 19.06.2007 о 08:30 за адресою: вул. Микільсько-Ботанічна, 14 у м. Києві невстановлена особа незаконно заволоділа його автомобілем «Mercedes Bens CLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до висновку № 7777 судової товарознавчої експертизи від 07 серпня 2007 року ринкова вартість автомобіля «Mercedes Bens CLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 19 червня 2007 року могла складати 457 580,5 грн. Матеріальний збиток, завданий власнику досліджуваного транспортного засобу внаслідок його пошкодження, складає 140 751,3 грн.
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України в редакції Закону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, що завдало потерпілому великої матеріальної шкоди.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, що в даному випадку виразилось у повному визнанні обвинуваченим свої вини, наданні правдивих показань, висловленні щирого жалю про вчинене, негативної оцінки вчиненого та готовності відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Доводи захисника про наявність у діях обвинуваченого активного сприяння розкриттю злочину є необґрунтованими. Під активним сприянням розкриттю злочину розуміється добровільна допомога слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. При цьому саме по собі визнання вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
7.Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий раніше неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, після вчинення кримінального правопорушення тривалий час переховувався від органу досудового розслідування та суду, вчиняв нові злочини, а також враховує позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні.
Підстави для застосування положень ст. 49 КК України відсутні, оскільки перебіг давності переривався у зв'язку з вчиненням обвинуваченим нового злочину.
Санкція ч. 3 ст. 289 КК України в редакції Закону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
З моменту вчинення кримінального правопорушення до дня ухвалення вироку санкція декілька раз змінювалась і конфіскація майна, як додаткове покарання, перестало бути обов'язковим.
Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який зі злочинів, визначених у частинах 4, 5 статті 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
З обвинувального акта та пояснень обвинуваченого вбачається, що під час вчинення кримінального правопорушення він не керувався корисливими спонуканнями.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого положень ст. 69, ст. 75 КК України суд не вбачає.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29 серпня 2018 року справа №663/537/17, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Враховуючи викладене, строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження підлягає зарахуванню на підставі. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Потерпілим ОСОБА_6 в межах кримінального провадження пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого, в якому потерпілий просив стягнути на його користь заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в сумі 140 751,30 грн.
Обвинувачений позовні вимоги потерпілого визнав в повному обсязі.
Враховуючи викладене, цивільний позов підлягає задоволенню.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого слід залишити у вигляді тримання під вартою.
Керуючись статтями 100, 124, 128, 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України в редакції Закону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання періоди його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні: з 19 червня 2007 року по 22 червня 2007 року включно, з 02 червня 2022 року по 11 липня 2022 року включно та з 16 травня 2025 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого задовольнити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_6 140 751,30 грн в рахунок відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 578,4 грн за проведення судової товарознавчої експертизи № 7777 від 07 серпня 2007 року.
Речові докази: автомобіль «Mercedes Bens CLS 350», д.н.з. НОМЕР_1 , залишити у потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1