Справа № 571/1776/25
Провадження № 2/571/363/2025
15 жовтня 2025 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» (далі ТОВ ФК «Технофінанс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором кредиту «ТехноГранд» №3648211236-072206 від 20.03.2025 у розмірі 21300,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 20 березня 2025 року між ТОВ ФК «Технофінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту «ТехноГранд» №3648211236-072206 (далі Договір) відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти у сумі 6500,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку Позичальника НОМЕР_1 зі строком повернення до 18.04.2025 року включно (п.2.1., п. 2.3. Договору).
За користування кредитом Позичальник, починаючи з дня видачі кредиту, щоденно сплачує проценти за користування коштами за фіксованою процентною ставкою 365% річних протягом всього строку кредитування, що за базовим розміром становить 1.00% на день від суми кредиту. Нарахування процентів проводиться щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на початок дня. Нарахування процентів за користування кредитом повністю і остаточно припиняється в останній день повернення кредиту 02.04.2025. Сторони погоджуються, що при неповерненні кредиту у встановлений Договором строк Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування грошовими коштами після закінчення визначеного Договором строку кредитування відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України у встановленому цим пунктом Договору розмірі з врахуванням положень пункту 6.4. цього Договору щодо обмеження суми нарахувань.
Орієнтовна загальна вартість кредиту складається із розміру Суми Кредиту, тобто суми коштів, яка надана Позичальнику згідно з п.2.1. цього Договору та загальних сукупних витрат за Договором, тобто всіх витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування та супровідні послуги, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням суми кредиту, які сплачуються Позичальником за умовами цього Договору, та становить 8450.00 гривень.
Відповідач умови договору позики не виконав, грошові кошти в строк не повернув, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 21300,00 грн., яка складається з: 6500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1800,00 грн. - борг відсотків за кредитом; 13000,00 грн. - борг штрафу.
Згідно п.1.1. Договору, договір укладається сторонами дистанційно у вигляді електронного договору в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», шляхом особистого заповнення Позичальником належних відомостей у відповідних розділах Особистого кабінету Позичальника з добровільним внесенням повних, точних та достовірних даних за визначеною Позикодавцем формою формуляра цього Договору позики, що одночасно свідчить про ознайомлення з запропонованими умовами в повному обсязі та є акцептом електронного правочину.
Договір став укладеним після введення Відповідачем у відповідне поле на сайті Позикодавця всіх особистих даних (у тому числі паспортних даних, зазначених у цій позовній заяві) та введення отриманого Відповідачем на його телефон одноразового ідентифікатора у вигляді смс - повідомлення у якості акцепту Договору.
Посилаючись на норми ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», правові позиції Верховного Суду, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Технофінанс» заборгованість в розмірі 21300,00 гривень, яка складається з: 6500,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 1800,00 гривень - борг відсотків за кредитом; 13000,00 гривень - борг штрафу.
Також просили стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень та 5000,00 гривень - витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 18 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без викликом сторін, розгляд справи призначено на 15 жовтня 2025 року.
Цією ж ухвалою роз'яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило. Відзиву на позовну заяву відповідач не подавав.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши справу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Встановлено, що 20 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Технофінанс» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту «ТехноГрад» №3648211236-072206.
Договір кредиту підписаний ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором aUQ9Kq (а.с.15-43).
Відповідно до п.2.1. договору, Кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в кредит в сумі 6500,00 гривень. Зазначена сума кредиту видається шляхом перерахування на банківську карту позичальника НОМЕР_1 .
Згідно п.2.2, п.2.3 договору дата надання кредиту 20.03.2025, строк кредитування складає 30 календарних днів по 18.04.2025 включно.
Відповідно до п.2.5 договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою 365% річних , що за базовим розміром становить 1.00 % на день від суми кредиту.
Згідно п. 2.8 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 8450,00 гривень.
Згідно Додатку №1 до Договору кредиту №3648211236-072206 від 20.03.2025, сума кредиту за договором 6500,00 гривень, проценти за користування кредитом 1950,00 гривень, реальна річна процентна ставка 2617.16 %, загальна вартість кредиту 8450,00 гривень (а.с.44-45).
Зазначений кредитний договір укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа. Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний сторонами з використанням електронного підпису - одноразовим ідентифікатором.
Згідно копії платіжного доручення №25764 від 20.03.2025, ТОВ «ФК «Технофінанс» перерахувало на карту ОСОБА_1 №5457082501386358 кошти в сумі 6500,00 гривень (а.с.53).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 20.06.2025 заборгованість за кредитним договором №3648211236-072206 від 20.03.2025, становить розмірі 21300,00 гривень, яка складається з: 6500,00 гривень - тіло кредиту; 1800,00 гривень - нараховані проценти, 13000,00 гривень нараховані штрафи.
Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача нарахованих штрафів в сумі 13000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, в даному випадку законодавцем звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов'язань.
За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 13000,00 гривень задоволенню не підлягають.
За вказаних обставин, аналізуючи наявні у справі докази та правові норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Технофінанс» про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту №3648211236-072206 від 20.03.2025 підлягають частковому задоволенню на суму 8450,00 гривень, яка складається з 6500,00 гривень - тіло кредиту та 1950,00 гривень - проценти за користування кредитом.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
Питання витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, врегульоване статтею 137 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До позовної заяви додано копію Договору про надання правової допомоги №03/01 від 03 січня 2024 року, укладеного між позивачем ТОВ «ФК «Технофінанс» та адвокатом Кшуташвілі В.О., відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 65-68).
Згідно пунктів 4.1,4.2 розділу 4 договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що оплата послуг адвоката здійснюється на підставі наданих актів виконаних робіт. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.
Разом з тим, інших доказів у підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, вартість таких робіт, тощо позивачем не надано.
Також матеріали справи не містять відомостей у підтвердження того, що ТОВ «ФК «Технофінанс» відповідно до умов договору сплатило адвокату Кшуташвілі В.О. суму коштів, як оплата за виконану роботу.
Згідно з вимогами ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За вказаних обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень.
При цьому, згідно ст.141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 960,97 гривень, оскільки позовні вимоги задоволені судом на 39,67 відсотків.
Керуючись ст.ст.264, 265, 268, 279, 354 ЦПК України,суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс» заборгованість за договором кредиту №3648211236-072206 від 20.03.2025 у розмірі 8450,00 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 960,97 (дев'ятсот шістдесят гривень 97 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Технофінанс», юридична адреса: 49005, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Глобинська, буд. 2, офіс 207/2, ЄДРПОУ 43868852.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.Ф.Комзюк