Справа № 697/384/25
Провадження № 2-др/697/26/25
15 жовтня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І.І. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васяновича В'ячеслава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №697/384/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,-
14.10.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васяновича В'ячеслава Валерійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення. Відповідно до вказаної заяви заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі №697/384/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення.
Клопотання обгрунтовує тим, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, позовні вимоги - задоволено частково. Усунуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_2 , шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено. Зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перешкоджати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у користуванні будинком АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.. Представнику позивача адвокату Васяновичу Вячеславу Валерійовичу надано протягом п'яти днів після ухвалення рішення подати до суду докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат на правову допомогу.
Дослідивши письмові матеріали заяви та додатки до неї, суд дійшов висновку про повернення заяви заявнику без розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом статті 6 ЦПК України, суд зобов'язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно із ч. ч. 1,2 та 5 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Норма статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив додаткове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 270 ЦПК України визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини дев'ятої статті 83 ЦПК України копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань, тому подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).
За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Вказана норма є імперативною та не передбачає надання заявнику строку для усунення недоліків.
Доказів про направлення заяви про ухвалення додаткового рішення шляхом їх надсилання відповідачеві поштовим відправленням з описом вкладення матеріали справи не містять.
Вказані обставини свідчать про те, що представником позивача не було дотримано порядку звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 провадження № 61-11044св22, зробив висновок про те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають застосування правила ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Суд мав оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183 ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 року у справі №725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16.01.2023 у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02.02.2023 у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27.03.2023 у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, положення ст. 183 ЦПК України та відсутність доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до висновку про повернення заяви заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 270, 352 ЦПК України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Васяновича В'ячеслава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №697/384/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Головуючий І . І . Деревенський