Справа № 752/18592/25
Провадження № 2/752/9134/25
17 вересня 2025 року Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,-
Адвокат Бабенко С.С. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради з позовною заявою про визнання права власності за набувальною давністю.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається:
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
- у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень пункту а частини 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що: вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
В силу положень ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна та у відповідних випадках складається звіт про оцінку майна або акт оцінки майна.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, якщо встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 року встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.
Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду не надав докази на підтвердження вартості майна, тобто звіт про оцінку майна або акт оцінки майна, не визначив ціну позову та не додав до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі відповідно до визначеної ціни позову.
Відтак, для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010р. у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013р. у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відтак, позивачу необхідно зазначити ціну позову у відсотковому співвідношенні до ціни позову сплатити судовий збір за звернення до суду із вимогою майнового характеру.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позивачу необхідно визначити дійсну ціну позову (обґрунтувати її розмір) та надати суду квитанцію про сплату судового збору у відповідному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260-261 ЦПК України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, протягом семи днів з дня отримання представником позивача копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали для виконання надіслати представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Бабенку Сергію Сергійовичу, для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.Г. Плахотнюк