Справа № 698/712/25
Провадження № 1-кп/698/131/25
15 жовтня 2025 р.селище Калинопіль
Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025255310000336 від 09.08.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Розсохуватка, Звенигородського району, Черкаської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Катеринорільського районного суду Черкаської області від 31.03.2025 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.07.2025 року згідно ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 152 години, обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_4 , засуджена вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 31.03.2025 року у справі № 698/636/24, яка набрала законної сили 02.07.2025 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.07.2025 року згідно ст. 126-1 КК України до покарання у виді 152 (сто п'ятдесят дві) години громадських робіт.
22.07.2025 р. працівниками Звенигородського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центру пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 поставлено на облік, письмово ознайомлено із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування громадських робіт та вручено направлення до голови Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області на підставі якого із 28.07.2025 року ОСОБА_4 повинна була з'явитися до Розсохуватського старостинського округу Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області та приступити до виконання громадських робіт.
31.07.2025 року від старости Розсохуватського старостинського округу до Звенигородського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центру пробації» в Черкаській області надійшов лист № 212/16-26 про те, що ОСОБА_4 станом на 28.07.2025 року до виконання громадських робіт не приступила та жодного разу за місцем виконання громадських робіт не з'явилася.
31.07.2025 року та 05.08.2025 року за № 590/34/8/1-25 та № 610/34/8/1-25 ОСОБА_4 було надіслано виклик до Звенигородського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центру пробації» в Черкаській області за яким вона не з'явилася. Разом з викликом від 05.08.2025 року ОСОБА_4 було направлено застереження у вигляді письмового попередження про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт.
08.08.2025 року працівником Звенигородського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центру пробації» в Черкаській області ОСОБА_4 особисто було оголошено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання про отримання якого остання затвердила особистим підписом 08.08.2025 року.
Однак, будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання і письмово попередженою про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, під підпис ознайомлена з розпорядженням про відбування покарання у виді громадських робіт та її графіком виходу на роботу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою та мотивів ухилення від відбування призначеного покарання, без поважної причини починаючи з 28.07.2025 по 08.08.2025 не прибула для відбування покарання у виді громадських робіт.
Станом на 08.08.2025 ОСОБА_4 строк кримінального покарання у вигляді громадських робіт становить 152 години.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України визнала повністю за наведених вище обставин, щиро розкаялася і послідовно дала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального проступку, пояснивши, що у зв'язку із погіршенням стану здоров'я викликала швидку допомогу, просила застосувати до неї покарання у виді штрафу.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Оцінюючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена повністю та кваліфікаціяйогодій за ч. 2 ст. 389 КК України вірна, оскільки вона ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , яка передбачена ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії кримінальних проступків, відношення до скоєного, щире каяття, особу обвинуваченої, яка раніше судима, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для її можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 більш суворого покарання, а саме у виді обмеження волі за ч. 2 ст. 389 КК України, буде явно несправедливим через суворість, зважаючи на обставину, яка пом'якшує покарання.
При призначенні ОСОБА_4 остаточного покарання суд враховує, що вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 31.03.2025 року у справі № 698/636/24, який набрав законної сили 02.07.2025 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.07.2025 року за ст. 126-1 КК України ОСОБА_4 було засуджено до покарання у виді громадських робіт на строк 152 години, які обвинувачена не відбула.
З огляду на це суд доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими положеннями ст. 71 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При цьому самі правила складання покарань визначені положеннями ст. 72 КК України.
Відповідно до частини 1 цієї статті при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення:
1) одному дню позбавлення волі відповідають: а) один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту; а-1) два дні пробаційного нагляду; б) два дні обмеження волі; в) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; г) вісім годин громадських робіт;
2) одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; в) два дні пробаційного нагляду;
3) одному дню обмеження волі відповідають: три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;
4) одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт;
5) одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Крім цього, положеннями ч. 3 ст. 72 КК України передбачено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином, положення ст. 72 КК України прямо не передбачають можливості переведення покарання у виді громадських робіт в покарання у виді пробаційного нагляду, а також не передбачають можливості їх самостійного виконання.
Суд, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, виходить з того, що за правилами ст. 72 КК України одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт, й при цьому одночасно одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Тому з урахуванням викладеного суд, використавши указану вище систему еквівалентів, визначає, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт, адже кожна з цих величин відповідає одному дню обмеження волі.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 12.05.2025 року по справі № 638/7426/24 .
Тому суд переводить невідбуте ОСОБА_4 покарання за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 31.03.2025 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.07.2025 року у виді 152 години громадських робіт у 19 днів пробаційного нагляду (152 години громадських робіт / 8 годин громадських робіт = 19 днів пробаційного нагляду).
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченої не застосувався.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 31.03.2025 року та ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.07.2025 року, що становить 152 години громадських робіт, перевівши на підставі ч. 1 ст. 72 КК України 152 годин громадських робіт у 19 днів пробаційного нагляду, та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років 6 (шість) місяців 19 (дев'ятнадцять) днів пробаційного нагляду.
На підставі ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо буде запропоновано посаду (роботу).
Роз'яснити, що ухилення засудженої від відбування покарання у виді пробаційного нагляду станом на час ухвалення цього вироку карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1